Рішення № 139296985, 27.08.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/4499/26

Провадження 2-2987/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

27 серпня 2026 року Обухівський районний суд Київської області у складі: головуючої судді Висоцької Г.В., при секретарі Куник О.В., розглянувши в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 15184,00 грн. Також, просив стягнути сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15500грн. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що між відповідачем та ТОВ «ФК «Авіра груп» укладено кредитний договір №141756 за умовами якого відповідач отримав кредит та зобов`язався його повернути зі сплатою відсотків за користування кредитом, інших платежів. 19.12.2025 між ТОВ «ФК «Авіра груп» та ТОВ «ФК «Венера Фінанс» укладено договір факторингу №19122025/2, за яким ТОВ «ФК «Авіра груп» відступає ТОВ «ФК «Венера Фінанс» за плату належній йому права вимоги за реєстром боржників в т.ч. щодо відповідача (за реєстром №б/н від 19.12.2025). Проте, відповідач порушив умови договору і тому має заборгованість, яку до теперішнього часу добровільно не сплатив. Позивач просить в судовому порядку стягнути з відповідача вищевказаний розмір заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою суду від 17.07.2026 відкрито провадження у цивільній справі у порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, разом з позовом подала клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоч про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав.

Разом із тим, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, ухваливши заочне рішення.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Судом встановлено, що 23.07.2025 між ТОВ «ФК «Авіра груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №141756 (далі кредитний договір).

Згідно з умовами кредитного договору, уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил. Кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора KL1224.

Відповідно до умов кредитного договору, первісний кредитор зобов`язався надати відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 8000,00 грн. на 90 днів під 0,72% на день, з комісією за надання, обслуговування і повернення кредиту у розмірі 25% від суми кредиту.

ТОВ «ПрофітГід» листом б/н і б/д підтверджує переказ грошових коштів в сумі 4000 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_1 (FIRST UKRAINIAN INTERNATIONAL BANK) о 00:06 23.07.2025 з призначенням платежу видача кредиту 141756.

З наданої виписки з особового рахунку судом встановлено, що станом на 23.07.2025 загальний борг становить 15184,00 грн. в т.ч. 8000,00 грн. тіло кредиту, 5184,00 грн проценти, 2000,00 грн прострочена комісія.

Також, 19.12.2025 ТОВ «ФК «Авіра груп» та ТОВ «ФК «Венера фінанс» уклали договір факторингу №19122025/2, за яким ТОВ «ФК «Авіра груп» відступила ТОВ «ФК «Венера фінанс» за плату належній йому права вимоги за реєстром боржників в т.ч. щодо відповідача (за реєстром №б/н від 19.12.2025) в сумі 15184,00 грн. в т.ч. 8000,00 грн. тіло кредиту, 5184,00 грн проценти, 2000,00 грн прострочена комісія.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав у судовому порядку..

Зважаючи на те, що доказів повернення боргу відповідачем не надано, як і не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності обов`язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача вказаної заборгованості за тілом кредиту та відсотками є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Щодо вирішення вимоги про стягнення комісії в розмірі 2000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Як встановлено ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 09.12.2019 в справі №524/5152/15.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення комісії в розмірі 1000,00 грн задоволенню не підлягають.

Таким чином, позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем сплачено судовий збір у сумі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 2961 від 18.06.2026.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За наведеного, з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору (у даному випадку позов задоволено на 86%) таким чином наявні підстави для відшкодування позивачу витрат по сплаті судового збору в сумі 2289,66 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з такого.

Згідно зі ст. 133, 137 ЦПК України витрати на правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи. Їх розмір визначається згідно з умовами договору на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт. На підтвердження цих витрат позивачем надано: договір про надання правової допомоги № 09/04/2026 від 09.04.2026, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до розділу 3 зазначеного Договору, вартість правової допомоги адвоката (гонорар) обчислюється, виходячи із фактично затрачених годин адвоката (погодинна оплата), та розраховується, виходячи з вартості години роботи адвоката, яка встановлюється сторонами у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень за одну годину фактично витраченого часу надання правової допомоги. Факт надання адвокатом правової допомоги клієнту підтверджується актом приймання-передачі викопаних робіт (наданих послуг), який містить детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) здійснених ним витрат.

Оцінюючи заявлені вимоги, суд виходить із того, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договори, акти виконаних робіт (наданих послуг), платіжні документи про понесені витрати, довідки про виконані роботи чи інші документи, що свідчать про фактичне надання правової допомоги та її обсяг.

Оскільки позивачем не надано акта приймання-передачі наданих послуг, складеного та підписаного в порядку пунктів 3 Договору, а також будь-яких платіжних документів на підтвердження здійснення оплати, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували реальність надання професійної правничої допомоги та фактичне понесення позивачем таких витрат.

За таких обставин, у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити у зв`язку з їх недоведеністю.

Інших витрат сторонами не заявлено.

Керуючись статтями 12, 81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором №141756 від 23.07.2025 року у розмірі 13184,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 8000,00 грн., прострочена заборгованість за відсотками 5184,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» сплачений судовий збір в розмірі 2289,66 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення також може бути переглянуто Обухівським районним судом Київської області у випадку подання відповідачем відповідної письмової заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Г.В.Висоцька