Рішення № 139297150, 10.08.2026, Карлівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 531/851/24

номер провадження 2/531/357/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Попова М.С.,

за участю секретаря Клименко Т.М.,

представника позивача за первісним позовом

та відповідача за зустрічним позовом адвоката Панченко О.О.,

представника відповідача за первісним позовом

та позивача за зустрічним позовом адвоката Приліпко І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Карлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , за участю представника позивача адвоката Панченко Олени Олександрівни, до Сільськогосподарського товариства з обмеженої відповідальністю «Світоч», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, державного реєстратора Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області Чубенко Людмили Миколаївни, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та за зустрічним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч», за участю представника позивача адвоката Приліпко Ірини Леонідівни, до ОСОБА_1 про визнання права власності на посів та стягнення збитків, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Панченко О.О. звернулась до суду з позовом до СТОВ «Світоч», у якому, з урахуванням зміни предмету позову, просить: визнати відсутнім у СТОВ «Світоч» з 31 березня 2018 року по 31 березня 2028 року права оренди земельної ділянки площею 6,4964 га кадастровий номер 5321683400:00:001:0021, власником якої є ОСОБА_1 , скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди СТОВ «Світоч» на земельну ділянку площею 6,4964 га кадастровий номер 5321683400:00:001:0021, власником якої є ОСОБА_1 ; усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 належною їй земельною ділянкою; стягнути судові витрати.

Ухвалою суду від 06 травня 2025 року прийнято до спільного розгляду зустрічний позов СТОВ «Світоч», за участю представника позивача адвоката Приліпко І.Л., до ОСОБА_1 про визнання права власності на посів та стягнення збитків. У зустрічному позові просять визнати за СТОВ «Світоч» право власності на посіви соняшнику на земельній ділянці з кадастровим номером 5321683400:00:001:0021, площею 6,4964 га, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача завдані збитки та судові витрати.

Первісні позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5321683400:00:001:0021, на підставі Державного акту ПЛ № 015549, що виданий 07.05.2003 Максимівською сільрадою народних депутатів. Позивач домовилася усно з своїм колишнім чоловіком, що він буде використовувати належну їй земельну ділянку, але без укладання договору оренди, так як мала намір у подальшому самостійно використовувати зі своїми синами належні їй та їм земельні ділянки. Зробивши у березні 2024 витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно довідалася про те, що: 18.07.2019 11:33:56 відбулася державна реєстрація; державний реєстратор: Чубенко Л.М., Скороходівська селищна рада Чутівського району Полтавської області); Документи подані для державної реєстрації: договір оренди землі б/н, виданий 31.03.2018, видавник СТОВ «Світоч» в особі директора Кириченко В.П. та гр. ОСОБА_1 . Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 47918381 від 24.07.2019 10:24:47, Чубенко Людмила Миколаївна, Скороходівська селищна рада Чутівського району Полтавської області. Вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки. Строк дії: до 31 березня 2028 року, додаткові відомості: орендар має право за згодою орендодавця передавати земельну ділянку або її частину іншій особі в оренду. Відомості про суб`єкта іншого речового права: орендар: СТОВ «Світоч», орендодавець: ОСОБА_1 . Опис об`єкта іншого речового права: площа земельної ділянки 6,4964 га. Первісний позивач зазначає, що не підписувала з СТОВ «СВІТОЧ» жодного договору оренди належної їй земельної ділянки, в т.ч. не підписувала договір оренди землі, серія та номер: б/н , виданий 31.03.2018, видавник: СТОВ «Світоч» в особі директора Кириченко В.П. та гр. ОСОБА_1 . Реєстрація права оренди земельної ділянки з кадастровим номером: 5321683400:00:001:0021 на підставі укладеного між СТОВ «СВІТОЧ» та ОСОБА_1 договору оренди землі № б/н від 31.03.2018, порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження належною їй на праві власності земельною ділянкою. Реєстрація прав оренди за СТОВ «Світоч» на вищевказану земельну ділянку, на підставі договору оренди землі № б/н від 31.03.2018, який позивачка фактично не підписувала, не відповідає вимогам закону.

У зустрічній позовній заяві зазначається, що на дату звернення з зустрічним позовом, земельну ділянку з кадастровим номером 5321683400:00:001:0021 СТОВ «СВІТОЧ» обробляє на праві користування на підставі угоди про оренду земельної ділянки, вона є обробленою, удобреною та в неї внесено посіви. СТОВ «СВІТОЧ», крім понесених витрат, пов`язаних зі сплатою податків та виплатою орендних плат, поніс значні витрати, пов`язані з обробітком землі та внесенням у неї посівів. Позовними вимогами про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, відповідач за зустрічним позовом порушив право власності позивача на внесені посіви, за умови задоволення первісного позову, позивач за зустрічним позовом може втратити значні кошти вкладені в засіви та удобрення земельної ділянки.

