Вирок № 139291472, 27.08.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/11248/23

(1-кп/199/151/26)

ВИРОК

іменем України

27.08.2026 місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

номер кримінального провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань №12023041630000664 від 30.05.2023 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Дніпропетровська, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно не працевлаштованого, раніше судимого:

- 07.09.2022 Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпропетровська за ч. 4 ст. 296 КК України до позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 3 роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 185 КК України (згідно зміненої редакції обвинувального акта від 03.04.2024, підтриманої прокурором ОСОБА_4 ),-

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі дистанційного судового провадження в залі судових засідань вказане кримінальне провадження

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 , достовірно знаючи, про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», будучи раніше судимим, а саме: 07.09.2022 Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпропетровська за ч. 4 ст. 296 КК України до позбавлення волі на строк п`ять років з іспитовим строком три роки, відповідних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та невібувши призначене покарання за попереднім вироком вчинив умисне кримінальне правопорушення проти власності за наступних обставин.

Так, ОСОБА_3 25.05.2023 приблизно о 18:07 годині прибув до відділення № 84 ТОВ «Нова Пошта» (ЄДРПОУ 31316718), яке розташоване за адресою: місто Дніпро, вул.Детальбудівська, буд. 2, з метою отримання замовлених ним двох посилок, одна з яких №59000970875070 надійшла з відділення № 1 ТОВ «Нова Пошта», що знаходиться за адресою: Черкаська область, смт. Лисянка, площа Миру, буд. 33, від ОСОБА_7 , друга посилка № 59000971094343 надійшла з відділення № 1 ТОВ «Нова Пошта», що знаходиться за адресою: Львівська область, смт. Немирів, площа Ринок, буд. 22, від ОСОБА_8 .

Перебуваючи у приміщенні відділення № 84 ТОВ «Нова Пошта» (ЄДРПОУ 31316718), яке розташоване за вищевказаною адресою, ОСОБА_3 побачив, що в двох посилках, а саме: у двох картонних коробках, які йому виніс працівник відділення пошти для огляду, наявні два підсилювачі звуку: «mac audio micro х1000», який надійшов від ОСОБА_7 і другий підсилювач звуку «mac audio micro х4000», який надійшов від ОСОБА_8 , які ОСОБА_3 визначив для себе предметами злочинного посягання та в цей момент у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викраденнячужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, а саме: вищевказаних підсилювачів звуку, які знаходились у вказаних коробках.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 25.05.2023 приблизно о 18:19 годині, перебуваючи у відділенні № 84 ТОВ «Нова Пошта» (ЄДРПОУ 31316718) за адресою: місто Дніпро, вул. Детальбудівська, буд. 2, достовірно знаючи про введення воєнного стану на території України, діючи умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, під час огляду однієї з посилок з різноманітними музичними приладами, таємно витягнув з неї частину товару, а саме: підсилювач звуку «mac audio micro х1000» у кількості однієї одиниці, який надійшов від ОСОБА_7 . Під час огляду другої посилки з різноманітними музичними приладами, ОСОБА_3 таємно витягнув з неї підсилювач звуку «mac audio micro х4000» у кількості однієї одиниці, який надійшов від ОСОБА_8 .

Вартість підсилювача «mac audio micro х1000» без ПДВ у кількості 1 одиниці становить 5212,50 гривень; вартість підсилювача «mac audio micro х4000» без ПДВ у кількості 1 одиниці становить 4370,84 гривень.

Доводячи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, до кінця, ОСОБА_3 таємно взяв до рук підсилювач звуку «mac audio micro х1000», вартістю 5212,50 гривень, що належить ОСОБА_7 , та підсилювач звуку «mac audio micro х4000», вартістю 4370,84 гривень, що належить ОСОБА_8 та, утримуючи при собі викрадене майно, покинув відділення № 84 ТОВ «Нова Пошта», не розрахувавшись за вказані підсилювачі звуку, тим самим таємно викрав вищевказані товари та з місця скоєння кримінального правопорушення з викраденим майном зник, маючи можливість розпорядитись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 матеріальні збитки на вищевказані суми.

При цьому, між ОСОБА_8 та ТОВ «Нова Пошта», а також між ОСОБА_7 та ТОВ «Нова Пошта» в момент передачі останніми відправлень для пересилання, а саме: 20.05.2023, були укладені публічні договори про надання послуг з організації перевезення відправлень. Відповідно до п. 7.2.2 вказаних договорів у разі повної втрати або повного пошкодження відправлення з вини експедитора, останній повертає замовнику суму, що дорівнює оголошеній вартості відправлення (але не більше, ніж фактичну вартість відправлення), та провізну плату сплачену замовником згідно з відповідною експрес - накладною. У разі повної компенсації оголошеної вартості за пошкодження відправлення замовник повертає експедитору відправлення, за яке було отримано компенсацію, а також п.7.2.3 у разі часткової втрати або часткового пошкодження відправлення з вини експедитора, останній відшкодовує замовнику відповідну частину оголошеної вартості відправлення.

Таким чином, ТОВ «Нова Пошта», у зв`язку з частковою втратою відправлення замовників, керуючись умовами договорів про надання послуг з організаціїперевезення відправлень, здійснила перерахунок грошових коштів 31.05.2023 ОСОБА_8 в сумі 4500,00 гривень та 01.06.2023 ОСОБА_7 в сумі 3000,00 гривень, тим самим понесла матеріальний збиток на загальну суму 7500,00 гривень внаслідок крадіжки ОСОБА_3 вищевказаних відправлень.

Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, як такі, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинені в умовах воєнного стану.

Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, не визнав та на підставі ст. 63 Конституції України відмовився від дачі показань, мотивуючи таке своє рішення відсутністю безпосередньої участі потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судовому засіданні.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, в межах пред`явленого обвинувачення, за обставин, викладених у вироку, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- показами представника потерпілого ОСОБА_9 , яка в судовому засіданні пояснила, що вона обіймає посаду юриста ТОВ «Нова Пошта». На підставі довіреності, виданої директором ТОВ «Нова Пошта» вона представляє інтереси підприємства в усіх державних органах, зокрема відділах поліції та судах, у зв`язку з чим її було залучено слідчим представником потерпілого по даному кримінальному провадженню. В травні 2023 року на адресу ТОВ «Нова Пошта» надійшли претензії від відправників посилок ОСОБА_8 та ОСОБА_7 з вимогою відшкодувати оголошену вартість їх відправлень, оскільки в посилах, які вони відправляли до відділення № 84 ТОВ «Нова Пошта», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Детальбудівська, 2, відсутня частина товару. Вказані претензії відправників були розглянуті та керівництвом ТОВ «Нова Пошта» прийнято рішення про виплату відправникам ОСОБА_8 та ОСОБА_7 оголошену вартість їх відправлень. Під час досудового розслідування до неї звертався слідчий із запитом про надання відеозапису з камер відеоспостереження, що розташовані в приміщенні відділення № 84 ТОВ «Нова Пошта». Відеозаписи з камер відеоспостереження зберігаються на сервері, до якого мають доступ певне коло працівників підприємства. Доступ до такого сервера здійснюється дистанційно. На виконання запиту слідчого вона записала відеозапис із вказаних вище камер відеоспостереження на диск, враховуючи вказаний слідчим проміжок часу, який надала слідчому на підставі ст. 245-1 КПК України, під протокол з описом, в якому вона поставила свій підпис. В подальшому матір`ю обвинуваченого було відшкодовано заподіяну ТОВ «Нова Пошта» матеріальну шкоду в повному обсязі, у зв`язку з чим претензії матеріального характеру у ТОВ «Нова Пошта» до обвинуваченого ОСОБА_3 відсутні;

- показами потерпілої ОСОБА_8 , яка в судовому засіданні пояснила, що з обвинуваченим ОСОБА_3 вона не знайома, жодних стосунків між ними не було. В травні 2023 року вона розмістила оголошення на сайті «ОЛХ» про продаж підсилювача звуку, стабілізатора напруги та колонки. Їй написав ОСОБА_3 , що хоче купити підсилювач. Вона написала, що товар продає разом, а не окремо. Тоді ОСОБА_3 написав, що може придбати увесь товар за 4000 гривень, на що вона погодилася. Він написав адресу відділення «Нової пошти», куди вона і відправила посилку. Потім їй стало відомо, що посилка лежала кілька днів на пошті. Вона написала через «Вайбер» замовнику, чи буде він забирати посилку, бо вона там лежить, на що він відповів, що забере. Проте через кілька днів вона зайшла у мобільний додаток «Нова пошта», подивилась інформацію про посилку, а там було зазначено, що відмовився від посилки. Вона зробила переадресацію, щоб посилка повернулася назад, думала, що він просто не забрав її, щось не підійшло йому або просто передумав і вона забере свої речі. Але, коли вона приїхала на пошту, виявила, що в посилці відсутній підсилювач звуку та стабілізатор, була тільки колонка і то не та, яку вона відправляла, так як була без динаміка, а її колонка була з динаміком. Після чого вона через мобільний додаток «ОЛХ» намагалась з`ясувати у ОСОБА_3 чому він відмовився від замовлення, однак їй ніхто не відповів. Вона впевнена, що крадіжку підсилювача звуку вчинив ОСОБА_3 , оскільки саме йому була адресована посилка, а не комусь іншому. Вона написала претензію до «Нової пошти» про факт зникнення речей і «Нова пошта» повернула їй колонки та відшкодувала збитки в сумі зазначеній нею в претензії. Обвинувачений ОСОБА_3 жодних коштів не повертав. В ході досудового розслідування за її участі проводилось слідчим впізнання підсилювача по фотозображенням, вона впізнавала свій підсилювач звуку за зовнішнім оглядом, оскільки на його корпусі була подряпина. Чи були на її підсилювачі якійсь написи, вона не пам`ятає, оскільки пройшов значний проміжок часу з моменту його продажу. Наразі до обвинуваченого ОСОБА_3 вона має претензії морального характеру, з огляду на те, що заподіяну ним матеріальну шкоду було відшкодовано ТОВ «Нова Пошта».

Потерпіла ОСОБА_8 також показала, що підсилювач звуку раніше купляв її чоловік, а зараз вона його продавала, бо він був їм не потрібний. До продажу ОСОБА_3 підсилювач звуку був у справному стані;

- показами свідка ОСОБА_10 , яка в судовому засіданні пояснила, що з обвинуваченим ОСОБА_3 вона особисто не знайома, жодних стосунків між ними немає. Так, в травні 2023 року вона працювала фахівцем-оператором відділення № 84 ТОВ «Нова пошта», яке розташоване за адресою: місто Дніпро, вул. Детальбудівська, буд. 2. До приміщення відділення прийшли два хлопця, один з них ОСОБА_3 , який надав додаток «Нової пошти», було відскановано штрих-код, підтягнулася посилка. Ідентифікувала ОСОБА_3 за допомогою мобільного додатку, через який отримають та відправляють посилки. У ОСОБА_3 було дві посилки. Оскільки посилки були важкі їй допоміг винести посилки приймальник ОСОБА_11 . В подальшому ОСОБА_11 передав коробки з посилками на стіл огляду, який розташований біля виходу з відділення та відкрив посилки, після чого відійшов працювати, оскільки була черга. На той момент у неї не було часу слідкувати за хлопцями, бо було багато людей. Їй було відомо, що в обох коробках були музичні підсилювачі звуку, однак особисто вміст посилок вона не бачила, оскільки коробки виносив та відкривав ОСОБА_11 . Бачила, що він оглядав посилки та дивився, візуально пам`ятає, що в посилках була колонка і підсилювачі звуку квадратні, чорного кольору. В кожній посилці було як мінімум по два предмети. Хлопці довго їх оглядали, вона це пам`ятає, оскільки у них на кожний огляд відведено певний час, а пройшло багато часу. Хлопці сказали, що пізніше у той же день прийдуть та заберуть посилки, а поки подумають, просили не відносити їх далеко, бо прийдуть. Після огляду ОСОБА_3 посилок, враховуючи їх вагу, їх вміст повинен був перевірити ОСОБА_11 , однак вона цього не бачила. За посилкою ніхто так і не прийшов і відправники сказали посилки повертати. Після того, як посилки були відправлені, відправники звернулись на гарячу лінію «Нової пошти» та сказали, що не вистачає в одній і другій коробці частини посилки. Претензії від відправників посилок були адресовані керівництву відділення № 84 ТОВ «Нова Пошта». Переглядаючи відео з камери відеоспостереження «Нової пошти», бачила, що ОСОБА_3 заходив у відділення без речей, а коли виходив під верхньою одежею було видно два підсилювачі. Ці речі вона змогла ідентифікувати як підсилювачі звуку, оскільки в Інтернеті бачила схожі предмети та за їх зовнішніми характеристиками зрозуміла, що це були саме музикальні підсилювачі звуку. Оскільки в базі «Нової пошти» був номер телефону ОСОБА_3 , вона подзвонила йому особисто, на що ОСОБА_3 почав казати, що нічого не знає, нічого не було. Потім десь два дні вони були на зв`язку, ОСОБА_3 казав: «Я принесу, я принесу», але нічого не приносив. ОСОБА_3 також казав, що можливо гроші принесе, однак так нічого не приніс.

