Ухвала суду № 139292610, 25.08.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛАСправа № 335/10888/25 1-кс/335/2957/2026

про часткове скасування арешту майна

25 серпня 2026 року слідчий судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна адвокатки ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні у залі суду № 7 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги 107 Б, клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 12 травня 2026 року, у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12025080000000180 від 12.09.2025, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 209, ч. 2, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 358, ч.1 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Представниця власниці майна адвокатка ОСОБА_3 , яка діє в інтересах власниці майна ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, подане у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025080000000180 від 12.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 358, ч.1 ст. 366 КК України.

В обґрунтування поданого клопотання адвокатка ОСОБА_3 зазначає про те, що в рамках вищезазначеного кримінального провадження, постановою слідчої від 13.04.2026, автомобіль марки «PORSCHE CAYENNE», 2019 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить підозрюваній ОСОБА_4 , визнано речовим доказом.

Ухвалою слідчого судді від 17.07.2026 у справі № 335/1088/25 (1-кс/335/1323/2026) клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025080000000180 від 12.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 358, ч.1 ст. 366 КК України задоволено та накладено арешт на рухоме майно зареєстроване на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме транспортний засіб марки та модель «PORSCHE CAYENNE», 2019 року випуску, сірого кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_2 та ключ від нього, який є майном набутим в результаті вчинення злочинів, є доходом від них, з метою збереження речових доказів та забезпечення спеціальної конфіскації, заборонивши ОСОБА_4 користуватись ним до скасування арешту.

Відповідно до вказаної ухвали слідчого судді, арешт на вказаний транспортний засіб накладено з метою забезпечення спеціальної конфіскації заборонивши користуватись ним до скасування арешту, з метою запобігання можливості передачі/відчуження на користь третіх осіб.

Ухвалою слідчого судді від 15.06.2026 у справі № 335/10888/25 (1-кс/335/1323/2026), відмовлено у скасуванні арешту майна.

Вказує, що вищезазначене вилучене майно не є знаряддям злочину, не зберігає на собі його слідів і не є об`єктом протиправних дій, а отже є об`єктивна можливість, без шкоди кримінальному провадженню, передати вилучене майно на відповідальне зберігання власниці майна ОСОБА_4 .

При цьому, ОСОБА_6 переживає за схоронність належного їй автомобілю, оскільки з 06.05.2026 він зберігається на відкритій площадці, на нього негативно впливають погодні умови, тобто він не захищений від впливу атмосферних явищ (перепади температури, дощ, спека), що призводить до втрати його технічних якостей та відповідно й вартості. Крім того, російські війська продовжують здійснювати регулярні та невибіркові атаки на м. Запоріжжя, застосовуючи балістичні ракети, керовані авіабомби (КАБи) та ударні безпілотники, що несе загрозу для авто, яке знаходиться на відкритій місцевості, а отже існує великий ризик пошкодження транспортного засобу або знищення, що у свою чергу, не відповідає інтересам власника та завданням кримінального процесу.

За наведених обставин подальше перебування автомобіля марки «PORSCHE CAYENNE», 2019 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , на відкритому майданчику не забезпечує дієвість кримінального провадження та не сприяє виконанню завдання арешту майна щодо запобігання можливості його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення.

Також, з огляду на безпекову ситуацію у місті Запоріжжі у родини ОСОБА_7 може виникнути необхідність в евакуації родини. Вилучення та заборона використовувати транспортний засіб позбавляє родину, до якої входять чоловік та двоє дітей, можливості швидкого залишення небезпечних місць, що загрожує життю і здоров`я членів сім`ї підозрюваної ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 зобов`язується, в разі необхідності, надати слідчим органам у доступу до даного ТЗ.

Тому посилаючись на викладене, норми Конституції України, Кримінального процесуального кодексу України, та практику Європейського Суду з прав людини, просить частково скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 12.05.2026 по справі № 335/10888/25 в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025080000000180 від 12.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 358, ч.1 ст. 366 КК України, на транспортний засіб марки «PORSCHE CAYENNE», 2019 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в частині заборони користування вказаним транспортним засобом, шляхом його передачі на відповідальне зберігання власниці майна ОСОБА_4 або уповноваженій нею особі. Зобов`язати орган досудового розслідування у кримінальному провадження № 12025080000000180 від 12.09.2025, передати на відповідальне зберігання законній власниці або уповноваженій нею особі, транспортний засіб марки «PORSCHE CAYENNE», 2019 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з правом користування вказаним транспортним засобом.

У судовому засіданні представниця власниці майна адвокатка ОСОБА_3 клопотання підтримала з підстав викладених в ньому, просила його задовольнити.

