Рішення № 139297263, 28.08.2026, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/2190/25

Провадження № 2/539/359/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2026 Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Гуменюк Г.М.

за участю секретаря судового засідання Коновал Т.Г.

представника позивача Жаги Е.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лубенського міськрайонного суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, третя особа Лубенська районна військова адміністрація Полтавської області про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права на земельну частку (пай), зобов`язання виділити земельну частку (пай),-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Лубенської міської ради Лубенського району, третя особа Лубенська районна військова адміністрація про встановлення факту що ОСОБА_1 був членом колишнього колективного сільськогосподарського підприємства «Окіп» с. Окіп, Лубенського району Полтавської області у період з 01.02.1999 року по 01.05.2000 року, визнання за ОСОБА_1 права на земельну частку (пай) розміром 2,57 умовних кадастрових гектари в межах території Лубенської об`єднаної територіальної громади Лубенського району Полтавської області в порядку паювання земель, що перебували в колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Окіп», зобов`язання Лубенську міську раду Лубенського району Полтавської області виділити ОСОБА_1 земельну частку (пай) розміром 2,57 умовних кадастрових гектари в межах території Лубенської об`єднаної територіальної громади Лубенського району Полтавської області.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що з 01.02.1999 року позивач, на підставі рішення загальних зборів, Прот.№ 2 від 03.02.1999 року, був прийнятий у члени КСП «Окіп» Лубенського району Полтавської області.

01.05.2000 року ОСОБА_1 рішенням загальних зборів, Прот. № 4 від 08.04.2000 року, звільнений з членів КСП «Окіп» у зв`язку з реформуванням з виділенням земельного і майнового паю.

02.05.2000 року прийнятий на роботу в СТОВ «Окіп», яке стало правонаступником КСП «Окіп».

Тривалий час позивач вважав, що не має права на земельну частку (пай), та не знав, що незалежно від кількості відпрацьованих років та членства в КСП, він має право на земельну частку (пай), так як на момент розпаювання КСП «Окіп» він не був його членом.

Згідно даних Списку громадян - членів КСП, який є Додатком №1 до Державного акту на право колективної власності на землю серія ПЛ - 21 від 30.04.1996 року виданого колективному сільськогосподарському підприємству «Окіп» Окіпською сільською радою народних депутатів Лубенського району Полтавської області відповідно до рішення від 26.04.1996 року, ОСОБА_1 не включений до Списку.

31.01.2025 року позивачем ОСОБА_1 до Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області була направлена заява про виділення земельної ділянки у власність та надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою, яка була розглянута на п`ятдесятій сесії восьмого скликання 13.02.2025 року та прийнято рішення про відмову у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що розташована на території Тишківського старостинського округу, площею 2,57 з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Позивач зазначає, що йому була видана пайова книжка члена колективного сільськогосподарського підприємства «Окіп», а також вказане підтверджується записами в трудовій книжці ОСОБА_1 .

В зв`язку з тим, що відповідно до ст.1 Указу Президента України від 03.12.1999 року № 1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» протягом 1999-2001 років колективні сільськогосподарські підприємства були реформовані, у позивача відсутня будь-яка інша можливість у реалізації свого права на земельну частку (пай).

КСП «Окіп» було реформоване в СТОВ «Окіп», яке відповідно до витягу з реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 06.01.2006 року припинило свою діяльність.

Враховуючи те, що позивач вичерпав всі можливі способи для отримання земельної ділянки, він змушений, звернутися до суду за захистом свого права.

Ухвалою судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 02.12.2025 відкрито провадження у вказаній цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

12.12.2025 року представником відповідача Лубенської міської ради Лубенського району подано відзив на позов, у задоволенні позову просять відмовити у зв`язку з тим, що на момент паювання позивач не був членом КСП та не був включений до списку, що був доданий до Державного акту на право колективної власності і відповідно не має права на земельну ділянку.

21.01.2026 року Лубенською районною військовою адміністрацією на виконання ухвали суду від 08.01.2026року про витребування доказів за клопотанням сторони позивача, суду надіслано витребувані документи.

23.03.2026 року ухвалою суду закрито підготовче судове засідання та справу призначено до розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, надавши пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надавши суду заяву про розгляд справи без участі представника. Позов не визнають, позиція відповідача щодо позовних вимог у даній справі викладена у відзиві, яка зводиться до того, що ОСОБА_1 не був членом КСП та не був включений до списку, що був доданий до Державного акту на право колективної власності і відповідно не має права на земельну частку (пай).

