Постанова № 139295777, 27.08.2026, Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 732/1023/26

Провадження № 3/732/588/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2026 м. Городня

Суддя Городнянського районного суду Чернігівської області Бойко А. О., у присутності секретаря Бондаренко Т. А., розглянувши справу, що надійшла з відділення поліції №3 (м. Городня) Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, адреса проживання: АДРЕСА_1 ,

за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

У С Т А Н О В И Л А:

17 червня 2026 року об 11 год 05 хв, у м. Городня по вул. Троїцька, 124, водій ОСОБА_1 здійснював рух на транспортному засобі «ВАЗ 210930», номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 23.09.2025. Порушення вчинене повторно протягом року, ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП 23.09.2026.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1.а Правил дорожнього руху.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином. Поштове відправлення із судовою повісткою про виклик в судове засідання повернуте без вручення адресату ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю останнього за вказаною адресою.

Стаття 268 КУпАП передбачає можливість розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України».

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

На переконання суду, період часу, що фактично минув між складанням протоколу (17.06.2026) та розглядом справи (27.08.2026), є об`єктивно достатнім для того, щоб особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, мала можливість отримати безпосередньо в суді або на вебресурсі «Судова влада України» відомості про розгляд її справи.

Отже, ОСОБА_1 , не будучи обмеженим у своїх правах та знаючи про наявність складеного стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, мав можливість самостійно цікавитись ходом розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Враховуючи завдання провадження в справі про адміністративне правопорушення, правові висновки ЄСПЛ, суддя вважає за можливе та необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи може призвести до уникнення винуватою особою відповідальності.

Всебічно, повно і об`єктивно дослідивши матеріали справи, суддя дійшла наступного.

Згідно із п. 2.1.а Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Нормами ч. 9 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» установлено, що право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 5 статті 126 КУпАП відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, а також керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, вчинене повторно протягом року.

Суддею встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами за рішенням суду, а саме постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 23.09.2025 (справа №743/870/25), якою ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортними засобами строком на 5 років.

Отже, для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 5 ст. 126 КУпАП, необхідно встановити, зокрема, факт керування особою, яка або не має права керування таким транспортним засобом або керування особою, яка позбавлена права керування, і що таке керування є повторним протягом року.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 35 КУпАП визначено, що обставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, є повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Таким чином, у справах про адміністративні правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП для визнання правопорушення «повторним» з метою застосування адміністративної відповідальності визначальним є факт притягнення особи до адміністративної відповідальності за такі самі дії (за таке саме правопорушення) та відповідно винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Отже, така кваліфікуюча ознака як повторність, у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, повинна доводитися наявністю постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом без права керування (ч. 2 ст. 126 КУпАП) або за керування транспортним засобом, будучи позбавленим такого права (ч. 4 ст. 126 КУпАП), у разі вчинення зазначених дій повторно протягом одного року.

Вказане правопорушення вчинене повторно, що підтверджується постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 23.09.2025, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Санкція частини 5 статті 126 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

За даними довідки ВП №3 від 17.06.2026 за вих. № 111380-2026 інформація про власника транспортного засобу «ВАЗ 210930», номерний знак НОМЕР_1 , у базі ІНПН Цунамі відсутня. Посвідчення водія ОСОБА_1 не отримував.

Отже, підстав для вилучення транспортного засобу не встановлено.

Таким чином, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП із позбавлення права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія взагалі.

Суд зазначає, що відповідно до висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеного в постанові від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

У вищезазначеній постанові Верховний Суд окремо підкреслив, що особи, які керують транспортними засобами без достатніх теоретичних і практичних знань та без посвідчення водія, створюють підвищену суспільну небезпечність, а тому запобігальна мета додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами в такому разі набуває особливого значення.

Таким чином, наразі позбавити особу права керування транспортним засобом в судовому порядку можливо навіть у разі відсутності у неї такого права, незалежно від характеру вчиненого нею правопорушення: кримінального чи адміністративного.

Строк позбавлення права керування транспортними засобами ОСОБА_1 слід рахувати на підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП з урахуванням постанови Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 23.09.2025 (справа №743/870/25), за якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років.

Оскільки вказана постанова Ріпкинського районного суду Чернігівської області набрала законної сили 03.10.2025 відповідно, а тому невідбута частина адміністративних стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на день вчинення правопорушення (17.06.2026) становить 4 роки 3 місяці 13 днів.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 30, ст. 40-1, ч. 5 ст. 126, статтями 221, 251-252, 268, 279, 280, 283-285, 294 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, притягнути його до адміністративної відповідальності та накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн 00 коп із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами накласти на ОСОБА_1 шляхом приєднання невідбутого адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного на нього постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 23.09.2025 (справа №743/870/25), призначивши остаточне адміністративне стягнення у виді 9 років 3 місяців 13 днів позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй копії постанови про накладення штрафу.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, штрафу (одержувач: ГУК у Чернігівській області /Чернігівська область/21081300 код отримувача (ЄДРПОУ) 37972475 банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) р/р UA528999980313070149000025001 код класифікації доходів 21081300, призначення: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху./ у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, стягується подвійний розмір штрафу, тобто 81600 (вісімдесят одна тисяча шістсот) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп. на користь держави /отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (Код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляції через Городнянський районний суд Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А. О. Бойко