Старша слідча в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_5 у судове засідання не прибула, належним чином повідомлялась про час та місце розгляду клопотання. 21.08.2026 подала до суду заяву про розгляд клопотання про скасування арешту за її відсутності, проти задоволення такого заперечила, оскільки в ході досудового розслідування, проводяться до цього часу судові експертизи, виконуються ряд слідчих (розшукових) дій, заходів забезпечення кримінального провадження, аналізуються проведені НСРД та встановлюються особи, яким ОСОБА_4 та інші підозрювані у кримінальному провадженні оформили фіктивні медичні документи за неправомірну вигоду, і строк слідства у кримінальному провадженні слідчим суддею продовжено до 06.10.2026, і тому на даний час не відпала необхідність у збереженні майна отриманого злочинним шляхом.

Слідчий суддя, заслухавши представницю власниці майна, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При вирішенні питання про арешт майна має враховуватись розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваних, обвинувачених та третіх осіб.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини обмеження у володінні майном повинно бути законним. Вимога щодо законності вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципів верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою яку прагнуть досягти.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СУ ГУНП в Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження 12025080000000180 від 12.09.2025, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 209, ч. 2, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 358, ч.1 ст. 366 КК України, в якому ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 362, ч. 3, ч. 1 ст. 209 КК України.

В рамках даного кримінального провадження, постановою слідчого від 06.05.2026, автомобіль марки модель «PORSCHE CAYENNE», 2019 року випуску, сірого кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_2 визнано речовим доказом.

Ухвалою слідчого судді від 12.05.2026 року у справі № 335/10888/25 (1-кс/335/1778/26) клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025080000000180 від 12.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст.369-2, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 358, ч.1 ст. 366 КК України задоволено та накладено арешт на рухоме майно зареєстроване на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме транспортний засіб марки та модель «PORSCHE CAYENNE», 2019 року випуску, сірого кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_2 та ключ до нього, який є майном набутим в результаті вчинення злочинів, є доходом від них, з метою збереження речових доказів та забезпечення спеціальної конфіскації, заборонивши ОСОБА_4 користуватись ним до скасування арешту.

Так, під час даного судового розгляду встановлено, що на даний час збереження накладеного на належний ОСОБА_4 транспортний засіб «PORSCHE CAYENNE», 2019 року випуску, сірого кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_2 , арешту є необхідним для забезпечення виконання вироку суду в частині можливої конфіскації майна, оскільки санкцією ч. 3 ст. 209 КК України передбачене покарання у виді конфіскації майна та у випадку доведеності вини ОСОБА_4 суд може призначити їй покарання у виді конфіскації майна.

Разом із тим, слідчий суддя звертає увагу на те, що відповідно до пункту 5 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року № 1104, умовою зберігання речових доказів повинне бути забезпечення збереження їх істотних ознак та властивостей. Забороняється зберігання речових доказів в умовах, що можуть призвести до їх знищення чи псування.

Згідно з пунктом 12 Інструкції «Про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду», затвердженої спільним наказом Генеральної прокуратури України, МВС України, Державної податкової адміністрації України, Служби безпеки України, Верховного Суду України, Державної судової адміністрації України від 27 серпня 2010 року № 51/401/649/471/23/125, під час зберігання і передачі речових доказів, цінностей, документів та іншого майна вживаються заходи для забезпечення належного зберігання у вилучених об`єктів ознак і якостей, які визначають їх значення як речових доказів у кримінальних справах і які є на них, а також зберігання самих речових доказів, ознак і якостей з метою можливості їх подальшого цільового використання.

Як вбачається з протоколу обшуку від 06.05.2027 транспортний засіб «PORSCHE CAYENNE», з державним номерним знаком НОМЕР_2 , зберігається на «штрафмайданчику» ГУНП в Запорізькій області.

Слідчий суддя вважає, що зберігання транспортного засобу «PORSCHE CAYENNE», 2019 року випуску, сірого кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_2 , на відкритому спеціальному майданчику для зберігання тимчасово вилучених транспортних засобів, може призвести до його пошкодження, так як в таких умовах останній постійно піддається негативним впливам кліматичних чинників, що може призвести до порушення його істотних ознак та властивостей, тобто до пошкодження майна, на яке накладено арешт, що є недопустимим. Крім того, тривале зберігання з квітня 2026 року транспортного засобу без проведення періодичного технічного обслуговування може негативно вплинути на його подальше цільове використання, не запобігає можливості його псування та, як наслідок, втрати ним вартості.

Також, слід врахувати і те, що на час розгляду судом цього клопотання російська федерація здійснює масований наступ на південному та східному напрямках України. В умовах воєнного стану, під час частих повітряних атак існує об`єктивна загроза влучання у транспортний засіб ворожих дронів, ракет, керованих авіабомб (КАБів), ударних безпілотніків, уламків від вибухів, що може призвести не лише до пошкодження, а й до повного знищення арештованого майна, що не сприятиме завданням кримінального провадження, а відтак, з метою належного збереження транспортного засобу, слідчий суддя вважає за необхідне передати його на відповідальне зберігання ОСОБА_4 , як його власнику.

