Рішення № 139292568, 14.08.2026, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа №317/2193/26

Провадження №2/317/1403/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Каряки Д.О.,

при секретарі Щербини В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження у заочному порядку цивільну справу за позовом Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої державі порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища,

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області), в особі начальника Бігдана О.В., звернулась до Запорізького районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої державі порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в розмірі 4125,00 грн. та стягнення понесених судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 3328,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що Старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південного округу (Запорізька та Херсонська області) Деревинським О.М. встановлено, що 05.03.2023 року гр. ОСОБА_1 порушив ст. 69 Лісового кодексу України, статтями 9, 10 Закону України «Про рослинний світ» тим, що поблизу с. Розумівка на території Крутоярівського лісництва філія ЗЛГ, Запорізького району, Запорізької області за допомогою механічного засобу бензопили здійснив незаконне знесення (без дозвільних документів) одного дерева породи «акація» до ступеня припинення росту, діаметр дерева у корі біля шийки кореня складає: 23 см.

За фактом порушення природоохоронного законодавства 05.03.2023 року відносно гр. ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 007187

Постановою про накладення адміністративного стягнення № 21/05/1-09 від 06.03.2023 року гр. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 65 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 765 грн.

Постанова від 06.03.2023 року № 21/05/1-09 про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності в установленому порядку не оскаржена, відповідачем штраф у встановлений законодавством термін не сплачений.

Результатом такої протиправної поведінки та порушення природоохоронного законодавства України з боку відповідача стало спричинення державі шкоди у розмірі 4125 грн. 00 коп. Розрахунок шкоди здійснено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», з урахуванням індексації такс у 2023 році.

З метою досудового врегулювання відшкодування завданої державі шкоди порушенням природоохоронного законодавства, позивачем на адресу відповідача ОСОБА_1 був надісланий лист вих. № 819/05/1-05/06/2-34 від 17.03.2023 з відповідною пропозицією, який залишений відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, внаслідок вчинення відповідачем цивільно-правового правопорушення, державі завдано шкоди в розмірі 4125,00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області). Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача понесених судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 3328,00 грн.

В судове засідання, сторони будучи належним чином повідомленими про місце, день та час судового розгляду, не з`явились.

Представником позивача за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» на електронну адресу суду надіслано заяву про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечують (а.с.39,45,53).

Відповідач ОСОБА_1 до суду не з`явився, про місце, день та час розгляду справи був повідомлений належним чином у відповідності з ч. 6 ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судом кореспонденції засобами поштового зв`язку (а.с.48,55), а також у шляхом направлення судових повісток на його електронну пошту (електронного кабінету), які останнім отримувались, про що свідчать довідки до доставку електронного документу (а.с.37,43,51). Повідомлень щодо поважності причин його відсутності, заяви про розгляд справи за його відсутністю та відзиву на позов до суду не надходило. Тому, суд вважає, що відповідач не з`явився в судове засідання без поважаних причин.

Відповідно до ч. 8 ст. 178, ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, на підставі ст. 280 ЦПК України суд розглядає справу в заочному провадженні, на підставі письмових доказів наявних в матеріалах справи, без участі сторін і на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України без технічної фіксації процесу.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Згідно зі ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом встановлено, що Старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південного округу (Запорізька та Херсонська області) Деревинським О.М. встановлено, що 05.03.2023 року гр. ОСОБА_1 , перебуваючи поблизу с. Розумівка на території Крутоярівського лісництва філія ЗЛГ, Запорізького району, Запорізької області, в порушення ст. 69 Лісового кодексу України, статтями 9, 10 Закону України «Про рослинний світ», за допомогою механічного засобу - бензопили здійснив незаконне знесення (без дозвільних документів) одного дерева породи «акація» до ступеня припинення росту, діаметр дерева у корі біля шийки кореня складає: 23 см.

За фактом порушення природоохоронного законодавства 05.03.2023 року відносно гр. ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 007187, копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с.10-11).

За результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення № 007187, складеного відносно ОСОБА_1 , державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південного округу (Запорізька та Херсонська області), 06.03.2023 року була винесена Постанова про накладення адміністративного стягнення 21/05/1-09, про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 65 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 765,00 грн. (а.с.12-13).

Постанова від 06.03.2023 року № 21/05/1-09 про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності в установленому порядку не оскаржена, відповідачем штраф у встановлений законодавством термін не сплачений.

Результатом такої протиправної поведінки та порушення природоохоронного законодавства України з боку відповідача ОСОБА_1 стало спричинення державі шкоди у розмірі 4125 грн. 00 коп., розрахунок якої здійснено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», з урахуванням індексації такс у 2023 році, копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с.14).

Згідно з ч. 2 - ч. 4 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Стаття 7 Лісового кодексу України передбачає, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про рослинний світ» спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється за дозволом юридичними або фізичними особами для задоволення їх виробничих та наукових потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів або продуктів їх переробки.

Відповідно до ст. 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Статтею 105 Лісового Кодексу України визначено, що порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, у тому числі, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Вимогами статті 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Статтею 40 Закону України «Про рослинний світ» встановлено, що порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних рослинних ресурсів; порушенні правил загального використання природних рослинних ресурсів; протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Лісового кодексу України збитки, завдані внаслідок порушення прав власників лісів, лісокористувачів та громадян, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до закону.

Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, згідно зі статтею 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно з ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що шкода, завдана внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Статтею 22 ЦК України встановлено загальні правила відшкодування збитків та передбачено, зокрема, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Вимогами ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом абзацу 1 пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Отже, в судовому засіданні встановлено у ОСОБА_1 наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення (протиправність дій, вина, завдання шкоди та безпосередній причинний зв`язок між його діями та збитками), що узгоджується з положеннями постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» та є підставою для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності за спричинені відповідачем порушенням природоохоронного законодавства збитки.

Розрахунок суми шкоди, що є результатом протиправної поведінки та порушення природоохоронного законодавства України з боку відповідача, обрахований відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», з урахуванням індексації такс у 2023 році та відповідно становить - 4125,00 грн.

Слід також звернути увагу, що з метою досудового врегулювання відшкодування завданої державі шкоди порушенням природоохоронного законодавства, позивачем на адресу відповідача ОСОБА_1 був надісланий лист вих. № 819/05/1-05/06/2-34 від 17.03.2023 та лист вих. № 429/09-06/06/2-31 від 26.01.2026, з відповідною пропозицією, які залишені відповідачем без відповіді та задоволення (а.с.15-16,17-18).

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач будь-яких належних та допустимих доказів на спростування розміру заподіяної ним шкоди суду не надав.

Таким чином, з`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв`язку, суд вважає встановленим та доведеним, що шкода завдана з вини відповідача, у зв`язку з порушенням ним природоохоронного законодавства у добровільному порядку не відшкодована, обставин, на які посилається позивач як на підставу своїх позовних вимог, відповідачем не спростовано, тому заподіяна відповідачем шкода у розмірі 4125,00 грн. підлягає відшкодуванню на користь позивача, що є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним та документально підтверджені судові витрати.

Таким чином суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3328,00 грн. (а.с.9).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, ст. 1166 ЦК України суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої державі порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь держави Україна (отримувач: ГУК у Зап.обл/ТГ с. Долинське/24062100, код ЄДРПОУ 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA628999980333199331000008373), шкоду, завдану державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства у розмірі 4 125 (чотири тисячі сто двадцять п`ять) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь держави Україна (Рахунок: UA 898201720343190003000104314 Отримувач: Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області) Код ЄДРПОУ: 43877338 Казначейство України (ЕАП) понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 коп.

Копію рішення направити сторонам в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Оскаржити рішення позивач може до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання.

Заяву про перегляд заочного рішення можна подати до Запорізького районного суду Запорізької області протягом 30 днів, з дня його підписання.

Суддя: Д.О. Каряка