Ухвала суду № 139296550, 28.08.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/14449/23

6/295/583/26

УХВАЛА

28.08.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Чішман Л.М.,

секретаря судового засідання Лайчук В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні подання головного державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Янчинської Оксани, погоджене в.о. начальника відділу Расеньчук Катериною, про примусове проникнення до житла, -

ВСТАНОВИВ:

Державний виконавець звернулась до суду з поданням, в якому просить надати державним виконавцям Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та іншим учасникам виконавчого провадження дозвіл на примусовий вхід до квартири АДРЕСА_1 .

В обґрунтування подання вказано, що в провадженні Богунського ВДВС у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебувають матеріали виконавчого провадження, внесеного до автоматизованої системи виконавчих проваджень за №75402006 з примусового виконання виконавчого листа №295/14449/23, виданого Богунським районним судом м. Житомира 18.04.2024.

27.06.2024 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

10.07.2024 державним виконавцем сформовано вимогу, в якій зазначена дата, час та місце виконання судового рішення № 295/14449/23.

18.07.2024 об 15:00 державним виконавцем за участю представника стягувача ОСОБА_1 , здійснено вихід за адресою зазначеною у виконавчому листі, а саме: АДРЕСА_2 . Було встановлено, що за даною адресою ніхто не відчинив двері. Надавати іншу інформацію та ставити підпис у акті державного виконавця сусіди відмовилися.

16.10.2025 державним виконавцем повторно формовано вимогу про дату, час та місце виконання судового рішення 295/14449/23.

24.10.2025 державним виконавцем за участю представника стягувача ОСОБА_1 , здійснено вихід за адресою зазначеною у виконавчому листі, а саме: АДРЕСА_2 . Було встановлено, що за даною адресою ніхто не відчинив двері. Надавати іншу інформацію та ставити підпис у акті державного виконавця сусіди відмовилися.

У зв?язку з повторним невиконанням рішення, керуючись ч.2 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» 30.10.2025 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу у подвійному розмірі.

12.02.2026 державним виконавцем повторно сформовано вимогу про дату, час та місце виконання судового рішення 295/14449/23.

28.02.20206 державним виконавцем за участю представника стягувача ОСОБА_1 , здійснено вихід за адресою зазначеною у виконавчому листі, а саме: АДРЕСА_2 . Було встановлено, що за даною адресою ніхто не відчинив двері. Надавати іншу інформацію та ставити підпис у акті державного виконавця сусіди відмовилися.

23.06.2026 для забезпечення охорони громадського порядку та фізичного захисту державних виконавців та залучених осіб, при проведенні виконавчих дій, які мали повторно відбутися 30.06.2026 державним виконавцем направлено постанову про залучення працівників органів внутрішніх справ за вих. №R067208053296.

30.06.20206 державним виконавцем за участю представника стягувача ОСОБА_1 , здійснено вихід за адресою зазначеною у виконавчому листі, а саме: АДРЕСА_2 . Було встановлено, що за даною адресою ніхто не відчинив двері.Надавати іншу інформацію та ставити підпис у акті державного виконавця сусіди відмовилися.

В судове засідання державний виконавець не з`явився, у поданні просила розгляд справи проводити без її участі.

Дослідивши подання та додані документи, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 439 ЦПК України передбачено, що питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» (Закон №606-XIV від 21.04.1999 року) копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (Закон №1404-VIII від 02.06.2016 року), виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи інше володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізична особа, особа, в якій перебуває майно боржника чи майно та вартість. , належні боржники від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх у встановленому порядку із залученням працівників міліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належні боржники майно, яке там перебуває та на яке із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача та рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) виконується на підставі такого рішення суду.

Отже, наведені законодавчі норми передбачають можливість примусового проникнення до житла боржника - фізичної особи, при виконанні судових рішень, за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла такого боржника. Державний виконавець може звернутися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи у разі, якщо боржник чинить перешкоди вільному доступу до цього житла чи іншого володіння.

При цьому, наведені також положення про те, що законодавець забезпечує можливість примусового проникнення до житла чи іншого володіння не тільки боржника, а й іншої особи, що можливо у випадках, коли у володінні така особа є майно боржника чи майно та кошти, належні боржники від інших осіб. При цьому факт наявності майна боржника в іншій особи має бути належно обґрунтованим, а до подання додані належні докази.

Аналіз положення Закону України "Про виконавче провадження" та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і щодо, які такі заходи застосовано. При цьому питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованого ухвали суду з дотриманням принципу верховенства права.

При цьому суд враховує, що примусове проникнення до житла чи інше володіння особою боржника є крайнім засобом для примусового виконання рішення суду, у разі, якщо виконавцем були виконані всі інші можливі спроби виконати рішення суду відповідно до норм чи законодавства без примусового проникнення до житла, іншого володіння особи.

Недоторканість житла гарантується статтею 30 Конституції України, відповідно до якої не допускається проникнення до житла чи до іншої володіння особою, проведення в них огляду чи обшуку інакше, як за вмотивованим рішенням суду.

Обґрунтовуючи необхідність у примусовому проникненні до квартири АДРЕСА_1 , виконавцем у поданні зазначено, що відділ ДВС дійшов висновку, що боржник ОСОБА_2 ухиляється від виконання рішення суду та вимоги державного виконавця, що в свою чергу може призвести до встановлення у суспільстві думки про безкарність за порушення та злочини, зниження почуття відповідальності перед суспільством, відсутності впевненості про необхідність точного і неухильного додержання Конституції та законів України.

Однак у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що боржник перешкоджав вільному доступу державного виконавця до житла.

Так, державний виконавець у поданні посилається на ряд актів, складених за результатами виходів за адресою: АДРЕСА_2 , а саме від 18.07.2024, 24.10.2025, 28.02.2026, 30.06.2026 (останні 2 невірно зазначено 20206).

Разом з тим, вказані акти, які до того ж не підписані свідками (сусідами) про що зазначає сам виконавець, до матеріалів клопотання не долучено.

Таким чином, державним виконавцем не доведено, що боржник перешкоджав вільному доступу державного виконавця до свого житла.

Крім цього, з долучених до матеріалів клопотання доказів копії квитанції про поштове направлення неможливо встановити дати їх направлення та які саме документи направлялись, відстеження направлень згідно трекінгу Укрпошти є неможливим.

Крім цього, Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира у даній справі від 06.07.2026, якою подання повернуто заявнику без розгляду, зазначено, серед іншого, що згідно із п. 17 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв`язку. Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв`язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.

Саме опис вкладення є офіційним підтвердженням наявності у відправленні того пакету документів, який був надісланий відправником (постанова Верховного Суду від 18.04.2019 у справі №914/1955/17).

Однак, до повторно направленого державним виконавцем 25.08.2026 клопотання повторно не долучено всіх зазначених документів, що підтверджували б направлення матеріалів подання сторонам виконавчого провадження.

Наведене свідчить про неповноту здійснення виконавчого провадження, а також повторне невиконання державним виконавцем абз. 2 ч. 2 ст. 183 ЦПК України.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість подання, та з огляду на надані матеріали виконавчого провадження, обсяг проведених виконавчих дій не є співрозмірним необхідності примусового проникнення до житла боржника та втручання таким чином у власність громадянина.

Керуючись ст. 439 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні подання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Чішман