На думку слідчого судді, зміна місця зберігання арештованого транспортного засобу не зашкодить розгляду кримінального провадження та проведенню інших процесуальних дій із автомобілем, не перешкоджає доступу слідчої до речового доказу та не вплине на правильність прийнятого судом рішення.

При цьому, слід також врахувати, що відповідно до ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальний вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Переконливими є доводи сторони захисту про те, що тривале позбавлення підозрюваної можливості користуватися належним їй транспортним засобом, в даному випадку, є неспівмірним з метою, яка переслідується у вигляді можливої конфіскації вказаного майна за результатами майбутнього судового розгляду.

Крім цього, відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона користування майном може бути застосована лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Однак, стороною обвинувачення слідчому судді не надано доказів на підтвердження тих обставин, що подальше незастосування заборони користування автомобілем марки «PORSCHE CAYENNE», з державним номерним знаком НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призведе до наслідків, зазначених у п. 11ст. 170 КПК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що скасування арешту в частині позбавлення підозрюваної права користування транспортним засобом та передача ОСОБА_4 на відповідальне зберігання з метою підтримання у належному технічному стані, з продовженням при цьому арешту в частині позбавлення права на відчуження та розпорядження, в даному випадку, в умовах воєнного стану, частих повітряних тривог, складності кримінального провадження та значного обсягу доказів, які підлягають дослідженню як під час досудового розслідування так і у подальшому під час судового провадження, буде достатнім для забезпечення завдань арешту майна, а також збереже «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства в частині можливої конфіскації і вимогами захисту права обвинуваченого на мирне володіння своїм майном.

При прийнятті відповідного рішення слідчий суддя також враховує практику ЄСПЛ, зокрема Європейський суд з прав людини в справі «B.K.M. LOJISTIK TASIMACILIK TICARET LIMITED SIRKETI ПРОТИ СЛОВЕНІЇ» (заява № 42079/12, від 17.01.2017) зазначив, що знаходження балансу між суспільним інтересом у попередженні злочинів та захистом прав зацікавлених осіб у таких обставинах означає, що покладання такого тягаря на власника відповідного майна може бути виправданим, лише якщо його інтерес у поверненні йому майна переважується ризиком, що таке повернення полегшить вчинення злочинів і зашкодить боротьбі з організованою злочинністю.

У справі Європейського суду з прав людини в справі «Тодоров та інші проти Болгарії», наголошується, що конфіскація майна засуджених повинна бути пропорційною, при конфіскації має дотримувати баланс між правами засуджених та суспільним благом. Для цього слід установлювати зв`язок між майном, що має бути вилучене, та злочинною діяльністю або між вартістю майна і різницею між доходами та витратами особи.

Зважаючи на обґрунтованість доводів заявниці, а також те, що слідчою не доведено потребу органу досудового розслідуванні у продовженні накладення арешту в частині заборони користування автомобілем, а також те, що зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику є виправданим та відповідатиме інтересам та завданням кримінального провадження, оскільки заявник просить лише частково скасувати арешт, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання та скасування арешту в частині заборони користування автомобілем, з передачею автомобіля на відповідальне зберігання власниці, заборонивши розпоряджатись ним та його відчужувати.

При цьому, передача речового доказу у виді транспортного засобу на відповідальне зберігання власниці майна з можливістю користування повністю не скасовує арешт накладений на цей речовий доказ та не знімає заборони його відчуження та розпорядження ним.

Крім того, у період отримання на відповідальне збереження речового доказу відповідальна особа несе кримінальну відповідальність за його збереження.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 98, 100, 170-174, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

КлопотанняОСОБА_4 , в інтересах якої діє адвокатка ОСОБА_3 про часткове скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати частково арешт накладений, на підставі ухвали слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 12.05.2026 у справі № 335/10888/25, провадження № 1-кс/335/1778/2026 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025080000000180 від 12.09.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 209, ч. 2, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 358, ч.1 ст. 366 КК України, в частині заборони користування ОСОБА_4 автомобілем «PORSCHE CAYENNE», 2019 року випуску, сірого кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_2 .

Заборону на розпорядження та відчуження цим майном залишити в силі.

Передати автомобіль марки «PORSCHE CAYENNE», 2019 року випуску, сірого кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу,ключі від замка запалення на відповідальне зберігання ОСОБА_4 з правом користування вказаним майном до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Попередити ОСОБА_4 про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Вступна та резолютивна частини ухвали виготовлені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 25 серпня 2026 року.

Повний текст виготовлено 28 серпня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1