Рішення № 139297217, 27.08.2026, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 545/2247/26

Провадження 2-а/552/83/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2026 Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді Самсонової О.А.,

секретар судового засідання Хрипунова Т.В.,

учасники справи та їхні представники:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

представник відповідача Райда Олександр Сергійович,

відповідач ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

представник відповідача Нефьодов Ігор Веніамінович,

третя особа Зіньківський відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Позовна заява обґрунтована тим, що він зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Перебуває на військовому обліку у 1-му відділі ( ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Дізнавшись про наявність виконавчого провадження № 80915773 та накладення арешту на його грошові кошти, ознайомився з Постановою про арешт коштів боржника від 04.05.2026, виданою державним виконавцем Зіньківського відділу ДВС Фесун О.М.

Зі змісту цієї постанови стало відомо, що підставою для виконавчого провадження є Постанова ІНФОРМАЦІЯ_5 № 260 від 29.01.2026 про накладення штрафу у розмірі 17000 грн. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Про існування Постанови ТЦК № 260 від 29.01.2026 він дізнався вперше лише 04.05.2026 виключно з Постанови виконавця про арешт коштів. Жодним іншим способом ця постанова йому не вручалась.

Постанову ТЦК № 260 від 29.01.2026 позивач вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, з наступних підстав:

постанова винесена органом, що не має повноважень щодо позивача, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_1 ) не мав жодних законних повноважень на розгляд справи та винесення постанови щодо позивача, який перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 . Постанова № 260 від 29.01.2026 є такою, що видана неповноважним органом, що є самостійною підставою для її скасування та закриття провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП);

на момент винесення постанови у позивача була чинна відстрочка від мобілізації, тому відсутній склад правопорушення;

постанова ТЦК не вручена позивачу, чим порушено його право на захист.

Тому позивач просив суд поновити строк на оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_7 № 260 від 29.01.2026, визнавши причини пропуску поважними. Визнати протиправною та скасувати Постанову ІНФОРМАЦІЯ_5 № 260 від 29.01.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 17000 грн. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 . Судові витрати просив стягнути на його користь з відповідача.

Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 15 травня 2026 року справу передано на розгляд за підсудністю до Київського районного суду м.Полтави.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 08 червня 2026 року відкрито провадження в даній справі, яку вирішено розглядати в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін (а.с. 25).

Цією ж ухвалою до участі у справі в якості співвідповідача залучено ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також ухвалою суду від 08 червня 2026 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову, а саме зупинено виконання за виконавчим документом, яким є постанова ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29 січня 2026 року №260 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн (а.с.30).

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 надав відзив на позов, у якому проти позовних вимог заперечив (а.с. 38-46).

У відзиві зазначив, що відповідно до абз.7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» військовозобов`язані у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язані з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Позивачу засобами поштового зв`язку було направлено повістку №6245117, відповідно до якої він повинен був прибути до ІНФОРМАЦІЯ_8 04.01.2026 року на 14:00 год. для уточнення даних.

Однак відправлення було повернуто внаслідок відсутності адресата, про що свідчить, зокрема, довідка відділення поштового зв`язку.

Відповідно до п.102 Постанови КМУ №270 від 05.03.2009 року «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку» Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику, крім випадків, коли відправником надано розпорядження «не повертати».

Відповідальність за неявку до ІНФОРМАЦІЯ_5 може настати навіть в тих випадках, коли особа фактично не отримувала повістку поштою, через відсутність інформації про надходження кореспонденції на адресу, яка була вказана при уточненні даних, або офіційно зареєстровану/задекларовану адресу проживання. Військовозобов`язані та резервісти у період проведення мобілізації та/або протягом дії правового режиму воєнного стану: у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов`язані з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Повістка позивачу була надіслана рекомендованим листом через оператора АТ «Укрпошта», згідно якої він повинен був з`явитись 07.01.2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_7 , однак в зазначений час не з`явився, про причини неявки не повідомив.

За вчинення зазначеного адміністративного правопорушення стосовно позивача був складений протокол № 260 від 19.01.2026 року, в якому його було ознайомлено з вимогами ст. 268 КУпАП та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 29.01.2026 року о 09:30 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Позивач отримав копію протоколу, йому було роз`яснено права, повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчать підпис позивача.

Позивач не з`явився за адресою, визначеною у повістці та не повідомив про наявність поважних причин для неявки.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо позивача був проведений з дотриманням норм чинного законодавства (ст. 280 КУпАП) і, відповідно, після розгляду справи про адміністративне правопорушення була складена постанова № 260 від 29.01.2026 року.

Згідно з відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, ОСОБА_1 був взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_7 відділом ІНФОРМАЦІЯ_7 04.10.2024 року, 07.10.2024 року позивач пройшов ВЛК.

При цьому відповідно до п. 3.8. розділу 3 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402 постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.

В подальшому позивач оформлював відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Відстрочка, оформлена 09.08.2025 року, закінчила свою дію 05.11.2025 року. Після цього позивач оформив відстрочку від призову на військову службу тільки 16.01.2026 року.