Також свідок ОСОБА_10 пояснила, що ОСОБА_3 прийшов через 2 чи 3 дні до відділення, але не приніс підсилювачі та сказав, що зараз у нього є проблеми з поліцією, просив почекати ще трохи. У спілкування було безпосередньо у відділенні, ОСОБА_3 просив, щоб вона вийшла з відділення на що вона відмовила та сказала, що буде спілкуватися у відділенні під камерами. В ході її бесіди із ОСОБА_3 , вона не пам`ятає щоб останній визнав факт заволодіння двома підсилювачами звуку, однак він намагався врегулювати питання без працівників поліції. Вона не бачила особу, яка повертала викрадені речі, їй нічого про це невідомо, оскільки вона звільнилась із займаної посади через пів роки після даних подій. Їй відомо про те, що після вказаної події ТОВ «Нова Пошта» було відшкодовано відправникам даних посилок матеріальну шкоду у вигляді заявленої вартості майна. На її думку вона належним чином виконували свої посадові обов`язки під час надання для огляду посилок. Що стосується ОСОБА_12 , то на її думку, в діях в останнього були порушення посадових обов`язків, оскільки він не перевірив вміст посилок після їх огляду;

- показами свідка ОСОБА_13 , який в судовому засіданні пояснив, що у травні 2023 року він працював вантажником відділення № 84 ТОВ «Нова пошта». За проханням оператора ОСОБА_10 , з якою він разом працював на зміні, виніс дві посилки великі коробки, які були тяжкі і передав посилки двом чоловікам, на яких вказала оператор. Далі він пішов займатися своїми робочими справами і не звертав увагу за процесом огляду посилок, оскільки це не входить до його посадових обов`язків. Чи перевіряв він вміст посилок після того, як чоловіки повернули їх, він не пам`ятає. Проте те, що в посилках не вистачає товару, дізнався від керівника відділення;

- показами свідка ОСОБА_14 , яка в судовому засіданні пояснила, що обвинувачений ОСОБА_3 є її сином, між ними добрі відносини. Так, весною у вечірній час їй зателефонували працівники поліції та повідомили про те, що її сина затримано за підозрою у вчиненні крадіжки. Наступного дня їй подзвонив оперуповноважений на ім`я ОСОБА_15 та сказав, що до неї повинна приїхати машина - таксі, вона повинна забрати пакет, який в подальшому необхідно привезти до відділення поліції, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Новоселівська, 17, вона відповіла згодою. Приблизно через пів години після вказаної розмови за її місцем проживання приїхало таксі, водій якого сказав, що їй необхідно забрати пакет, який знаходиться на задньому сидінні. Вона отримала пакунок, заглянула в пакет, там були запечатані предмети, які мали значну вагу. Після чого вона переодягнулась, викликали таксі та поїхала до відділення поліції. Приїхавши на місце вона набрала на номер, з якого дзвонили, вийшов молодий хлопець, який забрав у неї пакети та пішов до прохідної, після чого повернувся та вони разом пішли в будівлю відділу поліції. Працівники поліції в присутності двох хлопців оглянули вміст даних пакетів, сфотографували все та склали документи, в яких вона та двоє хлопців поставили свої підписи. В пакетах були два великих залізних предмета. Як вона зрозуміла це музикальні предмети. Після чого її відпустили. Вона такого би не робила, якщо би їй роз`яснили її права, зокрема право не свідчити проти сина. На той момент адвоката у неї не було, тому їй нікому було допомогти оскаржити такі дії працівників поліції. В 2024 році ОСОБА_3 було звільнено з-під варти. Після звільнення з-під варти ОСОБА_3 їй зазначав, що він не причетний до вчинення крадіжки. Їй відомо про те, що в 2022 році її сина ОСОБА_3 було засуджено, а також відносно останнього є ще кримінальні провадження, яке перебувають на розгляду в суді. Свого сина може охарактеризувати як гарну та чуйну людину та відповідального батька.

Крім вказаного, винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні:

- протоколом прийняття заяви про вчинене правопорушення від 29.05.2023, відповідно до якого ОСОБА_10 просила органи поліції прийняти заходи до невідомої особи, яка 25.05.2023 приблизно о 18:10 годині, перебуваючи в приміщенні відділення № 84 ТОВ «Нова Пошта», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул.Детальбудівська, 2, під час огляду посилок, таємно викрала товари на суму близько 8500 гривень (том № 4, а.к.п. 7);

- копією експрес-накладної № 59000970875070 від 20.05.2023, зі змісту якої встановлено, що відправником посилки є ОСОБА_7 , отримувачем - ОСОБА_3 , опис відправлення: музичні інструменти. Грошовий переказ 4000 (том № 4, а.к.п. 84);

- копією експрес-накладної № 59000973645362 від 26.05.2023, згідно якої встановлено, що ОСОБА_8 повернуто відправлення № 59000970875070, опис відправлення: музичні інструменти (том № 4, а.к.п. 85);

- копією акту приймання-передачі від 28.05.2023, відповідно до якої замовнику ОСОБА_7 прибуло відправлення: музичні інструменти. В коробці мав бути підсилювач звуку (який підмінили на незрозумілу річ) і сабвуфер (том № 4, а.к.п. 86);

- копією претензії ОСОБА_7 від 31.05.2023, відповідно до якої ОСОБА_7 просив відшкодувати вартість відправлення і сплатити штраф відповідно до умов надання послуг та публічного договору (том № 4, а.к.п. 87);

- копією експрес-накладної № 59000971094343 від 20.05.2023, зі змісту якої встановлено, що відправником посилки є ОСОБА_8 , отримувачем - ОСОБА_3 , опис відправлення: інші речі. Грошовий переказ 4500 (том № 4, а.к.п. 88);

- копією експрес-накладної № 59000973664797 від 26.05.2023, згідно якої встановлено, що ОСОБА_8 повернуто відправлення № 59000971094343, опис відправлення: інші речі (том № 4, а.к.п. 89);

- копією акту приймання-передачі від 28.05.2023, відповідно до якої замовнику ОСОБА_8 прибуло відправлення. Відправляли колонку, підсилювач і конденсатор, повернулась тільки колонка (том № 4, а.к.п. 90);

- копією претензії ОСОБА_8 від 31.05.2023, відповідно до якої ОСОБА_8 просила відшкодування вартість відправлення і сплатити штраф відповідно до умов надання послуг та публічного договору. Суть проблеми/опис відправлення: отримувач зробив відмову від посилки, з наявних: колонки, конденсатора і підсилювача, повернулась тільки колонка, яка пошкоджена або інша, так як вага відрізняється (том № 4, а.к.п. 91);

- повідомленням ТОВ «Нова Пей» про виконання переказів коштів № 12-06/2023/18/31 від 12.06.2023, відповідно до якого підтверджено, що виплати переказів ОСОБА_8 у сумі 4500,00 гривень та ОСОБА_7 у сумі 3000,00 гривень були успішно виконані у повному обсязі (том № 4, а.к.п. 93);

- протоколом огляду місця події від 30.05.2023 разом з фото-таблицею до нього, відповідно до якого в присутності двох понятих, за участю керівника відділення № 84 ТОВ «Нова Пошта» було оглянуто приміщення відділення № 84 ТОВ «Нова пошта», що розташоване за адресою: місто Дніпро, вул. Детальбудівська, буд. 2. Вхід до приміщення здійснюється через прозорі металопластикові двері. Праворуч за вхідними дверима термінал самообслуговування. Ліворуч за вхідними дверима стіл для огляду вантажу (перевірки посилок). Далі поруч зі столом клітка для сортування посилок. На відстані близько 3-х метрів від вхідних дверей тумба для огляду, за якою розміщені дві стойки операторів відділення, за якими операторо-складська зона. Відділення обладнано камерами відеоспостереження (том №4, а.к.п. 8-10);

- протоколом огляду від 06.06.2023 разом з фото-таблицею до нього, відповідно до якого у приміщені кабінету № 308 СВ ВП № 1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в присутності двох понятих передала поліетиленовий пакет з емблемою «BMW», в середині якого виявлено та вилучено два підсилювача: «mac audio micro x1000» з серійним номером 330811 чорного кольору та «mac audio micro x4000» з серійним номером 030111 чорного кольору (том № 4, а.к.п. 14-17);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.06.2023, відповідно до якого свідок ОСОБА_10 , у присутності двох понятих, серед наданих для впізнання фотознімків чотирьох чоловіків під № 3 впізнала особу за загальними рисами обличчя, формою очей та носа, як чоловіка, який 25.05.2023 таємно, шляхом вільного доступу, здійснив крадіжку двох підсилювачів звуку «mac audio micro x1000», «mac audio micro x4000» у відділенні № 84 «Нова пошта» за адресою: місто Дніпро, вул. Детальбудівська, буд. 2. На фото № 3 зображений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (том № 4, а.к.п. 57-59);

- висновком судово-товарознавчої експертизи № 29-23 від 13.06.2023, відповідно до якого станом на 25.05.2023 ринкова вартість підсилювача «mac audio micro x1000» становить без ПДВ 5212,50 гривень, станом на 25.05.2023 ринкова вартість підсилювача «mac audio micro x4000» становить без ПДВ 4370,84 гривень (том № 4, а.к.п. 66-70).

Допитана в судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_16 підтвердила висновок судової товарознавчої експертизи № 29-23 від 13.06.2023 та роз`яснила, що для проведення експертного дослідження їй було надано постанову слідчого від 12.06.2023, в якій були відображені питання стосовно визначення саме ринкової вартості підсилювача звуку «mac audio micro x1000» і підсилювача звуку «mac audio micro x4000» станом на час вчинення кримінального правопорушення.Разом з постановою слідчого їй також були надані предмети дослідження вищевказані підсилювачі звуку, які були упаковані у сейф-пакет № 3180179. Під час проведення експертизи нею оглядались надані їй підсилювачі звуку, але не перевірявся їх технічний стан, оскільки такого питання слідчим їй поставлено не було, а вийти за рамки постанови слідчого судовому експерту заборонено законом. Оскільки були відсутні документи що підтверджують наявність гарантійного терміну експлуатації, вона у висновку застосувала відсоток зносу 40%. Під час встановлення вартості вона керувалася Законом України «Про оцінку майна та майнових прав» і Національним стандартом № 1. Ринкова вартість це та вартість, за яку можливе відчуження майна на момент оцінки, а не ринковий це як раз та вартість ліквідації, тобто це якщо товар непрацездатний і якщо б їй слідчий зазначив і написав би «визначити вартість ліквідації», тобто товар, який можна б було продати на запчастини, наприклад. Тому, здійснюючи експертне дослідження відповідно до постанови слідчого, вона виходила з того, що підсилювачі звуку це товар, який реалізуються, відповідно нею досліджувалися підсилювачі, які були у працездатному стані, а тому і була встановлена їх ринкова вартість;

- протоколом зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису від 13.06.2023, відповідно до якого слідчим на підставі ст. 245-1 КПК України отримано від представника потерпілого ОСОБА_9 оптичний носій інформації DVD-R диск з написом «Digital 16x DVD+R 4.7 GB 120 MIN» з відеозаписами з камер відеоспостереження відділення № 84 ТОВ «Нова Пошта», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул.Детальбудівська, 2 (том № 4, а.к.п. 103);

- протоколом огляду речі від 13.06.2023, відповідно до якого слідчий за участю представника потерпілого ОСОБА_9 оглянув оптичний диск DVD-R з відеозаписами з камер відеоспостереження відділення № 84 ТОВ «Нова Пошта», розташованого за адресою: місто Дніпро, вул. Детальбудівська, буд. 2. Даний диск було поміщено до лотка зовнішнього дисководу марки «gembird», який, у свою чергу, підключений до ноутбука марки «Lenovo Legion 5» та за допомогою відеоплеєра «КМрlауеr 64Х» було переглянуто вміст диску, а саме: при поміщенні диска у дисковод на екрані ноутбука з`являється сім відеофайлів з назвами: «2023-05-25_18-05-00 (1)»; «2023-05-25_18-05-00»; «2023-05-25J8-10-00 (1)»; «2023-05-25_18-10-00»; «2023-05-25_18-15-00 (1)»; «2023-05-25_18-15-00»; «2023-05-25_18-20-00».

В ході перегляду відеозапису з назвою «2023-05-25_18-05-00 (1)» встановлено, що відеозапис ведеться над входом до відділення № 84 ТОВ «Нова Пошта», що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Детальбудівська, буд. 2.

В верхній частині відеозапису мається напис: «25/05/2023 18:05:01».

О 18:07:55 на зображенні з`являються два чоловіка, один з яких віком близько 30 років, одягнутий: штани сірого кольору, жилетка чорного кольору, кросівки чорного кольору, на обличчі має бороду (ОСОБА № 1). Другий чоловік віком близько 30 років, одягнутий: футболка чорного кольору, штани темного кольору, капці чорного кольору, на лобі має окуляри чорного кольору (ОСОБА № 2). ОСОБА № 1 підходить до входу до приміщення відділення № 84 ТОВ «Нова Пошта» та одягає окуляри чорного кольору, за ним прямує «ОСОБА 2». Далі вказані особи проходять до приміщення та до завершення відеозапису на зображенні не з`являються.

В ході перегляду відеозапису з назвою «2023-05-25_18-10-00 (1)» встановлено, що відеозапис ведеться над входом до відділення № 84 ТОВ «Нова Пошта», що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Детальбудівська, буд. 2

В верхній лівій частині відеозапису мається напис: «25/05/202318:10:00».

При перегляді відеозапису ОСОБА №1 та ОСОБА №2 на зображенні не з`являються. На цьому перегляд вказаного відеозапису завершено.

В ході перегляду відеозапису з назвою «2023-05-25_18-15-00 (1)» встановлено, що відеозапис ведеться над входом до відділення № 84 ТОВ «Нова Пошта», що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Детальбудівська, буд. 2.

В верхній лівій частині відеозапису мається напис: «25/05/202318:15:00».

О 18:19:48 на зображенні з`являється ОСОБА № 1 та ОСОБА № 2, які виходять з приміщення відділення № 84 ТОВ «Нова Пошта». Першим виходить ОСОБА № 2, далі виходить ОСОБА № 1, тримаючи в правій руці габаритний предмет чорного кольору. На цьому перегляд вказаного відеозапису завершено.

В ході перегляду відеозапису з назвою «2023-05-25_18-20-00» встановлено, що відеозапис ведеться над входом до відділення №84 ТОВ «Нова Пошта», що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Детальбудівська, буд. 2.

В верхній лівій частині відеозапису мається напис: «25/05/202318:20:00».

