Ухвала суду № 139296599, 28.08.2026, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/4120/23

Провадження № 6/279/240/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м. Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі судді Івашкевич О.Г., із секретарем судового засідання Райвахівською Л.В, за участі представника АТ «Українська залізниця» Лазаренко В.В. (в режимі відеоконфренції), розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулося до суду із заявою, у якій просить визнати виконавчий лист, виданий 13.02.2024 Коростенським міськрайонним судом Житомирської області у справі № 279/4120/23, про стягнення з АТ «Укрзалізниця» на користь держави судового збору у розмірі 4 991, 77 грн. таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування зазначає, що 01 вересня 2023 року рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області у справі № 279/4120/23 у задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ «Укрзалізниця» про поновлення дії трудового договору та стягнення заробітної плати відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 22.01.2024 у справі № 279/4120/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01.09.2023 скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до АТ «Укрзалізниця» про поновлення дії трудового договору та стягнення заробітної плати; визнано незаконним та скасовано наказ і додаток 1 до нього АТ «Укрзалізниця» від 01.04.2022 № 389/ос про призупинення дії трудового договору в частині, що стосується старшого ревізора ОСОБА_1 ; стягнуто з АТ «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 належну суму заробітної плати за період дії наказу та додатку 1 до нього АТ «Укрзалізниця» від 01.04.2022 № 389/ос, починаючи з 01.04.2022 по 18.10.2023 в розмірі 378 057, 90 грн (вказана сума визначена без урахування податків та обов`язкових платежів); стягнуто з АТ «Укрзалізниця» на користь держави судовий збір в розмірі 4 991, 77 грн.

Постановою Верховного Суду від 29.05.2025 у справі № 279/4120/23 касаційну скаргу АТ «Укрзалізниця» залишено без задоволення, постанову Житомирського апеляційного суду від 22.01.2024 у справі № 279/4120/23 залишено без змін.

13.02.2024 Коростенським міськрайонним судом Житомирської області видано виконавчий лист у справі № 279/4120/23 про стягнення з АТ «Укрзалізниця» на користь держави судового збору у розмірі 4 991, 77 грн.

22.02.2024 Печерським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження № 74237926 з примусового виконання вказаного виконавчого листа.

Зазначає, що вказані вище кошти, які підлягали стягненню в рамках виконавчого провадження № 74237926, були перераховані АТ «Укрзалізниця» на користь держави згідно з платіжною інструкцією № 440491 від 15.07.2025. Отже, на даний час обов`язок АТ «Укрзалізниця» щодо сплати на користь держави грошових коштів за виконавчим листом, виданим 13.02.2024 Коростенським міськрайонним судом Житомирської області у справі № 279/4120/23, відсутній повністю у зв`язку з добровільним виконанням рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області у частині стягнення судового збору на користь держави.

Позивач, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду заяви, у судове засідання не з`явилася, будь-яких клопотань, заперечень не надала.

У судовому засіданні представник Акціонерного товариства «Українська залізниця» підтримала заяву з підстав, викладених у ній, вказала, що добровільна сплата мала місце у межах зупиненого виконавчого провадження, в якому виконавчі дії не проводилися, просила заяву задовольнити.

Заслухавши доводи представника АТ «Українська залізниця», дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

01 вересня 2023 року рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області у справі № 279/4120/23 у задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ «Укрзалізниця» про поновлення дії трудового договору та стягнення заробітної плати відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 22.01.2024 у справі № 279/4120/23 рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01.09.2023 скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до АТ «Укрзалізниця» про поновлення дії трудового договору та стягнення заробітної плати; вирішено питання щодо судових витрат, зокрема стягнуто з АТ «Укрзалізниця» на користь держави судовий збір в розмірі 4 991, 77 грн.

Ухвалою Верховного Суду від 28.03.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника АТ «Укрзалізниця» щодо зупинення виконання постанови Житомирського апеляційного суду від 22.01.2024 року.

Постановою Верховного Суду від 29.05.2025 у справі № 279/4120/23 касаційну скаргу АТ «Укрзалізниця» залишено без задоволення, постанову Житомирського апеляційного суду від 22.01.2024 у справі № 279/4120/23 залишено без змін.