Довідка ВЛК щодо позивача була чинна до 08.10.2025 року, отже, на момент формування повістки 25.12.2025 року, у ІНФОРМАЦІЯ_7 була відсутня інформація про проходження позивачем медичного огляду та оформлення позивачем відстрочки від призову на військову службу.

Тобто, у ІНФОРМАЦІЯ_7 була відсутня інформація щодо уточнення позивачем даних про проходження медичного огляду з метою визначення ступеню придатності до військової служби.

Оскільки такі дані, що відносяться до персональних даних військовозобов`язаного, підлягали актуалізації та не могли бути отримані відповідачем самостійно, на ім`я позивача було сформовано та відправлено повістку, на яку зазначений громадянин не відреагував.

Посилаючись на ці та інші обставини, відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_2 також надав відзив на позов, у якому проти позовних вимог заперечив (а.с. 55-64).

У відзиві посилався на те, що згідно з статтею 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, передбачено, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Згідно з частиною першою статті 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Аналізуючи вищевикладені норми ІНФОРМАЦІЯ_9 як суб`єкт владних повноважень без статусу юридичної особи може бути стороною у справі, де предметом оскарження є безпосередні його дії чи бездіяльність.

Позивач ОСОБА_1 оскаржує постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 про притягнення до адміністративної відповідальності, який розглядав справу і накладав адміністративне стягнення, і тому правомірно звертається з позовом саме до цього органу військового управління.

ІНФОРМАЦІЯ_10 не приймав будь-яких управлінських рішень у адміністративній справі, а тому вважаємо, що безпідставно залучений судом до участі в цій судовій справі як другий відповідач.

Також зазначив, що позивачу засобами поштового зв`язку було направлено повістку №6245117, відповідно до якої він повинен був прибути до ІНФОРМАЦІЯ_8 04.01.2026 року на 14:00 год. для уточнення даних. Згідно до п.28 Постанови КМУ №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі Порядку №560) виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.

Позивач не з`явився за адресою, визначеною у повістці та не повідомив про наявність поважних причин для неявки.

За вчинення зазначеного адміністративного правопорушення стосовно позивача був складений протокол № 260 від 19.01.2026 року, в якому його було ознайомлено з вимогами ст. 268 КУпАП та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 29.01.2026 року о 09:30 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_7 . Позивач отримав копію протоколу, йому було роз`яснено права, повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчать підпис позивача.

Отже, позивач був належним чином оповіщений про розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, йому роз`яснені його права, передбачені статтею 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, клопотань про намір скористатися правничою допомогою позивач також не заявляв. Розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо позивача був проведений з дотриманням норм чинного законодавства (ст. 280 КУпАП) і, відповідно, після розгляду справи про адміністративне правопорушення була складена постанова № 260 від 29.01.2026 року.

Посилаючись на ці та інші обставини, відповідач просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29 січня 2026 року за №260 позивача ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн.

Вказана постанова перебуває на виконанні у Зіньківському відділі державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (а.с. 7).

Вирішуючи питання про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, суд виходить з такого.

Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ч. 3 ст. 210 -1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у випадку порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 17000 грн. до 25500 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

На території України особливий період розпочався 17.03.2014 року відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію».

Аналізуючи поняття «особливий період», визначене в Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Законі України «Про оборону України» особливий період охоплює період мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до абз. 3 ст. 4 «Про оборону України» з моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.

Наразі в Україні, згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, введено правовий режим воєнного стану, який є результатом фактичного початку воєнних дій, та який продовжено.

Стаття 22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» визначає, що громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону. Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

Відповідно до абз. 6 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Відповідно до ч.10 ст. 1 Закону «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані серед іншого:

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів /надалі - Порядок №1487 відповідно з пунктом 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Додаток 2 до Порядку №1487) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні:

прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.

Відповідно до пункту 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі по тексту Порядок № 560) за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Згідно із пунктом 41 Порядку № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Отже, з аналізу наведених вище норм вбачається, що оповіщення військовозобов`язаного про виклик до ТЦК та СП може здійснюватися шляхом особистого вручення військовозобов`язаному повістки або шляхом її направлення засобами поштового зв`язку. У випадку направлення повістки засобами поштового зв`язку належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного про виклик до ТЦК та СП є документами від поштового оператора про особисте отримання поштового відправлення, відмітка у поштовому повідомленні про відмову від його отримання або відмітка у поштовому повідомленні про відсутність особи за адресою.

Відповідно до пункту 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 15 березня 2009 року встановлено, що рекомендовані листи з позначкою "Повістка ТЦК" під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК".

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК", працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Факт направлення на адресу позивача повістки про необхідність прибуття 04 січня 2026 року о 14-00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_8 ( ОСОБА_3 ) підтверджується долученою до справи копією такої повістки, рекомендованого повідомлення про вручення та довідки поштової організації про причини невручення «відсутність адресата за вказаною адресою».

Як встановлено судом, така повістка була відправлена 25 грудня 2025 року, а до ІНФОРМАЦІЯ_11 (Зіньків) повернута 05 січня 2026 року, тобто через день після дати, на яку цією повісткою викликався позивач.