На відеозаписі видно ОСОБУ № 1 та ОСОБУ № 2, які відходять від відділення № 84 ТОВ «Нова Пошта», при цьому ОСОБА № 1 тримає ліву руку в кармані жилетки, ліва частина жилетки виступає вперед. Далі, ОСОБА № 1 та ОСОБА № 2 зникають з зображення та до завершення відеозапису на ньому не з`являються. На цьому перегляд вказаного відеозапису завершено.

В ході перегляду відеозапису з назвою «2023-05-25_18-05-00» встановлено, що відеозапис ведеться у внутрішній частині приміщення відділення № 84 ТОВ «Нова Пошта», що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Детальбудівська, буд. 2, а саме: над касовою зоною.

В верхній лівій частині відеозапису мається напис: «25/05/2023 18:04:59».

О 18:08:16 до приміщення проходить ОСОБА № 1 та ОСОБА № 2. ОСОБА № 1 дістає телефон, кладе його на стіл, після чого касир сканує його за допомогою спеціального обладнання. Далі касир надає ОСОБІ № 2 предмет, схожий на поліетиленовий пакет «Нова пошта». На цьому відеозапис завершується.

В ході перегляду відеозапису з назвою «2023-05-25_18-10-00» встановлено, що відеозапис ведеться у внутрішній частині приміщення відділення №84 ТОВ «Нова Пошта», що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Детальбудівська, буд. 2, а саме: над касовою зоною.

В верхній лівій частині відеозапису мається напис: «25/05/2023 18:09:59».

ОСОБА № 1 та ОСОБА № 2 стоять біля касової зони. ОСОБА № 2 оглядає зміст пакету, який надав йому касир. О 18:10:09 працівник відділення ТОВ «Нова Пошта» виносить габаритну картонну коробку та ставить її на стіл біля входу до відділення. Далі до вказаного столу підходить ОСОБА № 1. Далі працівник відділення ТОВ «Нова Пошта» та касир зникають з зображення, коробка при цьому продовжує стояти на столі, біля неї знаходиться ОСОБА № 1. В цей момент ОСОБА № 2 підходить ближче до ОСОБИ № 1 та продовжує оглядати зміст наданого йому пакету. О 18:10:46 працівник відділення ТОВ «Нова Пошта» виносить ще одну габаритну картонну коробку та ставить її на стіл біля касової зони. В цей момент ОСОБА № 2 підходить ближче до ОСОБИ № 1. О 18:13:08 ОСОБА № 1 підходить до другої коробки, яка знаходиться на столі біля касової зони, бере її до рук та несе до столу, який знаходиться біля входу до відділення пошти. Далі ОСОБА № 2 бере коробку, яка знаходилась на столі біля входу до приміщення та ставить її у відчиненому стані на стілець біля входу. ОСОБА № 1 в цей момент ставить на стіл, що знаходиться біля входу до приміщення коробку, яка знаходилась на столі біля касової зони. Далі ОСОБА № 2 підходить до ОСОБИ № 1 та вони разом оглядають коробку на столі біля входу. Точні дії ОСОБИ № 1 та ОСОБИ № 2 в момент огляду коробок на столі біля входу не зафіксовано, так як огляд перекриває металева клітка червоного кольору.

В ході перегляду відеозапису з назвою «2023-05-25_18-15-00» встановлено, що відеозапис ведеться у внутрішній частині приміщення відділення № 84 ТОВ «Нова Пошта», що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Детальбудівська, буд. 2, а саме: над касовою зоною.

В верхній лівій частині відеозапису мається напис: «25/05/202318:14:59».

ОСОБА № 1 та ОСОБА № 2 стоять біля столу, який знаходиться з правої сторони від входу до приміщення та продовжують оглядати коробку. Далі ОСОБА № 1 та ОСОБА № 2 підходять до коробки, яка стоїть на стільці з лівої сторони від входу до приміщення. О 18:16:06 ОСОБА № 2 дістає з вказаної коробки предмет. Далі ОСОБА № 1 продовжує стояти біля вказаної коробки, виконує незрозумілі дії руками, після чого підходить ближче до коробки, яка стоїть на столі з правої сторони від входу. Далі ОСОБА № 2 повністю з`являється на зображенні. ОСОБА № 1 передає ОСОБІ № 2 предмет чорно-білого кольору. Далі ОСОБА № 2 оглядає вказаний предмет. Далі ОСОБА № 1 бере до рук коробку, яка стоїть на стільці з лівої сторони від входу та ставить її на стіл біля касової зони. Далі ОСОБА № 2 передає ОСОБІ № 1 вищевказаний предмет чорно-білого кольору. Далі ОСОБА № 1 підходить до коробки, яка стоїть на столі з правої сторони від входу. Далі ОСОБА № 2 підходить до коробки, яка стоїть на столі з правої сторони від входу, бере її до рук та ставить на стіл біля касової зони. Після цього ОСОБА № 1 та ОСОБА № 2 покидають відділення ТОВ «Нова Пошта».

На цьому перегляд відеозаписів було завершено. Після перегляду диск заново запаковано та поміщено в паперовий конверт, який був опечатаний, якому зроблено пояснювальний напис, скріплено печаткою слідчого відділу ВП № 1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області (том №4, а.к.п. 105-113);

- технічним записом (аудіо та відео фіксація) судового засідання від 12.02.2024, на якому зафіксовані покази ОСОБА_7 , які були надані останнім під час минулого судового розгляду у якості свідка, який наразі проходить військову службу у складі Збройних Сил України та не має об`єктивної можливості бути безпосередньою присутнім в судовому засіданні чи приймати участь в режимі відеоконференції, дослідженим та переглянутим в судовому засіданні, згідно з яким ОСОБА_7 зазначив, що він розмістив в Інтернеті на сайті «ОЛХ» оголошення про продаж музичного товару, серед якого був підсилювач звуку і сабвуфер. ОСОБА_3 замовив цей товар і він по «Новій пошті» відправив його замовнику. Потім посилка повернулася назад, через відмову замовника її отримувати, але під час її огляду надісланого підсилювача звуку не було, був лише сабвуфер та незрозуміла річ. Він звернувся до «Нової пошти» із заявою про крадіжку товару, телефонував ОСОБА_3 , але зв`язку із ним не було, він був поза зоною досяжності.

Коли він додзвонився до ОСОБА_3 , останній казав, що все оплатить тільки прохав забрати заяву з «Нової пошти», казав, що йому «Нова пошта» виплатить гроші, бо товар застраховано. «Нова пошта» дійсно йому компенсувала вартість викраденого підсилювача звуку, а тому він ні до кого претензій не має та відмовився набувати статусу потерпілого у даному кримінальному провадженні. Коли ОСОБА_3 з ним спілкувався телефоном він з одного боку заперечував факт заволодіння підсилювачем, а з іншого боку просив, щоб він припинив кримінальне переслідування і тоді ОСОБА_3 поверне йому кошти. Тобто ОСОБА_3 одночасно заперечував і не заперечував крадіжку.

Потерпілий ОСОБА_7 показав, що його допитували в місті Києві, на фотографіях він упізнав свій підсилювач серед інших моделей.

Потерпілий ОСОБА_7 також показав суду, що незважаючи на те, що підсилювач звуку «mac audio micro х1000» він придбавав не новим, цей підсилювач був справний, оскільки він використовував його у своєму автомобілі і він був у справному стані, коли відправляв його замовнику (том № 1 а.к.п. 183-187, оптичний диск з технічним записом судового засідання від 21.02.2024);

- речовими доказами.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як такі, що виразилися у таємному викрадені чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Згідно із ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

У відповідності до положень ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків передбачених цією статтею. З метою ухвалення справедливого рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Стаття 22 КПК України передбачає змагальність сторін та свободу в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд у відповідності до ч. 6 зазначеної статті КПК, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Судом також відповідно до положень ч. 2 ст. 22 КПК України забезпечено рівність прав сторін кримінального провадження на збирання та подання суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України, та всебічно, повно й неупереджено досліджені всі надані сторонами докази.

Враховуючи фундаментальний принцип кримінального процесу змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також враховуючи положення ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, у тому числі виду і розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, покладений виключно на слідчого та прокурора та, у встановлених КПК випадках, - на потерпілого, і аж ніяк не на суд.

За змістом ст. 19 Конвенції суд контролює дотримання державами - сторонами Конвенції взятих на себе зобов`язань. Питання щодо допустимості доказів у справі, це насамперед предмет регулювання національного законодавства і, як правило, саме національні суди уповноважені давати оцінку наявним у справі доказам. Суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, буде справедливим (рішення від 23 квітня 1997 року у справі «Ван Мехелен та інші проти Нідерландів», рішення від 9 червня 1998 року у справі «Тейксера де Кастро проти Португалії).

Гарантування права на справедливе здійснення правосуддя є однією з правових основ демократичного суспільства, ігнорування цього права не може виправдати поставлену мету (рішення від 17 січня 1970 року у справі «Делькур проти Бельгії»).

Оцінюючи доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 та «Барбеса, Месече і Ябардо проти Іспанії» від 06.12.1998 Європейський суд вирішив, що при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150, п.253).

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України знайшла своє повне підтвердження в процесі судового розгляду.

В той же час слід зауважити, що згідно ст. 62 Конституції України, положень ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання таких доказів, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності винності особи тлумачаться на її користь.

Судом встановлено, що всі докази, досліджені в судовому засіданні і покладені в основу вироку, є достовірними, допустимими і достатніми, які повною мірою підтверджують встановлені в суді фактичні обставини по справі. Досліджені судом і покладені в основу вироку докази не суперечать одне одному і узгоджуються між собою.

Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, відповідно до ст. 94 КПК України, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку, що в судовому засіданні встановлені достатні докази, які «поза розумним сумнівом» вказують на доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Вирішуючи питання, чи є показання ОСОБА_7 , які були надані останнім під час минулого судового розгляду у якості свідка,який наразі проходить військову службу у складі Збройних Сил України та не має об`єктивної можливості бути безпосередньою присутнім в судовому засіданні чи приймати участь в режимі відеоконференції, зафіксовані журналом судового засіданні від 21.02.2024 (том № 1 а.к.п. 183-187) та технічним записом судового засіданні (аудіо та відео фіксація), який був досліджений та переглянутий в судовому засіданні, належним та допустимим доказом вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, суд виходить з наступного.

Так, положеннями статті 84 КПК України визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Критеріями допустимості доказів є: належне процесуальне джерело (ч. 2 ст. 84 КПК України містить вичерпний перелік процесуальних джерел доказів, який розширеному тлумаченню не підлягає); належний суб`єкт збирання доказів (докази можуть бути зібрані тільки тими суб`єктами, які згідно з нормами КПК мають на це право); належна процесуальна форма (встановлений КПК порядок здійснення кримінального провадження в цілому і проведення окремих процесуальних дій).

Отже, допустимість доказів як ознака їх якості визначається нормами кримінального процесуального закону. Недодержання вказаних вимог має наслідком визнання доказів недопустимими, вони не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень, на них не може послатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані.

У своїй постанові у справі № 318/2921/18 від 01.12.2020 Верховний Суд зазначив, що норми ст.87 КПК України не передбачають, що будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання доказу недопустимим. Натомість, закон зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення КПК істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.

Окрім цього, у постанові від 25.09.2018 у справі № 210/4412/15-к Верховний Суд зазначив, що перелік діянь, які передбачені у ст. 87 КПК України, як підстави для визнання фактичних даних недопустимими, як докази, не є вичерпним і становить собою порушення фундаментальних гарантій, що дає певний орієнтир для визначення змісту поняття «істотне порушення» у випадках, які не підпадають під цей перелік. У кожному конкретному випадку суд, оцінюючи допустимість того чи іншого доказу, повинен враховувати істотність допущених порушень кримінального процесуального закону та важливість кожного доказу для встановлення обставин кримінального провадження. Тому кожний доказ повинен оцінюватися автономно, оскільки його безумовне виключення може призвести до негативних наслідків, що виражатимуться в ухваленні незаконного, необґрунтованого та несправедливого судового рішення.

Частиною 4 статті 95 КПК України передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу.

Однак, суд зауважує на те, що ця вимога сформульована як принцип, яким має керуватися суд, приймаючи процесуальні рішення в конкретній ситуації, у тому числі рішення щодо допустимості або недопустимості доказів.

Принцип безпосередності дослідження доказів спрямований передусім на найкраще забезпечення права сторін уточнити показання особи та поставити під сумнів ті чи інші повідомлення або її репутацію.

При цьому суд констатує, що відповідно до п. 16 ст. 7 КПК України безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального судочинства, а ст. 23 цього Кодексу визначає, що показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а відомості, що містяться в показаннях, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, не можуть бути визнані доказами, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При цьому суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених КПК України.

Верховний Суд у своїй постанові від 19.11.2019 у справі № 750/5745/15-к (провадження № 51-10195 км 18) зазначив, що засаді безпосередності, як і будь-якій іншій загальній засаді, притаманна певна гнучкість при застосуванні в конкретних обставинах. В залежності від обставин ця засада реалізується в різних формах, оскільки суд має узгоджувати її з іншими засадами кримінального процесу та/або легітимними інтересами суспільства чи окремих осіб. Наприклад, принцип безпосередності зазнає певних легітимних обмежень у випадку допиту особи, до якої застосовані заходи безпеки або яка відсутня безпосередньо в залі судового засідання (ст. 232 КПК України), і такі легітимні обмеження не можна вважати порушенням принципу безпосередності. Також суди апеляційної інстанції в більшості випадків ґрунтують свої висновки на показаннях, які були надані в суді першої інстанцій, оскільки багаторазовий допит особи в судах різних інстанцій без вагомих причин не тільки був би обтяжливим для такої особи, учасників і суспільства, але й суперечив би самому змісту інстанційності.

Таким чином, суд вважає, що положення "суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання" (ч. 4 ст. 95 КПК України), не може тлумачитися як безумовна заборона використання показань, які особа давала перед іншим складом суду у тій же справі.

