Ухвала суду № 139294782, 28.08.2026, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/2300/26

УХВАЛА

28 серпня 2026 року. Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Панасенко Є.М., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову в цивільній справі № 509/2300/26 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Флексіс» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, визнання права іпотекодержателя, звернення стягнення на предмет іпотеки та передача його в управління іпотекодержателю, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Флексіс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_1 , Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», ОСОБА_3 , про визнання іпотеки припиненою та скасування записів про державну реєстрацію іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

До суду із заявою про скасування засобів забезпечення позову в рамках цивільної справи № 509/2300/26 звернувся відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 та просить скасувати вжиті ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 09.04.2026 року заходи забезпечення позову, а саме:

- скасувати арешт, накладений на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме житловий будинок загальною площею 280,3 кв. м, житловою площею 197,0 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1677330851237, за адресою АДРЕСА_1 ;

- скасувати заборону будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, зокрема державним реєстраторам прав на нерухоме майно, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, що належить на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме житлового будинку загальною площею 280,3 кв. м, житловою площею 197,0 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1677330851237, за адресою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви зазначено, що після постановлення судом ухвали про забезпечення позову, у даній справі об`єднано до спільного розгляду зустрічну позовну заяву разом із первісною, у справі наявні інші матеріально-правові вимоги, а також подано заяву про застосування строку позовної давності за піервісним позовом. Заявник вважає, що обставини, що зумовили застосування заходів забезпечення позову ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 09 квітня 2026 року, істотно змінилися, потреба у подальшому застосуванні арешту відпала, а його збереження втратило процесуальну мету та співмірність із заявленими вимогами.

Суд вважає можливим розглядати заяву про скасування заходів забезпечення позову без виклику учасників справи, що не суперечить положенням ст. 158 ЦПК України, та приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову передбачені ст. 150 ЦПК України.

Згідно до ч.1, 4, 5 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

Суд встановив, що ухвалою від 09.04.2026 року по справі № 509/2300/26 судом було накладено арешт на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), а саме: житловий будинок загальною площею 280,3 кв.м., житловою площею 197,0 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1677330851237, за адресою АДРЕСА_1 . Також заборонено будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, зокрема державним реєстраторам прав на нерухоме майно, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти будь-які реєстраційні дії з приводу нерухомого майна, що належить на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), а саме: житлового будинку загальною площею 280,3 кв.м., житловою площею 197,0 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1677330851237, за адресою АДРЕСА_1 .

Міри по застосуванню зустрічного забезпечення позову судом не приймалися.

Відповідно до положень частини 1 статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Аналіз правових норм глави 10 розділу І ЦПК України, якими врегульовано скасування заходів забезпечення позову дає можливість зробити висновок про те, що підставою для скасування заходів забезпечення позову на розсуд суду можуть бути будь-які обставини, які свідчать про відсутність потреби у забезпеченні позову, про неефективність вжитих заходів, про невідповідність вжитих заходів дійсним обставинам справи, про наявність зловживань з боку позивача при вирішенні питання про забезпечення позову тощо, а також обставини, зазначені в частині 13 статті 158 ЦПК України.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Отже, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Разом з тим, встановлено, що на час розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову цивільна справа по суті не розглянута, посилання відповідача на те, що наразі відпала потреба у подальшому застосуванні арешту, а його збереження втратило процесуальну мету та співмірність із заявленими вимогами є неспроможними, оскільки суд оцінює всі докази у справі лише після всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього їх дослідження під час судового розгляду. Те ж стосується і доводів щодо заяви про застосування строків позовної давності, які суд розглядає та оцінює безпосередньо під час ухвалення судового рішення та у разі висновку суду щодо обґрунтованості та доведеності позовних вимог.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає обставини, що слугували для прийняття ухвал про забезпечення позову не відпали та скасування заходів забезпечення позову може ускладнити виконання майбутнього рішення суду.

Керуючись ст. 158, 353 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 09.04.2026 року в рамках цивільної справи № 509/2300/26, - відмовити

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Є. М. Панасенко