14.03.2000 було створено СТОВ «СВІТОЧ», напрямок діяльності сільське господарство, генеральним директором якого по сьогоднішній день є ОСОБА_2 . Він є колишнім чоловіком відповідача за зустрічним позовом, перебували у шлюбі з 31.07.1981 по 15.12.2008. Відповідач отримала у власність спірну земельну ділянку на підставі державного акту І-ПЛ 015549, виданого 07.05.2003 Максимівською сільською Радою народних депутатів. З 2012 року, тобто з моменту отримання цієї земельної ділянки відповідач, СТОВ «СВІТОЧ» орендувало її на підставі Договору оренди від 2012, обробляло земельну ділянку, сплачувало податок та орендну плату відповідачу. Жодних претензій від відповідача не надходило. 31.03.2018 між Відповідачем та Позивачем було укладено новий Договір оренди земельної ділянки (який є спірним), погоджено всі істотні умови договору. Відповідач поставила особистий підпис у договорі, отримала його другий примірник. Жодних зауважень щодо умов договору від відповідача не надходило. 18.07.2019 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5321683400:00:001:0021 на підставі державного акту І-ПЛ 015549, виданого 07.05.2003 Максимівською сільською Радою народних депутатів (номер відомостей про речове право: 32522046). Одночасно з реєстрацією права власності, тим же державним реєстратором було зареєстровано право оренди цієї земельної ділянки на підставі Договору оренди земельної ділянки № б/н від 31.03.2018 (який є спірним). За спірним договором отримувалася орендна плата, будь які заперечення були відсутні.

З моменту заснування товариства позивач, її сини, перебували в гарних та дружніх сімейних відносинах з керівником відповідача. Орендні відносини щодо земельних ділянок оформлювалися відповідно до вимог чинного законодавства. З 18.10.2022 по 15.01.2024 на СТОВ «СВІТОЧ» працював син позивача. Його звільнення відбулося у зв`язку з розпочатим ним сімейним конфліктом. Після припинення трудових відносин та не врегулювання сімейного конфлікту відповідач почав вчиняти деструктивні дії стосовно майна позивача та майна, здоров`я та безпеки співзасновників позивача, а саме: не повернув своєчасно позивачу транспортний засіб НОМЕР_1 , марка Renault Dokker, який був в його користуванні на час перебування в трудових відносинах; протиправно проник на територію СТОВ «СВІТОЧ» та викрав відходи від соняшнику після віяння вагою 75 тонн та завдав збитків на 150 000 грн.; протиправно проник на територію СТОВ «СВІТОЧ», замахуючись цеглою на дружину свого батька, співвласницю СТОВ «СВІТОЧ» ОСОБА_3 , заламуючи їй руки погрожував їй вбивством; вчинив протиправні дії по відношенню до своєї сестри ОСОБА_4 : проник у комірку, де зберігалися її особисті речі та викрав їх. З моменту звільнення сина позивача і по сьогодні, сімейний конфлікт так і не вирішено. Син позивача та позивач з метою помсти здійснюють заходи щодо перешкоджання господарській діяльності СТОВ «СВІТОЧ»: подають завідомо безпідставні скарги до державних органів, позови, тощо та прагне нашкодити товариству зірвати посівну, збір врожаю та завдати значних збитків. Позивач за зустрічним позовом з 31.03.2018 орендує земельну ділянку з кадастровим номером 5321683400:00:001:0021 у відповідача на підставі договору оренди земельної ділянки, тобто є законним користувачем. Про наявність спору позивачу стало відомо лише 05.04.2024, тобто він на законних підставах орендував земельну ділянку , що супроводжувалося значними витратами, які мають бути стягнуті за рахунок відповідача. Позивач не міг передбачити, що відповідач матиме намір повернути земельну ділянку та скасувати право оренди позивача, та будучи впевненим , що земельна ділянка належить йому на праві оренди, станом на день звернення до суду, на спірній земельній ділянці уже відбувся посів соняшнику. Позивач склав калькуляцію витрат на земельній ділянці площею 6,4964 га кадастровий номер 5321683400:00:001:0021, станом на перший квартал 2024 по культурі соняшник, що становить 25483,32 грн. (з розрахунком на 1 га 3922,68 грн.). Позивач втратив свої власні кошти для підготовки земельної ділянки для проведення посівних робіт, які підлягають відшкодуванню, у зв`язку з вимогами відповідача про скасування права оренди та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Пізніше було подано заяву про збільшення зустрічних позовних вимог.

СТОВ "СВІТОЧ" у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог зазначає, що первісна ціна зустрічного позову була сформована на підставі наявних на той момент даних, що стосувались І кварталу 2024 року. Однак, діяльність на земельній ділянці була безперервною, і протягом всього 2024 року СТОВ «СВІТОЧ» продовжував нести значні витрати, пов`язані з придбанням добрив, сплатою податків, обробітком та посівом зернових культур на земельній ділянці, яку він орендує на законних підставах, на підставі договору про оренду земельної ділянки. Відповідно до калькуляційних витрат за 2024 рік на земельній ділянці 5321683400:00:001:0021, культури соняшник, обсяг збитків, понесених СТОВ «СВІТОЧ», становить 97 997,42 грн. Отже, розмір позовних вимог підлягає збільшенню.

Первісний позов містить вимоги про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування зареєстрованого права оренди.

Зустрічний позов містить вимоги щодо визнання права власності на посіви соняшнику на спірній земельній ділянці.

Земельна ділянка протягом декількох років перебувала в оренді у позивача, який не був обізнаний про наміри відповідача щодо розірвання договору оренди, тому були проведені посівні роботи у 2024 році ще до подання позову. Оскільки, позивач витратив значні кошти на дану земельну ділянку, а саме обробіток землі та посів соняшнику, існує необхідність у визнанні права власності на посів соняшнику та стягнення збитків.

Представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом в судовому засіданні, підтримала первісні позовні вимоги, просила задовольнити з підстав викладених у позовній заяві та заперечила щодо позовних вимог за зустрічним позовом, просила відмовити у їх задоволенні, з підстав, викладених у відзиві. Зазначила, що первісний позивач, на підставі договору оренди від 2018 року орендну плату не отримувала, були усні домовленості на використання земельної ділянки, з 2024 року таких домовленостей не було.

Представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом в судовому засіданні, первісний позов не визнала, заперечила, щодо його задоволення, підтримала зустрічний позов, з підстав, викладених у зустрічній позовній заяві та відзиві. Додала, що орендна плата сплачувалася більше, оскільки договором передбачено на менше 3%, заборони на більше немає.

Представник третьої особи за первісним позовом до суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялося у встановленому законом порядку.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, докази окремо та в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Як зазначено у частині першій статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України. Право вибору способу захисту, передбаченого законом, належить особі, яка звернулася за захистом свого права.

Відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності є непорушним.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), зокрема статтею 1 Першого протоколу до неї, визначено: "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном".

Відповідно до статті 316 ЦК України право власності - це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб.

Правомочність власника - в його праві володіти, користуватися й розпоряджатися майном у межах, встановлених законом (випливає зі статті 317 ЦК України). Право користування є одним з видів речових прав на чуже майно (стаття 395 ЦК України).

Задля дотримання балансу між правами та законними інтересами власника та користувача (орендодавця та орендаря) законодавець передбачив, що власник-орендодавець захищений правом вибору, здавати або не здавати своє майно в оренду, та правом змінювати умови договору при його переукладенні на новий строк; орендар, який належно виконував свої обов`язки за договором оренди, захищений тим, що за прийнятності для нього нових умов, саме він має переважне право укладення нового договору перед будь-якими іншими особами (постанова Верховного Суду 18 січня 2018 року у справі № 910/12017/17).

Згідно зі ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Згідно частини третьої цієї статті відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов`язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно з частиною другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У ст. 6 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5321683400:00:001:0021, на підставі Державного акту ПЛ № 015549, що виданий 07.05.2003 Максимівською сільською Радою народних депутатів.

Згідно встановлених обставин справи, з 2012 року, відповідач, СТОВ «СВІТОЧ» орендувало її у ОСОБА_1 , обробляло земельну ділянку, сплачувало податок та орендну плату ОСОБА_1 . Жодних претензій від відповідача щодо орендних правовідносин СТОВ «СВІТОЧ» не надходило.

18.07.2019 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5321683400:00:001:0021 на підставі державного акту І-ПЛ 015549, виданого 07.05.2003 Максимівською сільською Радою народних депутатів (номер відомостей про речове право: 32522046). В цей же час, одночасно з реєстрацією права власності, тим же державним реєстратором в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право оренди цієї земельної ділянки на підставі Договору оренди земельної ділянки № б/н від 31.03.2018 (який є спірним згідно первісного позову).

Первісним позивачем заперечується факт укладання договору оренди землі від 31.03.2018 року між ОСОБА_1 та СТОВ "СВІТОЧ" шляхом погодження істотних умов та його підписанням. Оригінал спірного договору оренди у матеріалах справи та у сторін відсутній.

Згідно Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 18.07.2019 11:33:56 відбулася державна реєстрація; державний реєстратор: Чубенко Л.М., Скороходівська селищна рада Чутівського району Полтавської області); Документи подані для державної реєстрації: договір оренди землі б/н, виданий 31.03.2018, видавник СТОВ «Світоч» в особі директора Кириченко В.П. та гр. ОСОБА_1 . Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 47918381 від 24.07.2019 10:24:47, Чубенко Людмила Миколаївна, Скороходівська селищна рада Чутівського району Полтавської області. Вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки. Строк дії: до 31 березня 2028 року, додаткові відомості: орендар має право за згодою орендодавця передавати земельну ділянку або її частину іншій особі в оренду. Відомості про суб`єкта іншого речового права: орендар: СТОВ «Світоч», орендодавець: ОСОБА_1 . Опис об`єкта іншого речового права: площа земельної ділянки 6,4964 га.

Відповідно до положень чинного законодавства, порядок передачі земельної ділянки в оренду визначається спеціальними нормами, що мають пріоритет над загальними правилами цивільного законодавства.

Стаття 792 Цивільного кодексу України встановлює, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, тобто прямо відсилає до спеціального законодавства у сфері земельних відносин.