Крім того, показання, які особа надавала під час першого розгляду кримінального провадження перед іншим складом суду, не можуть вважатися недопустимими доказами лише на тій підставі, що неможливо було забезпечити явку такої особи під час нового судового розгляду.

Під час судового розгляду даного кримінального провадження не було встановлено будь-яких суттєвих обставин, які не були б відомі під час минулого допиту ОСОБА_7 і які б вимагали повторного допиту з огляду на такі обставини.

Обставиною, що об`єктивно унеможливила допит потерпілого ОСОБА_7 безпосередньо в судовому засіданні чи в режимі відеоконференції під час судового розгляду справи, була мобілізація останнього до Збройних Сил України та виконання ним завдань в зоні бойових дій. Отже, існували поважні причини для прийняття судом як доказу показань ОСОБА_7 , наданих останнім під час першого розгляду кримінального провадження перед іншим складом суду.

Враховуючи вищевказане, за клопотанням сторони обвинувачення судом було досліджено технічний запис допиту ОСОБА_7 , якого в даному кримінальному провадженні визнано потерпілим, на якому зафіксовані запитання та відповіді під час допиту, що давало суду можливість не лише сприймати зміст його показань, але і робити висновки для оцінки їх достовірності. Сторона захисту під час нового розгляду не була позбавлена можливості при дослідженні показань та/або інших доказів звертати увагу суду на ті аспекти показань, які є важливими для оцінки їх достовірності.

Згідно показань ОСОБА_7 встановлено, що він не був безпосереднім очевидцем вчинення ОСОБА_3 крадіжки майна підсилювачів звуку, а лише розмістив в Інтернеті на сайті «ОЛХ» оголошення про продаж музичного товару, серед якого був підсилювач звуку і сабвуфер та на замовлення ОСОБА_3 по «Новій пошті» відправив його останньому. Потім посилка повернулася назад, через відмову замовника її отримувати, але під час її огляду надісланого підсилювача звуку не було, був лише сабвуфер та незрозуміла річ, його показання не є вирішальними на підтвердження скоєння кримінального правопорушення саме ОСОБА_3 .

Також слід зазначити, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", було введено на території України воєнний стан, який на даний час продовжено.

Відповідно до ч. 11 ст. 615 КПК України, яка регулює особливий режим кримінального провадження в умовах воєнного стану, показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

Враховуючи викладене, на думку суду, за обставин встановлених під час судового розгляду цього кримінального провадження, дослідження показань ОСОБА_7 , які він давав під час першого судового розгляду іншому складу суду, забезпечило сторонам достатні процесуальні гарантії, здатні компенсувати неможливість їх допиту під час нового судового розгляду, а тому визнання цих показань допустимими доказами не порушувало права обвинуваченого ОСОБА_3 на справедливий судовий розгляд.

Крім того, суд убачає, що ані обвинувачений ОСОБА_3 , ані його захисник адвокат ОСОБА_5 під час розгляду судом кримінального провадження не ставили під сумнів належність зображення саме ОСОБА_7 на технічному запису судового засідання, де було допитано ОСОБА_7 , не заявляли суду, що даний аудіо та відеозапис є монтажем.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на переглянутому технічному запису судового засідання від 21.02.2024, зображений саме потерпілий ОСОБА_7 . Даний відеозапис є оригіналом (відображенням) електронного документа.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини використання в якості доказів показань, відібраних на стадіях розслідування правоохоронними органами та судового слідства, саме по собі не є несумісним зі згаданими положеннями за умови, що дотримано право на захист.

Висновки суду щодо вини ОСОБА_3 не ґрунтуються виключно або переважно на показаннях потерпілого ОСОБА_7 , що свідчить про те, що ці показання не є єдиним та вирішальним доказом. Суд обґрунтовує винуватість ОСОБА_3 такими доказами у їх сукупності та взаємозв`язку: протоколом прийняття заяви про вчинене правопорушення від 29.05.2023 (том № 4, а.к.п. 7); копією експрес-накладної № 59000970875070 від 20.05.2023 (том № 4, а.к.п. 84); копією експрес-накладної № 59000973645362 від 26.05.2023 (том № 4, а.к.п. 85); копією акту приймання-передачі від 28.05.2023 (том № 4, а.к.п. 86); копією претензії ОСОБА_7 від 31.05.2023 (том № 4, а.к.п. 87); копією експрес-накладної № 59000971094343 від 20.05.2023 (том № 4, а.к.п. 88); копією експрес-накладної № 59000973664797 від 26.05.2023 (том № 4, а.к.п. 89); копією акту приймання-передачі від 28.05.2023 (том № 4, а.к.п. 90); копією претензії ОСОБА_8 від 31.05.2023 (том № 4, а.к.п. 91); повідомленням ТОВ «Нова Пей» про виконання переказів коштів № 12-06/2023/18/31 від 12.06.2023 (том № 4, а.к.п. 93); протоколом огляду місця події від 30.05.2023 разом з фото-таблицею до нього (том №4, а.к.п. 8-10); протоколом огляду від 06.06.2023 разом з фото-таблицею до нього (том № 4, а.к.п. 14-17); протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.06.2023 (том № 4, а.к.п. 57-59); висновком судово-товарознавчої експертизи № 29-23 від 13.06.2023 (том № 4, а.к.п. 66-70); протоколом зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису від 13.06.2023 (том № 4, а.к.п. 103); протоколом огляду речі від 13.06.2023 (том №4, а.к.п. 105-113); речовими доказами, а також показами потерпілої ОСОБА_8 та свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_13 , наданими безпосередньо в судовому засіданні під час судового розгляду даного кримінального провадження.

Фактичні дані, що містяться у зазначених доказах, узгоджуються між собою та показання ОСОБА_7 , надані останнім під час першого розгляду кримінального провадження перед іншим складом суду,не суперечать жодному з них.

З цих підстав показання ОСОБА_7 , якого під час нового судового розгляду було визнано потерпілим, не мають будь-якого вирішального впливу на результати розгляду кримінального провадження по суті, адже вони не містили та не могли містити нової доказової інформації, а лише б дублювали фактичні дані, зафіксовані за допомогою згаданих вище доказів.

Під час судового провадження сторона захисту мала достатньо часу та можливостей, щоб підготувати захист обвинуваченого ОСОБА_3 та викласти власну версію подій, надати докази неправдивості версії обвинувачення, спростувати чи поставити під сумнів достовірність показань потерпілого ОСОБА_7 , вказати на будь-які неузгодженості в його показаннях, а також суперечності з іншими доказами. При цьому, судом відповідно до встановленого судом порядку дослідження доказів, обвинуваченому ОСОБА_3 була надана можливість дати свої покази щодо пред`явленого йому обвинувачення після дослідження судом абсолютно всіх доказів та допиту свідків, однак останній відмовився від надання показів на підставі ст. 63 Конституції України. При цьому сторона захисту мала можливість брати участь у їх дослідженні шляхом ставлення запитань потерпілим та свідкам, висловлювання зауважень та надання пояснень щодо кожного дослідженого судом доказу.

З огляду на зазначене та в силу ст. 85 КПК України суд вважає покази ОСОБА_7 , які були надані останнім під час минулого судового розгляду у якості свідка тазафіксовані журналом судового засіданні від 21.02.2024 (том № 1 а.к.п. 183-187) і технічним записом судового засіданні (аудіо та відео фіксація), який був досліджений та переглянутий в судовому засіданніза участі всіх учасників справи, є допустимим та належним доказом вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального від 14.02.2024 (справа № 459/874/20, провадження - № 51-151 км 21).

Доводи сторони захисту і самого обвинуваченого ОСОБА_3 , на яких вони наполягали під час всього судового розгляду кримінального провадження, про те, що ОСОБА_3 непричетний до крадіжки належних потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_7 підсилювачів звуку, які останні направляли ОСОБА_3 засобами поштового зв`язку ТОВ «Нова Пошта», то ці доводи суд вважає неспроможними та не може прийняти до їх уваги, оскільки вони спростовуються сукупністю досліджених судом доказівв суді при розгляді справи та спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_3 за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, з огляду на наступне.

Винуватість саме ОСОБА_3 у скоєні вказаного у вироку злочину підтверджуються послідовними показами допитаних безпосередньо в суді представника потерпілого ОСОБА_9 , потерпілої ОСОБА_8 та свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_13 .

Так, представник потерпілого ОСОБА_9 в судовому засіданні зазначила про те, що в травні 2023 року на адресу ТОВ «Нова Пошта» надійшли претензії від відправників посилок ОСОБА_8 та ОСОБА_7 з вимогою відшкодувати оголошену вартість їх відправлень, оскільки в посилах, які вони відправляли до відділення № 84 ТОВ «Нова Пошта», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Детальбудівська, 2, відсутня частина товару. Вказані претензії відправників були розглянуті та керівництвом ТОВ «Нова Пошта» прийнято рішення про виплату відправникам ОСОБА_8 та ОСОБА_7 оголошену вартість їх відправлень. В подальшому матір`ю обвинуваченого було відшкодовано заподіяну ТОВ «Нова Пошта» матеріальну шкоду в повному обсязі, у зв`язку з чим претензії матеріального характеру у ТОВ «Нова Пошта» до обвинуваченого ОСОБА_3 відсутні.

Потерпіла ОСОБА_8 в судовому засіданні зазначила про те, що з обвинуваченим ОСОБА_3 вона не знайома, жодних стосунків між ними не було. В травні 2023 року вона розмістила оголошення на сайті «ОЛХ» про продаж підсилювача звуку, стабілізатора напруги та колонки. Їй написав ОСОБА_3 , що хоче купити підсилювач. Вона написала, що товар продає разом, а не окремо. Тоді ОСОБА_3 написав, що може придбати увесь товар за 4000 гривень, на що вона погодилася. Він написав адресу відділення «Нової пошти», куди вона і відправила посилку. Через кілька днів вона зайшла у мобільний додаток «Нова пошта», подивилась інформацію про посилку, а там було зазначено, що відмовився від посилки. Коли посилка повернулась на пошту вона виявила, що в посилці відсутній підсилювач звуку та стабілізатор, була тільки колонка і то не та, яку вона відправляла, так як була без динаміка, а її колонка була з динаміком.. Вона впевнена, що крадіжку підсилювача звуку вчинив ОСОБА_3 , оскільки саме йому була адресована посилка, а не комусь іншому.

Крім того, винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, підтверджуються також показами ОСОБА_7 , якого під час нового судового розгляду було визнано потерпілим, зафіксованими технічним записом судового засідання від 21.02.2024 (аудіо та відео фіксація), цифровий носій якого долучено до матеріалів кримінального провадження, який досліджений та переглянутий в судовому засіданні за участі всіх учасників кримінального провадження, а саме: прокурора, захисника та обвинуваченого, що згідно з положеннями ч. 11 ст. 615 КПК України дало суду підстави для визнання показів потерпілого ОСОБА_7 , достатнім, належним та допустимим доказом по справі.

Так, згідно пояснень ОСОБА_7 , які були надані останнім під час минулого судового розгляду у якості свідка,який наразі проходить військову службу у складі Збройних Сил України та не має об`єктивної можливості бути безпосередньою присутнім в судовому засіданні чи приймати участь в режимі відеоконференції, він розмістив в Інтернеті на сайті «ОЛХ» оголошення про продаж музичного товару, серед якого був підсилювач звуку і сабвуфер. ОСОБА_3 замовив цей товар і він по «Новій пошті» відправив його замовнику. Потім посилка повернулася назад, через відмову замовника її отримувати, але під час її огляду надісланого підсилювача звуку не було, був лише сабвуфер та незрозуміла річ. Він звернувся до «Нової пошти» із заявою про крадіжку товару, телефонував ОСОБА_3 , але зв`язку із ним не було, він був поза зоною досяжності. Коли він додзвонився до ОСОБА_3 , останній казав, що все оплатить тільки прохав забрати заяву з «Нової пошти», казав, що йому «Нова пошта» виплатить гроші, бо товар застраховано. «Нова пошта» дійсно йому компенсувала вартість викраденого підсилювача звуку. Коли ОСОБА_3 з ним спілкувався телефоном він з одного боку заперечував факт заволодіння підсилювачем, а з іншого боку просив, щоб він припинив кримінальне переслідування і тоді ОСОБА_3 поверне йому кошти. Тобто ОСОБА_3 одночасно заперечував і не заперечував крадіжку.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні вказала на обвинуваченого ОСОБА_3 , на ім`я якого до відділення № 84 ТОВ «Нова Пошта» надійшли дві посилки з музичним приладдям, в середині яких знаходились, зокрема підсилювачі звуку. В травні 2023 року ОСОБА_3 разом з іншим чоловіком прийшли до відділення «Нової пошти» та, оглянувши посилки, обвинувачений відмовився від їх отримання та залишив їх у відділенні. Після того, як посилки були відправлені, відправники звернулись на гарячу лінію «Нової пошти» та сказали, що не вистачає в одній і другій коробці частини посилки. Претензії від відправників посилок були адресовані керівництву відділення № 84 ТОВ «Нова Пошта». Переглядаючи відео з камери відеоспостереження «Нової пошти», бачила, що ОСОБА_3 заходив у відділення без речей, а коли виходив під верхньою одежею було видно два підсилювачі.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні зазначив про те, що у травні 2023 року він працював вантажником відділення № 84 ТОВ «Нова пошта». За проханням оператора ОСОБА_10 , з якою він разом працював на зміні, виніс дві посилки великі коробки, які були тяжкі і передав посилки двом чоловікам, на яких вказала оператор. Далі він пішов займатися своїми робочими справами і не звертав увагу за процесом огляду посилок, оскільки це не входить до його посадових обов`язків. Чи перевіряв він вміст посилок після того, як чоловіки повернули їх, він не пам`ятає. Проте те, що в посилках не вистачає товару, дізнався від керівника відділення.

