Ухвала суду № 139298754, 26.08.2026, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/2103/26

2-с/215/62/26

У Х В А Л А

26 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Лиходєдов А.В. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 15.04.2026 р., виданого за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Терни 60»,

ВСТАНОВИВ:

24 серпня 2026 року до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу № 215/2103/26, виданого Тернівським районним судом міста Кривого Рогу 15 квітня 2026 року, яким з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Терни 60» стягнуто заборгованість за внесками та платежами співвласників, інфляційні втрати, три відсотки річних та судовий збір, а всього 4990,06 грн. Також просить поновити строк на подання заяви про скасування судового наказу та здійснити поворот виконання судового наказу шляхом повернення їй коштів у сумі 5878,92 грн, а також стягнути з ОСББ «Терни 60» на її користь 129,75 грн судового збору, сплаченого за подання заяви про скасування судового наказу.

Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з підпунктом 4-2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про скасування судового наказу ставка судового збору становить 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328 грн, а для осіб, які втратили працездатність, 2595 грн.

Таким чином, при визначенні ставки судового збору за подання заяви про скасування судового наказу застосовується саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, незалежно від того, чи є заявник пенсіонером.

Заявниця звернулася до суду із заявою в електронній формі через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, з урахуванням електронної форми подання заяви належний до сплати розмір судового збору становить: 166,40 грн ? 0,8 = 133,12 грн.

Як убачається з доданого до заяви документа про сплату судового збору, ОСОБА_1 сплачено 129,75 грн.

Отже, заявницею сплачено судовий збір у меншому розмірі, ніж встановлено законом. Розмір недоплати становить: 133,12 грн 129,75 грн = 3,37 грн.

Посилання заявниці на те, що розмір судового збору має визначатися виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у розмірі 2595 грн, є помилковим, оскільки положення підпункту 4-2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» прямо визначає базою для обчислення ставки прожитковий мінімум саме для працездатних осіб.

При цьому сам по собі статус пенсіонера не є підставою для звільнення від сплати судового збору за подання заяви про скасування судового наказу.

Таким чином, доданий ОСОБА_1 документ підтверджує сплату судового збору лише в сумі 129,75 грн, що на 3,37 грн менше встановленого законом розміру.

Відповідно до частини шостої статті 170 ЦПК України, у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду.

Крім цього, щодо вимоги ОСОБА_1 про здійснення повороту виконання судового наказу суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 444 ЦПК України у разі скасування рішення суду, на підставі якого відповідач виконав певний обов`язок, а при новому розгляді справи відмовлено в позові, закрито провадження у справі, залишено позов без розгляду або ухвалено рішення про відмову в позові, відповідачеві повертається все те, що було стягнуто з нього на користь позивача за скасованим рішенням.

За змістом частини шостої статті 444 ЦПК України до заяви про поворот виконання рішення у випадку повернення грошових коштів додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано банком або майно вилучено державним чи приватним виконавцем.

Таким чином, для вирішення питання про поворот виконання має бути встановлено не лише факт списання певної суми коштів з рахунку боржника, а й те, що відповідна сума була стягнута саме на виконання скасованого судового рішення та отримана стягувачем.

Постанова державного виконавця про накладення арешту на грошові кошти підтверджує визначення суми звернення стягнення, яка включає, крім суми, визначеної судовим наказом, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження, однак сама по собі не підтверджує, що вся сума 5878,92 грн була отримана стягувачем за судовим наказом.

Отже, у разі повторного звернення заявниці та вирішення питання про поворот виконання рішення (наказу) суду належить встановити фактичний розмір коштів, одержаних стягувачем на виконання судового наказу, з урахуванням положень статті 444 ЦПК України.

Разом з цим зазначене питання у цій ухвалі судом по суті не вирішується, оскільки заява про скасування судового наказу підлягає поверненню без розгляду на підставі ч.6 ст. 170 ЦПК України.

Суд також роз`яснює заявниці, що повернення заяви про скасування судового наказу з підстав її неналежного оформлення не позбавляє її права повторно звернутися до суду із заявою про скасування судового наказу після усунення встановленого судом недоліку та з дотриманням вимог статті 170 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 170 ч. 6 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 15.04.2026 р., виданого за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Терни 60» повернути без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: