Ухвала суду № 139298636, 27.08.2026, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/1102/25

Провадження № 2-п/0186/7/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2026 р. м.Шахтарське .

Шахтарський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Демиденка С.М.

при секретарі Фадєєвій Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 адвоката Хорошилова Івана Сергійовича, заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перегляд заочного рішення Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 06.02.2026 по справі №186/1102/25,

У С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_1 адвокат Хорошилов Іван Сергійович звернувся до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області з заявою, заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перегляд заочного рішення Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 06.02.2026 по справі №186/1102/25.

В обґрунтування заяви представник зазначає, що 06 лютого 2026 року Шахтарським міським судом Дніпропетровської області ухвалено заочне рішення, яким позов ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задоволено повністю: стягнуто з ОСОБА_1 50 000,00 грн заборгованості (10 000,00 грн прострочена заборгованість за кредитом + 40 000,00 грн прострочена заборгованість за нарахованими відсотками) та 2 422,40 грн судового збору за кредитним договором № 1249-1096 від 02.08.2023 року. Копію заочного рішення Відповідач отримав 11 травня 2026 року.

Повністю заперечує позовні вимоги та вважає заочне рішення таким, що підлягає скасуванню, з наступних підстав:

1. Поважні причини неявки у судові засідання (ст. 288 ЦПК України) Відповідно до частини 1 статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідач не був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань. Судові повістки та інші процесуальні документи надсилалися на адресу реєстрації, за якою Відповідач не проживає тривалий час, або не були вручені йому особисто. У зв`язку з цим Відповідач був позбавлений можливості надати суду свої заперечення, докази та взяти участь у розгляді справи.

Вважаємо це поважною причиною неявки (ст. 128, 224, 280282 ЦПК України).

2. Надмірність та незаконність нарахування відсотків (порушення норм матеріального права) 02.08.2023 року між Позивачем та Відповідачем через вебсайт credoc.com.ua / creditkasa.com.ua укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1249-1096 на суму 10 000,00 грн. Позивач нарахував 89 300,00 грн відсотків станом на 04.04.2025 року, тобто майже у 9 разів більше суми тіла кредиту. Після часткового списання за «програмою лояльності» 49 300,00 грн до стягнення пред`явлено 40 000,00 грн відсотків за ставками 3,00 % на день (стандартна) та 2,50 % на день (знижена). Реальна річна процентна ставка, зазначена в договорі, становить 1 139 965,00 %.

Таке нарахування є явно надмірним та суперечить імперативним нормам законодавства: Закон України № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (набрав чинності 24.12.2023), яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування». Згідно з частиною 5 статті 8 Закону встановлено граничні денні процентні ставки. Стаття 11 ЦК України цивільні відносини мають ґрунтуватися на засадах справедливості, добросовісності та розумності. Стаття 3 ЦК України загальні засади цивільного законодавства. Пункт 5 частини 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» умова договору є несправедливою, якщо вона встановлює для споживача непропорційно велику суму компенсації (понад 50 % вартості продукції/послуги). Правова позиція Верховного Суду (постанови від 27.01.2020 у справі № 754/6091/18, від 14.03.2023 у справі № 461/1098/20 та інші) прямо вказує на обов`язок суду зменшувати надмірні відсотки.

3. Недоведеність існування та розміру заборгованості (ст. 7681 ЦПК України) Позивач не надав належних та допустимих доказів укладення договору, факту отримання коштів Відповідачем та правильності розрахунку заборгованості. Відсутні оригінали документів, акти приймання-передачі, повні банківські виписки. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається (ч. 1 ст. 81 ЦПК України). Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими (ст. 78 ЦПК України).

4. Порушення норм матеріального та процесуального права при ухваленні заочного рішення Суд при ухваленні заочного рішення допустив істотні порушення як норм матеріального, так і процесуального права, що відповідно до ст. 288 ЦПК України є самостійною підставою для його скасування. По-перше, суд не застосував імперативні норми спеціального законодавства, що регулює споживче кредитування. Зокрема, не було враховано обмеження максимального розміру процентних ставок, встановлених Законом України № 3498-IX від 22.11.2023, який набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції Закону № 3498-IX) кредитодавцю забороняється встановлювати та стягувати проценти за користування споживчим кредитом у розмірі, що перевищує встановлені граничні денні ставки. На момент укладення договору (02.08.2023) та особливо на момент нарахування відсотків (20242025 роки) діяли жорсткі обмеження: спочатку не більше 2,5 % на день, а надалі 1,5 % та 1 % на день. Суд повністю проігнорував ці норми, що є грубим порушенням вимог ст. 11 ЦК України. По-друге, суд не перевірив умови кредитного договору на відповідність вимогам щодо несправедливих умов договору. Згідно з пунктом 5 частини 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» умова договору є несправедливою, якщо вона встановлює для споживача непропорційно велику суму компенсації (понад 50 % вартості продукції/послуги) у разі невиконання ним зобов`язань. У даному випадку на 10 000 грн кредиту нараховано 89 300 грн відсотків, що в рази перевищує отриману суму та має всі ознаки несправедливої умови. По-третє, суд порушив принципи оцінки доказів та всебічного розгляду справи. Відповідно до статей 263, 264, 265 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні обставин справи.