Суд вважає покази представника потерпілого ОСОБА_9 , потерпілої ОСОБА_8 та свідків ОСОБА_10 і ОСОБА_13 об`єктивними, правдивими та незалежними, оскільки ці свідки не пов`язані ніякими відносинами з обвинуваченим, під час розгляду кримінального провадження не було встановлено фактів того, що представник потерпілого ОСОБА_9 , потерпіла ОСОБА_8 та свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_13 мають неприязне ставлення до ОСОБА_3 та можуть оговорювати його. Допитані вищевказані представник потерпілого ОСОБА_9 , потерпіла ОСОБА_8 та свідки були попереджені судом про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показів, давали покази під присягою, їх покази отримані в порядку визначеному Законом, співпадають між собою, не суперечать іншим зібраним доказам, тому підстав недовіряти показам представника потерпілого ОСОБА_9 , потерпілої ОСОБА_8 та свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , сумніватися в їх об`єктивності, недостовірності немає.

Суд також вважає і покази ОСОБА_7 , які були надані останнім під час минулого судового розгляду у якості свідка,який наразі проходить військову службу у складі Збройних Сил України та не має об`єктивної можливості бути безпосередньою присутнім в судовому засіданні чи приймати участь в режимі відеоконференції, які зафіксовані на технічному записі судового засідання від 21.02.2024 (аудіо та відео фіксація), цифровий носій якого долучено до матеріалів кримінального провадження, який досліджений та переглянутий в судовому засіданні за участі всіх учасників кримінального провадження, такими, що співпадають з показами представника потерпілого ОСОБА_9 та свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , які були допитані безпосередньо в судовому засіданні під час судового розгляду справи та не суперечать іншим зібраним доказам, тому підстав недовіряти показам ОСОБА_7 , наданими останнім під час минулого судового розгляду у якості свідка іншому складу суду, сумніватися в їх об`єктивності, недостовірності у суду немає.

В силу вимог ст. 84 КПК України покази представника потерпілого ОСОБА_9 , потерпілої ОСОБА_8 та свідків ОСОБА_10 і ОСОБА_13 , а також покази потерпілого ОСОБА_7 , наданими останнім під час минулого судового розгляду іншому складу суду,є процесуальним джерелом доказів і тому, як один із процесуальних доказів покладені в основу обвинувального вироку.

Крім того, доводи сторони захисту і самого обвинуваченого ОСОБА_3 спростовуються дослідженими в судовому засіданні письмовими матеріалами кримінального провадження, а саме:

- копією експрес-накладної № 59000970875070 від 20.05.2023, зі змісту якої встановлено, що відправником посилки є ОСОБА_7 , отримувачем - ОСОБА_3 , опис відправлення: музичні інструменти. Грошовий переказ 4000 (том № 4, а.к.п. 84);

- копією експрес-накладної № 59000973645362 від 26.05.2023, згідно якої встановлено, що ОСОБА_8 повернуто відправлення № 59000970875070, опис відправлення: музичні інструменти (том № 4, а.к.п. 85);

- копією акту приймання-передачі від 28.05.2023, відповідно до якої замовнику ОСОБА_7 прибуло відправлення: музичні інструменти. В коробці мав бути підсилювач звуку (який підмінили на незрозумілу річ) і сабвуфер (том № 4, а.к.п. 86);

- копією претензії ОСОБА_7 від 31.05.2023, відповідно до якої ОСОБА_7 просив відшкодувати вартість відправлення і сплатити штраф відповідно до умов надання послуг та публічного договору (том № 4, а.к.п. 87);

- копією експрес-накладної № 59000971094343 від 20.05.2023, зі змісту якої встановлено, що відправником посилки є ОСОБА_8 , отримувачем - ОСОБА_3 , опис відправлення: інші речі. Грошовий переказ 4500 (том № 4, а.к.п. 88);

- копією експрес-накладної № 59000973664797 від 26.05.2023, згідно якої встановлено, що ОСОБА_8 повернуто відправлення № 59000971094343, опис відправлення: інші речі (том № 4, а.к.п. 89);

- копією акту приймання-передачі від 28.05.2023, відповідно до якої замовнику ОСОБА_8 прибуло відправлення. Відправляли колонку, підсилювач і конденсатор, повернулась тільки колонка (том № 4, а.к.п. 90);

- копією претензії ОСОБА_8 від 31.05.2023, відповідно до якої ОСОБА_8 просила відшкодування вартість відправлення і сплатити штраф відповідно до умов надання послуг та публічного договору. Суть проблеми/опис відправлення: отримувач зробив відмову від посилки, з наявних: колонки, конденсатора і підсилювача, повернулась тільки колонка, яка пошкоджена або інша, так як вага відрізняється (том № 4, а.к.п. 91);

- повідомленням ТОВ «Нова Пей» про виконання переказів коштів № 12-06/2023/18/31 від 12.06.2023, відповідно до якого підтверджено, що виплати переказів ОСОБА_8 у сумі 4500,00 гривень та ОСОБА_7 у сумі 3000,00 гривень були успішно виконані у повному обсязі (том № 4, а.к.п. 93);

- протоколом огляду від 06.06.2023 разом з фото-таблицею до нього, відповідно до якого у приміщені кабінету № 308 СВ ВП № 1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області мати обвинуваченого - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в присутності двох понятих передала поліетиленовий пакет з емблемою «BMW», в середині якого виявлено та вилучено два підсилювача: «mac audio micro x1000» з серійним номером 330811 чорного кольору та «mac audio micro x4000» з серійним номером 030111 чорного кольору (том № 4, а.к.п. 14-17);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.06.2023, відповідно до якого свідок ОСОБА_10 , у присутності двох понятих, серед наданих для впізнання фотознімків чотирьох чоловіків під № 3 впізнала особу за загальними рисами обличчя, формою очей та носа, як чоловіка, який 25.05.2023 таємно, шляхом вільного доступу, здійснив крадіжку двох підсилювачів звуку «mac audio micro x1000», «mac audio micro x4000» у відділенні № 84 «Нова пошта» за адресою: місто Дніпро, вул. Детальбудівська, буд. 2. На фото № 3 зображений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (том № 4, а.к.п. 57-59);

- протоколом зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису від 13.06.2023, відповідно до якого слідчим на підставі ст. 245-1 КПК України отримано від представника потерпілого ОСОБА_9 оптичний носій інформації DVD-R диск з написом «Digital 16x DVD+R 4.7 GB 120 MIN» з відеозаписами з камер відеоспостереження відділення № 84 ТОВ «Нова Пошта», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул.Детальбудівська, 2 (том № 4, а.к.п. 103);

- висновком судово-товарознавчої експертизи № 29-23 від 13.06.2023, відповідно до якого станом на 25.05.2023 ринкова вартість підсилювача «mac audio micro x1000» становить без ПДВ 5212,50 гривень, станом на 25.05.2023 ринкова вартість підсилювача «mac audio micro x4000» становить без ПДВ 4370,84 гривень (том № 4, а.к.п. 66-70).

Надаючи оцінку вказаному висновку експерта, суд не вбачає наявність підстав для визнання зазначеного висновку експерта недопустимим або неналежним доказом.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Згідно з постановою слідчого від 12.06.2023 по даному кримінальному провадженню було призначено судово-товарознавчу експертизу речових доказів підсилювачів звуку «mac audio micro x1000» і «mac audio micro x4000», на вирішення якої експерту поставлені наступні питання: яка ринкова вартість вищевказаних підсилювачів без ПДВ станом на 25.05.2023?

Як вбачається із вступної та дослідницької частини висновку судового експерта № 29-23 від 13.06.2023 для проведення дослідження судовому експерту окрім постанови слідчого, було надано речові докази - підсилювачі звуку «mac audio micro x1000» і «mac audio micro x4000», які були упаковані у спец-пакет № PSP 3180179.

Допитана в судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_16 підтвердила висновок судової товарознавчої експертизи № 29-23 від 13.06.2023 та роз`яснила, що під час проведення експертизи нею оглядались надані їй підсилювачі звуку, але не перевірявся їх технічний стан, оскільки такого питання слідчим їй поставлено не було, а вийти за рамки постанови слідчого судовому експерту заборонено законом. Оскільки були відсутні документи що підтверджують наявність гарантійного терміну експлуатації, вона у висновку застосувала відсоток зносу 40%. Під час встановлення вартості вона керувалася Законом України «Про оцінку майна та майнових прав» і Національним стандартом № 1. Ринкова вартість це та вартість, за яку можливе відчуження майна на момент оцінки, а не вартість ліквідації, тобто це якщо товар непрацездатний і якщо б їй слідчий зазначив і написав би «визначити вартість ліквідації», тобто товар, який можна б було продати на запчастини, наприклад. Тому, здійснюючи експертне дослідження відповідно до постанови слідчого, вона виходила з того, що підсилювачі звуку це товар, який реалізуються, відповідно нею досліджувалися підсилювачі, які були у працездатному стані, а тому і була встановлена їх ринкова вартість.

Суд не вбачає підстав ставити під сумнів вищевказаний висновок судово-товарознавчої експертизи, оскільки даний висновок складений судовим експертом у відповідності до вимог Закону, ґрунтується на відомостях, які судовий експерт сприймала безпосередньо або вони стали їй відомі під час дослідження речових доказів, що були надані для проведення експертизи. Висновки судового експерта ОСОБА_16 є чітким та зрозумілим.

Зазначений вище висновок експерта складений з дотриманням вимог ст.ст. 101, 102 КПК України, кваліфікованим судовим експертом, який був попереджений про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.

- протоколом огляду речі від 13.06.2023, відповідно до якого слідчий за участю представника потерпілого ОСОБА_9 оглянув оптичний диск DVD-R з відеозаписами з камер відеоспостереження відділення № 84 ТОВ «Нова Пошта», розташованого за адресою: місто Дніпро, вул. Детальбудівська, буд. 2. Даний диск було поміщено до лотка зовнішнього дисководу марки «gembird», який, у свою чергу, підключений до ноутбука марки «Lenovo Legion 5» та за допомогою відеоплеєра «КМрlауеr 64Х» було переглянуто вміст диску, а саме: при поміщенні диска у дисковод на екрані ноутбука з`являється сім відеофайлів з назвами: «2023-05-25_18-05-00 (1)»; «2023-05-25_18-05-00»; «2023-05-25J8-10-00 (1)»; «2023-05-25_18-10-00»; «2023-05-25_18-15-00 (1)»; «2023-05-25_18-15-00»; «2023-05-25_18-20-00».

В ході перегляду відеозапису з назвою «2023-05-25_18-05-00 (1)» встановлено, що відеозапис ведеться над входом до відділення № 84 ТОВ «Нова Пошта», що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Детальбудівська, буд. 2.

В верхній частині відеозапису мається напис: «25/05/2023 18:05:01».

О 18:07:55 на зображенні з`являються два чоловіка, один з яких віком близько 30 років, одягнутий: штани сірого кольору, жилетка чорного кольору, кросівки чорного кольору, на обличчі має бороду (ОСОБА № 1). Другий чоловік віком близько 30 років, одягнутий: футболка чорного кольору, штани темного кольору, капці чорного кольору, на лобі має окуляри чорного кольору (ОСОБА № 2). ОСОБА № 1 підходить до входу до приміщення відділення № 84 ТОВ «Нова Пошта» та одягає окуляри чорного кольору, за ним прямує «ОСОБА 2». Далі вказані особи проходять до приміщення та до завершення відеозапису на зображенні не з`являються.

В ході перегляду відеозапису з назвою «2023-05-25_18-10-00 (1)» встановлено, що відеозапис ведеться над входом до відділення № 84 ТОВ «Нова Пошта», що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Детальбудівська, буд. 2

В верхній лівій частині відеозапису мається напис: «25/05/202318:10:00».

При перегляді відеозапису ОСОБА №1 та ОСОБА №2 на зображенні не з`являються. На цьому перегляд вказаного відеозапису завершено.

В ході перегляду відеозапису з назвою «2023-05-25_18-15-00 (1)» встановлено, що відеозапис ведеться над входом до відділення № 84 ТОВ «Нова Пошта», що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Детальбудівська, буд. 2.

В верхній лівій частині відеозапису мається напис: «25/05/202318:15:00».

О 18:19:48 на зображенні з`являється ОСОБА № 1 та ОСОБА № 2, які виходять з приміщення відділення № 84 ТОВ «Нова Пошта». Першим виходить ОСОБА № 2, далі виходить ОСОБА № 1, тримаючи в правій руці габаритний предмет чорного кольору. На цьому перегляд вказаного відеозапису завершено.

В ході перегляду відеозапису з назвою «2023-05-25_18-20-00» встановлено, що відеозапис ведеться над входом до відділення №84 ТОВ «Нова Пошта», що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Детальбудівська, буд. 2.

В верхній лівій частині відеозапису мається напис: «25/05/202318:20:00».

На відеозаписі видно ОСОБУ № 1 та ОСОБУ № 2, які відходять від відділення № 84 ТОВ «Нова Пошта», при цьому ОСОБА № 1 тримає ліву руку в кармані жилетки, ліва частина жилетки виступає вперед. Далі, ОСОБА № 1 та ОСОБА № 2 зникають з зображення та до завершення відеозапису на ньому не з`являються. На цьому перегляд вказаного відеозапису завершено.

В ході перегляду відеозапису з назвою «2023-05-25_18-05-00» встановлено, що відеозапис ведеться у внутрішній частині приміщення відділення № 84 ТОВ «Нова Пошта», що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Детальбудівська, буд. 2, а саме: над касовою зоною.

В верхній лівій частині відеозапису мається напис: «25/05/2023 18:04:59».

О 18:08:16 до приміщення проходить ОСОБА № 1 та ОСОБА № 2. ОСОБА № 1 дістає телефон, кладе його на стіл, після чого касир сканує його за допомогою спеціального обладнання. Далі касир надає ОСОБІ № 2 предмет, схожий на поліетиленовий пакет «Нова пошта». На цьому відеозапис завершується.