Таким спеціальним законом є Закон України «Про оренду землі», який визначає особливості укладення договору, момент набуття права оренди та юридичні наслідки передачі земельної ділянки орендарю.

Стаття 17 Закону України «Про оренду землі» містить чітку норму, відповідно до якої об`єкт оренди вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом. Це імперативне правило спеціального закону, яке визначає саме юридичний момент передачі земельної ділянки у володіння та користування орендарю.

Оскільки стаття 792 Цивільного кодексу України прямо делегує регулювання земельної оренди спеціальному законодавству, будь-які загальні положення щодо передачі речей за актом приймання-передачі не можуть змінювати або відміняти норму статті 17 Закону.

Таким чином, державна реєстрація права оренди є юридичним фактом, з яким закон пов`язує передачу земельної ділянки орендарю. Передача вважається такою, що відбулася, незалежно від того, чи складали сторони акт приймання-передачі.

Акт може складатися у тих випадках, коли сторони бажають зафіксувати фактичний стан ділянки на момент передачі для уникнення спорів у майбутньому. Разом з тим акт не впливає на момент виникнення речового права, не змінює юридичний факт передачі та не може встановлювати інший момент передачі, ніж той, що передбачений законом.

Ухвалою Карлівського районного суду Полтавської області від 01.04.2024 року судом було зобов`язано відповідача надати суду оригінал договору оренди землі б/н від 31.08.2018, видавник: СТОВ «СВІТОЧ» в особі директора Кириченко В.П. та гр. ОСОБА_1 предметом якого є оренда земельної ділянки площею 6,4964 га кадастровий номер 5321683400:00:001:0021; а також надати суду належним чином завірену копію статуту в редакції станом на 31.08.2018 та станом на дату відкриття провадження у справі. Яку не було виконано.

06.05.2024 представником відповідача за первісним позовом було подано заяву до суду щодо неможливості виконання ухвали у зв`язку з тим, що Договір оренди землі № б/н від 31.08.2018, укладений між ОСОБА_1 та СТОВ «СВІТОЧ», а також Статут від 31.08.2018 відсутній в розпорядженні Товариства, що унеможливлює виконання ухвали відповідачем.

Клопотанням представника відповідача за первісним позовом було долучено до матеріалів справи ряд доказів на підтвердження викрадення невстановленою особою та вчинених розшукових заходів правоохоронними органами.

Також до матеріалів справи додано копію протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 08.05.2024 та лист ВП №1 Полтавського РУП, у якому зазначено, що станом на 14.10.2024 місцезнаходження втрачених документів не встановлено, з приводу їх виявлення до ВП №1 ніхто не звертався.

З приводу втрачених документів, СТОВ «Світоч» було створено комісію та проведено службове розслідування.

Представником відповідача за первісним позовом до відзиву додано довідку СТОВ «Світоч» на підтвердження факту нарахування та факту виплати орендної плати ОСОБА_1 , відповідно до якої, у 2019 році нараховано та виплачено 37267,08 грн.; у 2020 р. - 37267,08 грн.; у 2021 - 37267,08 грн.; у 2022 10559,01 грн., у 2023 нарахована сума 37267,08 грн., а виплачено - 37267,08 грн 2024 р.

За вказані роки до матеріалів справи також додано копії Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку. Додано також копії податкової декларації платника єдиного податку червертої групи.

Ухвалою суду від 13.09.2024, було витребувано зі Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області, зобов`язано надати до суду протягом п`яти днів з моменту отримання ухвали, належним чином завірені копії документів з реєстраційних справ, сформованих в електронній формі за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час вчинення державним реєстратором Скороходівської селищної ради Чубенко Людмилою Миколаївною реєстраційних дій з реєстрації права оренди на підставі договору оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 31.03.2018 року, видавник: СТОВ «Світоч» в особі Кириченко В.П. та гр. ОСОБА_1 , дата та час реєстрації 18.07.2019 11:33:56, номер запису про інше речове право: 32522140, у разі наявності оригіналу вище вказаного договору оренди землі, надати його оригінал; Зобов`язано Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «СВІТОЧ» надати до суду протягом п`яти днів з моменту отримання ухвали: оригінал видаткового касового ордеру від 22.12.2018 року про виплату у 2018 ОСОБА_1 орендної плати в сумі 30000,00 грн.; оригінали видаткових касових ордерів (відомостей про виплату орендної плати) про виплату у 2019 році ОСОБА_1 орендної плати в сумі 37267,08 грн., про виплату у 2020 році ОСОБА_1 орендної плати в сумі 37267,08 грн., про виплату у 2021 році ОСОБА_1 орендної плати в сумі 37267,08 грн., про виплату у 2022 році ОСОБА_1 орендної плати в сумі 10559,01 грн., про виплату у 2023 році ОСОБА_1 орендної плати в сумі 37267,08 грн; оригінал договору оренди землі б/н від 31.03.2018, видавник: СТОВ «СВІТОЧ» в особі директора ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_1 , предметом якого є оренда земельної ділянки площею 6,4964 га кадастровий номер 5321683400:00:001:0021; а також надати суду належним чином завірену копію статуту в редакції станом на 31.03.2018 та станом на дату відкриття провадження у справі.