Суд обмежився формальним прийняттям розрахунку Позивача без перевірки його обґрунтованості, без витребування оригіналів документів та без оцінки співмірності нарахованих відсотків. Такий підхід суперечить також статті 89 ЦПК України (оцінка доказів за внутрішнім переконанням суду на підставі всебічного дослідження).

5. Відсутність належного досудового врегулювання спору Позивач не дотримався обов`язкового досудового порядку врегулювання спору, передбаченого законодавством про споживче кредитування. Відповідно до частини 4 статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі прострочення споживачем сплати частини кредиту та/або відсотків кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про наявність прострочення, зазначити дії, необхідні для усунення порушення, та надати строк для їх виконання (не менше 30 календарних днів). Лише після невиконання споживачем вимоги у встановлений строк кредитодавець набуває права звернутися до суду з позовом про дострокове стягнення кредиту. Ця норма є імперативною і спрямована на захист прав споживача.

Враховуючи вищевикладене, заявниця просить суд прийняти заяву про перегляд заочного рішення до розгляду, скасувати заочне рішення Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2026 року у справі № 186/1102/25, призначити справу до розгляду по суті в судовому засіданні з повідомленням сторін, у задоволенні позовних вимог ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» відмовити повністю.

У судове засідання сторони не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином причини не явки суду не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи 06 лютого 2026 року Шахтарським міським судом Дніпропетровської області ухвалено заочне рішення, яким позов ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задоволено повністю: стягнуто з ОСОБА_1 50 000,00 грн заборгованості (10 000,00 грн прострочена заборгованість за кредитом + 40 000,00 грн прострочена заборгованість за нарахованими відсотками) та 2 422,40 грн судового збору за кредитним договором № 1249-1096 від 02.08.2023 року.

13.05.2026 відповідач ОСОБА_1 звернувся до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області з заявою про перегляд заочного рішення Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 06.02.2026 у справі №186/1102/25.

Статтею 288 ЦПК України визначено підстави за яких заочне рішення підлягає скасуванню, а саме, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З огляду на роз`яснення, надані в абз. 5 п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2, суд скасовує заочне рішення, якщо визнає, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту вказаної вище статті та роз`яснень Пленуму ВСУ вбачається, що скасування заочного рішення судом, який його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом таких обставин одночасно: відповідач не з`явився в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, та не повідомив про причини неявки з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, суд приходить до висновку, що будь-яких доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість прийнятого судового рішення, до заяви не долучено. Доводи, викладені відповідачем у заяві про перегляд заочного рішення, зводяться до незгоди з ухваленим рішенням суду по суті.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи в розумний строк незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону спору про громадянські права та обов`язки цивільного характеру.

Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України».

Зокрема, ЄСПЛ вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи та постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами (пункт 46 рішення у справі «Рябих проти Росії»).

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 Конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки у позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

В даній ситуації суд виходить з того, що оскільки підставами скасування заочного рішення є неналежне повідомлення відповідача про судове засідання, та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності суд не має законних підстав для скасування заочного рішення.

Також суд зазначає, що оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є фактично непогодженням з ухваленим рішенням по суті, що є підставою для апеляційного оскарження рішення суду, тому у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити.

Що стосується пропущеного строку для звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалам справи, заочне рішення Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 06.02.2026 року заявник отримав як він сам вказує у заяві 11 травня 2026 року, заяву про перегляд подав до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області 13.05.2026, тобто з пропуском строку для її подачі, клопотань про поновлення пропущеного строку від заявника та його представника до суду не надходило.

Суд не бере до уваги ствердження заявника про не належне його повідомлення про час та місце розгляду справи, так як з матеріалів справи №186/1102/25 вбачається, що позивачем ОСОБА_1 було отримано особисто судові повістки про виклик до суду у судові засідання на 07.07.2025, 03.12.2025, 22.01.2026. Тобто відповідач знав про наявність на розгляді суду позову щодо нього, однак не скористався своїм правом на подання відзиву чи будь-яких інших клопотань, заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Хорошилова Івана Сергійовича, заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перегляд заочного рішення Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 06.02.2026 по справі №186/1102/25 слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.260, ч.3 ст.284, п.2 ч.3 ст.287, ч.1 ст.288 ЦПК України, - суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Хорошилова Івана Сергійовича, заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перегляд заочного рішення Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 06.02.2026 по справі №186/1102/25 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

СУДДЯ: С.М. Демиденко