Рішення № 139292583, 26.08.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №336/4012/26

Провадження № 2/333/4677/26

ЗАОЧНЕ рішення

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючої судді Варнавської Л.О.

за участю секретаря судового засідання Яблуновської А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

ТОВ «Ум Факторинг» через свого представника звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 04.05.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено договір споживчого кредиту № 1482261 в електронній формі. Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «Селфі Кредит» надало відповідачці грошові кошти у розмірі 2 500,00 грн., шляхом їх зарахування на її банківську картку № НОМЕР_1 строком на 364 днів, процентна ставка за користування коштами - 1,5% від суми кредиту за кожний день протягом терміну дії договору. В подальшому 18 грудня 2024 року ТОВ «Селфі Кредит» передало право вимоги за кредитним договором № 1482261 від 04.05.2024 року позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» на підставі договору факторингу № 18.12.24 від 18 грудня 2024 року. Загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за договором споживчого кредиту № 1482261 становить 11 600,00 грн., яка складається з: 2 500,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту та 9 100,00 грн. - заборгованість за відсотками. Крім того, у позові додатково зазначено, що відсотки за користування кредитом розраховувались з урахуванням денної процентної ставки 1% відповідно до ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», а не за умовами передбаченими п. 1.5.1 Договору, оскільки позивач дотримується вимог чинного законодавства та ним було здійснено перерахунок заборгованості за відсотками.

На підставі вищезазначеного, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідачки зазначеної заборгованості за кредитним договором, а також понесеного судового збору у сумі 2 662, 40 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05.05.2026 року вищезазначену цивільну справу було передано за підсудністю до Комунарського районного суду м. Запоріжжя.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01.06.2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 01.07.2026 року витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» додаткові докази по справі.

Представник позивача, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився. В позовній заяві просить розглянути справу у відсутність представника позивача, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідачка в судове засідання повторно не з`явилась, повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку шляхом направлення судових повісток на адресу місця її реєстрації: АДРЕСА_1 та адресу місця реєстрації як внутрішньо-переміщеної особи: АДРЕСА_2 , які були повернуті на адресу суду з відміткою «адресат відсутній». Відповідно до положень пунктів 3, 4 ч. 8 ст.128 ЦПК та правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17, провадження № 14-507цс18, судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою. Причини неявки відповідачки у судові засідання суду невідомі, відзиву на позовну заяву відповідачка не подала.

За таких обставин, суд вважає відповідачку належним чином повідомленою та можливим, за згодою представника позивача, розглянути справу на підставі наявних доказів, заочно, відповідно до статті 280 ЦПК України.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 04.05.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено договір № 1482261 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», відповідно до умов якого остання отримала кредит у сумі 2 500, 00 грн. на строк 364 днів з періодичністю платежів зі сплати відсотків - кожні 14 днів. Стандартна процентна ставка за користування коштами за весь строк користування кредитом становить - 1,5 % в день. Договір укладено в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «Н124», тобто договір укладено у порядку Закону України «Про електронну комерцію».

Вказані умови кредитування зазначені і в Паспорті споживчого кредиту.

Згідно п. 2.1 Договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .

Факт перерахування кредитних коштів на виконання кредитного договору на картковий рахунок відповідачки ( НОМЕР_1 ) на суму 2 500, 00 грн. підтверджується повідомлення ТОВ «Пейтек» за вих. №20250708-618 від 08.07.2025 про перерахування коштів за договором.

У зв`язку із невиконанням відповідачкою взятих на себе зобов`язань, у останньої утворилась заборгованість, яка становить 11 600,00 грн., що складається з:2 500,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту та 9 100,00 грн. - заборгованість за відсотками, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Також судом встановлено, що 18.12.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Ум Факторинг» укладено договір факторингу № 18/12/24, відповідно до якого ТОВ «Ум Факторинг» приймає належні ТОВ «Селфі Кредит» права вимоги до боржників, в тому числі і за кредитним договором № 1482261 до відповідачки.

ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Ум Факторинг» на виконання договору факторингу № 18/12/24 підписали Акт приймання-передачі реєстру боржників від 18.12.2024, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Ум Факторинг» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за договором № 1482261 у сумі 11 600, 00 грн.

Відповідно до ст.6, 627 ЦК України сторони мають свободу укладати договори, обирати контрагентів і визначати умови договору з урахуванням вимог закону, розумності та справедливості. Правочин вважається дійсним, якщо його зміст зафіксований письмово або в електронній формі, а воля сторін виражена і підтверджена підписом або електронними засобами (ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України).

Згідно зі ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом оферти та її акцепту. Договір вважається укладеним з моменту отримання акцепту, що підтверджує волевиявлення сторін. Акцепт може бути наданий електронним повідомленням, заповненням електронної форми або шляхом вчинення дій, що явно свідчать про прийняття пропозиції.

Відповідно до ст.626, 628, 638 ЦК України договір є домовленістю сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Істотними умовами кредитного договору є предмет кредиту, строк користування, розмір та порядок сплати процентів, що погоджуються сторонами або встановлені законом (ст.638 ЦК України).

Згідно зі ст.1054, 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі; недотримання письмової форми робить договір нікчемним. Банк (кредитодавець) надає позичальникові грошові кошти на умовах договору, а позичальник зобов`язаний їх повернути та сплатити проценти (ст. 1048, 1056-1 ЦК України). Фіксована процентна ставка, визначена договором, не може бути змінена кредитодавцем в односторонньому порядку; умова про таку зміну є нікчемною.

Ст.525, 526 ЦК України забороняють односторонню відмову від виконання зобов`язання або зміну його умов, якщо інше не передбачено договором або законом. Зобов`язання мають виконуватися належним чином; порушення тягне правові наслідки, передбачені договором та законом (ст.611 ЦК України).

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати факт укладення договору чи розмір існуючої заборгованості.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що первісний кредитор свої зобов`язання перед відповідачкою виконав у повному обсязі, надав останній грошові кошти (кредит) на обумовлених сторонами умовах. Також з матеріалів справи вбачається, що позивач ТОВ «Ум Факторинг» правомірно набув право вимоги до відповідачки за договором № 1482261 від 04.05.2024 року.

Таким чином, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за Договором № 1482261 від 04.05.2024 року про надання споживчого кредиту у сумі 11 600, 00 грн. підлягають задоволенню, оскільки відповідачкою порушено умови вказаного договору та не виконано взятих на себе зобов`язань. При цьому суд виходить з приписів ч. ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України та враховує, що відповідачка не надала суду доказів повної або часткової сплати заборгованості, не спростувала наданий позивачем розрахунок.

Відповідно до ст.141 ЦПК України на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., сплачений при подачі позову

Керуючись ст.ст.4, 10, 13, 7689, 141, 258, 263265, 272, 273, 280283, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , адреса місця реєстрації як внутрішньо-переміщеної особи: АДРЕСА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг» (код ЄДРПОУ 40274286, місцезнаходження юридичної особи: 01001, місто Київ, вул. Незалежності Майдан, буд.2, офіс 712) заборгованість за договором № 1482261 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 04.05.2024 у розмірі 11 600 (одинадцять тисяч шістсот) гривень 00 копійок та судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на поданні заяви про його поновлення якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повне судове рішення складене 26.08.2026 року.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя Л.О. Варнавська