На виконання вищевказаної ухвали суду, ВК Скороходівської селищної ради листом від 05.06.2025 №02.1-28/1045 повідомлено суд, що надати суду належним чином завірені копії документів з реєстраційних справ, сформованих в електронній формі за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час вчинення державним реєстратором Скороходівської селищної ради Чубенко Людмилою Миколаївною реєстраційних дій з реєстрації права оренди на підставі договору оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 31.03.2018 року, не має технічної можливості, так як відсутній доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який здійснюється за загальною процедурою у відповідності до порядку забезпечення доступу осіб уповноважених на здійснення реєстраційних дій, забезпечення функціонування якого належить до компетенції МЮУ. Оригінал договору оренди землі відсутній.

Представником відповідача за перівсним позовом, на виконання ухвали Карлівського районного суду Полтавської області від 13.09.2024 повідомлено наступне: 07.05.2024 уповноважений представник СТОВ «СВІТОЧ» Кириченко Тетяна Ярославівна, у якої в розпорядженні перебували господарські документи, виявила втрату документів (можлива крадіжка невідомою особою) знаходилися в її сумочці. Про зазначений факт вона як уповноважений представник СТОВ «СВІТОЧ» повідомила до правоохоронних органів. За результатами розгляду звернення проведено ряд пошукових заходів на встановлення та виявлення втрачених документів. Однак, їх місцезнаходження встановити не вдалося. В разі знаходження втрачених документів заявника буде повідомлено додатково. Станом на сьогодні, ці документи досі не знайдені. Зазначений факт підтверджується листом ВД № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області за вих. № 2949/115/102/0 від 10.05.2024 (міститься в матеріалах справи та долучений до неї протокольною ухвалою від 13.09.2024). Серед цих документів були також оригінали, які витребовуються судом за ухвалою від 13.09.2024. У зв`язку з чим, у Відповідача з об`єктивних обставин в розпорядженні відсутні оригінали наступних документів: - оригінал договору оренди землі б/н від 31.03.2018, видавник: СТОВ «СВІТОЧ» в особі директора Кириченко В.П. та гр. ОСОБА_1 , предметом якого є оренда земельної ділянки площею 6,4964 га кадастровий номер 5321683400:00:001:0021 (п. 21 листа); - оригінал видаткового касового ордеру від 22.12.2018 № 428 на суму 30000,00 грн (п. 20 листа). Натомість, у Відповідача збереглися копії втрачених документів та було надано суду наступні належними чином засвідчені копії документів: - копія договору оренди землі б/н від 31.03.2018, видавник: СТОВ «СВІТОЧ» в особі директора Кириченко В.П. та гр. ОСОБА_1 , предметом якого є оренда земельної ділянки площею 6,4964 га кадастровий номер 5321683400:00:001:0021; - копія видаткового касового ордеру від 22.12.2018 № 428 на суму 30000,00 грн.; надано оригінали наступних видаткових ордерів за період з 2019 по 2022: - оригінал видаткового касового ордеру № 373 від 26.12.2019 на суму 30 000 грн; - оригінал видаткового касового ордеру № 207 від 30.12.2020 на суму 30 000 грн; - оригінал видаткового касового ордеру № 493 від 14.12.2021 на суму 30 000 грн; - оригінал видаткового касового ордеру № 200 від 29.12.2022 на суму 30 000 грн.; надано належним чином завірену копію статуту в редакції від 27.01.2017, яка є чинною досі.

До первісного позову додано клопотання, яке було пізніше уточнене, та яке було підтримано стороною первісного позивача у суді, про призначення почеркознавчої експертизи.

Так Ухвалою суду від 17.11.2025 було призначено у справі судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (пров. Рибальський, 8, м. Полтава, 36004). На вирішення експертів поставлено ряд питань.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/117-25/26715-ПЧ від 18.02.2026 на запитання 1-3:

1.Чи виконано підпис у договорі оренди землі № б/н від 31.03.2018 року, видавник: СТОВ «Світоч» в особі директора Кириченко В.П. та гр. ОСОБА_1 , на аркуші 1-3 договору знизу сторінки у лівому кутів в графі «Орендодавець» та на аркуші 4 договору у розділі «Підписи сторін» в графі «Орендодавець» ОСОБА_1 чи іншою особою?

2.Чи виконано гр. ОСОБА_1 підпис у договорі оренди землі № б/н від 31.03.2018 року, видавник: СТОВ «Світоч» в особі Кириченко В.П. та гр. ОСОБА_1 , на сторінках 1-3 в графі «Орендодавець», а також на сторінці 4 у розділі «Підписи сторін» в графі «Орендодавець» навмисно зміненим почерком?

3.Чи виконано гр. ОСОБА_1 підпис у договорі оренди землі № б/н від 31.03.2018 року, видавник: СТОВ «Світоч» в особі Кириченко В.П. та гр. ОСОБА_1 , на сторінках 1-3 в графі «Орендодавець», а також на сторінці 4 у розділі «Підписи сторін» в графі «Орендодавець» під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)?