В ході перегляду відеозапису з назвою «2023-05-25_18-10-00» встановлено, що відеозапис ведеться у внутрішній частині приміщення відділення №84 ТОВ «Нова Пошта», що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Детальбудівська, буд. 2, а саме: над касовою зоною.

В верхній лівій частині відеозапису мається напис: «25/05/2023 18:09:59».

ОСОБА № 1 та ОСОБА № 2 стоять біля касової зони. ОСОБА № 2 оглядає зміст пакету, який надав йому касир. О 18:10:09 працівник відділення ТОВ «Нова Пошта» виносить габаритну картонну коробку та ставить її на стіл біля входу до відділення. Далі до вказаного столу підходить ОСОБА № 1. Далі працівник відділення ТОВ «Нова Пошта» та касир зникають з зображення, коробка при цьому продовжує стояти на столі, біля неї знаходиться ОСОБА № 1. В цей момент ОСОБА № 2 підходить ближче до ОСОБИ № 1 та продовжує оглядати зміст наданого йому пакету. О 18:10:46 працівник відділення ТОВ «Нова Пошта» виносить ще одну габаритну картонну коробку та ставить її на стіл біля касової зони. В цей момент ОСОБА № 2 підходить ближче до ОСОБИ № 1. О 18:13:08 ОСОБА № 1 підходить до другої коробки, яка знаходиться на столі біля касової зони, бере її до рук та несе до столу, який знаходиться біля входу до відділення пошти. Далі ОСОБА № 2 бере коробку, яка знаходилась на столі біля входу до приміщення та ставить її у відчиненому стані на стілець біля входу. ОСОБА № 1 в цей момент ставить на стіл, що знаходиться біля входу до приміщення коробку, яка знаходилась на столі біля касової зони. Далі ОСОБА № 2 підходить до ОСОБИ № 1 та вони разом оглядають коробку на столі біля входу. Точні дії ОСОБИ № 1 та ОСОБИ № 2 в момент огляду коробок на столі біля входу не зафіксовано, так як огляд перекриває металева клітка червоного кольору.

В ході перегляду відеозапису з назвою «2023-05-25_18-15-00» встановлено, що відеозапис ведеться у внутрішній частині приміщення відділення № 84 ТОВ «Нова Пошта», що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Детальбудівська, буд. 2, а саме: над касовою зоною.

В верхній лівій частині відеозапису мається напис: «25/05/202318:14:59».

ОСОБА № 1 та ОСОБА № 2 стоять біля столу, який знаходиться з правої сторони від входу до приміщення та продовжують оглядати коробку. Далі ОСОБА № 1 та ОСОБА № 2 підходять до коробки, яка стоїть на стільці з лівої сторони від входу до приміщення. О 18:16:06 ОСОБА № 2 дістає з вказаної коробки предмет. Далі ОСОБА № 1 продовжує стояти біля вказаної коробки, виконує незрозумілі дії руками, після чого підходить ближче до коробки, яка стоїть на столі з правої сторони від входу. Далі ОСОБА № 2 повністю з`являється на зображенні. ОСОБА № 1 передає ОСОБІ № 2 предмет чорно-білого кольору. Далі ОСОБА № 2 оглядає вказаний предмет. Далі ОСОБА № 1 бере до рук коробку, яка стоїть на стільці з лівої сторони від входу та ставить її на стіл біля касової зони. Далі ОСОБА № 2 передає ОСОБІ № 1 вищевказаний предмет чорно-білого кольору. Далі ОСОБА № 1 підходить до коробки, яка стоїть на столі з правої сторони від входу. Далі ОСОБА № 2 підходить до коробки, яка стоїть на столі з правої сторони від входу, бере її до рук та ставить на стіл біля касової зони. Після цього ОСОБА № 1 та ОСОБА № 2 покидають відділення ТОВ «Нова Пошта».

На цьому перегляд відеозаписів було завершено. Після перегляду диск заново запаковано та поміщено в паперовий конверт, який був опечатаний, якому зроблено пояснювальний напис, скріплено печаткою слідчого відділу ВП № 1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області (том №4, а.к.п. 105-113).

Вказані відеозаписи переглянуті у судовому засідання та, зокрема, відеозаписом 2023-05-25_18-15-00 (1) на 04:51 хвилині зафіксовано, як чоловік, в якому суд впізнає ОСОБА_3 по зовнішньому вигляду, зокрема: по зачистці та темно-рудому кольору бороди, яку він має і станом на день ухвалення вироку, виходить з відділення № 84 «Нова пошта» за адресою: місто Дніпро, вул. Детальбудівська, 2 та в правій руці, прикриваючи жилеткою, тримає предмет чорного кольору, схожий на підсилювач звуку «mac audio micro х4000» або «mac audio micro х1000», що були оглянуті в судовому засіданні за участі всіх учасників кримінального провадження, а також судового експерта ОСОБА_16 .

Обвинувачений ОСОБА_3 підтвердив, що речові докази - два підсилювачі, які були оглянуті у судовому засіданні, є підсилювачами, що були в посилках і які ним були оглянуті в приміщенні ТОВ «Нова пошта».

Захисник адвокат ОСОБА_5 звернув увагу суду на незадовільний, на його думку, їх зовнішній стан.

Судовий експерт ОСОБА_16 підтвердила, що речові докази - два підсилювачі, які були оглянуті у судовому засіданні, є підсилювачами, що були надані їй слідчим для проведення судово-товарознавчої експертизи.

За результатом огляду речових доказів судом не встановлено явних дефектів речових доказів двох підсилювачів, що свідчило би про їх несправний стан.

Разом з тим, під час допиту в суді потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_7 категорично стверджували про те, що до продажу ОСОБА_3 підсилювачі звуку були у справному стані.

Таким чином, суд вважає, що твердження захисника ОСОБА_5 про несправність речових доказів на момент проведення експертизи є лише його припущенням, оскільки такі твердження не підтверджені стороною захисту належними та допустимими доказами та спростовані під час огляду в судовому засідання речових доказів, за результатом якого судом не встановлено явних дефектів речових доказів двох підсилювачів, що свідчило би про їх несправний стан.

Положеннями статті 84 КПК України визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Критеріями допустимості доказів є: належне процесуальне джерело (ч. 2 ст. 84 КПК України містить вичерпний перелік процесуальних джерел доказів, який розширеному тлумаченню не підлягає); належний суб`єкт збирання доказів (докази можуть бути зібрані тільки тими суб`єктами, які згідно з нормами КПК мають на це право); належна процесуальна форма (встановлений КПК порядок здійснення кримінального провадження в цілому і проведення окремих процесуальних дій).

Отже, допустимість доказів як ознака їх якості визначається нормами кримінального процесуального закону. Недодержання вказаних вимог має наслідком визнання доказів недопустимими, вони не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень, на них не може послатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 86 КПК України передбачено, що недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані.

У своїй постанові у справі № 318/2921/18 від 01.12.2020 Верховний Суд зазначив, що норми ст.87 КПК України не передбачають, що будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання доказу недопустимим. Натомість, закон зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення КПК істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.

Окрім цього, у постанові від 25.09.2018 у справі № 210/4412/15-к Верховний Суд зазначив, що перелік діянь, які передбачені у ст. 87 КПК України, як підстави для визнання фактичних даних недопустимими, як докази, не є вичерпним і становить собою порушення фундаментальних гарантій, що дає певний орієнтир для визначення змісту поняття «істотне порушення» у випадках, які не підпадають під цей перелік. У кожному конкретному випадку суд, оцінюючи допустимість того чи іншого доказу, повинен враховувати істотність допущених порушень кримінального процесуального закону та важливість кожного доказу для встановлення обставин кримінального провадження. Тому кожний доказ повинен оцінюватися автономно, оскільки його безумовне виключення може призвести до негативних наслідків, що виражатимуться в ухваленні незаконного, необґрунтованого та несправедливого судового рішення.

Під час судового розгляду захисник адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 , звернувся до суду із клопотанням про визнання: протоколу огляду місця події від 06.06.2023; протоколу зняття показів технічних приладів та технічних засобів, що має функції фото-, кінозйомки, відеозапису, в порядку ст. 245-1 КПК України, від 13.06.2023; речових доказів, а саме: підсилювачів «mac audio micro х1000» і «mac audio micro х4000», а також оптичного носія інформації DVD-R диска з відеозаписом з камер відеоспостереження відділення № 84 ТОВ «Нова Пошта»; протоколу пред`явлення речей для впізнання за фотознімками від 14.11.2023, проведеного за участі потерпілого ОСОБА_7 та протоколу пред`явлення речей для впізнання за фотознімками від 14.11.2023, проведеного за участі потерпілої ОСОБА_8 недопустимими доказами у даному кримінальному провадженні, оскільки, на думку адвоката, вказані доказі добуті з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Надаючи оцінку твердженням сторони захисту, зазначеним у клопотанні, щодо визнання доказів по даному кримінальному провадженню очевидно недопустимими, суд дійшов наступних висновків.

Так, допитана в суді в якості свідка ОСОБА_14 мати обвинуваченого ОСОБА_3 , показала, що весною у вечірній час їй зателефонували працівники поліції та повідомили про те, що її сина затримано за підозрою у вчиненні крадіжки. Наступного дня їй подзвонив оперуповноважений на ім`я ОСОБА_15 та сказав, що до неї повинна приїхати машина - таксі, вона повинна забрати пакет, який в подальшому необхідно привезти до відділення поліції, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Новоселівська, 17, вона відповіла згодою. Приблизно через пів години після вказаної розмови за її місцем проживання приїхало таксі, водій якого сказав, що їй необхідно забрати пакет, який знаходиться на задньому сидінні. Вона отримала пакунок, заглянула в пакет, там були запечатані предмети, які мали значну вагу. Після чого вона переодягнулась, викликали таксі та поїхала до відділення поліції. Приїхавши на місце вона набрала на номер, з якого дзвонили, вийшов молодий хлопець, який забрав у неї пакети та пішов до прохідної, після чого повернувся та вони разом пішли в будівлю відділу поліції. Працівники поліції в присутності двох хлопців оглянули вміст даних пакетів, сфотографували все та склали документи, в яких вона та двоє хлопців поставили свої підписи. В пакетах були два великих залізних предмета. Як вона зрозуміла це музикальні предмети. Після чого її відпустили. Вона такого би не робила, якщо би їй роз`яснили її права, зокрема право не свідчити проти сина.

На цій підставі захисник адвокат ОСОБА_5 вважав очевидно недопустимим доказом протокол огляду місця події від 06.06.2023, складеного за участю ОСОБА_14 , згідно якого у свідка ОСОБА_14 в кабінеті слідчого було вилучено пакет, у якому знаходилися два підсилювача, яка, як зазначено у протоколі огляду, пояснила, що вказані підсилювачі її попросив привести та передати працівникам поліції її син ОСОБА_3 . Сторона захисту вважала, що перед початком даної слідчої дії ОСОБА_14 не було роз`яснено її права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 66 КПК України, в тому числі: знати, у зв`язку з чим і в якому кримінальному провадженні вона допитується; користуватися під час давання показань та участі у проведенні інших процесуальних дій правовою допомогою адвоката, повноваження якого підтверджуються згідно з положеннями статті 50 цього Кодексу; відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім`ї, що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним, близькими родичами чи членами його сім`ї кримінального правопорушення, а також показання щодо відомостей, які згідно з положеннями статті 65 цього Кодексу не підлягають розголошенню; ознайомлюватися з протоколом допиту та заявляти клопотання про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, а також власноручно робити такі доповнення і зауваження.

Суд критично оцінює покази в суді свідка ОСОБА_14 , вважає вказані доводи сторони захисту необґрунтованими, оскільки свідок ОСОБА_14 при проведенні цієї процесуальної дії будь-яких показів не надавала, а лише видала працівникам поліції підсилювачі, які й стали об`єктом огляду, а тому у слідчого не було підстав для роз`яснення останній прав, в тому числі й положення ст. 62 Конституції України. Більше того, на момент проведення огляду, ОСОБА_3 не було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та під час огляду він не мав жодного процесуального статусу у даному кримінальному провадженні.

Крім того, суд звертає увагу, що свідку ОСОБА_14 до видачі нею підсилювачів звуку 06.06.2023 в період з 15:50 до 16:05 години, був роз`яснений зміст ст. 63 Конституції України, ст. 18 КПК України свободу від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів чи членів сім`ї, права, передбачені ст. 66 КПК України, про що свідчить зміст протоколу допиту свідка від 06.06.2023, проведеного в період з 15:20 години до 15:40 години, в якому ОСОБА_14 поставила свої підписи у відповідних графах та зазначила, що протокол з її слів надруковано вірно, нею прочитано і зауважень до його змісту вона не має. Те, що ОСОБА_14 поставила свій підпис у графі про її попередження про кримінальну відповідальність, не може вказувати на порушення її прав, оскільки ця графа має шаблон попередження про кримінальну відповідальність не тільки за відмову свідка від давання показань, але і за завідомо неправдиве показання, а, оскільки ОСОБА_14 погодилася дати покази як свідок слідчий правомірно повідомив її про відповідальність за ст. 384 КК України, про що ОСОБА_14 і розписалася.

При цьому, суд не посилається на зміст протоколу допиту свідка ОСОБА_14 від 06.06.2023, на її покази слідчому, як на доказ вини обвинуваченого ОСОБА_3 , виходячи з положень ст. 23 КПК України, але звертає увагу, що цим протоколом зафіксовано факт роз`яснення ОСОБА_14 її прав не свідчити проти сина та не здійснювати дій щодо його викриття у злочинній діяльності.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає посилання захисника адвоката ОСОБА_5 про те, що працівник поліції у поза процесуальний спосіб змусив свідка ОСОБА_14 надати для огляду підсилювачі, не підтверджується матеріалами кримінального провадження та зібраними у справі доказами, а тому є неприйнятними.

