Рішення № 139296249, 12.08.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/6537/26-Е

Провадження 2/522/7293/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

12 серпня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого - судді Науменко А.В.,

за участю секретаря судового засідання Зелінська К.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач обґрунтовує позов тим, що 29 грудня 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту в електронній формі було укладено кредитний договір № 1490-3392, який надалі було змінено додатковою угодою від 02 січня 2025 року. Позивач повністю виконав свої зобов`язання, перерахувавши кошти на картковий рахунок відповідача, проте відповідач порушив умови договору та не повернув кошти в повному обсязі. Станом на 18 березня 2026 року загальна заборгованість за договором становить 74 466,40 грн, яка складається із заборгованості за кредитом, нарахованими процентами, комісією та процентами річних на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 18.05.2026 року провадження по справі відкрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

01.06.2026 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт укладення в електронній формі кредитного договору від 29 грудня 2024 року № 1490-3392 та перерахування кредитних коштів на користь відповідача. Зокрема, у матеріалах справи відсутні передбачені законом оферта, акцепт, докази проходження ідентифікації особою, підтвердження вчинення електронного правочину, а також належні первинні документи бухгалтерського обліку чи банківські виписки з повною інформацією про отримувача кошт і кваліфікованим електронним підписом кредитодавця. Відповідач наголошує на неукладеності договору за відсутності волевиявлення та підпису, а також на підставі положень законодавства про звільнення від штрафних санкцій і нарахувань за статтею 625 Цивільного кодексу України в умовах воєнного стану, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В судове засідання призначене на 12.08.2026 року сторони не з`явились, про дату та час судового засідання повідомленні належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідач у наданому відзиві заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на недоведеність позивачем факту фактичного отримання відповідачем кредитних коштів, відсутність банківської виписки з рахунку, яка б підтверджувала зарахування коштів, а також відсутність доказів належності зазначеної у позові картки саме відповідачу. Крім того, відповідач зазначив про непідтвердження позивачем належним чином переходу права вимоги за кредитним договором у зв`язку з ненаданням повного тексту додатку до договору факторингу та відсутністю належної індивідуалізації заборгованості відповідача у реєстрі боржників, а також вказав на необґрунтованість наданого позивачем розрахунку заборгованості, який не підтверджений первинними документами та містить, на його думку, надмірний розмір нарахованих процентів.

Дослідивши матеріали справи, суд погоджується з наведеними у відзиві доводами відповідача.

Судом встановлено, що надані позивачем докази не містять безумовного підтвердження факту зарахування кредитних коштів саме на рахунок (картку), що належить відповідачу, оскільки банківська виписка з відповідного рахунку, яка б підтверджувала рух коштів та їх отримання відповідачем, до матеріалів справи не долучена. Матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем коштів за кредитним договором, а наданий позивачем документ від надавача платіжних послуг сам по собі, без підтвердження з боку банківської установи, яка обслуговує рахунок відповідача, не є достатнім доказом такого отримання.

Надаючи оцінку наданому позивачем розрахунку заборгованості, суд зазначає, що він не підтверджений жодними первинними документами, які б давали суду змогу перевірити правильність нарахування процентів та їх відповідність умовам кредитного договору.

При цьому суд звертає увагу, що відповідних клопотань про витребування доказів, зокрема банківської виписки з рахунку відповідача позивач під час розгляду справи не заявляв, а тому не скористався наданим йому процесуальним законом правом на отримання додаткових доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, оскільки в силу вимог статей 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а позивачем належними та допустимими доказами не доведено ні факту фактичного отримання відповідачем кредитних коштів, ні обґрунтованості переходу до нього права вимоги, ні правильності здійсненого розрахунку заборгованості, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76,77, 141, 259, 263, 264, 265, 268,272,273 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Суддя А.В. Науменко

Повний текст рішення виготовлений 27.08.2026 року.

Суддя А.В. Науменко

12.08.26