Ухвала суду № 139298239, 28.08.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/13609/26

2-а/212/66/26

У Х В А Л А

28 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Покровського районного суду м. Кривого Рогу Пустовіт О.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, про скасування постанови серії ЕНА№7713045 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері за забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 13.08.2026 р., -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, про скасування постанови серії ЕНА№7713045 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері за забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 13.08.2026 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак, позивачем до позовної заяви не додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Між тим, у поданій позовній заяві позивач просить звільнити його від сплати судового збору на підставі ч. 4 ст. 288 КУпАП.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Сторона, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі докази, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України.

Отже, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Відповідно до ч. 7 ст. 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Згідно з ч. 4 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

При цьому, суд зазначає, що першорядним нормативно-правовим актом національного законодавства, який регулює порядок справляння судового збору, є Закон України «Про судовий збір», а тому саме правові приписи, закріплені в цьому Законі, застосовуються при визначенні об`єктів, за які не справляється судовий збір та осіб, які звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях.

Відповідно до положень ст.ст. 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, відсутні такі, що звільняються від сплати судового збору за подання позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, а також не передбачено виключення таких позовів з об`єктів справляння судового збору.

Водночас, згідно з ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень ст.ст. 287, 288 КУпАП застосуванню підлягають норми Закону України «Про судовий збір», які не передбачають пільг щодо сплати судового збору за подання позовної заяви та відповідних скарг у таких правовідносинах.

Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року по справі №543/775/17, яка в силу ч. 5 ст. 242 КАС України є обов`язковою для врахування.

Зважаючи на викладене, суд відхиляє посилання позивача на те, що він звільнений від сплати (державного мита) судового збору на підставі ст. 288 КУпАП.

При цьому, суд зауважує, що підстав звільнення від сплати судового збору, передбачених ст. 133 КАС України та Законом України «Про судовий збір», позивач не наводить.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до вказаної вище постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року по справі №543/775/17, Верховний Суд дійшов висновку, що за подання позовної заяви про скасування постанови про адміністративне правопорушення належить сплачувати судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2026 року приписами Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 3 328 грн. 00 коп.

Отже, позивач повинен надати до суду документ на підтвердження сплати судового збору у розмірі 665 грн. 60 коп.

Окрім того, суд також зазначає, що додана до адміністративного позову копія оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення є нерозбірливою та нечитабельною, що не дає можливості ознайомитись з її змістом. (ч. 9 ст. 160 КАС України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити позивачеві строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків що в ній зазначені.

Керуючись ст.ст.160,161,169 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, про скасування постанови серії ЕНА№7713045 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері за забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 13.08.2026 р. - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків, що викладені в ухвалі.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог, викладених в ухвалі, заява вважається неподаною і повертається позивачу. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. Г. Пустовіт