Ухвала суду № 139297745, 27.08.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

ЄУ № 712/7492/24

Провадження № 1-кс/712/4222/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси заяву захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про відвід судді Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_6 від участі у розгляді кримінального провадження №1202125101000007 від 01.01.2021 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_6 перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202125101000007 від 01.01.2021 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

24.08.2026 до суду надійшла заява захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про відвід судді Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_6 від участі у розгляді кримінального провадження №1202125101000007 від 01.01.2021 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України. Захисник посилається на те, що ухвалою Черкаського апеляційного суду від 28.07.2026 скасовано ухвалу судді ОСОБА_6 від 09.07.2026, при цьому апеляційний суд констатував, що суд першої інстанції безпідставно не визначив розмір застави. Зазначено, що це була друга поспіль ухвала судді від 09.06.2026 та від 09.07.2026, якою за ідентичним обґрунтуванням відмовлено у визначенні застави. Також у заяві зазначено, що в ухвалах від 09.06.2026 та 09.07.2026 ризик незаконного впливу на свідків обґрунтовано можливістю впливу обвинуваченого «на свідків, з якими проживає в одному місці». Захисник вказує, що ОСОБА_5 безперервно тримається під вартою з березня 2024 року, у зв`язку з чим, на його думку, спільне проживання зі свідками фізично неможливе.

Крім того, захисник звертає увагу на відмінність формулювань в ухвалах від 09.06.2026 та 09.07.2026 щодо ризику переховування обвинуваченого. В ухвалі від 09.06.2026 зазначено, що він «може переховуватися від суду..., оскільки останній був оголошений у розшук», тоді як в ухвалі від 09.07.2026 зазначено, що він «переховувався та був оголошений у розшук». При цьому, як зазначено у заяві, між цими ухвалами нових доказів щодо цієї обставини судом не досліджувалося, а джерело твердження про те, що обвинувачений «переховувався», в ухвалі не зазначено. Окремо у заяві вказано, що в ухвалі від 09.07.2026 зазначено, що свідки не допитані, «оскільки триває дослідження письмових доказів», тоді як, за твердженням захисника, у відповідний період судом фактично досліджувалися відеозаписи, що підтверджується журналами судових засідань та технічними записами. Також зазначено, що в цій ухвалі суд вказав про врахування майнового та сімейного стану обвинуваченого, хоча, як стверджується у заяві, документи щодо його майнового чи сімейного стану в судових засіданнях не досліджувалися та в ухвалі не аналізуються.

Захисник також посилається на ухвалу від 16.02.2026, якою суддя продовжила ОСОБА_5 тримання під вартою та відхилила клопотання сторони захисту щодо забезпечення невідкладного судово-медичного обстеження. У заяві зазначено, що підставою для відмови було те, що суду не надано доказів неможливості надання належної медичної допомоги в умовах слідчого ізолятора. При цьому захисник вказує, що 16.02.2026 під час судового засідання обвинуваченому викликалася бригада екстреної медичної допомоги, яка, за наданою відповіддю центру екстреної медичної допомоги, констатувала гіпертонічний криз. Наступного дня, 17.02.2026, обвинуваченого було госпіталізовано, а 18.02.2026 йому проведено хірургічне втручання артеріографію церебральних артерій, що, як зазначено в заяві, констатовано ухвалою Черкаського апеляційного суду від 28.07.2026. У заяві зазначено, що після цих подій в ухвалі від 09.06.2026 суддя вказала, що не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу з підстав незадовільного стану здоров`я обвинуваченого. Захисник вважає, що при цьому не було наведено мотивів, чому такий стан здоров`я сумісний із подальшим триманням під вартою.

Також зазначено, що в ухвалах від 16.02.2026, 14.04.2026, 09.06.2026 та 09.07.2026 суддя відмовляла у забезпеченні проведення судово-медичної експертизи стану здоров`я обвинуваченого, посилаючись, зокрема, на ненадання висновку медичної установи, який би категорично виключав можливість його утримання в умовах слідчого ізолятора. Захисник вказує, що отримання такого доказу можливе шляхом проведення експертного дослідження, у призначенні якого суддя відмовляла.

Крім того, у заяві зазначено, що ухвалою від 14.04.2026 суддя відмовила у задоволенні клопотання сторони захисту про постановлення окремої ухвали щодо звернення до Головного управління Національної поліції в Черкаській області для внесення до ЄРДР відомостей про можливе кримінальне правопорушення службовими особами Філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Черкаській та Кіровоградській областях. Водночас, як зазначено захисником, за зверненням сторони захисту з тих самих обставин ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.07.2026 було зобов`язано внести відповідні відомості до ЄРДР, після чого відкрито кримінальне провадження № 42026250000000068.

Захисник зазначає, що підставою для відводу є не сам факт ухвалення суддею рішень про тримання під вартою, а, на його думку, встановлені дефекти цих рішень, а саме: констатована апеляційним судом безпідставність невизначення розміру застави; наведення та повторення обставини щодо можливості впливу на свідків, з якими обвинувачений нібито проживає; доповнення обґрунтування твердженням про те, що обвинувачений переховувався; зазначення відомостей, які, на думку захисту, не відповідають перебігу судового розгляду; обставини, пов`язані з оцінкою стану здоров`я обвинуваченого; послідовні відмови у проведенні судово-медичної експертизи; а також відмова у зверненні щодо внесення відомостей до ЄРДР, яка, як зазначено в заяві, надалі була вирішена іншим суддею протилежним чином.