Відповідно до частини третьої статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Але, зі змісту повістки вбачається, що позивач викликався для уточнення даних, а не для вирішення питань мобілізації, як то проходження ВЛК, призову за мобілізацією, тощо.

В той же час відповідальність за неявку до ТЦК та СП для уточнення даних передбачена іншою нормою, а саме ст. 210 КУпАП (Порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку), а не ст. 210-1 КУпАП за якою притягнуто до відповідальності позивача.

Між тим, за приписами примітки до статті 210 КУпАП визначено, що положення статей 210, 210-1цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Отже, відповідальність за статтями 210 та 210-1 КУпАП не застосовується у випадку коли дані для Реєстру можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими базами/системами/реєстрами.

Суд відхиляє посилання відповідача у відзиві на те, що позивач буд викликаний уточнення даних про проходження ним медичного огляду з метою визначення ступеню придатності до військової служби, оскільки дані про проходження медичного огляду не охоплюються в даному випадку поняттям «уточнення даних».

Замість цього вказаними вище нормами закону передбачено виклик військовозобов`язаного для проходження ВЛК.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується військово-обліковим документом із застосунку "Резерв+". Також, в даному військово-обліковому документі зазначено про те, що позивач дані уточнив 19.01.2026,також зазначено що дані уточнено вчасно.

Цей же військово-обліковий документ містить відомості про проходження позивачем ВЛК 07.10.2024.

Тому посилання відповідача на те, що позивача було викликано в ІНФОРМАЦІЯ_12 для уточнення даних у вигляді даних про ВЛК, суд оцінює критично.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Разом з цим, відповідачами не доведено шляхом надання належних, достатніх та допустимих доказів наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, зокрема, про належне повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи, про неявку позивача за повісткою, відсутність клопотань, додержання його прав під час розгляду, тощо.

Ухвалою від 08 червня 2026 року суд витребував у ІНФОРМАЦІЯ_3 докази, а саме копію адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, у якій було винесено оскаржувану постанову №260 від 29 січня 2026 року.

Але вказана ухвала відповідачем не виконана. Копія адміністративної справи суду не надана.

Замість цього відповідач надав суду деякі документи, якими обґрунтовував свою позицію про виклик позивача для уточнення даних про проходження ним ВЛК.

При цьому не надано інших документів справи, в тому числі протоколу про адміністративне правопорушення, на який відповідач посилається як на документ, який підтверджує повідомлення відповідачем позивача про дату, час та місце розгляду справи, копію постанови, докази направлення копії постанови позивачу, та інші.

Тобто відповідачами не доведено факту скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а також факту належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 80 КАС України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Тому, розглядаючи справу на підставі наявних у ній доказів, суд приходить до висновку, що оскаржувану постанову слід визнати протиправною та скасувати у зв`язку з не доведенням відповідачами факту скоєння позивачем адміністративного правопорушення, наявності в його діях складу адміністративного правопорушення та факту належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Наведеним положенням кореспондують норми статті 293 КУпАП, якими регламентовано повноваження органу, який розглядає скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Так, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи, що відповідачами не доведено наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.

Вирішуючи клопотання позивача про поновлення пропущеного строку для оскарження постанови про притягнення його до відповідальності, суд встановив таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Доказів того, що позивачу була належним чином вручена копія постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, сторони суду не надали.

Тому при розгляді справи по суті суд виходить з того, що копію оскаржуваної постанови позивач не одержав, а про її наявність дізнався з матеріалів виконавчого провадження.

На підставі викладеного позивачу слід поновити строк на оскарження постанови про притягнення до відповідальності, як такий що пропущений з поважних причин.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень ст.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку з задоволенням позову понесені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ІНФОРМАЦІЯ_7 , яким була винесена скасована цим рішенням постанова.

Суд звертає увагу, що позивачем судовий збір сплачено у більшому розмірі, ніж належить.

Так, у 2026 році судовий збір у справі зазначеної категорії становить 665,60 грн, за заяву про забезпечення позову - 665,60 грн.

Відповідно, позивач мав сплатити судовий збір з врахуванням понижуючого коефіцієнту за подання позовної заяви через Електронний суд в сумі 1064,96 грн (1331,20 грн х 0,8).

Позивачем же сплачено 1863,68 грн, що на 798,72 грн більше, ніж мало бути.

Тому за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень позивачу слід відшкодувати 1064,96 грн.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Тому позивачу слід роз`яснити, що надміру сплачена позивачем сума судового збору може бути повернута за його заявою.

На підставі викладеного позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29 січня 2026 року №260.

Визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_3 №260 від 29 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності. Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_3 1064,96 грн. (одну тисячу шістдесят чотири гривні дев`яносто шість копійок) на відшкодування судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний термін з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , проживаючий: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ,

Зіньківський відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, адреса: Полтавська обл.., м. Зіньків, вул. Воздвиженська, 64, Код ЄДРПОУ 34463427.

Повне судове рішення складено 27.08.2026 року.

Головуючий О.А.Самсонова