Постанова № 139294907, 27.08.2026, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/1598/26

Провадження № 3/515/2401/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. Татарбунари

Суддя Татарбунарського районного суду Одеської області Луцюк В.О.,

при секретарі судового засідання Комерзан Л.І.,

за участю особи, яка притягується до адміністративної до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , інспектора прикордонної служби 2 категорії кулеметника ГІПС ВІ ПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_4 », паспорт серії НОМЕР_2 від 15.08.2000, виданого Каланчацьким РВ УМВС України у Херсонській області,

за ч.2 ст.172-15 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Від Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України на розгляд до Татарбунарського районного суду Одеської області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, згідно до яких 20 серпня 2026 року близько 19 години 20 хвилин на території поста технічного спостереження (ПТС) « ІНФОРМАЦІЯ_5 » офіцерами ВІСП «Приморське» в ході раптової перевірки було виявлено, що молодший сержант ОСОБА_1 , виконуючи обов`язки прикордонного наряду ПТС «Шагани» відповідно до графіку несення служби здійснював радіолокаційне висвітлення надводної обстановки на місці оператора РПС, проте перебував без засобу спеціального захисту, оскільки зняв та залишив їх та 3 магазини з набоями в кількості 90 шт. ззовні приміщення поста без нагляду, чим своїми діями порушив вимоги ст.11 Статуту Внутрішньої служби ЗСУ, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року № 548-ХІV та вимогу п.11 Глави 2 Розділу 2 Інструкції «Про службу прикордонних нарядів ДПСУ» затвердженого Наказом МВС України від 19.10.2015 року № 1261.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.172-15 КУпАП, як недбале ставлення до військової служби, вчиненому в умовах особливого періоду.

У суді ОСОБА_1 вину свою визнав повністю.

Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов до такого.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з`ясувати факт вчинення адміністративного правопорушення, винність особи, що притягується, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 172-15 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Визначення військової службової особи надано у примітці до ст. 172-13 КУпАП, відповідно до якої, під вказаними особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування.

Так, недбале ставлення до військової служби - це правопорушення у сфері службової діяльності, яке вчинюється тільки з необережності. З суб`єктивної сторони воно характеризується злочинною самовпевненістю або злочинною недбалістю. При службовій недбалості за наявності об`єктивної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, службова особа безвідповідально, неякісно ставиться до виконання своїх обов`язків, у зв`язку з чим виконує їх неналежним чином або взагалі не виконує.

Об`єктивною стороною недбалості, тобто недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них. При цьому, якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов`язків, то не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним (хвороба, відсутність досвіду, нетривалість служби). Недбале ставлення військової службової особи до своїх службових обов`язків характеризує, перш за все, об`єктивну сторону вчиненого і виявляється в тому, що за наявності в особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, не виконує службові обов`язки, або хоча і діє, але виконує ці обов`язки неналежним чином, не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччя з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася, тощо.

Верховний Суд України у своїй постанові від 21.05.2021 року справі № 185/12161/15-к вказав, що, при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов`язків необхідно встановити, що винний зобов`язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов`язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов`язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.

Стаття 1 Закону України «Про оборону України» розкриває поняття терміну «особливий період», - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У зв`язку із повномасштабною військовою агресією Російської Федерації проти України Указами Президента України від 24.02.2022 N 64/2022 та № 65/2022,, які затверджено Законами України від 24.02.2022 № 2102-IX та від 03.03.2022 року № 2105-IX, введено воєнний стан в Україні та оголошено проведення загальної мобілізації, які діють дотепер.

Відповідно до ст..ст. 11, 16, 17 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців, крім іншого, такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників).

Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, підтверджується наданими суду матеріалами: протоколом про адміністративне правопорушення від 21.08.2026 серії ПдРУ №294765; поясненнями ОСОБА_1 від 20.08.2026 року, згідно яких 20.08.2026 на момент перевірки на місцем несення служби дійсно перебував без екіпіровки та засобів захисту , зброя знаходилась поруч з ним; поясненнями заступника начальника ВІПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОСОБА_2 , згідно яких, 20 серпня 2026 року близько 19 години 20 хвилин спільно з НВІСП ОСОБА_3 під час перевірки несення служби на території поста технічного спостереження ( ПТС) « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ОСОБА_1 відповідно до графіку несення служби здійснював радіолокаційне висвітлення надводної обстановки на місці оператора, проте його бронежилет та 3 магазини з набоями по 30 шт, ззовні приміщення та перебували на лавці поблизу приміщення операторської; рапортом НВІСП ОСОБА_3 , відповідно до якого 20.08.2026 в ході перевірки спільно з заступником начальника ВІСП ОСОБА_2 20 серпня 2026 року близько 19 години 20 хвилин на території поста технічного спостереження ( ПТС) « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ОСОБА_1 відповідно до графіку несення служби здійснював радіолокаційне висвітлення надводної обстановки на місці оператора, проте засоби індивідуального захисту та 3 магазини з набоями 90 шт залишив ззовні приміщення на території поста без охорони та нагляду; згідно довідки № 08.2/24313/26-вих від 21.08.2026, виданої Військовою частиною НОМЕР_3 Державної прикордонної служби України, ОСОБА_1 проходить військову службу у НОМЕР_1 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_3 ) Державної прикордонної служби України; копією витягу з наказу №404-ОС від 14.05.2024 начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 про призначення ОСОБА_1 інспектором прикордонної служби 2 категорії кулеметником ГІПС ВІ ПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_4 (тип В) ; копією графіка несенняґ служби прикордонного наряду ПТС « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ВІПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з 09:00 год. 20.08.2026 р. по 09:00 год. 21.08.2026 р.; копією картки наказу прикордонного наряду «Пост технічного спостереження «Шагани» з 19.08.2026 по 21.08.2026; службовою характеристикою на ОСОБА_1 .

З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, яка підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які повністю узгоджуються між собою та відповідають обставинам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення.

При визначенні адміністративного стягнення враховую характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь його вини.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, не встановлено.

З метою виховання правопорушника в дусі поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, доцільним та достатнім вважаю застосування до правопорушника адміністративного стягнення у виді штрафу на користь держави.

Згідно зі ст.40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі встановленому законом.

Керуючись ст.ст. 40-1, 280, 283-284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч грн 00к.).

Адміністративний штраф стягнути за наступними реквізитами: Татарбунарська міська ТГ, отримувач: ГУК в Од.обл./м.Татарбун./21081100, код ЄДРПОУ: 37607526, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку: UA388999980313020106000015732, код КДБ: 21081100.

Роз`яснити правопорушнику, що у разі несплати штрафу в установлений ст. 307 КУпАП строк, постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем її проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 КУпАП з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (стягувач Державна судова адміністрація України) судовий збір в розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять грн 60 к.) за наступними реквізитами: стягувач ГУК у м.Києві/м.Київ 22030106, код за ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA9089 99980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови на ім`я Одеського апеляційного суду через Татарбунарський районний суд Одеської області.

Суддя В.О. Луцюк