Рішення № 139292580, 27.08.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/798/26

Провадження №2/333/2158/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючої судді Варнавської Л.О.,

за участю секретаря судового засідання Яблуновської А.О.,

представника позивача Гончаренко І.О.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

15.01.2026 року через підсистему «Електронний суд» до суду надійшов позов ТОВ «Глобал Спліт» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 01.12.2021 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та відповідачем ОСОБА_2 укладено Кредитний договір №22038000549897, який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «Банк Кредит Дніпро» із змінами і доповненнями, затверджений банком та розміщений на офіційному сайті банку www.creditdnepr.com.ua (УДБО) та індивідуальної частини, якою є цей кредитний договір.

Відповідно до п. 1.1. Договору, банк зобов`язується надати клієнту грошові кошти у тимчасове платне користування, а клієнт зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити плату за кредит (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов`язання у порядку, встановленому Договором. Відповідно до п. 1.2. Договору, кредит надається на наступних умовах: сума кредиту 74 400,00 грн., строк кредитування 24 місяців; кінцева дата повернення кредиту: 01 грудня 2023 р.; цільове призначення на споживчі потреби; процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується на строкову заборгованість у розмірі: 0,001% річних; щомісячна комісія за обслуговування кредиту з 01.12.2021 по 30.06.2022- 3,75% від суми кредиту, з 01.07.2022 по 31.12.2022 2,5% від суми Кредиту, з 01.01.2023 по 30.06.2023 1,5% від суми Кредиту, з 01.07.2023 по 01.12.2023 0,75% від суми кредиту.

У разі неповернення суми кредиту в терміни, встановлені Договором (в дати, передбачені Графіком платежів, в кінцеву дату повернення кредиту, або іншу дату, визначену банком у письмовій вимозі у випадку порушення клієнтом умов договору), клієнт зобов`язаний сплатити банку проценти за порушення грошового зобов`язання (згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України) в розмірі 56,00 % процентів річних від простроченої заборгованості за кредитом за кожен день прострочення (не включаючи день погашення простроченої заборгованості) на відповідний рахунок. Умови, визначені в цьому пункті, є істотними умовами договору.

03.08.2022 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та відповідачем укладено Додаткову угоду №1/03082022 до кредитного договору № 22038000549897 від 01.12.2021 року відповідно до якої сторони домовились щодо суми загальної заборгованості за кредитним договором, яка становить 83 546, 37 грн.

28 травня 2025 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Глобал Спліт» укладено Договір факторингу № 28/05/25/1, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором № 22038000549897 від 01.12.2021 року, укладеним між АТ АТ «Банк Кредит Дніпро» та відповідачем перейшло до ТОВ «Глобал Спліт».

В зв`язку з невиконанням взятих на себе зобов`язань станом на 12.01.2026 року у відповідача утворилась загальна сума заборгованості за договором № 22038000549897 від 01.12.2021 року у розмірі 116 127,46 грн., яка складається з: залишку простроченого кредиту - 83 542,83 грн.; залишку прострочених відсотків - 1,56 грн. та залишку прострочених комісій - 32 583,07 грн.

На підставі вищевикладеного позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом свого порушеного права та просить стягнути з відповідача на свою користь зазначену суму заборгованості у сумі 116 127,46 грн., а також понесені судові витрати у вигляді судового збору у сумі 2662, 40 грн.

Ухвалою суду від 23.01.2026 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

