Рішення № 139297857, 28.08.2026, Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 710/1272/26

Провадження № 2/710/1074/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.08.2026 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Побережної Н.П.,

секретаря судового засідання Слободяник І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шпола в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог.

27.07.2026 до Шполянського районного суду Черкаської області через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач просив стягнути 8 300,00 грн. заборгованості за кредитним договором № 13.04.2025-100000713 від 14.04.2025, з яких: 2 500,00 грн. основний борг; 3 875,00 грн. проценти; 225,00 грн. комісія за видачу кредиту; 450,00 грн. комісія за обслуговування; 1 250,00 грн. пеня, а також 2 662,40 грн. судового збору і 120,18 грн. витрат на поштове направлення копії позову з додатками.

Позов мотивовано тим, що кредитний договір укладено в електронній формі, кредитодавець перерахував 2 500,00 грн. на платіжну картку, зазначену відповідачем, однак відповідач зобов`язання з повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів не виконав.

Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. У позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, відзиву на позовну заяву та доказів на спростування заявлених вимог не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 28.07.2026 відкрито провадження у справі, справу визнано малозначною та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

28.08.2026 Шполянським районним судом Черкаської області постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи.

З огляду на належне повідомлення відповідача, його неявку без повідомлення причин, неподання відзиву, відсутність заперечень позивача проти заочного вирішення справи, суд дійшов висновку про наявність умов, передбачених статтею 280 ЦПК України, для ухвалення заочного рішення.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заходи забезпечення позову судом не вживалися.

Мотивувальна частина.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Пропозиція про укладення кредитного договору, заявка позичальника, підтвердження акцепту та додаток до анкети утворюють єдиний електронний договір № 13.04.2025-100000713 від 14.04.2025. Документи містять анкетні дані ОСОБА_1 , суму кредиту 2 500,00 грн., строк і графік повернення, розмір процентної ставки, комісій та наслідки прострочення. Акцепт здійснено одноразовим ідентифікатором E846.

Інформація центрального вузла BankID НБУ містить отримані від АТ КБ «ПриватБанк» дані про ОСОБА_1 : РНОКПП НОМЕР_1 , дату народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер телефону, адресу у АДРЕСА_1 та реквізити ID-паспорта. Ці дані узгоджуються з анкетою позичальника і підтверджують її дистанційну ідентифікацію.

Лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 17.04.2026 № 1-1704 підтверджує успішне перерахування 14.04.2025 о 09:56:06 коштів у сумі 2 500,00 грн. на картку НОМЕР_2 ; номер транзакції в системі iPay.ua 710824524, призначення платежу видача за кредитним договором № 13.04.2025-100000713.

Розрахунок заборгованості відображає щоденні нарахування, строки платежів і відсутність погашення. Станом на дату розрахунку позивач визначив загальну заборгованість 8 300,00 грн. у складі, наведеному в позові. Суд перевірив арифметичну відповідність підсумкових сум умовам договору; доказів платежів або альтернативного розрахунку відповідач не подав.

Квитанція поштової служби «Е-Пост» та опис вкладення підтверджують направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками; загальна вартість відправлення становила 120,18 грн. Платіжна інструкція підтверджує зарахування судового збору у сумі 2 662,40 грн. на рахунок Державної казначейської служби України.

Оцінка доказів та мотиви суду.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів. Статті 626, 627, 628 і 638 ЦК України визначають договір як домовленість сторін, закріплюють свободу договору, вимоги до його змісту та момент укладення після досягнення згоди з усіх істотних умов у належній формі.

Зміст правочину може бути зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних. Частини перша і друга статті 207 ЦК України допускають вираження волі сторін за допомогою електронного чи іншого технічного засобу зв`язку та вчинення правочину з використанням електронного підпису. Кредитний договір відповідно до статті 1055 ЦК України укладається у письмовій формі.

Положення статей 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та її прийняття, а моментом підписання може бути використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Верховний Суд у постанові від 04.02.2026 у справі № 758/14925/23 звернув увагу, що під час оцінки електронного договору суд має перевірити не тільки наявність одноразового ідентифікатора, а й сукупність даних про ідентифікацію особи, спосіб фіксації умов договору та фактичне перерахування кредитних коштів.

Статті 526, 527 і 530 ЦК України зобов`язують боржника виконувати зобов`язання належним чином, особисто та у встановлений строк. Одностороння відмова від зобов`язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зі змісту статей 1048, 1049, 1050 і 1054 ЦК України випливає обов`язок позичальника повернути отриману суму кредиту та сплатити погоджені договором проценти.

