Рішення № 139294616, 28.08.2026, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

28 серпня 2026 року Єдиний унікальний № 501/2368/23 Провадження № 2/501/1672/26

РІШЕННЯ

Іменем України

28 серпня 2026 року м. Чорноморськ

Чорноморський міський суд Одеської області

у складі: головуючого Тордія Е.Н., секретаря судового засідання Дунаєвої Т.В.

номер справи № 501/2368/23 провадження № 2/501/1672/26

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Чорноморську Одеської області цивільну справу за позовом: позивача ТОВАРИСТА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС»» до відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 предмет та підстави позову про стягнення заборгованості, інфляційні витрати та 3% річних, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Стислий виклад позицій сторін.

20 червня 2023 року до Чорноморського міського суду Одеської області надійшла позовна заява ТОВАРИСТА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС»» (далі по тексту ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС»») про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 стягнення інфляційних витрат, 3% річних за користування грошовими коштами. В обґрунтування позову зазначив, що 05 березня 2008 року між ВАТ «КБ «НАДРА» та ОСОБА_1 , було укладено договір «Автопакет»

№ ОД14/03/2008/840-К/78, банком надано позичальнику грошові кошти в розмірі 24080,00 доларів США, та ОСОБА_2 став поручителем.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 05 березня 2008 року між ВІДКРИТИМ АКЦОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА» (далі по тексту ( ВАТ КБ «НАДРА») та ОСОБА_1 (позичальник) та ОСОБА_2 (поручитель) було укладено Договір «АВТОПАКЕТ» № ОД14/03/2008/840-К78.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 12 вересня 2014 року у справі №501/2658/14 задоволені позовні вимоги ПАТ «КБ «НАДРА» та звернута стягнення на предмет застави за договором «АВТОПАКЕТ» автомобіль « Mersedes-Benz модель Vito 2004 року випуску , білого кольору, державний номер НОМЕР_1 ,заводський номер кузову НОМЕР_2 ,зареєстрованийц РЕВ №1 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області.

04 серпня 2020 року між ПАТ «КБ «НАДРА» та ТОВ «ДНІПРОФІНАНСГРУП» укладено договір про відступлення права вимоги № GL48N718070_А_3, яким до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором N?ОД14/03/2008/840-K/78 від 05 березня 2008 р., перейшло право вимоги до ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСТРУП».

20 серпня 2020 року між ТОВ «ДНІПРОФІНАНСГРУП» та ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП» укладено договір про відступлення права вимоги № GL48N718070_А102, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором N?OД14/03/2008/840-K/78 від 05 березня 2008 року, перейшло до ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПІП».

26 серпня 2020 року між ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС»» укладено договір про відступлення права вимоги № Б/Н, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором N?ОД14/03/2008/840-K/78 від 05 березня 2008 року, перейшло до ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС».

Таким чином , у ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС»», як у правонаступника ПАТ «КБ «Надра», виникло право вимагати відповідачів сплати інфляційних витрат та 3% річних за користування грошовими коштами.

Рішення суду залишається не виконаним, що дає підстави для нарахування заборгованості за період з 02 червня 2020 року по 02 червня 2023 року, а саме 3% річних та інфляційних витрат.

Загальна сума на рахованої заборгованості складає: 214108,37 грн., а саме: інфляційні витрати за період з 02 червня 2020 року по 02 червня 2023 року 180 458,61 грн.; - 3% річних за період з 02 червня 2020 по 02 червня 2023 року - 33 649,76 грн.

З огляду на наведене, просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 214108,37 грн. заборгованості що складається з: інфляційні витрати за період з 02 червня 2020 року по 02 червня 2023 року 180 458,61 грн.; - 3% річних за період з 02 червня 2020 по 02 червня 2023 року - 33 649,76 грн., а також сплачені судові витрати.

25 грудня 2025 року до Чорноморського міського суду Одеської області надійшла заява адвоката Дубінчук Ж.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 12 вересня 2023 року.

Заява обґрунтована тим, що відповідачам ані про перебіг справи, ані про прийняте рішення відомо не було до моменту, коли позивачі дізнались про наявність щодо них виконавчого провадження. Звертає увагу суду, що 12 вересня 2014 року Іллічівський міський суд Одеської області ухвалив рішення по справі № 501/2658/14-ц про звернення стягнення на предмет застави за кредитним договором № ОД 14/03/2008/840-К/78 від 05 березня 2008 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «НАДРА», в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, що складає 46758,86 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ , становить 373 743,53 грн.