14.04.2026 року на адресу суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення на позовну заяву, які по суті є запереченнями на позов, в яких сторона відповідача не погоджуючись з позовними вимогами зазначає, що позивачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження факту переходу права грошової вимоги за спірним кредитним договором до позивача, а саме не надано належним чином оформлених та підписаних реєстру договорів, права вимоги за яким відступаються за умови, що він містить дані за конкретним кредитним договором стосовно конкретно, індивідуально визначеної особи, реєстру боржників, акту приймання-передачі реєстру боржників від 28.05.2025 року, а також акту приймання передачі права вимоги за Договором факторингу від 28.05.2025 року. Долучені до позовної заяви документи, є лише зразками такого роду документів, не містять жодної згадки про те, що відповідач є боржником, так само як і про передачу права вимоги саме до відповідача. Також, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження оплати суми за укладеним договором факторингу. Так, сторона відповідача зазначає про те, що в позові позивач просить стягнути суму заборгованості у розмірі 116 127, 46 грн, яка складається з залишку простроченого кредиту - 83 542,83 грн.; залишку прострочених відсотків - 1,56 грн. та залишку прострочених комісій - 32 583,07 грн. Однак за умовами укладеної додаткової угоди сторони домовились, що сума загальної заборгованості відповідача за договором становить 83 546,37 грн. та складається із: 69 678,12 грн. строкова заборгованість за кредитом; 0,06 гривень - прострочена заборгованість за процентами; 13 868,19 грн. прострочена заборгованість за комісією, тобто позивач просить стягнути прострочену заборгованість відповідача за комісіями, як в сумі 13 868, 19 грн., яка була нарахована до 03.08.2022 року та увійшла в загальну суму боргу в розмірі 83 546,37 грн., про що було вказано в Додатковій угоді, а також ще окремо просить стягнути залишок прострочених комісій в сумі 32 583,07 грн., яка була нарахована після 03.08.2022 року, тобто два рази. Вказані вимоги не ґрунтуються на законі на думку сторони відповідача. Також заперечують та не визнають вимоги про стягнення суми простроченої комісії, посилаючись на те, що в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надавались відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемним відповідно до ч.ч.1 та 2 ст. 11, ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування». В свою чергу банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення вищевказаного кредитного договору, а також доказів того, що споживач користувався такими послугами. В задоволенні позовних вимог просять відмовити в повному обсязі.

19.05.2026 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких він зазначив, що позивач правомірно набув право грошової вимоги за кредитним договором №22038000549897 до відповідача, суду були надані всі належні та допустимі докази на підтвердження факту переходу права вимоги за договором факторингу, договір факторингу та додатки до нього є належно оформленими та містять всю необхідну інформацію по кредитному договору №22038000549897. Щодо вимоги про стягнення прострочених комісій з відповідача, то представник позивача вважає дану вимогу законною, нарахування комісій правомірним, адже умовами договору передбачена щомісячна сплата комісії за обслуговування кредитної заборгованості, а п. 2.1. договору чітко передбачено, що супровідними послугами, що придбавається у зв`язку із договором є послуги з розрахунково-касового обслуговування, в тому числі і ті, що надаються під час погашення заборгованості. Підстави для визнання даної умови нікчемною відсутні. Додатково послався на практику Верховного Суду, зокрема постанови від 22 липня 2021 року у справі № 405/4719/16-ц та від 18 січня 2023 року у справі № 172/410/21, а також на окрему думку судді Пророка В. В. у справі № 181/384/21, в яких висловлено позицію про допустимість встановлення банками комісії за розрахунково-касове обслуговування як складової загальних витрат за споживчим кредитом. Також зазначив, що відповідач при укладенні кредитного договору був ознайомлений з всіма його істотними умовами, в тому числі і про щомісячну сплату комісій, проте відмови від отримання кредиту від нього не надходило, договір недійним не визнавався, а тому він зобов`язаний сплатити виниклу заборгованість. З підстав наведених вище просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 20.05.2026 року закритого підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні поясненням викладеним у позові. Просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позову, підтримала заперечення на позовні вимоги викладені у письмових поясненнях, які містяться в матеріалах справи.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, заперечення сторони відповідача, додаткові пояснення позивача, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч.1 ст.14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 01.12.2021 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 22038000549897. Кредитний договір складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «Банк Кредит Дніпро», із змінами і доповненнями, затверджений банком та розміщений на офіційному сайті банку www.creditdnepr.com.ua (УДБО) та індивідуальної частини, якою є цей кредитний договір.

Відповідно до п.1.1. Договору банк зобов`язується надати клієнту грошові кошти у тимчасове платне користування, а клієнт зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити плату за Кредит (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов`язання у порядку, встановленому договором.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що кредит надається на наступних умовах: сума кредиту 74 400,00 грн., строк кредитування 24 місяців; кінцева дата повернення кредиту: 01 грудня 2023 р.; цільове призначення на споживчі потреби; процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується на строкову заборгованість у розмірі: 0,001% річних; щомісячна комісія за обслуговування кредиту з 01.12.2021 по 30.06.2022- 3,75% від суми кредиту, з 01.07.2022 по 31.12.2022 2,5% від суми кредиту, з 01.01.2023 по 30.06.2023 1,5% від суми кредиту, з 01.07.2023 по 01.12.2023 0,75% від суми кредиту. У разі не повернення суми кредиту в терміни, встановлені договором (в дати, передбачені Графіком платежів, в кінцеву дату повернення кредиту, або іншу дату, визначену банком у письмовій вимозі у випадку порушення клієнтом умов договору), клієнт зобов`язаний сплатити банку проценти за порушення грошового зобов`язання (згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України) в розмірі 56.00% процентів річних від простроченої заборгованості за кредитом за кожен день прострочення, включаючи день погашення простроченої заборгованості на рахунок НОМЕР_1 . Умови, визначені в цьому пункті, є істотними умовами договору.

Згідно з п. 2.1. Договору встановлено, що супровідними послугами, що придбаваються у зв`язку із договором є, зокрема, послуги з розрахунково-касового обслуговування, в тому числі ті, що надаються під час погашення заборгованості за договором. Вартість таких послуг визначається згідно з тарифами, опублікованими на офіційному сайті банку.

03.08.2022 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та відповідачем ОСОБА_2 укладено додаткову угоду № 1/03082022 до кредитного договору № 22038000549897 від 01.12.2021, відповідно до п. 1. якої сторони підтверджують, що на дату підписання цієї додаткової угоди сума загальної заборгованості клієнта за кредитним договором становить 83 546, 37 грн. та складається із наступних сум: 69 678, 12 грн. строкова заборгованість за кредитом; 0,06 грн. прострочена заборгованість за процентами; - 13 868, 19 грн. прострочена заборгованість за комісією.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди сторони домовились внести наступні зміни до кредитного договору:

a) всю заборгованість за процентами і комісією, вказану в п.1 цієї Додаткової угоди, погасити за рахунок збільшення строкової заборгованості за Кредитом, яка в подальшому підлягає погашенню в межах Графіку, вказаного у п.3 цієї Додаткової угоди;

б) подовжити Строк кредитування на 84 місяців від останньої визначеної Графіком платежів дати платежу за Кредитним договором, що передує даті укладення цієї Додаткової угоди, та встановити нову Кінцеву дату повернення Кредиту: 01.08.2029р.;

в) встановити новий розмір щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості, а саме 3% від суми заборгованості за Кредитом, визначеної за наслідком застосування умов цієї Додаткової угоди та зазначеної в п.3 цієї Додаткової угоди;

г) встановити відтермінування погашення строкової заборгованості за Кредитом на 12 місяців починаючи з першої визначеної Графіком платежів дати платежу за Кредитним договором, що слідує за датою укладення цієї Додаткової угоди.

Також судом встановлено, що 28 травня 2025 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Глобал Спліт» укладено договір факторингу № 28/05/25/1.

Згідно п.6.1. даного договору, у відповідності до умов цього договору клієнт передає (відступає) фактору права вимоги до боржників, які виникли у клієнта внаслідок невиконання боржниками умов кредитних договорів, та які входять до портфелю заборгованості.

За умовами вищевказаного договору факторингу №28/05/25/1 право вимоги за кредитним договором № 22038000549897 від 01.12.2021 перейшло до позивача ТОВ «Глобал Спліт».

Відповідно до Додатку №1 до Акту приймання-передачі прав грошових вимог за договором факторингу № 28/05/25/1 від 28.05.2025 "Перелік прав грошових вимог, переданих відповідно до договору факторингу № 28/05/25/1 від 28.05.2025" до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача, яка складається з заборгованості в розмірі 116 127, 46 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості у зв`язку невиконанням взятих на себе зобов`язань станом на 28.05.2025 у відповідача утворилась загальна сума заборгованості за договором № 22038000549897 від 01.12.2021 у розмірі 116 127, 46 грн., яка складається з: залишку простроченого кредиту - 83 542,83 грн.; залишку прострочених відсотків - 1,56 грн. та залишку прострочених комісій - 32 583,07 грн.

Згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із частинами першою-другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом частини першої статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 2 ст. 638 ЦК України визначено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частини перша-друга статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що первісний кредитор свої зобов`язання перед відповідачем виконав у повному обсязі, надав останньому грошові кошти (кредит) на обумовлених сторонами умовах, що підтверджується і випискою по особовому рахунку за період з 01.12.2021 по 28.05.2025.

Зі змісту та форми Договору факторингу судом не встановлено обставин, які би свідчили про його нікчемність. Доказів того, що вказаний Договір визнаний судом недійсним, матеріали справи не містять.

Таким чином, позивач наділений правом грошової вимоги до відповідача.

Твердження сторони відповідача про відсутність правових підстав для переходу права вимоги та відсутність належних доказів на підтвердження цього факту, є безпідставними, оскільки позивачем надано договір факторингу, реєстр прав вимоги та акти приймання-передачі, платіжна інструкція про оплату по договору факторингу, які підтверджують перехід права вимоги від первісного кредитора до позивача у встановленому законом порядку.

