Рішення № 139298943, 27.08.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5837/25

Провадження № 2/346/639/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі головуючого судді Калинюка О.П.

з участю секретаря Слободян А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Коломийської міської ради Івано - Франківської області (далі - Коломийська міська рада) про визнання в порядку спадкування права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба ОСОБА_2 , яка залишила заповіт на користь позивача.

За життя бабі позивача належав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Господарство за даною адресою відносилось до суспільної групи «колгоспний двір».

Станом на 01.07.1990 року в цьому господарстві було зареєстроване місце проживання та проживала лише одна особа спадкодавиця та голова колгоспного двору ОСОБА_2 .

З метою оформлення прав на дане спадкове майно позивач звернувся до державного нотаріуса Коломийської державної нотаріальної контори Івано-Франківської області. ОСОБА_3 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , оскільки він прийняв спадщину у встановлений законом строк.

Однак, нотаріусом відмовлено позивачу у видачі зазначеного свідоцтва на житловий будинок, оскільки відсутній правовстановлюючий документ, який підтверджує право власності спадкодавиці на зазначене нерухоме майно.

У зв`язку із цим позивачу рекомендовано звернутися з позовом про визнання права власності в порядку спадкування на зазначене нерухоме майно.

Тому позивач просить визнати за ним право власності на вказане нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом.

Позивач в судове засідання не з`явився, його представник, адвокат Ілюк Оксана Василівна 17.12.2025 року подала заяву, в якій просить розглянути справу без їхньої участі та вказала, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а. с. 57).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, 05.12.2025 року подав до суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи без їх участі, а рішення ухвалити відповідно до норм чинного законодавства (а. с. 55,56).

У зв`язку з неявкою в судове засідання сторін (їх представників) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, і, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Згідно з даними свідоцтва про народження серії " НОМЕР_1 (актовий запис № 18 від 29.08.1972 року), виданого повторно виконавчим комітетом Воскресинцівської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області (далі - Воскресинцівська сільська рада) 27.08.2022 року, батьками позивача вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а. с. 45).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії " НОМЕР_2 (актовий запис № 396 від 29.03.2023 року), виданого Коломийським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області того ж дня, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Воскресинці Коломийського району Івано-Франківської області (а. с. 41).

Згідно з даними витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України №00043673589 від 20.02.2024 р., виданого Коломийським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції того ж дня, батьками ОСОБА_4 вказано " ОСОБА_6 " та " ОСОБА_2 " (а.с. 42).

Відповідно до даних свідоцтва про смерть серії " НОМЕР_3 (актовий запис №8 від 18.02.2007 року), виданого виконавчим комітетом того ж дня, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Коломия Івано-Франківської області (а. с. 39).

Судом також встановлено, що за життя ОСОБА_2 залишила заповіт, посвідчений 05.07.1989 року секретарем Воскресинцівської сільської ради та зареєстрований в реєстрі за № 13, яким усе своє майно заповіла позивачу ОСОБА_1 . Даний заповіт не змінювався і не скасовувався (а. с.40 ).

Згідно з даними свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27.10.2025 року, яке зареєстровано в реєстрі за №1817, позивач являється спадкоємцем частини зазначеного в заповіті майна ОСОБА_2 . Спадщина, на яку видано дане свідоцтво, складається із земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташовані за селі Воскресинці (а.с. 38).

Відповідно до виписки з інвентаризаційних матеріалів № 79155 від 26.01.2024 року, виданою ОКП «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» (далі ОКП «Коломийське МБТІ»), згідно з архівними даними ОКП «Коломийське МБТІ» право власності на житловий будинок та господарські будівлі за вищевказаною адресою станом на 31.12.2012 р. не зареєстровано. Дане майно складається із: житлового будинку «А», загальною площею 116,5 кв. м., житловою площею 59,6 кв. м.; сараю «Б»; сараю «В»; сараю «Г»; вбиральні «Д»; навісу «Е»; криниці «№»; огорожі «№1-3» (а.с. 30).

Згідно з даними довідки № 28, виданої 30.01.2024 року старостою села Воскресинці Коломийської міської ради Білейчуком Л., зазначений спадковий будинок відносився до суспільної групи «колгоспний двір». Станом на 01.07.1990 року в ньому було зареєстроване місце проживання та фактично проживала лише одна особа голова колгоспного двору ОСОБА_2 (а. с. 5).

Судом також встановлено, що з метою оформлення прав на спадщину за заповітом позивач звернувся з відповідною заявою до вищевказаної державного нотаріуса. Проте, оскільки правовстановлюючий документ, який підтверджує право власності на вказаний житловий будинок відсутній, то 27.10.2025 року державним нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с.46).

Отже, судом встановлено, що після смерті своєї баби позивач є єдиним спадкоємцем вказаного нерухомого майна зва заповітом, і, позивач прийняв дану спадщину .

Згідно з положеннями п.11 ч.1 ст.346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 1268 чинного ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 392 чинного ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до роз`яснень, наведених в підпунктах «а», «б» п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22.12.1995 року №20, положення статей 17,18 Закону "Про власність" щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15.04.1991 року). Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається, виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Тому суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для визнання в порядку спадкування за позивачем як за єдиним спадкоємцем за заповітом права власності на вказане нерухоме майно колишнього колгоспного двору, оскільки інші особи, які би мали право на частки у цьому дворі, відсутні, а реєстрація права власності на час створення даного майна не була обов`язковою умовою набуття власником майна такого права.

Отже, позов підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, ст.ст.392,1261,1296 ЦК України, керуючись статтями 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , жителем АДРЕСА_1 , право власності на спадкове майно, яке складається із: житлового будинку «А», загальною площею 116,5 кв. м., житловою площею 59,6 кв. м., сараю «Б»; сараю «В»; сараю «Г»; вбиральні «Д»; навісу «Е»; криниці «№»; огорожі «№1-3», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня ухвалення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Калинюк О. П.