Ухвалою Іллічівського міського суду від 23 квітня 2021 року у справі № 501/2658/14 заяву ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» про заміну сторони виконавчого провадження задоволено частково.

Замінено стягувача ПАТ «КБ «НАДРА» на його правонаступника ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 12 вересня 2014 року по цивільній справі № 501/2658/14-ц за позовом ПАТ «КБ «НАДРА» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави за Договором «АВТОПАКЕТ». З якої суми нарахована заборгованість позивачем не зазначено, як і не зазначено , яка сума отримана первинним кредитором після продажі автомобіля. За таких обставин вважає ,що позовні вимоги позивачем не доведені та задоволенню не підлягають.

Представник позивача в судове засідання не з`явився надавши до суду письмову заяву з клопотанням про розгляд справи за його відсутності за правилами спрощеного позовного провадження, в якій просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачі у судові засідання не з`явились, про місце, час та день розгляду справи повідомлялись належним чином.

Представник відповідачів адвокат Дубінчук Ж.М. надала письмовий відзив в якому зазначила, що із заявлених позивачем вимог неможливо встановити, на підставі чого здійснюється стягнення заявленої суми. На переконання відповідачів, у даному випадку має місце виключно два випадки: 1) стягнення на підставі договору «АВТОПАКЕТ» № ОД 14/03/2008/840- К/78 від 05 березня 2008 року; 2) стягнення на підставі рішення суду від 12 вересня 2014 року у справі 501/2658/14-ц. (а.с. 75-80).

У першому випадку відповідачем не надано розрахунку заборгованості та розрахунків сум інфляційних витрат, 3% річних. У якості формування суми боргу, яка стала основою для нарахування сум інфляційних витрат, 3% річних, позивач взяв суму, визначену у рішенні суду від 12 вересня 2014 року у справі №501/2658/14-ц, а саме 373 743,53 грн. Однак, за текстом позову позивач ввів суд в оману, наголосивши, що рішенням визначено до стягнення суму боргу, що складає 373743,53 грн.

Вказаним рішенням суду звернуто стягнення на предмет застави автомобіль MERSEDES-BENZ, МОДЕЛЬ VITO, рік випуску 2004, колір білий, державний номер НОМЕР_3 , заводський номер кузова НОМЕР_4 , зареєстрований РЕВ 1 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області 04 березня 2008 року, який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , виданий тим же МРЕВ 04 березня 2008 року. Тобто, вказаним рішенням не визначено суму зобов`язання, а виключно сформовано висновок про можливість погашення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави, без конкретизації суми.

Висновків щодо сум до стягнення судом не надано. У тексті рішення суд описує здійснені минулим кредитором калькуляції щодо сум боргу, однак висновку щодо конкретної суми суд у резолютивній частині рішення не зазначено.

Таким чином, позивачем заявлено до стягнення суми інфляційних витрат та 3% річних, які визначені на підставі суми боргу, яка не підтверджена документально.

Між сторонами виникли грошові зобов`язання не на підставі рішення суду. Це зобов`язання випливає з кредитного договору, в якому рішенням суду визначено конкретний розмір заборгованості та констатовано про наявність зобов`язання між сторонами. Вказане свідчить про те, що сума інфляційних витрат та 3% річних за умови належного доведення суми основного боргу має бути стягнута за період по 23 лютого 2022 року, а не до 02 червня 2023 року, як про те заявляє позивач.

Таким чином, ані сума основного боргу, ані сума інфляційних витрат та 3% річних позивач належним чином не підтверджена, що має наслідком відмову у задоволенні позовних вимог.

Процесуальні дії

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії по справі.

12 вересня 2023 року рішенням Іллічівського (Чорноморського) міського суду Одеської області у справі №501/2368/23 позов ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, інфляційних витрат та трьох відсотків річних - задоволено. (а.с. 37-39).

23 березня 2026 року ухвалою Чорноморського міського суду Одеської області заочне рішення у цивільній № 501/2368/23 (провадження № 2/501/1096/23) скасоване та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. (а.с. 71)

Представник позивача в судове засідання не з`явився надавши до суду письмову заяву з клопотанням про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти заочного рішення, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. (а.с. 112)

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання не з`явилась, про місце, час та день розгляду справи повідомлялась належним чином. Представник відповідача подала заяву про розгляд справи без участі відповідачів та їх представника (а.с. 106, 131).

Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання не з`явився, про місце, час та день розгляду справи повідомлявся належним чином. Представник відповідача подала заяву про розгляд справи без участі відповідачів та їх представника (а.с. 106, 131).

Представник відповідача адвокат Дубінчук Ж.М. надала письмовий відзив, в якому зазначила, що з позовною заявою не погоджуються, просила в задоволенні позову відмовити, посилаючись на надані пояснення. (а.с. 75-80).

На запит суду від 27 травня 2026 року, 02 червня 2026 року позивачем надана відповідь про неможливість виконання ухвали суду, щодо надання доказів реалізація майна переданого в заставу. (а.с. 122).

Представник відповідачів у відзиві на позовну заяву також зазначила, що 12 вересня 2014 року суддя Іллічівського (на тепер Чорноморського) міського суду Петрюченко М.І. ухвалила заочне рішення по справі № /2658/14-ц за позов ПАК КБ «НАДРА» до ОСОБА_1 (третя особа - ОСОБА_3 ) про звернення стягнення на предмет застави за Договором «Автопакет» та звернула стягнення на предмет застави - автомобіль MERSEDES-BENZ, який належав ОСОБА_1 23 квітня 2021 року по справі № 501/2658/14-ц було винесено ухвалу про часткове задоволення вимог ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» про зміну сторони виконавчого провадження, в якому: замінили стягувача ПАТ «КБ НАДРА» на його правонаступника ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду по справі № 501/2558/14-ц про звернення стягнення на предмет застави за Договором «Автопакет».

В частині поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання видачі дублікату виконавчого листа відмовлено.

22 вересня 2021 року по справі № 501/2658/14-ц було винесено ухвалу про відмову в задоволення вимог ТОФ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» видачу дублікату виконавчого документу та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання. З цього приводу, а саме з`явлення вимог про стягнення боргу, строк пред`явлення виконання за яким пропущений і в поновленні такого строку суд відмовив, а можливість його виконання втрачена, то до цих правовідносин вимоги статті 625 Цивільного кодексу України застосовувати не можна.

У відповіді на відзив на позовну заяву представник позивача зазначив, що розмір простроченого зобов`язання на який нараховано позивачем у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України індекс інфляції та 3% річних чітко визначений y судовому рішенні про стягнення заборгованості (зверненні стягнення на предмет застави) на яке посилається позивач у позову. Таким чином, обставини наявності боргу та розмір самого зобов`язання вже мають преюдиційний характер, оскільки вже встановлені судовим рішенням. (а.с. 100-101).

Відповідно до ч. 1 ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Зважаючи на те, що сторони в судове засідання не з`явились, надавши про це відповідні заяви, відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Позиція Суду

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, дійшов висновку, що позовна заява задоволенню не підлягає з наступних підстав

Суд, дослідивши матеріали справи , у їх сукупності дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

05 березня 2008 року між ВАТ КБ «НАДРА» та ОСОБА_1 (позичальник) та ОСОБА_2 (поручитель) було укладено Договір «АВТОПАКЕТ»

№ ОД14/03/2008/840-К78 (а.с. 5-8).

12 вересня 2014 року Іллічівський міський суд Одеської області ухвалив рішення по справі № 501/2658/14-ц про звернення стягнення на предмет застави за кредитним договором № ОД 14/03/2008/840-К/78 від 05 березня 2008 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «НАДРА» - автомобіль MERSEDES-BENZ, МОДЕЛЬ VITO, рік випуску 2004, колір білий, державний номер НОМЕР_3 , заводський номер кузова НОМЕР_4 , зареєстрований РЕВ 1 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області 04 березня 2008 року, який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , виданий тим же МРЕВ 04 березня 2008 року. (а.с. 87-88).

04 серпня 2020 року між ПАТ «КБ «НАДРА» та ТОВ «ДНІПРОФІНАНСГРУП» укладено договір про відступлення права вимоги № GL48N718070_А_3, яким до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором N?ОД14/03/2008/840-K/78 від 05 березня 2008 р., перейшло право вимоги до ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСТРУП».

Відповідно до Договору про відступлення прав вимоги від 26 серпня 2020 року укладеного між ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» позивач отримав права вимоги за Договором Договір «АВТОПАКЕТ» № ОД14/03/2008/840-К78, укладеним з ОСОБА_1 05 березня 2008 року відповідно до реєстру. (а.с. 9-11).

23 квітня 2021 року по справі № 501/2658/14-ц було винесено ухвалу про відмову в задоволення вимог ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» про видачу дублікату виконавчого документу та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання у цивільній справі 501/2658/14 ц (а.с. 89-90).