Зазначено, що питання не вирішувалося, оскільки на експертизу представлена копія договору оренди землі б/н від 31.03.2018, а судова почеркознавча експертиза по копіям документів у підрозділах Експертної служби МВС не проводиться, на виконання п.7.12 рішення наради керівного складу Експертної служби МВС від 14.05.2018 № 6481/05/19-2018 про недопущення проведення судової почеркознавчої експертизи по копіям документів.

Питання 4-6:

4.Чи добровільно гр. ОСОБА_1 було здійснено підпис у договорі оренди землі № б/н від 31.03.2018 року, видавник: СТОВ «Світоч» в особі директора ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_1 , на сторінках 1-3 в графі «Орендодавець», а також на сторінці 4 у розділі «Підписи сторін» в графі «Орендодавець»?

5.Чи здатна була гр. ОСОБА_1 повною мірою прогнозувати наслідки власних дій під час підписання договору землі № б/н від 31.03.2018 року, видавник: СТОВ «Світоч» в особі директора ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_1 ?

6.Чи могли індивідуально-психологічні особливості особи суттєво вплинути на зміну підпису під час підписання договору оренди землі № б/н від 31.03.2018 року, видавник: СТОВ «Світоч» в особі директора ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_1 ?

не вирішувались, тому що не входять до компетенції судової почеркознавчої експертизи.

Запитання 7:

7.Чи виконано підпис у документі «видатковий касовий ордер від 22 грудня 2018 року, номер документа 428», виданий СТОВ «СВІТОЧ» (код ЄДРПОУ 05287874) на суму 30 000 (тридцять тисяч) 00 грн, в графі «Підпис одержувача» саме ОСОБА_1 чи іншою особою?

також не вирішувалося, оскільки на експертизу представлено копію.

На запитання 8 11:

8.Чи виконано підпис у документі «видатковий касовий ордер від 26 грудня 2019 року, номер документа 373», виданий СТОВ «Світоч» (код ЄДРПОУ 05287874) на суму 30 000 (тридцять тисяч) 00 грн., в графі «Підпис одержувача» саме ОСОБА_1 чи іншою особою?

9.Чи виконано підпис у документі «видатковий касовий ордер від 30 грудня 2020 року, номер документа 207», виданий СТОВ «Світоч» (код ЄДРПОУ 05287874) на суму 30 000 (тридцять тисяч),00 грн, в графі «Підпис одержувача» саме ОСОБА_1 чи іншою особою?

10.Чи виконано підпис у документі «видатковий касовий ордер від 14 грудня 2021 року, номер документа 493», виданий СТОВ «СВІТОЧ» (код ЄДРПОУ 05287874) на суму 30 000 (тридцять тисяч) 00 грн, в графі «Підпис одержувача» саме ОСОБА_1 чи іншою особою?

11.Чи виконано підпис у документі «видатковий касовий ордер від 29 грудня 2022 року, номер документа 200», виданий СТОВ «СВІТОЧ» (код ЄДРПОУ 05287874) на суму 30 000 (тридцять тисяч) 00 грн, в графі «Підпис одержувача» саме ОСОБА_1 чи іншою особою?

зроблено висновок, що «Підпис одержувача» виконаний ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Ухвалами суду неодноразово витребовувався оригінал спірного договору оренди у первісного відповідача та інших осіб з метою проведення почеркознавчої технічної експертизи, однак суду було надано обгрунтоване пояснення неможливості надання оригіналу договору оренди № б/н від 31.03.2018, тому суду, у даному випадку, важко дати належну оцінку процесуальній поведінці сторін, чи має місце навмисне ухилення осіб від надання оригіналу.

Разом з тим, висновок судово-почеркознавчої експертизи не має наперед встановленої сили та оцінюється судом нарівні з іншими матеріалами та доказами у справі за внутрішнім переконанням судді. Таким чином, за відсутності можливості вирішення експертами питання поставленого судом про належність гр. ОСОБА_1 підпису у договорі оренди землі №б/н від 31.03.2018 року, суд враховує інші докази, наявні у матеріалах справи.

За спірним договором Позивач отримувала орендну плату, ніяких заперечень або претензій не висувала. Докази сплати орендної плати додано у вигляді податкових розрахунків, декларацій та відповідних довідок.

Відповідно до частини другої статті 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Конклюдентними діями може підтверджуватися лише укладення договору в усній формі (пункт 7.38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц).

До вказаного висновку прийшла ВПВС у постанові №456/252/22 віж 13.05.2026.

Між тим, статтею 18 Закону України «Про оренду землі» договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації. Зазначена норма виключає можливість укладення спірного договору шляхом вчинення конклюдентних дій, бо такий договір не може бути зареєстрований.

Висновком експерта підтверджено належність підписів у видакових касових ордерах від 26 грудня 2019 року, від 30 грудня 2020 року, від 14 грудня 2021 року, від 29 грудня 2022 року, видані СТОВ «СВІТОЧ» на суми 30000,00 грн. в рахунок сплати орендної плати, ОСОБА_1 .