Суд критично оцінює доводи сторони захисту про недопустимість як речового доказу оптичного диску DVD-R сірого кольору з написом «DIGITAL 16x DVD+R 4.7 GB 120MIN» з відеозаписами з камер відеоспостереження відділення № 84 ТОВ «Нова Пошта», розташованого за адресою: місто Дніпро, вул. Детальбудівська, буд. 2, виданого представником ТОВ «Нова Пошта» - адвокатом ОСОБА_9 , з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 245-1 КПК України зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису полягає в одержанні слідчим, прокурором від особи, яка є власником або володільцем відповідних приладів або засобів, необхідних для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, копій фото- або кінозйомки, відеозапису, здійснених у публічно доступних місцях, у тому числі в автоматичному режимі, за виключенням місць, що відносяться до приватних помешкань осіб.

Положеннями частини п`ятої статті 245-1 КПК України передбачено, що зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису здійснюється у присутності слідчого, прокурора шляхом самостійного копіювання особою, яка є власником або володільцем відповідних приладів та засобів, або копіювання такою особою за участю спеціаліста відповідних записів на носії, які надаються слідчим, прокурором. Надання таких копій на носіях, особи, яка є власником або володільцем відповідних приладів та засобів, здійснюється за бажанням такої особи.

У даному кримінальному провадженні вилучення диску із записами з камер відеоспостереження відбулося на підставі постанови слідчого про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису від 13.06.2023, що зафіксовано протоколом зняття показів технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису від 13.06.2023, складеному в порядку ст. 245-1 КПК України, де зафіксовано, що слідчим у період з 12:00 до 12:20 години у відділенні № 84 ТОВ «Нова Пошта» за адресою: м. Дніпро, вул. Детальбудівська, 2, отримано диск DVD-R з лазерним зчитуванням інформації сірого кольору з заводським написом «DIGITAL 16x DVD+R 4.7 GB 120MIN» з відеозаписом з камер відеоспостереження відділення № 84 ТОВ «Нова Пошта», розташованого за адресою: місто Дніпро, вул. Детальбудівська, буд. 2, за період часу з 18:00 години до 18:30 години 25.05.2023. Представник власника адвокат ОСОБА_9 засвідчила цей протокол своїм підписом, а також надала слідчому заяву від 13.06.2023 про надання такого диску добровільно.

Відповідно до положень ст. 104 КПК України у випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі. Протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії.

Отже, зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису відбулося у присутності слідчого шляхом надання представником ТОВ «Нова пошта» ОСОБА_9 відповідних записів на носії ТОВ «Нова пошта», що узгоджується із приписом останнього речення ч. 5 ст. 245-1 КПК України, а тому цей протокол відповідає положенням ст. 104, 245-1 КПК України, містить відомості про вилучені речі, спосіб їх ідентифікації, про ознайомлення представника ТОВ «Нова пошта» ОСОБА_9 із змістом протоколу, про що свідчить її підпис.

Посилання сторони захисту на недопустимість протоколів впізнання речових доказів, які, на думку захисника, не містять будь-яких документів на підтвердження права власності на дані речові докази, будь-яких відомостей, щодо находження їх в робочому стані та їх належності даним особам, суд вважає хибними та також не може прийняти їх до уваги, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 229 КПК України, перед тим, як пред`явити для впізнання річ, слідчий, прокурор або захисник спочатку запитує в особи, яка впізнає, чи може вона впізнати цю річ, опитує про ознаки цієї речі і обставини, за яких вона цю річ бачила, про що складається протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати ознаки, за якими впізнає річ, проте може впізнати її за сукупністю ознак, особа, яка проводить процесуальну дію, зазначає це у протоколі. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, річ, яка повинна бути пред`явлена для впізнання, та надавати інші відомості про її прикмети.

Річ, що підлягає впізнанню, пред`являється особі, яка впізнає, в числі інших однорідних речей одного виду, якості і без різких відмінностей у зовнішньому вигляді, у кількості не менше трьох. Особі, яка впізнає, пропонується вказати на річ, яку вона впізнає, і пояснити, за якими ознаками вона її впізнала.

Відтак, положення кримінального-процесуального Закону не містить посилань на необхідність пред`явлення документів, які підтверджують право власності на майно для особи, яка його впізнає та не передбачає необхідності перевірки його технічного стану.

У той же час суд погоджується із посиланням стороною захисту щодо недопустимості як доказів протоколів пред`явлення речей для впізнання за фотознімками від 14.11.2023 за участю свідка ОСОБА_7 та від 24.11.2023 за участю свідка ОСОБА_8 , виходячи з наступного.

1. Інформація, зазначена у протоколах, про те, що впізнані підсилювачі пред`являлись свідкам із фото інших однорідних підсилювачів у кількості трьох, не відповідає дійсності, зважаючи на те, що на всіх фото зображені лише 2 підсилювачі, а саме: «mac audio micro х 1000», який належить ОСОБА_7 та «mac audio micro х 4000», який належить ОСОБА_8 . Даний висновок суду ґрунтується на тому, що суд безпосередньо в судовому засіданні досліджування дані речові докази і робить ствердний висновок, що на фото у протоколах пред`явлення речей для впізнання за фотознімками від 14.11.2023 за участю свідка ОСОБА_7 та від 24.11.2023 за участю свідка ОСОБА_8 зображені виключно викрадені підсилювачі. Тобто слідчим було порушено вимогу ч. 2 ст. 229 КПК України, яка визначає, що річ, що підлягає впізнанню, пред`являється особі, яка впізнає, в числі інших однорідних речей одного виду, якості і без різких відмінностей у зовнішньому вигляді, у кількості не менше трьох.

2. У протоколі пред`явлення речей для впізнання за фотознімками від 14.11.2023 за участю свідка ОСОБА_7 впізнаний останнім підсилювач звуку на фото № 1 розташовано на столі із папером, на якому зображено Державний герб України, тому порушено ч. 1 ст. 229 КПК України, якою заборонено попередньо показувати особі, яка впізнає, річ, яка повинна бути пред`явлена для впізнання, та надавати інші відомості про її прикмети. Крім того, при проведенні впізнання підсилювачів звуку по фотознімках із свідком ОСОБА_8 24.11.2023 останній разом із фотознімком підсилювача «mac audio micro х4000» надавалися для впізнання фотознімки підсилювача «mac audio micro х1000», який сфотографовано на папері із зображенням Державного гербу України, що також є порушенням ч. 1 ст. 229 КПК України, щодо однорідності речей, які надаються для впізнання.

3. Відповідно до ч. 7 ст. 223 КПК України слідчий, прокурор зобов`язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред`явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов`язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне.

Зі змісту протоколу пред`явлення речей для впізнання за фотознімками від 24.11.2023 за участю свідка ОСОБА_8 вбачається, що слідча дія проводилася у присутності двох понятих. Проте підписи понятих на сторінках 1, 2, 3, 4, 5 даного протоколі відсутні, що є порушенням ч. 7 ст. 223 КПК України, оскільки слідчий зобов`язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред`явлення речі для впізнання.

При цьому суд звертає увагу на те, що визнання як недопустимими доказів протоколів пред`явлення речей для впізнання за фотознімками від 14.11.2023 за участю свідка ОСОБА_7 та від 24.11.2023 за участю свідка ОСОБА_8 не впливає на допустимість інших доказів у справі та на висновки суду щодо наявності в діях обвинуваченого ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки інші докази не є похідними від вказаних протоколів.

Надаючи оцінку твердження сторони захисту про те, дії обвинуваченого ОСОБА_3 невірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки, на думку захисника ОСОБА_5 дії обвинуваченого ОСОБА_17 підлягають кваліфікації за ст. 190 КК України, виходячи з практики судів, в тому числі і Верховного Суду, по розгляду кримінальних проваджень щодо заволодіння речей з посилок ТОВ «Нова пошта», де дії осіб кваліфікувалися як шахрайство, суд виходить з того, що дійсно така практика існує, про що свідчать, зокрема, постанова ВС у справі № 341/265/19 від 13.04.2021 та постанова ВС у справі № 398/3771/20 від 24.06.2021.

Проте у вказаних кримінальних провадженнях обвинувачені визнавали, що умисел на заволодіння поштових відправлень у них виник до отримання посилок, навіть до моменту спілкування з потенційними потерпілими, під час перегляду оголошень в мережі Інтернет. Відповідно обвинувачені у цих провадженнях до початку розмови із продавцями товарів вже мали умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) і вся послідовність дій таких осіб відповідала складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Матеріальний склад кримінального правопорушення це склад кримінального правопорушення, об`єктивна сторона якого передбачає настання суспільно небезпечних наслідків як її обов`язкову ознаку.

Крадіжка, як кримінальне правопорушення з матеріальним складом, передбачає наявність обов`язкової ознаки об`єктивної сторони у вигляді завдання збитків потерпілому.

У цьому кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_3 на момент здійснення замовлення посилок у ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не мав умислу вводити їх в оману, бажав отримати і сплатити музичні прилади, у зв`язку із чим на момент його прибуття 25.05.2023 приблизно о 18:07 годині до відділення № 84 ТОВ «Нова Пошта» за адресою: місто Дніпро, вул. Детальбудівська, буд. 2, з метою отримання замовлених ним двох посилок, він не мав умислу заволодіти вмістом даних посилок.

Однак, перебуваючи у приміщенні відділення № 84 ТОВ «Нова Пошта» ОСОБА_3 побачив, що в двох посилках, які виніс ОСОБА_3 працівник відділення пошти для огляду, наявні два підсилювачі звуку: «mac audio micro х1000» і «mac audio micro х4000» і саме в цей момент ОСОБА_3 визначив підсилювачі звуку предметами злочинного посягання та у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану.

Послідуючі таємні для оточуючих дії обвинуваченого ОСОБА_3 по заволодінню підсилювачами звуку та вирішення їх долі підтверджують висновки суду про наявність в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

За таких обставин суд вважає, що підстав для перекваліфікації дій ОСОБА_3 на ч. 1 ст. 190 КК України не має, оскільки, у даному випадку, об`єктивна сторона кримінального правопорушення, яке ставиться йому в провину, не містить елементів об`єктивної сторони шахрайства у вигляді «обману» або «зловживання довірою».

Таким чином, суд дійшов висновку поза розумним сумнівом, що обвинувачений ОСОБА_3 в умовах воєнного стану вчинив таємне викрадення майна, а його посилання щодо непричетності до заволодіння підсилювачами звуку суд вважає такими, що направленні на ухилення від кримінальної відповідальності за вчинене.

Вказане узгоджується з позицією, викладеною в ухвалі колегії суддів Дніпровського апеляційного суду від 21.08.2024 (справа № 199/11248/23 (провадження 11-кп/803/2415/24), якою було скасовано вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 21.05.2024 по даному кримінальному провадженню та справу направлено на новий судовий розгляд.

Щодо показів свідка ОСОБА_18 , наданих ним під час допиту в судовому засіданні, слід зазначити наступне.

Так, свідок ОСОБА_18 , який на момент проведення даного допиту тримався під вартою в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)», безпосередньо в судовому засіданні, будучі повідомленим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, зазначив про те, що з обвинуваченим ОСОБА_3 він знайомий на протязі тривалого часу, ОСОБА_3 займався ремонтом його автомобіля, відносини між ними добрі. 25.05.2023 у вечірній час він приїхав до відділення № 84 ТОВ «Нова Пошта», яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Детальбудівська, 2, щоб забрати посилку, в якій знаходилась банківська картка. Біля вказаного відділення він зустрів ОСОБА_3 , який також йшов отримувати посилки. Зайшовши до відділення «Нової пошти», ОСОБА_3 підійшов до оператора, якому надав документи. Через деякий час працівник відділення виніс коробки, які передав ОСОБА_3 для здійснення огляду. Скільки ОСОБА_3 прийшло посилок, а також яку кількість коробок йому виніс працівник відділення «Нової пошти» він не пам`ятає, але їх було як мінімум дві. В кожній коробці знаходилось по 2-3 музичних предмета. Він разом з ОСОБА_3 оглядав авто магнітолу, яка перебувала в одній з коробок. Після огляду посилок ОСОБА_3 відмовився від їх отримання, повернувши коробки працівнику відділення «Нової пошти». Після чого вони вийшли з відділення та розійшлись кожен по своїм справам. Коли вони виходили на вулицю у ОСОБА_3 при собі не було музичних предметів, які вони оглядали.

Суд відноситься критично до показів свідка ОСОБА_19 і розцінює їх такими, що надані останнім з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_3 за вчинене кримінальне правопорушення, оскільки такі його покази спростовуються показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_10 , яка зазначила, що в травні 2023 року вона працювала фахівцем-оператором відділення № 84 ТОВ «Нова пошта», яке розташоване за адресою: місто Дніпро, вул. Детальбудівська, буд. 2. До приміщення відділення прийшли два хлопця, один з них ОСОБА_3 , який надав додаток «Нової пошти», було відскановано штрих-код, підтягнулася посилка. Ідентифікувала ОСОБА_3 за допомогою мобільного додатку, через який отримають та відправляють посилки. У ОСОБА_3 було дві посилки. Оскільки посилки були важкі їй допоміг винести посилки приймальник ОСОБА_11 . В подальшому ОСОБА_11 передав коробки з посилками на стіл огляду, який розташований біля виходу з відділення та відкрив посилки, після чого відійшов працювати, оскільки була черга. Їй було відомо, що в обох коробках були музичні підсилювачі звуку, однак особисто вміст посилок вона не бачила. Бачила, що він оглядав посилки та дивився, візуально пам`ятає, що в посилках була колонка і підсилювачі звуку квадратні, чорного кольору. В кожній посилці було як мінімум по два предмети. Хлопці сказали, що пізніше у той же день прийдуть та заберуть посилки, а поки подумають. За посилкою ніхто так і не прийшов і відправники сказали посилки повертати. Після того, як посилки були відправлені, відправники звернулись на гарячу лінію «Нової пошти» та сказали, що не вистачає в одній і другій коробці частини посилки. Переглядаючи відео з камери відеоспостереження «Нової пошти», бачила, що ОСОБА_3 заходив у відділення без речей, а коли виходив під верхньою одежею було видно два підсилювачі.

