Рішення № 139297708, 28.08.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/2504/26

Провадження № 2-др/711/70/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року суддя Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:

головуючого судді Булгакової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Кошубінської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Днепр» в особі представника адвоката Архипенка Олександра Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі № 711/2504/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Днепр» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих вилученням транспортного засобу,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси перебувала цивільна справа № 711/2504/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Днепр» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих вилученням транспортного засобу.

13 серпня 2026 року за наслідками розгляду вищевказаної справи судом ухвалено рішення, яким задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Днепр». Стягнуто з ОСОБА_1 збитки, завдані вилученням транспортного засобу у розмірі 634 315,00 грн., судовий збір у розмірі 7 611,78 грн. та витрати на проведення експертизи у розмірі 2 000,00 грн., а всього 643 926,78 грн. При цьому під час ухвалення рішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішувалося.

17 серпня 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Днепр» адвокат Архипенко Олександр Анатолійович звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій просив стягнути з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 104 000,00 грн.

Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 17 серпня 2026, вказану заяву передано для розгляду судді Булгаковій Ганні Володимирівні.

28.08.2026 представник ОСОБА_1 адвокат Верстов Роман Миколайович подав клопотання, в якому просив відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Днепр» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 104 000,00 грн. у зв`язку з їх недоведеністю.

У судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином. Від представників сторін надійшли заяви про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення за їх відсутності.

Відповідно до частини 4 статті 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності учасників справи.

Дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення, надані на підтвердження витрат докази та матеріали цивільної справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатом розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судом установлено, що у позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс Днепр» зазначило орієнтовний розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 104 000,00 грн. та вказало про подання доказів їх сплати протягом 5 днів після ухвалення рішення. Заяву про ухвалення додаткового рішення з підтверджуючими документами подано 17 серпня 2026 року (у межах 5-денного строку з дня ухвалення рішення).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс Днепр» надано: договір № 1 про надання правничої (правової) допомоги від 02 січня 2026 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс Днепр» (клієнт) та Адвокатським бюро «Архипенка» (виконавець) в особі керуючого Архипенка Олександра Анатолійовича; ордер на надання правничої допомоги серії СА № 1135114 від 09 березня 2026 року, виданий Адвокатським бюро «Архипенка» адвокату Архипенку Олександру Анатолійовичу; акт приймання-передачі послуг від 13 серпня 2026 року до договору № 1 від 02 січня 2026 року, підписаний сторонами.

Згідно з пунктом 2.2 договору № 1 від 02 січня 2026 року сторони дійшли згоди та встановили оплату послуг у фіксованому розмірі, що становить 104 000,00 грн.

Відповідно до підписаного між сторонами акта приймання-передачі послуг від 13 серпня 2026 оку адвокатським бюро надано, а клієнтом прийнято наступні послуги: консультування; вивчення судової практики Верховного Суду; підготовка та направлення адвокатських запитів; підготовка та подання позовної заяви; підготовка процесуальних клопотань та заперечень на клопотання відповідача; участь у 5 судових засіданнях (15 квітня 2026 року, 13 травня 2026 року, 21 травня 2026 року, 17 червня 2026 року, 13 серпня 2026 року).

Оцінюючи доводи представника відповідача адвоката Верстова Романа Миколайовича про відмову в задоволенні заяви через недоведеність та неспівмірність витрат, суд виходить з наступного.

Щодо заперечень відповідача стосовно відсутності розрахункових документів, які б підтверджували фактичну сплату коштів позивачем, суд зазначає, що витрати на правничу допомогу вважаються понесеними та підлягають розподілу не лише тоді, коли вони фактично понесені позивачем, а й тоді, коли у позивача виник обов`язок щодо їх сплати на підставі укладеного договору та акта приймання-передачі наданих послуг.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, де наголошено, що витрати на правничу допомогу підлягають розподілу незалежно від того, чи вони вже фактично сплачені стороною, чи тільки мають бути сплачені.

У даній справі факт надання послуг підтверджується Актом приймання-передачі послуг від 13 серпня 2026 року, підписаним між позивачем та Адвокатським бюро «Архипенка», що свідчить про виникнення у Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Днепр» зобов`язання щодо їх оплати. Відтак, відсутність розрахункових документів на момент розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення не є підставою для відмови у розподілі судових витрат.

Водночас суд погоджується з аргументами відповідача щодо непропорційності заявленої суми.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата) підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю.

Водночас, у постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 211/3113/16-ц та від 06.11.2020 у справі № 760/11145/18 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Із урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22).

У даному випадку, враховуючи характер спірних правовідносин, складність справи та обсяг виконаної адвокатом роботи, суд вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 104 000,00 грн. є завищеним та не відповідає критеріям розумності й справедливості.

Оцінюючи обсяг фактично виконаної адвокатом роботи, суд зазначає, що спір у даній справі ґрунтується на обставинах щодо недійсності правочинів та вилучення майна, які вже були встановлені рішенням Господарського суду Львівської області від 22.05.2025 у справі № 914/364/24 (914/2474/24), що набрало законної сили. Відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України ці обставини є преюдиційними та не підлягали повторному доказуванню, що значно спростило обсяг доказування для представника позивача.

Правова позиція позивача у даній справі ґрунтувалася на застосуванні статті 661 ЦК України, щодо якої існує стала практика Верховного Суду (постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03.07.2023 у справі № 369/6092/20). За таких обставин підготовка позовної заяви та збір доказів не вимагали від адвоката значного обсягу часу.

Зазначений у договорі фіксований розмір гонорару в сумі 104 000,00 грн становить понад 16% від ціни позову (634 315,00 грн.), що з урахуванням обсягу складених процесуальних документів та тривалості судових засідань є непропорційним і покладає на відповідача надмірний фінансовий тягар.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «East/West Alliance Limited проти України», «Баришевський проти України»), заявник має право на компенсацію судових витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

З огляду на наведене, враховуючи значення справи для сторін, її складність, середню вартість правничої допомоги у регіоні, а також критерії реальності, розумності та співмірності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача та зменшення розміру витрат на правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, до 40 000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 142, 257, 258, 270 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Днепр» в особі представника адвоката Архипенка Олександра Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі № 711/2504/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Днепр» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих вилученням транспортного засобу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Днепр» (код ЄДРПОУ 38764959, місцезнаходження юридичної особи: вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 267, м. Черкаси) витрати на правову допомогу у розмірі 40 000,00 грн.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Г. В. Булгакова