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, був повідомлений про час і місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Як вбачається із записів трудової книжки серія НОМЕР_1 ОСОБА_1 01.02.1999 року на підставі рішення загальних зборів, Пр.№2 від 03.02.1999 року був прийнятий у КСП «Окіп» Лубенського району Полтавської області, 01.05.2000 року ОСОБА_1 рішенням загальних зборів, Пр. № 4 від 08.04.2000 року, звільнений з членів КСП «Окіп» у зв`язку з реформуванням з виділенням земельного і майнового паю. 02.05.2000 року прийнятий на роботу в СТОВ «Окіп», яке стало правонаступником КСП «Окіп».

Згідно отриманої судом витребуваної інформації наданої Лубенською районною військовою адміністрацією Полтавської області 15.01.2026року №82/01-31, відповідно до архівної копії протоколу засідання зборів уповноважених КСП «Окіп» Лубенського району Полтавської області, №1 від 05.02.1999року наявні відомості про надходження заяви ОСОБА_1 про прийняття в члени КСП «Окіп», заяву задоволено, прийнято в члени КСП «Окіп». У протоколах засідання правління та зборів уповноважених КСП «Окіп» Лубенського району Полтавської області за 1999рік та в протоколі №1 від 26.02.2000року засідань правління КСП «Окіп» Лубенського району Полтавської області інших відомостей про ОСОБА_1 , не виявлено. Інші документи за 2000 рік КСП «Окіп» Лубенського району Полтавської області на зберігання не передавалися.

Державний акт на право колективної власності на землю ПЛ №21 було видано 30.04.1996 року та зареєстровано в Книзі записів державних актів під № 1. У колективну власність КСП «Окіп» було передано 1259,7 га землі відповідно до рішення Окіпської сільської Ради народних депутатів від 26.04.1996 року.

Відповідно до відповіді Архівного відділу Лубенської районної військової адміністрації, на адвокатський запит № 07-01/30 від 03.09.2024 року, відомості у Протоколі №1 від 26.02.2000 року про звільнення ОСОБА_1 з членів КСП «Окіп» не виявлено, також заначено, що на зберігання до архівного відділу Лубенської РДА інші документи за 2000 рік КСП «Окіп» не передавалися.

Згідно відповіді Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин №4255/15-24 від 22.10.2024 року на адвокатський запит, у відповідності до технічної документації по паюванню земель, переданих у колективну власність колективному сільськогосподарському підприємству «Окіп» Лубенського району Полтавської області, розробленої у 1996 році Українським головним орендним проектно-розвідувальним та науково-дослідним інститутом «УКРВОДПРОЕКТ» розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах обчислюється за формулою №3 «Методичних рекомендацій щодо паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» та складає 2,57 умовних кадастрових гектара. Вартість земельної частки (паю) КСП «Окіп» Лубенського району Полтавської області станом на 01.01.2024 року становить 93070,19 грн. Інформація щодо розроблення проекту землеустрою КСП «Окіп» під час реформування в СТОВ «Окіп» Лубенського району у відділі відсутня. Згідно даних Списку громадян - членів КСП, який є Додатком №1 до Державного акту на право колективної власності на землю серія ПЛ - 21 від 30.04.1996 року виданого колективному сільськогосподарському підприємству «Окіп» Окіпською сільською радою народних депутатів Лубенського району Полтавської області відповідно до рішення від 26.04.1996 року, ОСОБА_1 не включений до Списку.

КСП «Окіп» було реформоване в СТОВ «Окіп», яке відповідно до витягу з реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 06.01.2006 року припинило свою діяльність (додається). Відомості про правонаступників підприємства у реєстрі відсутні.

Як вбачається із відповіді Архівного сектору ВК Лубенської міської ради Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин №4255/15-24 від 22.10.2024 року на адвокатський запит, копію наказу КСП «Окіп» від 08.04.2000 року №4 немає можливості надати, так як накази на зберігання не передавалися.

31.01.2025 року позивачем ОСОБА_1 до Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області була направлена заява про виділення земельної ділянки у власність та надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою, яка була розглянута на п`ятдесятій сесії восьмого скликання 13.02.2025 року та прийнято рішення про відмову у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що розташована на території Тишківського старостинського округу, площею 2,57 з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (копія рішення додається).