13.02.2024 Коростенським міськрайонним судом Житомирської області видано виконавчий лист у справі № 279/4120/23 про стягнення з АТ «Укрзалізниця» на користь держави судового збору у розмірі 4 991, 77 грн.

Згідно з інформації про виконавче провадження від 05.08.2026 року вбачається, що 22.02.2024 Печерським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження № 74237926 з примусового виконання виконавчого листа Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 13.02.2024 №279/4120/23 про стягнення на користь Державної судової адміністрації України судового збору у розмірі 4991,77 грн, а також витрат на проведення виконавчих дій в сумі 376 грн та виконавчого збору у розмірі 499,17 грн.

22.02.2024 виконавче провадження № 74237926 приєднано до зведеного виконавчого провадження від 30.01.2017 року та зупинено на підставі п. 10-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», а саме тимчасово, на період до припинення або скасування правового режиму воєнного стану в Україні: 1) зупиняється вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень (у тому числі накладення арешту на майно та кошти), боржником за якими є акціонерне товариство "Українська залізниця"; 2) підлягають зняттю арешти, накладені до набрання чинності цим Законом на кошти та майно акціонерного товариства "Українська залізниця" у виконавчих провадженнях на період до припинення або скасування правового режиму воєнного стану в Україні.

Також судом встановлено, що згідно з платіжною інструкцією № 440491 від 15.07.2025 АТ «Укрзалізниця» перерахувало на користь держави в особі Державної судової адміністрації 4991,77 грн, які підлягали стягненню в рамках виконавчого провадження № 74237926.

Надаючи оцінку доводам заявника суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону, у т.ч. за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Згідно з пунктами 5, 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Частинами другою, третьою вказано статті Закону визначено, що постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення, на виконання якого було видано виконавчий лист, або у зв`язку із визнанням судом, серед іншого, виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

З наведеного вбачається, що визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, і фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, є самостійними підставами для закінчення виконавчого провадження і їх одночасне застосування є неможливим.

У зв`язку з цим, закінчення виконавчого провадження з підстави фактичного виконання рішення згідно з виконавчим документом унеможливлює закінчення виконавчого провадження з підстави визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, оскільки виконавче провадження не може бути розпочате знову.

За загальним правилом рішення суду виконують після набрання ним законної сили. Особа може виконати рішення суду добровільно: з моменту набрання рішенням суду законної сили та до моменту надходження виконавчого листа до державного або приватного виконавця та відкриття виконавчого провадження.

Судом встановлено, що виконавче провадження на виконання постанови Житомирського апеляційного суду від 22.01.2024 було відкрито за заявою стягувача 22.02.2024 року та на момент розгляду заяви є зупиненим і постанова про його закінчення державним виконавцем не виносилася.

Оскільки погашення боргу відбулося вже після відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа, вказане не може вважатись добровільним виконанням боржником виконавчого листа поза межами виконавчого провадження. При цьому, не має значення, що наразі виконавче провадження є зупиненим.

Посилання заявника на те, що у боржника відсутній повністю обов`язок перед стягувачем у зв`язку з відсутністю боргу, не є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та не є іншою причиною в контексті частини другої ст. 432 ЦПК України, враховуючи що свій матеріальний обов`язок, визначений рішенням суду, боржник виконав в межах вже відкритого виконавчого провадження.

Крім того, Законом України «Про виконавче провадження» не врегульовано питання добровільного виконання виконавчого документа після відкриття ВП, окрім виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

З огляду на викладені обставини, на переконання суду, відсутні правові та фактичні підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в контексті ст. 432 ЦПК України, у зв`язку із чим у задоволенні заяви слід відмовити.

Суд зауважує, що фактичне виконання рішення згідно з виконавчим документом, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», є підставою для закінчення виконавчого провадження, а не визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню після.

Схожі за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2021 року у справі № 824/67/20 .

Керуючись ст. 258, 260, 432 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання виконавчого листа, виданого 13.02.2024 Коростенським міськрайонним судом Житомирської області у справі № 279/4120/23, про стягнення з АТ «Укрзалізниця» на користь держави судового збору у розмірі 4 991, 77 грн, таким, що не підлягає виконанню, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання до Житомирського апеляційного суду апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвалу не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.

Суддя : Оксана ІВАШКЕВИЧ