Щодо вимоги позивача про стягнення заборгованості за простроченою комісією.

Відповідно до ч. 1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Отже, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 (провадження № 61-18751св21) вказано, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів існування, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Також, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 204/224/21 у постанові від 06.11.2023 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Як вже було встановлено судом, п.1.2. Договору передбачено, що щомісячна комісія за обслуговування кредиту з 01.12.2021 по 30.06.2022 становить 3,75% від суми кредиту, з 01.07.2022 по 31.12.2022 2,5% від суми кредиту, з 01.01.2023 по 30.06.2023 1,5% від суми кредиту, з 01.07.2023 по 01.12.2023 0,75% від суми кредиту. Пунктом 2.1. встановлено, що супровідними послугами, що придбаваються у зв`язку із договором є послуги з розрахунково-касового обслуговування, в тому числі ті, що надаються під час погашення заборгованості за договором. Вартість таких послуг визначається згідно з тарифами, опублікованими на офіційному сайті банку.

Відповідно до укладеної Додаткової угоди №1/03082022 від 03.08.2022 до кредитного договору №22038000549897 від 01.12.2021, було встановлено новий розмір щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості, а саме 3 % від суми заборгованості за кредитом.

Однак, в кредитному договорі та додатковій угоді до нього не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані саме з обслуговуванням кредитної заборгованості, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості.

Так, за кредитним договором № 22038000549897 від 01.12.2021 фактично встановлено сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості), не зазначивши за які саме послуги ця комісія сплачується позичальником, без їх конкретизації, без зазначення переліку послуг, що входять у розрахунково-касове обслуговування. Тобто, в чому саме полягає комісія за обслуговування кредитної заборгованості, за які саме банківські послуги призначена та принципу її нарахування кредитний договір не містить. Жодних доказів на підтвердження надання вказаної послуги відповідачу за комісію за обслуговування кредитної заборгованості матеріали справи не містять, жодних доказів вчинення будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, позивачем не надано.

Разом із тим, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та його супровід, обслуговування кредитної заборгованості.

Отже, умови договору про нарахування позивачем комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) є нікчемними та такими, що суперечать Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів», а тому у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по простроченій комісії за обслуговування кредиту у сумі 32 583, 07 грн. слід відмовити.

Посилання представника позивача про те, що укладаючи кредитний договір відповідач був ознайомлений з ним, погодився з його умовами та зобов`язався їх виконувати належним чином, а договір не визнавався недійсним, суд не бере до уваги, оскільки вони не спростовують нікчемності положення пункту 1.2 договору щодо обов`язку відповідача щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості.

Також з матеріалів справи, а самез додатку 3 до розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 28.05.2024 вбачається, що первісний кредитор зарахував отримані грошові кошти від відповідача у сумі 9 098, 20 грн. в рахунок погашення комісій та в сумі 16 658, 19 грн. в рахунок погашення прострочених комісій, а всього на загальну суму 25 756, 39 грн.

З урахуванням вищевикладеного та визнанням нікчемними умови кредитного договору про сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості, вказану суму у розмірі 25 756, 39 грн. необхідно зарахувати в рахунок платежів, що сплачені відповідачем на погашення тіла кредиту, а тому загальна заборгованість за тілом кредиту буде становити 57 786, 44 грн. (83 542, 83 грн. - 25 756, 39 грн.)

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту та простроченими відсотками, тоді як вимоги про стягнення прострочених комісій задоволенню не підлягають.

З огляду на зазначене з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості у розмірі 57 788, 00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом задоволено вимоги позивача частково, а саме з заявленої загальної суми 116 127,46 грн. задоволено вимоги на суму 57 788, 00 грн., тобто на 49,76 %, то з відповідача на користь позивача відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню витрати на сплату судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, що складає в сумі 1324,81 грн.

Керуючись ст.ст. 530, 536, 610-612, 625, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст.4, 10-13, 76, 81, 137, 141, 258, 263265, 272 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» (01135, м. Київ, вул. Казарменна, буд. 4Г, код ЄДРПОУ 41904846) заборгованість за кредитним договором №22038000549897 від 01.12.2021 в розмірі 57 788 (п`ятдесят сім тисяч сімсот вісімдесят вісім) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» (01135, м. Київ, вул. Казарменна, буд. 4Г, Код ЄДРПОУ 41904846) судовий збір у розмірі 1324 (одна тисяча триста двадцять чотири) гривні 81 копійка.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 27.08.2026 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Л.О. Варнавська