На думку захисника, сукупність та повторюваність наведених обставин створюють обґрунтовані сумніви в неупередженості судді ОСОБА_6 щодо ОСОБА_5 , особливо з огляду на те, що цей суддя надалі має вирішувати питання про запобіжний захід та продовжує розгляд кримінального провадження по суті.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 підтримав подану ним заяву про відвід судді ОСОБА_6 та просив її задовольнити. На підтвердження доводів заяви захисник надав суду додаткові документи, у яких, на його думку, констатовано факт упередженого ставлення судді ОСОБА_6 до розгляду кримінальних проваджень, у яких бере участь адвокат ОСОБА_4 .

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав заяву захисника про відвід та просив її задовольнити. На обґрунтування своєї позиції посилався на те, що Черкаський апеляційний суд констатував безпідставність невизначення суддею ОСОБА_6 розміру застави. Також зазначив, що, на його думку, в ухвалах судді містяться відомості, які не відповідають дійсності. Крім того, ОСОБА_5 зазначив, що суддя, на його думку, не приділяє належної уваги стану його здоров`я, відмовляє у призначенні судово-медичної експертизи, а судові засідання проводяться без урахування його стану здоров`я. У зв`язку з наведеним обвинувачений вважає суддю ОСОБА_6 упередженою та просив задовольнити заяву про її відвід.

Прокурор у судовому засіданні проти задоволення заяви про відвід заперечувала. Зазначила, що заява є необґрунтованою, а наведені стороною захисту обставини фактично зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями судді, що саме по собі не є підставою для її відводу. При цьому прокурор зазначила, що сторона захисту в повній мірі реалізує своє право на оскарження процесуальних рішень суду, у тому числі ухвали, на яку посилається сторона захисту як на одну з підстав для відводу. На думку прокурора, незгода сторони захисту з прийнятими суддею процесуальними рішеннями може бути предметом їх оскарження у встановленому законом порядку, однак не свідчить про наявність обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості судді. З огляду на викладене прокурор просила відмовити у задоволенні заяви про відвід судді ОСОБА_6 .

Дослідивши підстави заявленого відводу та перевіривши доводи заявника, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Суддя виконує свої професійні обов`язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи у суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.

Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, визначений ст.ст. 75, 76 КПК України.

Положеннями ст. 80 КПК України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.

Заявляючи відвід судді ОСОБА_6 , захисник ОСОБА_4 зазначив підставами для відводу упереджене ставлення судді до розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_5 . На думку захисника, про це свідчать висновки Черкаського апеляційного суду щодо безпідставності невизначення розміру застави, наявність в ухвалах судді відомостей, які, на думку захисту, не відповідають дійсності, а також ставлення судді до стану здоров`я обвинуваченого та відмови у призначенні судово-медичної експертизи.

Однак наведені захисником обставини не свідчать про наявність у судді особистої заінтересованості у результаті розгляду кримінального провадження чи інших обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в її неупередженості. Незгода сторони захисту з прийнятими суддею процесуальними рішеннями, у тому числі з рішеннями щодо запобіжного заходу, стану здоров`я обвинуваченого та призначення експертизи, не є підставою для відводу судді та може бути предметом оскарження у встановленому законом порядку.

При цьому ухвала судді від 09.07.2026 була предметом апеляційного перегляду, за результатами якого її скасовано, що саме по собі не свідчить про упередженість судді, а є реалізацією передбаченого законом механізму судового контролю за судовими рішеннями.

Посилання захисника на те, що суддя ОСОБА_6 була відведена від розгляду іншого кримінального провадження, у якому брав участь адвокат ОСОБА_4 , також не може бути підставою для задоволення заяви про відвід у даному кримінальному провадженні. Обставини, які були підставою для відводу судді в іншому провадженні, не свідчать самі по собі про наявність таких обставин у цьому кримінальному провадженні та не підтверджують її упередженості при розгляді справи відносно ОСОБА_5 . Питання про відвід судді вирішується щодо конкретного кримінального провадження та з урахуванням обставин, які існують саме в ньому.

Під час розгляду даної заяви за наданими матеріалами особистої заінтересованості судді ОСОБА_6 у результаті розгляду кримінального провадження, її упередженого ставлення до обвинуваченого чи необ`єктивності судом не встановлено, у зв`язку з чим підстави для задоволення заяви про відвід відсутні.

Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі № 5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012, у справі № 5-15п12).

Таким чином, суд приходить до висновку, що стороною захисту, в силу принципу змагальності сторін, не доведено обґрунтованості заявленого відводу та не доведено упередженості і необ`єктивності судді ОСОБА_6 , які б унеможливлювали постановлення нею об`єктивного судового рішення при подальшому розгляді кримінального провадження відносно ОСОБА_5 .

З заяви захисника ОСОБА_4 вбачається, що фактичною підставою для відводу судді ОСОБА_6 є його незгода з прийнятими суддею процесуальними рішеннями, зокрема щодо запобіжного заходу, стану здоров`я обвинуваченого, призначення судово-медичної експертизи, а також з висновками, викладеними у відповідних судових рішеннях. Зазначені обставини самі по собі не можуть бути підставами для відводу, передбаченими ст. 75 КПК України.

При розгляді заяви про відвід суд не наділений повноваженнями перевіряти правильність та обґрунтованість процесуальних рішень судді, надавати їм оцінку чи встановлювати правильність висновків, викладених у таких рішеннях. Такі питання можуть бути предметом перевірки у встановленому законом порядку оскарження відповідних судових рішень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність передбачених КПК України підстав для задоволення заяви захисника ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_6 .

Керуючись ст.ст.75, 80-82 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про відвід судді Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_6 від участі у розгляді кримінального провадження №1202125101000007 від 01.01.2021 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Ухвала є остаточною і апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1