Державна реєстрація речових прав та їх обтяжень здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» .

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ( тут і далі - в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.2 ст. 9 вказаного Закону державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом);

Згідно з положеннями статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заява подана неналежною особою або подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Таким чином, до кола повноважень реєстратора входить перевірка повноважень особи заявника, дослідження документів на предмет їх відповідності вимогам законодавства, визначення факту виникнення в заявника речового права на нерухоме майно або ж його обтяження.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

За статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (абзац 1 частини другої статті 207 ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (абзац 1 частини першої статті 638 ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі.

Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасників правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року в справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18)).

Не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону. Виконання правочину його учасниками може бути способом волевиявлення до вчинення правочину, відповідно до його суттєвих умов, передбачених законодавством. Постанова ВП ВС від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17.

Якщо договір оренди (найму) будівлі хоча й має ознаки неукладеного, але виконувався обома його сторонами, то така обставина захищає відповідний правочин від висновку про неукладеність і в подальшому він розглядається як укладений та чинний, якщо тільки не є нікчемним чи оспорюваним з інших підстав. Суду необхідно встановити не просто факт використання спірного майна орендарем, а й те, чи сплачував орендар за таке використання орендодавцю та його правонаступникам і чи приймали вони таку оплату. У разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше). Тобто суду необхідно встановити не просто факт використання спірного майна орендарем, а й те, чи сплачував орендар за таке використання орендодавцю та його правонаступникам і чи приймали вони таку оплату.

У разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше)».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 513/879/19 (провадження № 14-49цс22) зазначено, що: «рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є підставою для внесення відомостей (записів) про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру речових прав нанерухоме майно; після початку відображення таких відомостей (записів) у цьому реєстрі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вичерпують свою дію. Тому належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 27 Закону № 1952-IV судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача».

Представником відповідача за первісним позовом надано суду видакові касові ордери від 26 грудня 2019 року, від 30 грудня 2020 року, від 14 грудня 2021 року, від 29 грудня 2022 року, видані СТОВ «СВІТОЧ» на суми 30000,00 грн. на підтвердження внесення плати за договором оренди земельної ділянки на виконання обов`язків, визначених укладеним договором та висновком експерта підтверджено належність у них підписів про отримання ОСОБА_1 .

Таким чином, суд приходить до висновку, що додана до матеріалів справи копія спірного договору оренди від 31.03.2018, державна реєстрація права оренди та виконання сторонами його умов (використання спірного майна орендарем, сплата орендної плати та її отримання орендодавцем), не дивлячись на відсутність у сторін його оригіналу, що унеможливлює проведення почеркознавчої експертизи та заперечення первісного позивача, щодо його підписання, суд вважає підтвердженнями прояву внутрішньої волі та волевиявлення сторони правочину ОСОБА_1 , а відповідно, наявністю у СТОВ «СВІТОЧ» права оренди земельної ділянки з 31.03.2018 по 31.03.2028, площею 6,4964 га кадастровий номер 5321683400:00:001:0021, власником якої є ОСОБА_1 .

Тож, суд приходить до висновку, про доцільність відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Щодо зустрічних позовних вимог, суд зазначає слідуче.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що СТОВ «СВІТОЧ» орендує земельну ділянку з кадастровим номером 5321683400:00:001:0021 у відповідача на підставі договору оренди земельної ділянки, тобто є законним користувачем. Про наявність спору позивачу стало відомо лише 05.04.2024, тобто він на законних підставах орендував земельну ділянку , що супроводжувалося значними витратами, які мають бути стягнуті за рахунок відповідача. Позивач не міг передбачити, що відповідач матиме намір повернути земельну ділянку та скасувати право оренди позивача, та будучи впевненим , що земельна ділянка належить йому на праві оренди, станом на день звернення до суду, на спірній земельній ділянці уже відбувся посів соняшнику. Позивач склав калькуляцію витрат на земельній ділянці площею 6,4964 га кадастровий номер 5321683400:00:001:0021, станом на перший квартал 2024 по культурі соняшник, що становить 25483,32 грн. (з розрахунком на 1 га 3922,68 грн.). Позивач втратив свої власні кошти для підготовки земельної ділянки для проведення посівних робіт, які підлягають відшкодуванню, у зв`язку з вимогами відповідача про скасування права оренди та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Пізніше було подано заяву про збільшення зустрічних позовних вимог, зазначивши, що первісна ціна зустрічного позову була сформована на підставі наявних на той момент даних, що стосувались І кварталу 2024 року. Однак, діяльність на земельній ділянці була безперервною, і протягом всього 2024 року СТОВ «СВІТОЧ» продовжував нести значні витрати, пов`язані з придбанням добрив, сплатою податків, обробітком та посівом зернових культур на земельній ділянці, яку він орендує на законних підставах, на підставі договору про оренду земельної ділянки. Відповідно до калькуляційних витрат за 2024 рік на земельній ділянці 5321683400:00:001:0021, культури соняшник, обсяг збитків, понесених СТОВ «СВІТОЧ», становить 97 997,42 грн.