Також покази свідка ОСОБА_19 спростовуються письмовими матеріалами кримінального провадження, зокрема переглянутим в судовому засіданні за участі всіх учасників кримінального провадження, зокрема захисника та обвинуваченого, відеозаписом з камер відеоспостереження, розташованих в приміщенні відділення № 84 ТОВ «Нова Пошта», 2023-05-25_18-15-00 (1), де на 04:51 хвилині зафіксовано, як чоловік, в якому суд впізнає ОСОБА_3 по зовнішньому вигляду, зокрема: по зачистці та темно-рудому кольору бороди, яку він має і станом на день ухвалення вироку, виходить з відділення № 84 «Нова пошта» за адресою: місто Дніпро, вул. Детальбудівська, 2 та в правій руці, прикриваючи жилеткою, тримає предмет чорного кольору, схожий на підсилювач звуку «mac audio micro х4000» або «mac audio micro х1000».

Разом з тим, як зазначив в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 , з обвинуваченим ОСОБА_3 він знайомий на протязі тривалого часу, обвинувачений займався ремонтом його автомобіля.З обвинуваченим ОСОБА_3 у них добрі відносини.

Таким чином вищевказані свідчення свідка ОСОБА_19 , який на момент проведення даного допиту тримався під вартою в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)», надані ним в судовому засіданні, суд оцінює критично та не бере до уваги, оскільки дана особа безпосередньо зацікавлена в долі ОСОБА_3 , оскільки ОСОБА_19 є його знайомим, вони мають добрі стосунки, а також такі покази свідка ОСОБА_19 повністю суперечать дослідженим матеріалам кримінального провадження.

Відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відкидаючи твердження сторони захисту щодо визнання окремих доказів по даному кримінальному провадженню недопустимими, суд виходить з того, що відповідно до ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій, шляхом витребування та одержання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Отже, в силу ст. 85 КПК України суд вважає усі докази вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, зібрані в ході проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню, допустимими і належними доказами.

Невизнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, суд розцінює як спробу уникнути передбаченої законом кримінальної відповідальності, та нести за це відповідне покарання, а також заплутати суд, щодо істинності події злочину, але така позиція обвинуваченого ОСОБА_3 спростовується вищенаведеними та дослідженими судом доказами в їх сукупності, та всією хронологією подій. Крім того суд не знаходить достовірною версію захисту про непричетність обвинуваченого до вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, оскільки така позиція жодними конкретними доказами в судовому засіданні не підтвердилася, як і викладені захистом доводи щодо неналежності та недопустимості доказів по зазначеному кримінальному провадженню.

З огляду на вищевикладене, перевіряючи доводи сторони захисту щодо недоведеності вини обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 185 КК України, суд прийшов до висновку, що вони зводяться до особистого тлумачення стороною захисту норм матеріального, процесуального закону та аналізу і переоцінки одиничних непрямих доказів. При цьому, захисник та обвинувачений, як зазначено вище, оцінюють і тлумачать такі докази на свій лад, вибірково, спотворюючи їх зміст та відособлено від інших доказів, ігноруючи всю їх сукупність, системність та об`єктивність даних.

Судом встановлено, що вказані у вироку та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, доведеність вини у його вчиненні та для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні.

Наявна у кримінальному провадженні сукупність наведених вище прямих і непрямих доказів вчинення кримінального правопорушення, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними, такими, що в достатній мірі повно викривають обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення надала суду можливість ухвалити обвинувальний вирок за наслідками розгляду кримінального провадження, а доводи сторони захисту щодо неспроможності обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення за ч.4 ст. 185 КК України, висунутого ОСОБА_3 , суд належним чином перевірив та встановив, що зазначені доводи судом розцінюються лише як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення з метою уникнення відповідальності ОСОБА_3 .

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України зроблено з дотриманням вимог КПК України на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які були досліджені та перевірені під час судового розгляду, а також оцінені відповідно до норм Закону.

Оцінюючи доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Зокрема, у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 та «Барбеса, Месече і Ябардо проти Іспанії» від 06.12.1998 Європейський суд вирішив, що при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150, п.253).

Узагальнюючи, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у скоєні інкримінованого кримінального правопорушення поза всяким розумним сумнівом доведена і підтверджується обсягом досліджених судом в судовому засіданні доказів в їх сукупності та взаємозв`язку та не викликають у суду сумнівів.

Відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи із вказаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Зокрема, під врахуванням особи винного слід розуміти врахування позитивних і негативних, соціальних, фізичних, психічних і правових елементів характеристики особи, що вчинила кримінальне правопорушення, які мають кримінально-правове значення.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке скоєно умисно і відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжкого злочину проти власності, який вчинено виключно з корисливих мотивів, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України не визнав, раніше судимий, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, не відбувши призначеного за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07.09.2022 покарання, вчинив умисне кримінальне правопорушення проти власності, неодружений, не має на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, офіційно не працевлаштований,за місцем проживання характеризується задовільно.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 згідно зі ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає: рецидив злочинів, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 вчинив новий злочин, маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість за умисний злочин, передбачений ч. 4 ст. 296 КК України.

Зокрема, у рішенні № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема, права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Термін «явно несправедливе покарання» - означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.

Визначені у статті 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення означає з`ясування судом, насамперед, питання про те, до злочинів якої категорії тяжкості відносить закон (ст.12 КК України) вчинене у конкретному випадку злочинне діяння. Беручи до уваги те, що у ст. 12 КК України дається лише видова характеристика ступеня тяжкості злочину, що знаходить своє відображення у санкції статті, встановленій за злочин цього виду, суд при призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретних кримінальних правопорушень, враховуючи їх характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак тощо.

Метою кримінально-виконавчого законодавства України, визначеної в ст. 1 КВК України, є захист інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими.

Завданнями кримінально-виконавчого законодавства України, окрім іншого, є визначення порядку застосування до засуджених заходів впливу з метою виправлення і профілактики асоціальної поведінки; участі громадськості в цьому процесі.

При призначенні покарання, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена у справі «Езе і Коннорс проти Сполученого Королівства» від 09.10.2003, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів.

У справах «Ювченко та інші проти України» від 09.04.2020 та «Скачкова та Рижа проти України» від 16.07.2020 Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним».

У справах «Белане Надь проти Угорщини» від 13.12.2016 та «Садоха проти України» від 11.07.2019 Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Призначаючи покарання, суд відповідно вимог ст. 65 КК України, враховує вищенаведені обставини, встановлені під час розгляду кримінального провадження, позицію прокурора, обвинуваченого та його захисника, відсутність обставин, що пом`якшують та наявність обставини, що обтяжує покарання, характер кримінального правопорушення, його суспільну небезпеку, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, не відбувши призначеного за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07.09.2022 покарання, вчинив тяжкий злочин проти власності в умовах воєнного стану.

Згідно досліджених в суді копій постанов суддів Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська, винесених у відношенні ОСОБА_3 у 2022 та 2023 роках за наслідками розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1, 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, які набрали законної сили, обвинувачений ОСОБА_3 в період іспитового строку за вироком від 07.09.2022 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності: за ч. 1 ст. 130 КУпАП 1 раз, за ч. 5 ст. 126 КУпАП 2 рази, за ч. 3 ст. 130 КУпАП 9 разів із накладенням йому адміністративних стягнень у виді: штрафів, які не сплачені; позбавлення права керування транспортними засобами на загальний строк 127 років 5 місяців 14 днів; конфіскації транспортних засобів; адміністративного арешту 5 разів.

Ці відомості про особу ОСОБА_3 вказують на наявність у нього низьких соціальних орієнтирів, на нехтування умовами звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі за попереднім вироком, ухваленим на підставі угоди про визнання винуватості, свідчать, що для ОСОБА_3 порушення прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, законності є звичайною життєвою поведінкою, а тому його особа є небезпечною для суспільства.

Разом з тим, суд також враховує і поведінку після вчинення злочину, а саме те, що він винуватість у вчиненні таємного викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, під час судового розгляду не визнав, не розкаявся, відповідних висновків для себе не зробив, тобто у повній мірі не усвідомив протиправність своєї поведінки, враховуючи, що спричинена матеріальна шкода потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_7 відшкодована ТОВ «Нова Пошта» на виконання п. 7.2.2. публічних договорів про надання послуг з організації перевезення, укладених між ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ТОВ «Нова Пошта», що підтверджується повідомленням про виконання переказів коштів (том № 4 а.к.п. 93), а спричинена матеріальна шкода ТОВ «Нова Пошта» в свою чергу відшкодована матір`ю обвинуваченого ОСОБА_14 , та, виходячи із сукупності зазначених обставин, приходить до висновку, що поведінка обвинуваченого ОСОБА_3 свідчить про його небажання ставати на шлях виправлення і поважати Закон, а тому з метою попередження скоєння ним нових злочинів, вважає за необхідне призначити покарання виключно у виді реального позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 належних висновків для себе після звільнення від відбування покарання з іспитовим строком не зробив, продовжує вести неправильний спосіб життя, що свідчить про наявність у ОСОБА_3 стійкої направленості умислу на вчинення злочинів і небажання ставати на шлях виправлення, бути корисним для суспільства, а тому суд приходить до висновку, що більш м`які види покарання не зможуть забезпечити виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним кримінальних правопорушень, більш того таке покарання не буде дієвим.

Призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства не уявляється можливим, оскільки судом не встановлено правових підстав для призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 з урахуванням приписів ст.ст. 69, 75 КК України, так як встановлені судом обставини даного кримінального провадження свідчать про наявність у ОСОБА_3 стійкої направленості умислу на вчинення кримінальних правопорушень, про небажання ставати на шлях виправлення, бути корисним для суспільства.

Відповідно до ч. 3 ст. 78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 73 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

До матеріалів кримінального провадження долучено копію вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07.09.2022, яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 4 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 3 роки.

Згідно ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім злочином.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив злочин після постановлення попереднього вироку, але до повного відбуття призначеного за ним покарання, остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити за сукупністю вироків, на підставі вимог ч. 1 ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 07.09.2022 до покарання за даним вироком, у зв`язку з чим призначене покарання повинно бути визначено із реальним його відбуттям.

Значення покарання в боротьбі зі злочинністю визначається не його жорстокістю, а неминучістю, своєчасністю, справедливістю і невідворотністю його застосування за кожний вчинений злочин. Роль і значення покарання багато в чому залежить від обґрунтованості його призначення і реалізації.

На підставі вищезазначеного суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним і достатнім для обвинуваченого ОСОБА_3 буде покарання у виді позбавлення волі, оскільки воно відповідатиме його меті, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).

Саме таке покарання буде необхідним та достатнім для її виправлення, досягнення інших цілей покарання, буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи.

Міра запобіжного заходу ОСОБА_3 по даному кримінальному провадженню після закінчення строку дії попереднього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його подальшого скасування не обиралася.

В той же час в цьому кримінальному провадженні обвинуваченому ОСОБА_3 18.12.2023 було обрано ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 18.12.2023 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Дніпровської установи виконання покарань (№ 4)» та визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у сумі 161004 гривень, який було неодноразово продовжено судом.

В подальшому ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21.08.2024 (справа № 199/11248/23 (провадження 11-кп/803/2415/24), якою було скасовано вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 21.05.2024 по даному кримінальному провадженню та справу направлено на новий судовий розгляд, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 продовжено до проведення судом першої інстанції підготовчого судового засідання, але не більше ніж на 60 діб.

Як вбачається з письмових матеріалів кримінального провадження, ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 01.10.2024 по даному кримінальному провадженню призначено судовий розгляду, однак з тексту зазначеної вище ухвали суду не вбачається відомостей про звернення стороною обвинувачення з відповідним клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , тому судом під час проведення підготовчого судового засідання вказане питання і не вирішувалося.

Відповідно до листа ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» встановлено, що 03.10.2024 ОСОБА_3 був звільнений з-під варти на підставі ч. 5 ст. 202 КПК України, у зв`язку із закінченням строку тримання під вартою.

Таким чином, строк попереднього ув`язнення з 18.12.2023 по 03.10.2024 повинен бути зарахований обвинуваченому ОСОБА_3 у строк покарання на підставі ч. 5 ст. 72 КК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України із ОСОБА_3 належить стягнути на користь судового експерта ОСОБА_16 витрати, пов`язані із проведенням судової товарознавчої експертизи, в сумі 238,98 гривень.

Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Керуючись ст.ст. 369, 370, 373, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного за цим вироком покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 07.09.2022 та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.

Строк відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_3 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з моменту його фактичного затримання.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього ув`язнення з 18.12.2023 по 03.10.2024 включно зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь судового експерта ОСОБА_16 витрати, пов`язані із проведенням судової товарознавчої експертизи, в сумі 238 (двісті тридцять вісім) гривень 98 (дев`яносто вісім) копійок.

Речові докази (постанови слідчого від: 07.06.2023, 13.06.2023):

- підсилювач звуку «mac audio micro x1000» чорного кольору (квитанція № 02805) повернути за належністю потерпілому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- підсилювач звуку «mac audio micro x4000» чорного кольору (квитанція № 02805) повернути за належністю потерпілій ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- оптичний диск DVD-R сірого кольору з написом «DIGITAL 16x DVD+R 4.7 GB 120MIN» з відеозаписами з камер відеоспостереження відділення № 84 ТОВ «Нова Пошта», який зберігається в матеріалах кримінального провадження (том № 4 а.к.п. 105) - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу його зберігання.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Учасникам судового провадження, які не були присутні при проголошенні резолютивної частини вироку, направити копію повного тексту вироку не пізніше наступного дня після ухвалення вироку (ч. 7 ст. 376 КПК України).

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, повний текст вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1