Кожна сторона відповідно до статей 12, 13 і 81 ЦПК України повинна довести обставини, на які посилається. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу та достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності за правилами статей 7680, 89 ЦПК України. Сам по собі розрахунок заборгованості є письмовим доказом позиції кредитора, тому його висновки суд зіставляє з договором, графіком платежів, документами про видачу коштів і відступлення права вимоги.

Надані документи не оцінюються ізольовано. Анкетні дані, отримані через BankID НБУ, збігаються з даними позичальника у договорі; одноразовий ідентифікатор підтверджує акцепт; квитанція платіжного провайдера містить номер саме спірного договору, суму кредиту і картку отримувача. Така сукупність взаємопов`язаних доказів підтверджує укладення договору та фактичне одержання кредитних коштів.

Умови про сплату процентів та одноразової комісії за видачу кредиту викладені безпосередньо в індивідуальній частині договору, включені до розрахунку загальної вартості кредиту й акцептовані відповідачем. Тому вимоги про стягнення 2 500,00 грн. основного боргу, 3 875,00 грн. процентів та 225,00 грн. одноразової комісії є доведеними.

Вимога про стягнення 450,00 грн. комісії за обслуговування кредиту задоволенню не підлягає. З договору і розрахунку вбачається, що ця комісія нарахована періодично за саме обслуговування кредитної заборгованості, однак позивач не конкретизував і не довів надання відповідачу окремих додаткових послуг, відмінних від інформації про стан кредиту, яку споживач має право безоплатно отримувати не частіше одного разу на місяць.

Частини перша і друга статті 11 та частина п`ята статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» гарантують безоплатне надання такої інформації. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) дійшла висновку, що умова договору про щомісячну плату за послуги, які законом мають надаватися безоплатно, є нікчемною. Суд застосовує наслідки нікчемності такої умови під час визначення суми боргу, незалежно від пред`явлення окремої вимоги про визнання її недійсною.

Водночас вимога про стягнення 1 250,00 грн. пені задоволенню не підлягає. Відповідно до статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення. Незалежно від використаної у договорі назви, заявлений щоденний платіж виникає саме через прострочення повернення кредиту, а тому за своєю правовою природою є пенею.

Пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлює, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором. Неустойка та інші платежі, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення, підлягають списанню кредитодавцем.

Ця норма є спеціальною імперативною гарантією для позичальника і не ставить звільнення від пені у залежність від доведення причинного зв`язку між воєнним станом і простроченням. Вона не відстрочує стягнення пені, а виключає сам обов`язок її сплати за відповідний період. Закон України № 3498-IX не скасував і не звузив дію пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України щодо пені за прострочення кредитного зобов`язання.

Такий підхід узгоджується з висновками Верховного Суду про те, що під час воєнного стану пеня за кредитним договором не підлягає нарахуванню та стягненню. Оскільки весь заявлений позивачем період нарахування пені припадає на час дії воєнного стану, правових підстав для стягнення цієї складової немає.

Розподіл судових витрат.

Позовні вимоги підлягають задоволенню на 79,52 % (6 600,00 грн. ? 100 % ? 8 300,00 грн.). Тому відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути 2 117,09 грн. судового збору (2 662,40 грн. ? 79,52 %).

Документально підтверджені витрати на направлення відповідачу копії позову з додатками у сумі 120,18 грн. є витратами, пов`язаними з розглядом справи. Пропорційно задоволеній частині позову підлягає стягненню 95,56 грн. (120,18 грн. ? 79,52 %).

У позові наведено лише попередній розрахунок можливих витрат на професійну правничу допомогу. Договору, акта наданих послуг, детального опису фактично виконаних робіт та документа про обов`язок сплатити визначений гонорар до закінчення розгляду справи не подано, тому питання про їх розподіл у цьому рішенні не вирішується.

Враховуючи викладене та норми статей 11, 207, 526, 527, 530, 549, 625628, 638, 10481050, 1054, 1055 ЦК України, статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статей 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування», пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 137, 141, 211, 247, 263265, 274282, частиною першою статті 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 13.04.2025-100000713 від 14.04.2025 у сумі 6 600,00 грн. (шість тисяч шістсот гривень нуль копійок), з яких: 2 500,00 грн. основний борг; 3 875,00 грн. проценти; 225,00 грн. комісія за видачу кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у сумі 2 117,09 грн. (дві тисячі сто сімнадцять гривень дев`ять копійок) та витрати на поштове направлення у сумі 95,56 грн. (дев`яносто п`ять гривень п`ятдесят шість копійок).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А; інші відомості про особу суду не відомі.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; інші відомості про особу суду не відомі.

Суддя Н.П. Побережна