Приймаючи рішення про відмову в наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою, Лубенська міська рада Лубенського району Полтавської області послалася на те, що на час прийняття Указу Президента України №720/95 від 08 серпня 1995 року ОСОБА_1 не був членом колективного сільськогосподарського підприємства «Окіп», що підтверджується копією його трудової книжки, відсутністю його прізвища у спису громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства, що є додатком №1 до Державного акту на право колективної власності на землю КСП «Окіп» Лубенського району Полтавської області, серія 11 ПЛ №21 від 30 квітня 1996 року, не наданням сертифікату на право на земельну частку (пай), відсутністю підстав для виділення земельної частки (паю), визначених статтею 3 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)». ОСОБА_1 роз`яснено право на оскарження цього рішення.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05 червня 2003 року № 899-IV основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

За пунктом 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

За змістом статей 22, 23 ЗК України (в редакції 1990 року) особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП на час паювання; включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акта.

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до п.7 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність. Позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.

Відповідно Практики розгляду судами земельних спорів Судової Палати у цивільних справах Верховного Суду України від 01 вересня 2003 року право на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів КСП до списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнення і затвердження цих списків, а з моменту передачі державного акта про право колективної власності на землю конкретному КСП, членом якого він є. Сам факт членства у колгоспі та тривалий термін роботи в інших організаціях до створення КСП й отримання державного акта на право колективної власності на землю не є підставою для отримання земельної частки у новоствореному КСП.

Згідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.10.2020 р. справа № 383/993/18 (провадження № 61-5798св20), право особи на земельну частку (пай) виникає з моменту отримання сільськогосподарським підприємством державного акта про право колективної власності, в якому ця особа вказана як така, що має право на земельну частку (пай). Це право є непорушним та підлягає захисту без обмеження строком позовної давності.

В ухвалі Верховного суду України від 05 липня 2006 року «Про включення в списки на право отримання та видачу сертифіката на право на земельну частку (пай)» зазначено, що за змістом ст.ст.22,23 ЗК України (в редакції 1990 року) та Указу Президента України від 8 серпня 1995 року №720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: - перебування в членах КСП на час паювання, - включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю, - одержання КСП цього акта. Таким чином, право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів КСП до списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнення і затвердження цих списків, а з моменту передачі власності на землю конкретному КСП, членом якого вони є.

Як встановлено в судовому засіданні, саме на момент отримання КСП «Окіп» державного акта на право колективної власності на землю 30.04.1996 року, позивач ОСОБА_1 не являвся членом даного підприємства, і лише 05.02.1999 року позивач, був прийнятий у члени КСП «Окіп» Лубенського району Полтавської області, а відтак позовні вимоги про визнання за позивачем права на земельну ділянку (пай) у розмірі 2,57 умовних кадастрових гектари в порядку паювання земель, що перебували в колективній власності КСП «Окіп» та зобов`язання Лубенську міську раду Лубенського району Полтавської області виділити позивачу земельну частку (пай) розміром 2,57 умовних кадастрових гектари в межах території Лубенської об`єднаної територіальної громади Лубенського району Полтавської області не підлягають до задоволення.

Враховуючи вище викладені обставини, а також зважаючи на те, що позивачем та його представником, крім визнання права на земельну частку пай, порушується питання встановлення факту перебування позивачем в членах колишнього КСП «Окіп» у період з 01.02.1999 року по 01.05.2000 року, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не встановлено іншого порядку їх встановлення.

Згідно ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписами ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як встановлено під час розгляду справи судом, позивач ОСОБА_1 05.02.1999 дійсно був прийнятий в КСП «Окіп», що підтверджується витребуваною інформацією наданою Лубенською районною військовою адміністрацією Полтавської області 15.01.2026року №82/01-31, відповідно до архівної копії протоколу засідання зборів уповноважених КСП «Окіп» Лубенського району Полтавської області, №1 від 05.02.1999року та був звільнений 01.05.2000 року з членів КСП, що стверджується записами у трудовій книжці НОМЕР_1 позивача, а відтак вимога про встановлення факту перебування ОСОБА_1 в членах колишнього КСП «Окіп» у період з 05.02.1999 року по 01.05.2000 року підлягає задоволенню. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити у зв`язку з недоведеністю.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 81, 89, 259, 263- 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), був членом колишнього колективного сільськогосподарського підприємства «Окіп» с. Окіп, Лубенського району Полтавської області у період з 05.02.1999 року по 01.05.2000 року.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Лубенська міська рада Лубенського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 21053182, місцезнаходження: 37500, Полтавська область, місто Лубни, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 33.

Третя особа: Лубенська районна військова адміністрація, код ЄДРПОУ 04057422, місцезнаходження: 37500, Полтавська область, місто Лубни, площа Олексія Бекетова, буд.19.

Головуюча суддя Г.М. Гуменюк