22 вересня 2021 року по справі № 501/2658/14-ц було винесено ухвалу про часткове задоволення вимог ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» про зміну сторони виконавчого провадження, в якому: замінили стягувача ПАТ «КБ «НАДРА» на його правонаступника ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду по справі № 501/2558/14-ц про звернення стягнення на предмет застави за Договором «АВТОПАКЕТ». В частині поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання видачі дублікату виконавчого листа відмовлено. (а.с. 91-92)

12 вересня 2023 року рішенням Іллічівського (Чорноморського) міського суду Одеської області у справі №501/2368/23 позов ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, інфляційних витрат та трьох відсотків річних - задоволено. (а.с. 37-39).

30 листопада 2023 року постановою приватного виконавця округу Одеської області Хлєбніковим О.В. ВП № 73476287 відкрите виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 501/2368/23, виданого 13 жовтня 2023 року Іллічівським міським судом Одеської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС»» за період з 02 червня 2020 року по 02 червня 2023 року, за кредитним договором № ОД 14/03/2008/840- К/78 від 05 березня 2008 року, заборгованість в розмірі 214 108,37 грн., яка складається з: -3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання - 33 649,76 гривень; інфляційний втрат відносно несвоєчасного виконання зобов`язання 180 458,61 гривень. (а.с. 113-114).

23 березня 2026 року ухвалою Чорноморського міського суду Одеської області заочне рішення у цивільній № 501/2368/23 (провадження № 2/501/1096/23) скасоване та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. (а.с. 71).

ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» не пред`являло до виконання виконавчі листи на виконання рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 12 вересня 2014 року по цивільній справі №501/2658/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави за Договором «АВТОПАКЕТ» (.а.с. 122-123).

Виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 501/2368/23, виданого 13 жовтня 2023 року Іллічівським міським судом Одеської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС`за кредитним договором № ОД 14/03/2008/840- К/78 від 05 березня 2008 року заборгованості, завершене (а.с. 127-130).

Мотивувальна частина та застосовані судом правові норми.

За приписами пункту 1 ч.1 першої ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою ст. 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

За змістом положень ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України Згідно із ч.1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином відповідно до положень ст. 599 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди , передбачені стаття 611 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 12 Цивільного процесуального кодексу України передбачено такий принцип цивільного судочинства, як змагальність сторін, який полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.

Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.

Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 4 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з положеннями статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статті 610, 611 Цивільного кодексу України).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк. Якщо в зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Позивач виконав зобов`язання за кредитним договором в повному обсязі, а відповідач порушив умови договору щодо сплати кредиту та процентів, внаслідок чого виникла заборгованість.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у частині другій статті 1050 Цивільного кодексу України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 263 Цивільного кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду

Згідно пункту 8.35 постанови від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19), Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Аналогічні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 у справі № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18).

У пункті 8.22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 у справі № 902/417/18 зазначено, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.

При цьому компенсаторний характер процентів, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за «користування кредитом» (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за «користування кредитом», до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31. Жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом.

Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі ст. 1050 Цивільного кодексу України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Встановлено, що 12 вересня 2014 року Іллічівський міський суд Одеської області ухвалив рішення по справі № 501/2658/14-ц про звернення стягнення на предмет застави за кредитним договором № ОД 14/03/2008/840-К/78 від 05 березня 2008 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «НАДРА» - автомобіль MERSEDES-BENZ, МОДЕЛЬ VITO, рік випуску 2004, колір білий, державний номер НОМЕР_3 , заводський номер кузова НОМЕР_4 , зареєстрований РЕВ 1 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області 04 березня 2008 року, який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , виданий тим же МРЕВ 04 березня 2008 року.

У разі передачі предмета застави в рахунок погашення боргу за рішенням суду, 3% річних та інфляційні втрати можуть нараховуватися лише на залишок заборгованості, який не був покритий вартістю цього майна, і лише за період до моменту переходу права власності на це майно до кредитора.

Після того як майно офіційно перейшло у власність кредитора, зобов`язання в межах вартості цього майна вважається припиненим, тому нарахування на цю суму припиняється.

Судом витребувана інформація щодо реалізації предмету застави автомобіля MERSEDES-BENZ, МОДЕЛЬ VITO, рік випуску 2004, колір білий, державний номер НОМЕР_3 , заводський номер кузова НОМЕР_4 , зареєстрований РЕВ 1 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області 04 березня 2008 року, який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , виданий тим же МРЕВ 04 березня 2008 року , проте на час розгляду справи відомості щодо виконання рішення суду вістуні.

Отже, визначена позивачем сума 373743.53 грн. для нарахування 3% річних та інфляційні втрати свого підтвердження в судовому засіданні не знайшла.

З наявних матеріалів справи вбачається ,що рішення суду від 12 вересня 2014 року у справі № 501/2658/14 набуло законної сили 18 жовтня 2014 року.

Згідно ч.1, 2 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Таким чином, стягувач мав би пред`явити виконавчий документ до виконання до 18 жовтня 2017 року включно.

З урахуванням положень пункту 5 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження», який набрав чинності 05 жовтня 2016 року, строк пред`явлення виконавчого листа про звернення стягнення на предмет застави присудженої судовим рішенням сплинув.

З наданої представником позивача відповіді від 02 червня 2026 року вбачається , що при укладанні договору про відступлення права вимоги інформація щодо виконання заочного рішення від 12 вересня 2014 року про передачі предмета застави ПАТ КБ`НАДРА» відсутня.

23 квітня 2021 року по справі № 501/2658/14-ц було винесено ухвалу про відмову в задоволення вимог ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» про видачу дублікату виконавчого документу та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання у цивільній справі 501/2658/14 ц.

22 вересня 2021 року Іллічівським судом Одеської області по справі № 501/2658/14-ц було винесено ухвалу про часткове задоволення вимог ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» про зміну сторони виконавчого провадження, в якому: замінили стягувача ПАТ «КБ «НАДРА» на його правонаступника ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду по справі № 501/2558/14-ц про звернення стягнення на предмет застави за Договором «АВТОПАКЕТ». В частині поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, видачі дублікату виконавчого листа відмовлено.

Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження»). За пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла до набрання 05 жовтня 2016 року чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження») пропуск встановленого строку пред`явлення документів до виконання визначався як підстава для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Одним з елементів забезпечення прав учасників справи на стадії виконання судового рішення є встановлена ст. 433 Цивільного процесуального кодексу України можливість поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання в разі його пропуску з причин, визнаних судом поважними.

Метою застосування ст.433 Цивільного процесуального кодексу України є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа для виконання з поважних причин. Поважними вважаються зокрема, причини, які не залежали від волі стягувача.

Наявність судового рішення про відновлення прав на грошові суми не змінює правової природи правовідносин учасників спору, оскільки за своєю юридичною природою рішення суду не породжує нових прав та/або обов`язків, а як спосіб захисту порушеного права на їх отримання лише трансформує та/або підтверджує існуючі зобов`язання з їх виплати у спосіб, обраний позивачем.

Водночас можливість примусового стягнення кредитором заборгованості, про стягнення якої ухвалено рішення суду, вичерпується після закінчення строку пред`явлення до виконання виконавчого документа на виконання вказаного рішення, якщо такий строк не було поновлено судом в установленому законом порядку.

Оскільки право на примусове виконання обмежене строком пред`явлення виконавчого документа до виконання, то в разі пропуску такого строку та за умови, що суд відмовив у його поновленні, право на примусове виконання судового рішення вважається остаточно втраченим.

Держава більше не забезпечує реалізацію цього рішення через виконавчу службу.

Це означає, що рішення стає таким, яке не можна виконати примусово. У такому випадку за загальним правилом судове рішення про стягнення боргу не припиняє самого зобов`язання (борг як цивільно-правовий обов`язок формально продовжує існувати), але реалізація цього зобов`язання неможлива через примусове виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На підставі ч.2 ст.76 Цивільного процесуального кодексу України, ч.2 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Засобами доказування є письмові, речові і електронні докази; висновки експертів; показання свідків.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ст. 81 Цивільного процесуального кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторони.

Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

У частині другій статті 89 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, Суд приходить до висновку, що позивачем не доведено порушення його права щодо стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання та необхідність захисту цього права в судовому порядку.

Висновок суду.

Оцінивши надані докази у їх сукупності , надавши їм належну правову оцінку суд дійшов висновку що позові вимоги ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» є не доведеними та такими що задоволенню не підлягають.

Судові витрати.

Відповідно до вимог ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а в разі відмови покладається на позивача.

На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 2, 18, 77-81, 89, 247, 259, 263-265, 280-281 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 11, 14-16, 256,261, 625 Цивільного кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ТОВАРИСТА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання відмовити.

Повний текст рішення виготовлено 28 серпня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з часу виготовлення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий