Ухвала суду № 139292996, 26.08.2026, Летичівський районний суд Хмельницької області

КОПІЯ

Єдиний унікальний номер справи 678/444/26

Номер провадження 2-678-314/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року селище Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Лазаренка А. В.,

за участі секретаря судового засідання Непийвода Л. Д.,

представника позивача адвоката Лівака А. П.,

представника відповідачів адвоката Резніченко Т. С.,

розглянувши заяву представника відповідачів адвоката Резніченко Тетяни Сергіївни про відвід головуючого-судді Лазаренка Анатолія Володимировича у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОРЕТТА АГРО», представник позивача адвокат Лівак Антон Петрович, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, приватний нотаріус Хмельницького районного нотаріального округу Паціюк Ольга Анатоліївна, про переведення прав і обов`язків покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення,

встановив:

18 березня 2026 року на адресу суду надійшла позовна заява про переведення прав і обов`язків покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

19 березня 2026 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

30 березня 2026 року на виконання ухвали суду надійшла позовна заява та квитанція про сплату на депозитний рахунок суду грошової суми, яку за договором купівлі-продажу повинен сплатити покупець.

30 березня 2026 року ухвалою суду відкрито загальне позовне провадження у справі.

15 червня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

25 серпня 2026 року до суду надійшла заява представника відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Резніченко Т. С. про відвід головуючого-судді Лазаренка А. В.

У судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Резніченко Т. С. підтримав заявлений відвід, з підстав, наведених у ньому.

Представник позивача ТОВ «ЛОРЕТТА АГРО» адвокат Лівак А. П. заперечив проти заявленого відводу й вважає, що обґрунтування відводу суду, який здійснює розгляд справи, представник відповідачів не навів.

Вислухавши доводи учасників справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 34 ЦПК України цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Як зазначено у ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи (п. 3 ч. 1); є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді (п. 5 ч. 1). Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4).

В силу ч. 1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

У ч. 4 ст. 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

ЄСПЛ зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду».

Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, які свідчать про його безсторонність.

Одночасно висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких позивача не влаштовує (ухвала Верховного Суду від 20 березня 2024 року у справі №127/28196/21).

У пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Craxi v. Italy» від 7 грудня 2000 року зазначено, що професійні судді мають досвід та підготовку, що дозволяє їм не піддаватись впливу якихось зовнішніх чинників, коли йдеться про судовий розгляд. Суддя повинен бути об`єктивним і неупередженим при виконанні своїх професійних обов`язків. Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише міркування про можливу упередженість судді, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Заява про відвід судді надійшла до суду через Електронний суд 25 серпня 2026 року, перед судовим засідання, яке призначене на 26 серпня 2026 на 09 год. 00 хв., тому на підставі ч. 3 і ч. 5 ст. 40 ЦПК України дана заява про відвід судді розглядається судом, який розглядає справу.

Окрім того, відповідно до ч. 7 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно.

У заяві про відвід судді, як підставу для відводу, представник відповідачів посилається на те, що 19 березня 2026 суддя Летичівського районного суду Хмельницької області Лазаренко А. В. постановив ухвалу про залишення позовної заяви ТОВ «Лоретта Агро» без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

30 березня 2026 представник позивача через систему електронний суд подав заяву про усунення недоліків до якої додав платіжну інструкцію №5065 від 30.03.2026 року на суму 42 337,12 грн. у розмірі нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Цього ж дня Суддя Лазаренко А. В. постановив ухвалу про відкриття провадження у справі та призначення підготовчого провадження. Однак, позивачем вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху були виконані неналежним чином, крім того, після відкриття провадження у справі стороною позивача ці докази теж не були надані суду у встановлений законом або судом строк, тобто до закриття підготовчого засідання, а саме.

15 травня 2026 представник позивача через систему Електронний суд подає клопотання про виклик та допит свідка, яке розглядалося судом в судовому засіданні 15 червня 2026 року та було задоволено судом, однак належних доказів в підтвердження обставин, які зазначені у даному клопотанні, додано не було, про що представником відповідачів в судовому засіданні було акцентовано увагу суду на це. Попри це представник позивача не просив суд відкласти підготовче судове засідання з метою надання належних доказів, а тому суд закрив підготовче засідання та призначив справу до судового розгляду. 15 червня 2026 Летичівський районний суд Хмельницької області в складі головуючого-судді Лазаренка А. В. постановляє ухвалу про закриття підготовчого засідання у даній справі та призначає справу до судового розгляду суддею одноособово 30 червня 2026 року. Зі змісту даної ухвали вбачається, що у судовому засіданні представники сторін (в тому числі і представник позивача) не заперечили проти закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду. Тобто, не заперечуючи проти закриття підготовчого засідання, представник позивача своїми діями фактично підтвердив, що вимоги ст. 83 ЦПК виконані, оскільки клопотань про відкладення підготовчого засідання не подавав, та письмово суд не повідомляв про не можливість подання того чи іншого доказу у встановлений законом строк з об`єктивних причин.

24 червня 2026 представник позивача через систему електронний суд подав клопотання про долучення доказів. У даному клопотанні представник позивачів вказує, що: «на прохання представника відповідачів та суду, вважаємо за доцільне надати підтвердження повноважень директора ТОВ Лоретта Агро у 2024 році. Однак, такого «прохання» зі сторони представника відповідачів не було. У судовому засіданні, яке передувало подачі клопотання про долучення доказів (15 червня 2026) представник відповідачів коли висловлювала свою думку щодо задоволення клопотання позивача про допит свідка зазначила, що клопотання про допит свідка є передчасним, оскільки представником позивача не додано належних і допустимих доказів на підтвердження обставин, зазначених у клопотанні. Тому, це було не «прохання», а висловлена позиція захисту щодо задоволення клопотання з дотриманням принципу змагальності сторін у цивільному процесі, а саме на суд відповідно до ч. 5 ст.12 ЦПК України покладено певні обов`язки зі створення для сторін змагального процесу.

В судовому засіданні 30 червня 2026 (стадія судового розгляду справи) представник відповідачів заперечувала щодо задоволення клопотання позивача про долучення доказів, поданого представником позивача 24 червня 2026. Представником відповідачів було наголошено та висловлено свою думку щодо порушення процесуального порядку подачі вказаного клопотання та доказів, однак суд не звернув уваги, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються та в порушення вимог норм процесуального права задовольнив клопотання позивача та прийняв відповідні докази, додані до клопотання. Окрім того, в порушення вказаної норми ЦПК, головуючий суддя Лазаренко А.В., в судовому засіданні 30 червня 2026 оголосив перерву в судовому засіданні для того, щоб сторона позивача могла надати суду квитанцію про сплату на депозитний рахунок суду грошової суми, яку за договором купівлі-продажу повинен сплатити покупець (яку позивач мав надати ще до відкриття провадження у справі разом із заявою про усунення недоліків, однак не надав. Крім того позивач даний доказ не надав суду і протягом підготовчого судового засідання). Також судом було роз`яснено представнику позивача наслідки неподання вказаного доказу (квитанції) суду. Тобто, фактично суддя Лазаренко А.В. своїми діями здійснює збирання доказів, що стосується предмета спору з власної ініціативи на користь позивача, що в свою чергу свідчить про його упередженість та не об`єктивність у розгляді вказаної справи.

Однак, у поданих до суду відзивах представник відповідачів зазначила про відсутність квитанції про внесення на депозитний рахунок суду вартості земельної ділянки, що є порушенням вимог ч. 4 ст. 130-1 ЗК України, однак вказане спростовується наявною в матеріалах справи та завантаженою в електронному вигляді в Електронному суді квитанцією № 5065 від 30 березня 2026 року про сплату 42 337,12 грн.

Окрім того, в підготовчому судовому засіданні 15 червня 2026 року представник відповідачів не заперечила проти закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду, і лише під час судового розгляду зауважила про необхідність доплатити суми вартості земельної ділянки. 20 серпня 2026 року представником позивача було надіслано до суду квитанцію № 5408 від 19 серпня 2026 року про сплату 207 662,88 грн.

Також третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, приватний нотаріус Хмельницького районного нотаріального округу Паціюк Ольга Анатоліївна має зареєстрований Електронний кабінет в ЄСІТС, має доступ до матеріалів цивільної справи 678/444/26 в електронному вигляді. Окрім того, 10 червня 2026 року подала особисті пояснення через Електронний суд.

Також відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, представником відповідачів не надано жодних фактів, а також матеріали справи не містять жодних доказів, які свідчили б про вчинені ОСОБА_3 активних дій чи бездіяльності, які викликали б сумнів у його об`єктивності чи неупередженості, що він прямо чи побічно заінтересований у результатах розгляду справи. Заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність таких підстав відводу, що передбачені зазначеними вище нормами ЦПК України.

Сам по собі факт, що відповідач внаслідок суб`єктивних міркувань, які не підтверджені жодним доказом, сумнівається в неупередженості головуючого у цивільній справі, не погоджується з прийнятими процесуальними рішеннями цивільній справі, не свідчить про упередженість та заінтересованість судді і, як наслідок, не тягне за собою усунення судді від розгляду цивільної справи.

На переконання суду, відсутні будь-які підстави стверджувати, що суддя має та виявляє особисту упередженість під час розгляду цієї цивільної справи до учасників справи.

Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного. Доказів протилежного відповідачем не надано й судом не здобуто.

За цих обставин в задоволенні заяви про відвід необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 1-3, 23, 33-34, 36, 39-41, 247, 258-261, 263, 268, 272-273, 351-355 ЦПК України,

постановив:

У задоволені заяви представника відповідачів адвоката Резніченко Тетяни Сергіївни про відвід головуючого-судді Лазаренка Анатолія Володимировича у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОРЕТТА АГРО», представник позивача адвокат Лівак Антон Петрович, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, приватний нотаріус Хмельницького районного нотаріального округу Паціюк Ольга Анатоліївна, про переведення прав і обов`язків покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: підпис А. В. Лазаренко

Суддя: А. В. Лазаренко