Згідно ст.152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Положенням ч.1 та ч.2 ст. 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи (ст.1214 ЦК України). Відповідно до ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: самостійно господарювати на землі; власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст. 316, 321, 328 Цивільного кодексу України: правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 179 Цивільного кодексу України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

За приписами ч. 2 ст. 184 Цивільного кодексу України річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Згідно ст. 90 ЗК України право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію належить власникам земельних ділянок. Аналогічне право, якщо інше не передбачено законом або договором, згідно зі ст. 95 цього Кодексу мають землекористувачі.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" закріплено визначення поняття зерно - плоди зернових, зернобобових та олійних культур, які використовуються для харчових, насіннєвих, кормових та технічних цілей.

Отже, особа, яка володіє та користується земельною ділянкою, є належним землекористувачем та набуває права власності на врожай, що вирощений на такій земельній ділянці, за наявності належних доказів на підтвердження понесених витрат на підготовку ґрунту, внесення добрив, посівний матеріал, здійснення посівів та їх обробіток, які в матеріалах даної справи наразі відсутні.

За приписами ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Позиція Великої Палати ВС: особа, яка володіє та користується земельними ділянками, є належним землекористувачем та набуває права власності на врожай (посіви і насадження сільськогосподарських культур, вироблену сільськогосподарську продукцію), що вирощений на таких земельних ділянках (постанова від 18 лютого 2020 року у справі № 918/335/17 (провадження №12-160гс19) http://www.reyestr.court.gov.ua/ Review/88138141).

Отже, право власності на урожай може виникнути тільки у випадку користування земельною ділянкою на належних правових підставах, тобто право власності на врожай набуває лише власник земельної ділянки або землекористувач. Інші особи можуть набувати право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та Інших культур, на вироблену продукцію, лише якщо таке право передбачено договором з власником земельної ділянки (землекористувачем).

Відповідно до статті775 ЦК України, наймачеві належить право власності на плоди, продукцію, доходи, одержані ним у результаті користування річчю, переданою у найм.

Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог за первісним позовом у повному обсязі, та як результат у визнанні відсутнім у СТОВ «Світоч» з 31 березня 2018 року по 31 березня 2028 року права оренди земельної ділянки площею 6,4964 га кадастровий номер 5321683400:00:001:0021, власником якої є ОСОБА_1 . Тому, наявні підстави вважати, що СТОВ "СВІТОЧ" на праві оренди є законним землекористувачем земельної ділянки з кадастровим номером 5321683400:00:001:0021 на підставі договору від 31.03.2018, та його дії з обробітку землі та висадки сільськогосподарських культур є легітимними, а особа, яка володіє та користується земельною ділянкою, є належним землекористувачем, вона набуває права власності на врожай (посіви і насадження сільськогосподарських культур, вироблену сільськогосподарську продукцію), що вирощений на таких земельних ділянках.

Калькуляцію витрат на земельній ділянці 5321683400:00:001:0021, зустрічним позивачем проведено за 2024 рік, та на момент винесення рішення врожай СТОВ «СВІТОЧ» вже зібраний.

Зустрічний позов про визнання права власності на посіви та стягнення збитків є безпідставним, якщо орендар користувався землею на законних підставах у 2024 році. Правомірне володіння виключає кваліфікацію витрат як збитків, а зібраний урожай та доходи належать законному землекористувачу.

Таким чином, суд встановивши наявність у зустрічного позивача СТОВ «СВІТОЧ» чинного та законного права оренди на земельну ділянку на час проведення розрахунку витрат, зустрічні позовні вимоги про визнання права власності на посіви та стягнення збитків вважає необґрунтованими й такими, що задоволенню не підлягають.

Підводячи підсумок, згідно викладеного вище, на підставі всебічно з`ясованих обставин справи, аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, керуючись положеннями діючого цивільного законодавства України, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , за участю представника позивача адвоката Панченко Олени Олександрівни, до Сільськогосподарського товариства з обмеженої відповідальністю «Світоч», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, державного реєстратора Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області Чубенко Людмили Миколаївни, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та за зустрічним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч», за участю представника позивача адвоката Приліпко Ірини Леонідівни, до ОСОБА_1 про визнання права власності на посів та стягнення збитків.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно ч.2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд прийшов до висновку про відмову первісного та зустрічного позовів у повному обсязі, судові витрати, понесені ОСОБА_1 та СТОВ «СВІТОЧ» за рахунок іншої сторони не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні первісного позову ОСОБА_1 , за участю представника позивача адвоката Панченко Олени Олександрівни, до Сільськогосподарського товариства з обмеженої відповідальністю «Світоч», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, державного реєстратора Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області Чубенко Людмили Миколаївни, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відмовити.

У задоволенні зустрічного позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч», за участю представника позивача адвоката Приліпко Ірини Леонідівни, до ОСОБА_1 про визнання права власності на посів та стягнення збитків, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя