Ухвала суду № 139291426, 21.08.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 26/24/25-16/9/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.08.2026 Справа № 908/470/25

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Романа Анатолійовича, за участі секретаря судового засідання Тімофєєвої І.В., розглянувши матеріали справи № 908/470/25

Кредитори:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю Спектр-Агро (вул. Промислова, буд. 20, м.Обухів, Київська область, 08702, код ЄДРПОУ 36348550)

2) Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (код ЄДРПОУ 19480600, вул. Кирилівська, буд. 85, м. Київ, 04080)

3) Акціонерне товариство „Запоріжжяобленерго (69035, м.Запоріжжя, вул.Сталеварів, буд. 14, код ЄДРПОУ 00130926)

4) Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393) в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ ВП 44118663)

Боржник Товариство з обмеженою відповідальністю Барви (вул. Шкільна, буд. 15, с. Барвінівка, Запорізький район, Запорізька область, 70151, код ЄДРПОУ 30870438)

про банкрутство

Розпорядник майна арбітражний керуючий Косякевич Сергій Олексійович (адреса листування: а/с 5, м. Київ, Україна, 04211)

За участі представників учасників

у засіданні 18.08.2026

в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду:

від кредитора 1- адвокат Бонтлаб В.В., довіреність

від кредитора 2 - адвокат Підпалий О.В., довіреність

розпорядник майна арбітражний керуючий Косякевич С.О., особисто

в залі судового засідання:

від кредитора 3 - адвокат Краснокутська Д.О., довіреність

від кредитора 4 Карленко Н.Т., довіреність, дані ЄДР

від боржника адвокат Мазур Г.В., ордер на надання правничої допомоги

від заявників кредиторських вимог Баєва В.М., ОСОБА_1 адвокат Уткін О.Є., ордер на надання правничої допомоги

у засіданні 21.08.2026

в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду:

від кредитора 1- адвокат Бонтлаб В.В., довіреність

розпорядник майна арбітражний керуючий Косякевич С.О., особисто

в залі судового засідання:

від боржника адвокат Мазур Г.В., ордер на надання правничої допомоги

УСТАНОВИВ:

Ухвалою від 08.06.2026 Господарський суд Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Р.А. відкрив провадження у справі №908/470/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Барви (далі, також Боржник, Товариство), ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів, ввів процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна у справі призначив арбітражного керуючого Косякевича Сергія Олексійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №40 від 31.01.2013). Попереднє засідання суд призначив на 04.08.2026, 12:00.

10.06.2026 повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника суд оприлюднив на офіційному вебпорталі «Судова влада України» (номер публікації 79640).

Вказаною ухвалою від 08.06.2026 у справі №908/470/25 суд також визнав частково заявлені з поданням заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство грошові вимоги ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр-Агро (далі, також Кредитор) до Боржника в розмірі 2 305 896,79 грн основного боргу четвертої черги задоволення вимог кредиторів, 336 274,64 грн неустойки шостої черги задоволення та в сумі 30 280,00 грн судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство першої черги.

Вимоги в розмірі 72 000,00 грн витрат на авансування оплати послуг арбітражного керуючого на стадії відкриття провадження у справі про банкрутство суд відхилив.

У ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ) встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Положеннями ч. 3 ст. 45 КУзПБ унормовано, що господарський суд зобов`язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Кодексу та Господарського процесуального кодексу України, про що постановляється ухвала, в якій зазначається дата попереднього засідання суду.

Згідно з ч. 6 ст. 45 КУзПБ заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

У ч. 2 ст. 45 КУзПБ передбачено, що кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першої цієї статті.

17.06.2026 суд отримав заяву ініціюючого Кредитора про визнання ТОВ «Спектр-Агро» кредитором ТОВ «Барви» з додатковими вимогами та включення до реєстру вимог кредиторів (вих.№01/16/06/2026 від 16.06.2026), згідно з якою Кредитор просить визнати його кредитором ТОВ «Барви» із додатковими кредиторськими вимогами на загальну суму 9 636 131,18 грн, з яких: сума вимог першої черги 122 744,80 грн, сума вимог четвертої черги 7 709 957,72 грн, сума вимог шостої черги 1 803 428,66 грн.

Ухвалою від 24.06.2026 суд заяву ТОВ Спектр-Агро про визнання кредитором з додатковими грошовими вимогами до боржника (вих.№ 01/16/06/2026 від 16.06.2026) прийняв та призначив до розгляду у попередньому засіданні на 04.08.2026, 12:00.

25.06.2026 ТОВ Спектр-Агро на виконання вимог ухвали суду від 24.06.2026 звернулося з заявою про визнання кредитором з додатковими грошовими вимогами до боржника у новій редакції (вих.№ 01/25/06/2026 від 25.06.2026), просить суд визнати Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро» (08702, Київська область, місто Обухів, вулиця Промислова, будинок 20; код ЄДРПОУ 36348550) кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Барви» із додатковими кредиторськими вимогами на загальну суму 9 372 030,96 грн як кредитор першої, четвертої та шостої черг у наступному вигляді: сума вимог першої черги 122 744,80 грн; сума вимог четвертої черги 7 489 930,75 грн; сума вимог шостої черги 1 759 355,41 грн.

02.07.2026 суд отримав заяву Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (код ЄДРПОУ 19480600, вул. Кирилівська, буд. 85, м. Київ, 04080) про визнання грошових вимог (вих.№ 44/22-1605 від 02.07.2026), згідно з якою заявник просить визнати його конкурсним кредитором ТОВ «Барви» на суму 370 797,55 грн, з яких 226 574,83 грн заборгованість з оплати за спожиту електричну енергію, 86 016,01 грн 15% річних, нарахованих на прострочену суму заборгованості, 58 206,71 грн інфляційні втрати, нараховані на прострочену суму заборгованості, та витрати по сплаті судового збору у сумі 6 656,00 грн.

Ухвалою від 06.07.2026 суд заяву Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (код ЄДРПОУ 19480600, вул. Кирилівська, буд. 85, м. Київ, 04080) про визнання грошових вимог (вих.№ 44/22-1605 від 02.07.2026) прийняв та призначив до розгляду у попередньому засіданні на 04.08.2026, 12:00.

06.07.2026 суд отримав заяву про грошові вимоги кредитора до боржника (вих.№ 908/470/25 від 06.07.2026) Акціонерного товариства „Запоріжжяобленерго (69035, м.Запоріжжя, вул.Сталеварів, буд. 14, код ЄДРПОУ: 00130926), згідно з якою заявник просить визнати його кредитором ТОВ «Барви» з грошовими вимогами до боржника в сумі 2 409 414,80 грн; зобов`язати розпорядника майна ТОВ "Барви" включити до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги АТ «Запоріжжяобленерго» в сумі 5324,80 грн (судовий збір) до 1 черги задоволення; 2 409 414,80 грн (основний борг) до 4 черги задоволення.

Ухвалою від 08.07.2026 суд заяву АТ „Запоріжжяобленерго про грошові вимоги кредитора до боржника (вих.№ 908/470/25 від 06.07.2026) прийняв та призначив до розгляду у попередньому засіданні на 04.08.2026, 12:00.

13.07.2026 суд отримав заяву Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ ВП 44118663) (надалі - Головне управління ДПС у Запорізькій області, ГУ ДПС у Запорізькій області, податковий орган) про грошові вимоги (вих.№9035/5/08-01-13-04-09 від 10.07.2026), у якій податковий орган просить визнати конкурсні грошові вимоги Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 44118663) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Барви» у розмірі 1 457 898,92 грн (з яких 1 431 108,08 грн грошове зобов`язання, 6 877,14 грн штрафні санкції та 19 913,70 грн - пеня) та включити грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області до реєстру вимог кредиторів, а також окремо визнати грошові вимоги по сплаті судового збору у розмірі 5 324,80 грн.

Ухвалою від 14.07.2026 суд заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області про грошові вимоги (вих.№9035/5/08-01-13-04-09 від 10.07.2026) прийняв та призначив до розгляду у попередньому засіданні на 04.08.2026, 12:00.

10.07.2026 суд отримав заяву ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РОНКПП НОМЕР_1 ) з вимогами до боржника (б/н, б/д), у якій кредитор-заявник просить визнати його конкурсним кредитором з грошовими вимогами в розмірі 1 161 400,00 грн основного боргу та 6656,00 грн судового збору за подання заяви з вимогами до Боржника.

14.07.2026 суд отримав заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РОНКПП НОМЕР_2 ) з вимогами до боржника (б/н, б/д), цей кредитор-заявник просить визнати його конкурсним кредитором з грошовими вимогами в розмірі 2 205 000,00 грн основного боргу та 6656,00 грн судового збору за подання заяви з вимогами до Боржника.

У відповідності до приписів ст.46 КУзПБ, окремо постановленими ухвалами від 14.07.2026 суд залишив без руху заяву ОСОБА_2 та заяву ОСОБА_1 , встановив кожному з них десятиденний строк для усунення допущених недоліків при зверненні до суду шляхом надання суду інформації про заінтересованість кредитора стосовно Боржника.

У встановлений судом строк недоліки виправлені обома заявниками.

У частині 2 статті 46 КУзПБ унормовано, що в разі якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду.

Заяву ОСОБА_2 про грошові вимоги до Боржника та заяву ОСОБА_1 про грошові вимоги до Боржника ухвалою від 27.07.2026 суд прийняв та призначив до розгляду у попередньому засіданні суду (на 04.08.2026, 12:00).

24.07.2026 суд отримав Звіт розпорядника майна арбітражного керуючого Косякевича С.О. про результати розгляду грошових вимог кредиторів по справі №908/470/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Барви» (вих.№ 100-0723/760 від 23.07.2025).

Зі змісту вказаного Звіту розпорядника майна послідувало, що ним самостійно розглянуто та повністю визнано вимоги кредиторів ТОВ «Спектр-Агро», ДПЗД «Укрінтеренерго», АТ «Запоріжжяобленерго», ГУ ДПС у Запорізькій області.

Грошові вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розпорядник майна не визнав.

Так, стосовно грошових вимог ОСОБА_1 розпорядник майна зазначив наступне:

«За результатами самостійного розгляду кредиторських вимог ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ; АДРЕСА_3 ) розпорядник майна ТОВ "БАРВИ" повідомляє, що подані кредитором документи не дають можливості беззаперечно підтвердити виникнення та розмір заявленої заборгованості, а відтак заявлені вимоги потребують додаткової перевірки.

Подані кредитором документи не містять належних та достатніх доказів фактичного виконання господарської операції з поставки 315 тонн соняшника на загальну суму 2 205 000,00 грн. Зокрема, до заяви не додано товарно-транспортних накладних, складських документів та інших первинних документів, які відповідно до умов самого договору повинні підтверджувати передачу товару покупцю та перехід права власності на нього.

Відповідно до п. 4.2 Договору купівлі-продажу зерна №1 від 01.11.2019 передача товару за кількістю та якістю повинна підтверджуватися видатковими та товарно-транспортними накладними, а згідно з п. 4.3 цього ж договору перехід права власності на товар засвідчується оригіналами належним чином складених складських документів. Проте до заяви кредитора додано лише копію видаткової накладної, тоді як товарно-транспортні та складські документи, прямо передбачені договором як документи, що підтверджують передачу товару та перехід права власності, відсутні.

Також, додана до заяви копія видаткової накладної сама по собі не дає можливості належним чином встановити особу, яка від імені боржника фактично прийняла товар, оскільки з її змісту неможливо достовірно ідентифікувати одержувача. При цьому до заяви не додано довіреності чи іншого документа, що підтверджував би повноваження відповідної особи на отримання товарноматеріальних цінностей від імені ТОВ "Барви".

Крім того, матеріали заяви не містять жодних доказів бухгалтерського чи податкового обліку спірної господарської операції, а також документів, які б підтверджували існування та визнання боргу боржником після здійснення поставки. За таких обставин подані кредитором документи не дають можливості дійти беззаперечного висновку про реальність здійснення господарської операції та виникнення у боржника заявленої кредиторської заборгованості.

Також, з метою належного розгляду кредиторських вимог доцільним є дослідження документів, які підтверджують походження товару та його фактичний рух.

За відсутності належних і достатніх доказів розпорядник майна, виконуючи обов`язок, передбачений ч. 5 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, не має правових підстав для визнання заявлених вимог.».

Стосовно грошових вимог ОСОБА_2 розпорядник майна зазначив таке:

«За результатами самостійного розгляду кредиторських вимог ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ; АДРЕСА_3 ), розпорядник майна ТОВ "Барви" повідомляє, що подані кредитором документи не дають можливості беззаперечно підтвердити виникнення та розмір заявленої заборгованості, а відтак заявлені вимоги потребують додаткової перевірки.

Зокрема, всі надані кредитором договори про надання поворотної фінансової допомоги від імені ТОВ "Барви" підписані ОСОБА_3 .

Водночас згідно з відомостями Єдиного державного реєстру, ОСОБА_3 став керівником ТОВ "Барви" лише 06.03.2020, тоді як до цієї дати керівником товариства була ОСОБА_4 .

До заяви додані договори, які підписані ОСОБА_3 до дати призначення його керівником підприємства.

В усіх договорах, крім договорів від 01.03.2021 та 01.02.2022, ОСОБА_3 підписує договори як засновник, а не керівник. Лише в договорах від 01.03.2021 та 01.02.2022 ОСОБА_3 вказаний як директор.

За таких обставин розпорядник майна позбавлений можливості перевірити належність повноважень ОСОБА_3 на укладення від імені товариства договорів поворотної фінансової допомоги, оскільки у розпорядника майна відсутні статут товариства, рішення учасників, довіреність чи інші документи, які б підтверджували наявність у відповідних повноважень на момент укладення таких договорів.

На підтвердження передачі грошових коштів кредитором подано копії квитанцій до прибуткових касових ордерів.

Разом з тим, оригінали прибуткових касових ордерів, які відповідно до вимог законодавства повинні зберігатися у ТОВ "Барви", а також інші документи бухгалтерського обліку товариства (касова книга, журнал реєстрації прибуткових касових ордерів, відповідні бухгалтерські регістри тощо), у розпорядника майна відсутні, у зв`язку з чим він позбавлений можливості перевірити факт оформлення зазначених касових операцій, їх відображення у бухгалтерському обліку боржника та відповідність вимогам законодавства.

Також, звертає на себе увагу і той факт, що окремі внески здійснювалися готівкою у значних розмірах, у тому числі 200 000,00 грн., 250 000,00 грн. та 500 000,00 грн.

Розпорядник майна позбавлений можливості перевірити, чи були зазначені касові операції здійснені з дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до пунктів 4 6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148, суб`єкти господарювання зобов`язані здійснювати облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку та проводити готівкові розрахунки з фізичними особами з дотриманням встановлених законодавством обмежень, зокрема щодо граничної суми таких розрахунків протягом одного дня. Водночас ні заявником, ні боржником не надано документів, які б дозволяли розпоряднику майна перевірити порядок оформлення відповідних касових операцій, їх відображення у бухгалтерському обліку боржника, а також дотримання вимог Положення № 148 під час прийняття товариством готівкових коштів у сумах, що значно перевищують 50 000 грн. за окремими операціями.

Також, з метою належного розгляду кредиторських вимог, доцільним є дослідження документів, які підтверджують походження грошових коштів, а також дослідження оригіналів документів, доданих до заяви.

За відсутності належних і достатніх доказів розпорядник майна, виконуючи обов`язок, передбачений ч. 5 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, не має правових підстав для визнання заявлених вимог.».

Зважаючи на таку позицію розпорядника майна, ухвалою від 27.07.2026 (про прийняття до розгляду заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ) суд зобов`язав:

ОСОБА_2 у строк до 03.08.2026:

представити оригінали документів, копії яких додані до заяви про грошові вимоги до Боржника,

надати письмові пояснення по заявлених вимогах, зважаючи на позицію розпорядника майна про невизнання вимог (процитована у мотивувальній частині даної ухвали); документальне та нормативне підтвердження заперечень;

надати листування за договорами, в тому числі реагування Боржника на вимогу про повернення сум поворотної фінансової допомоги б/н від 07.09.2024;

представити всі документи на підтвердження правовідносин з Боржником, покладених у підставу заяви, та на підтвердження існування заявленої до визнання заборгованості;

надати письмове підтвердження про відсутність інших матеріалів по правовідносинах з Боржником, крім тих, що надані із заявою про грошові вимоги та на виконання даної ухвали;

ОСОБА_1 у строк до 03.08.2026:

представити оригінали документів, копії яких додані до заяви про грошові вимоги до Боржника,

надати письмові пояснення по заявлених вимогах, зважаючи на позицію розпорядника майна про невизнання вимог (процитована у мотивувальній частині даної ухвали); документальне та нормативне підтвердження заперечень;

представити всі документи на підтвердження правовідносин з Боржником, покладених у підставу заяви, та на підтвердження існування заявленої до визнання заборгованості;

надати докази на підтвердження набуття ФОП Ашихміним О.М. соняшнику врожаю 2019 року (який був потім поставлений Боржнику);

представити пояснення щодо пред`явлення/непред`явлення вимоги Боржнику про сплату за поставлений соняшник після спливу встановленого договором строку оплати та до відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника; докази в підтвердження пояснень;

надати пояснення стосовно змісту п. 4.1 договору купівлі-продажу зерна № 1 від 01.11.2019;

надати письмове підтвердження про відсутність інших матеріалів по правовідносинах з Боржником, крім тих, що надані із заявою про грошові вимоги та на виконання даної ухвали;

Боржника у строк до 03.08.2026:

- представити суду повідомлення про розгляд грошових вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;

надати всі наявні документи по правовідносинах з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (ФОП Ашихміним О.М.), що покладені у підставу вимог цих кредиторів-заявників, з урахуванням позиції по вимогах розпорядника майна (процитована у мотивувальній частині даної ухвали).

Вимоги вказаної ухвали від 27.07.2026 ні Боржник, ні заявники станом на дату призначеного попереднього засідання суду (04.08.2026) не виконали.

Представник Боржника звернулася до суду з письмовою заявою від 04.08.2026 про відкладення розгляду заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та надання додаткового часу для представлення документів та пояснень.

За наслідками попереднього засідання 04.08.2026 суд розглянув по суті заявлені грошові вимоги ТОВ «Спектр-Агро» (додаткові), ДПЗД «Укрінтеренерго», АТ «Запоріжжяобленерго» та Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - ГУ ДПС у Запорізькій області та постановив ухвалу від 04.08.2026 щодо визнання/часткового визнання вимог, якою також у відповідності до ч.2 ст.47 (абз.2) КУзПБ у попередньому засіданні оголосив перерву з відкладенням розгляду заяв з грошовими вимогами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на 18.08.2026, 12:00.

ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та Боржника вказаною ухвалою від 04.08.2026 зобов`язано у строк до 17.08.2026 виконати вимоги суду, які ставилися до них ухвалою від 27.07.2026.

17.08.2026 суд отримав пояснення ОСОБА_2 до заяви з грошовими вимогами до боржника (б/н від 12.08.2026), згідно з якими заявлені вимоги цим заявником підтримуються, до пояснень додані додаткові докази.

Окрім того, разом з поясненнями ОСОБА_2 направив суду заяву (б/н від 13.08.2026), у якій просить всі засідання по справі №908/470/25, в тому числі засідання з розгляду його заяви з грошовими вимогами до Боржника, провести у його відсутність. Це заявлення суд врахував та прийняв.

За підписом представника адвоката Уткіна О.Є. суд отримав пояснення до заяви з вимогами до боржника ОСОБА_1 . За змістом заяви ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримує, до заяви додані додаткові докази як на підтвердження вимог.

Боржник на ухвалу суду від 27.07.2026 надав повідомлення про розгляд грошових вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_1 стосовно кожного з заявників окремо (обидві заяви б/н від 17.08.2026).

У повідомленнях Боржник пояснює, що з 04.12.2025 село Барвінівка Тернуватської селищної територіальної громади (місцезнаходження Боржника) Запорізького району Запорізької області віднесено до Переліку територій активних бойових дій, затвердженому Наказом Міністерства розвитку громад та територій № 376 від 28.02.2025. Рішенням Запорізької військової адміністрації була оголошена обов`язкова евакуація з 04.01.2026 з села Барвінівка. Вся бухгалтерська та фінансова документація ТОВ «Барви» залишилась у с.Барвінівка, доступу до неї у директора немає. Таким чином, Товариство не може надати наявні документи по правовідносинах з ОСОБА_2 та з ОСОБА_1 .

Окремо по заяві ОСОБА_5 . Боржник зазначає, що в матеріалах справи про банкрутство ТОВ «Барви» наявна довідка про стан заборгованості перед кредиторами станом на 01.03.2025, яку Товариство надало на вимогу суду 27.03.2025 та відповідно до якої заборгованість за отриманою фінансовою допомогою складає 4 601 100 грн. За результатами розгляду заяви ОСОБА_2 з вимогами на загальну суму 1 168 056 грн, ТОВ «Барви» визнає грошові вимоги ОСОБА_2 до Товариства в повному обсязі.

По заяві ОСОБА_1 . Боржник у повідомленні пояснює, що в матеріалах справи про банкрутство ТОВ «Барви» наявна довідка про стан заборгованості перед кредиторами станом на 01.03.2025, яку Товариство надало на вимогу суду 27.03.2025 та відповідно до якої заборгованість за отриману сільськогосподарську продукцію складає 2 205 000 грн. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 з вимогами на загальну суму 2 211 656 грн ТОВ «Барви» визнає грошові вимоги ОСОБА_1 до Товариства в повному обсязі.

Засідання 18.08.2026, яке зафіксовано за допомогою технічного засобу аудіо- та звукозапису «vkz.court.gov.ua», відбулось за участі низки учасників, що відображено у вступній частині даної ухвали.

В тому числі в засідання з`явився представник ОСОБА_2 та ОСОБА_1 адвокат Уткін О.Є., який надав оригінали документів, покладених у підставу заяв цих заявників (надані як первісно, так і додатково), оригінали суд дослідив безпосередньо у судовому засіданні.

Представник заявників заявлені грошові вимоги останніх підтримав.

Представник Боржника підтвердила визнання вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Боржником.

Разом з тим, проти вимог вказаних заявників категорично заперечив представник ініціюючого кредитора, зазначивши про їх необґрунтованість та недоведеність поданими доказами. В засіданні представник заявив усне клопотання про витребування судом у Боржника доказів інформації про включення до податкового обліку сум позики, які були отримані від фізичних осіб / фізичної особи ОСОБА_2 за 2018, 2019 та 2020 роки, з наданням податкових декларацій. Це клопотання суд на місці відхилив у зв`язку з недотриманням ініціюючим кредитором (представником) вимог ст.81 ГПК України, передбачених до клопотань такого роду, а також застерігши учасників, що суд, здійснюючи провадження у справі, не збирає докази, не вчиняє дії на користь якогось певного учасника судового процесу.

Крім того, представник ТОВ «Спектр-Агро» просив суд зобов`язати заявників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 направити йому документи по їх вимогах. Це клопотання суд також відхилив, зазначивши, що таке заявлення не узгоджується з процесуальними правилами ГПК України та КУзПБ та що з документацією по заявах цих осіб наявна можливість ознайомитись за допомогою системи «Електронний суд» ЄСІКС.

В засіданні 18.08.2026 суд оголосив протокольну перерву до 21.08.2026, 11:00.

20.08.2026 із заявою про долучення документів до матеріалів справи (б/н, б/д) Боржник на зауваження суду в засіданні 18.08.2026 надав читабельну копію протоколу зборів засновників ТОВ «Барви» б/н від 03.03.2017 (нечитабельну копію цього документу до того надав ОСОБА_2 з поясненнями б/н від 17.08.2026).

Представник ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в засідання 21.08.2026 не з`явився.

Розпорядник майна арбітражний керуючий Косякевич С.О. подав заяву щодо розгляду вимог кредитора ОСОБА_2 (вих.№100-0819/836 від 19.08.2026) та заяву щодо розгляду вимог кредитора ОСОБА_1 (вих.№ 100-0819/834 від 19.08.2026), у яких, з урахуванням додатково наданих заявникам документів, а також і з урахуванням обговорення вимог заявників у минулому засіданні, виклав додаткові аргументи як на обґрунтування заперечень проти вимог цих заявників-кредиторів.

В обох заявах, окрім самих собою заперечень, розпорядник майна окремо звернув увагу на подання цими заявниками грошових вимог додаткових пояснень та доказів за спливом встановленого судом строку та за відсутності клопотання про його продовження, що є підставою для залишення поданих із пропуском строку пояснень та додаткових доказів без розгляду в силу ч. 2 ст. 118 ГПК України, оскільки ухвалою від 27.07.2026 суд встановив заявникам строк для подання пояснень та доказів до 03.08.2026, тоді як ОСОБА_2 додаткові пояснення з доказами направив поштою 13.08.2026, а додаткові докази та пояснення ОСОБА_1 , підписані 17.08.2026, здані до суду 18.08.2026.

На ці зауваження розпорядника майна зазначається, що суд будь-як не заперечує, що за правилами ч. 2 ст. 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Доречно також зазначити про передбачену у ч. 2 ст.119 ГПК України можливість суду продовжити встановлений ним судом процесуальний строк за заявою учасника чи з власної ініціативи.

Разом з тим в даному випадку ситуація деяк інакша. Так, суд, встановивши ухвалою від 27.07.2026 строк для подання витребуваних пояснень та доказів до 03.08.2026 та їх не отримавши, зобов`язав ОСОБА_2 , ОСОБА_1 надати пояснення та докази повторно та встановив новий строк для їх подання.

Подані додатково ОСОБА_2 та ОСОБА_1 пояснення та докази суд прийняв.

За підсумками засідання 21.08.2026, яке, як і засідання перед ним, зафіксовано за допомогою технічного засобу «vkz.court.gov.ua», суд заяви з грошовими вимогами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розглянув по суті, після оголошеної для прийняття судового рішення перерви у повідомлений час проголосив присутнім вступну та резолютивну частини постановленої ухвали.

Передусім, з огляду на обсяг первинно та додатково наданих ОСОБА_2 та ОСОБА_1 документів, враховуючи позицію по вимогах розпорядника майна та зважаючи на заперечення проти вимоги цих осіб ініціюючого кредитора зазначається, що стосовно заяв з грошовими вимогами обох заявників як ОСОБА_2 , так і ОСОБА_1 , підлягає застосуванню принцип підвищеного стандарту доказування, який у судовій практиці послідовно та усталено підтримується Верховним Судом.

У попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18).

Для унеможливлення визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, постанова Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).

Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18).

Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; - при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; - під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (ч. 1 ст. 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20).

Необхідність такого підходу, його відмінність від позовного провадження пов`язана з тим, що визнання господарським судом вимог певного кредитора породжує відповідні правові наслідки, що впливають на права інших кредиторів боржника у процедурі банкрутства.

У справах про банкрутство може існувати як ризик обопільної недобросовісної поведінки боржника та так званого «дружнього» кредитора щодо створення фіктивної (неіснуючої, штучної) заборгованості задля збільшення кількості голосів цього кредитора на зборах кредиторів, можливості впливу на процедуру банкрутства, так і ризик недобросовісної поведінки власне кредитора, який, використовуючи на свою користь якісь певні обставини щодо боржника, намагається на порушення інтересів інших кредиторів отримати задоволення заявлених вимог, які насправді йому не належать, чи досягти мети бути обізнаним у процедурі та мати процесуальні права тощо.

Також слід акцентувати, що обов`язок доведення своїх вимог покладено на заявника-кредитора, який самостійно визначає обсяг доказів.

Докази в підтвердження кредиторських вимог, якими можуть бути (за відсутності рішення юрисдикційного органу) первинні документи по договірних правовідносинах, мають відповідати критеріям належності (ст.76 ГПК України), допустимості (ст.77 ГПК України), достовірності (ст.78 ГПК України) та у певних в окремих випадках - вірогідності (ст.79 ГПК України).

При застосуванні підвищеного стандарту доказування, крім того, враховується достатність (повнота та всебічність) всіх поданих доказів як взаємозв`язок їх сукупності, що дозволяє достеменно зробити достовірний висновок щодо існування заборгованості, щодо реальності правовідносин тощо.

Ретельно вивчивши та перевіривши представлені документи по заявах ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в тому числі оригінали документів у судовому засіданні, надавши оцінку цим документам та поведінці заявників, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання заявлених ними вимог до Боржника.

Щодо заяви про грошові вимоги ОСОБА_2 суд зазначає наступне.

Грошові вимоги ОСОБА_2 за невиконаними зобов`язаннями Боржника становлять 1 161 400,00 грн та за змістом є загальною сумою запозичених ОСОБА_2 та неповернутих ТОВ «Барви» грошових коштів. Також ОСОБА_2 заявив до визнання 6656,00 грн сплаченого за подання заяви про грошові вимоги судового збору.

Згідно зі ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

У заяві ОСОБА_2 стверджує про такі укладені ним позикодавцем з ТОВ «Барви» - позичальником, договори про надання поворотної фінансової допомоги (позики) та про такі надані в позику Боржнику суми грошових коштів, підтвердженням чого, як вказано в заяві, слугують такі квитанції до прибуткових касових ордерів:

- договір від 28.02.2020 №11, за яким Товариство отримало в позику грошові кошти в сумі 50000 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №22 від 17.03.2020, зі строком повернення за вимогою;

- договір від 08.03.2020 №5, за яким Товариство отримало в позику грошові кошти в сумі 50000 грн, що підтверджується квитанцією до прибутково касового ордера №41 від 11.03.2020, зі строком повернення за вимогою;

- договір від 09.03.2020 №6, за яким Товариство отримало в позику грошові кошти в сумі 50000 грн, що підтверджується квитанцією до прибутково у касового ордера №145392 від 11.03.2020, зі строком повернення за вимогою;

- договір від 10.03.2020 №7, за яким Товариство отримало в позику грошові кошти в сумі 100000 грн, що підтверджується квитанцією до прибутково у касового ордера №41 від 11.03.2020, зі строком повернення за вимогою;

- договір від 12.03.2020 №10, за яким Товариство отримало в позику грошові кошти в сумі 50000 грн, що підтверджується квитанцією до прибутково у касового ордера №96 від 12.03.2020, зі строком повернення за вимогою;

- договір від 16.03.2020 №11, за яким Товариство отримало в позику грошові кошти в сумі 20000 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №95 від 16.03.2020, зі строком повернення за вимогою;

- договір від 23.03.2020 №14, за яким Товариство отримало в позику грошові кошти в сумі 100000 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №25 від 23.03.2020 та №27 від 24.03.2020, зі строком повернення за вимогою;

- договір від 25.03.2020 №15, за яким Товариство отримало в позику грошові кошти в сумі 100000 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №28 від 25.03.2020 та №29 від 26.03.2020, зі строком повернення за вимогою;

- договір від 30.03.2020 №18, за яким Товариство отримало в позику грошові кошти в сумі 85000 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №33 від 31.03.2020 та №34 від 01.04.2020, зі строком повернення за вимогою;

- договір від 28.04.2020 №24, за яким Товариство отримало в позику грошові кошти в сумі 83000 грн, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера №45 від 28.04.2020, №39 від 07.05.2020, №47 від 13.05.2020, №48 від 14.05.2020, зі строком повернення за вимогою;

- договір від 19.05.2020 №25, за яким Товариство отримало в позику грошові кошти в сумі 200000 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №49 від 21.05.2020 та №49 від 22.05.2020, зі строком повернення за вимогою;

- договір від 01.03.2021 №1, за яким Товариство отримало в позику грошові кошти в сумі 250000 грн, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера №31 від 20.10.2021, №25 від 14.09.2021, №23 від 02.09.2021, №24 від 08.09.2021, №26 від 15.09.2021, зі строком повернення за вимогою.

- договір від 01.02.2022 №1, за яким Товариство отримало в позику грошові кошти в сумі 500000 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №41 від 11.03.2020, зі строком повернення за вимогою.

ОСОБА_2 (далі в цій частині ухвали, також Заявник) зазначив, що 07.09.2024 він вручив особисто директору ТОВ «Барви» вимогу про повернення сум поворотної фінансової допомоги (позики) в загальному розмірі 1161400 грн, однак ці кошти повернуті не були.

До заяви з вимогами до Боржника ОСОБА_2 надав копії перелічених договорів, квитанцій до прибуткових касових ордерів, а також копію вимоги про повернення сум фінансової допомоги (позики), адресовану директору ТОВ «Барви» ОСОБА_3 .

Первісні заперечення розпорядника майна по вимогах Заявника процитовані за текстом даної ухвали вище.

На ці заперечення ОСОБА_2 надав пояснення, у яких зазначив, що

- засновник ОСОБА_3 , підписуючи договори позики до 03.03.2020, діяв на підставі протоколу зборів засновників Товариства від 03.03.2017, а з 06.03.2020 ОСОБА_3 став директором ТОВ «Барви»;

- квитанції до прибуткових касових ордерів оформлені відповідно до встановлених вимог, а оформлення чи не оформлення касових операцій Товариством з недотриманням вимог законодавства не спростовує наявність боргу, позаяк ОСОБА_2 не може впливати на ведення бухгалтерського обліку Товариством;

- письмової відповіді на вимогу, яка була вручена ОСОБА_3 особисто, про що свідчить його особистий підпис на вимозі, не було надано;

- підтвердженням факту легального походження коштів є податкова декларація платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2022 рік, відповідно до якої загальна сума доходу за 2022 рік склала 3 270 134,52 грн.

До пояснень Заявник додав копію протоколу зборів засновників ТОВ «Барви» та копію податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за 2022 рік, підтвердивши, що інші документи по правовідносинах з ТОВ «Барви» в нього відсутні.

Щодо протоколу зборів засновників, наданого як на підтвердження повноважень підписанта договорів про надання поворотної фінансової допомоги (позики), покладених у підставу заяви, суд зазначає, що надана до пояснень ОСОБА_2 копія цього документу є нечитабельною, водночас ТОВ «Барви», як вже відображено в описовій частині ухвали, надало належно читабельну копію протоколу зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Барви» б/н від 03.03.2017 і дійсно, згідно з цим протоколом, зборами було прийнято рішення надати засновнику Товариства ОСОБА_3 повноваження на представництво інтересів ТОВ «Барви» для підписання від імені Товариства договорів про надання поворотної допомоги терміном до 03.03.2020. А далі, - з 06.03.2020 згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_3 став директором ТОВ «Барви».

Водночас, розпорядник майна у заяві вих.№100-2819/836 від 19.08.2025 підтримав свої заперечення проти заявлених ОСОБА_2 вимог по інших підставах, зазначивши, що

- за відсутності прибуткових касових ордерів, касової книги, журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, відповідних бухгалтерських регістрів, оборотно-сальдових відомостей неможливо перевірити фактичне оприбуткування вказаних Заявником сум у касі Товариства та виникнення відповідної кредиторської заборгованості;

- документи мають невідповідності у їх зіставленні та у зіставленні зі змістом заяви про грошові вимоги (наявність двох різних квитанцій до прибуткового касового ордера №41 від однієї дати - 11.03.2020; невідповідності по договору №2 від 19.05.2020, № 1 від 01.02.2022);

- надана ОСОБА_2 податкова декларація за 2022 рік об`єктивно не може підтверджувати наявність у ОСОБА_2 відповідних грошових коштів у лютому-травні 2020 року та у 2021 році;

- письмова вимога про повернення сум поворотної допомоги, якщо вона і вручена директору Товариства, є одностороннім документом кредитора та не є незалежним доказом того, що всі зазначені в ній кошти фактично передавались ТОВ «Барви», були оприбутковані ним та залишалися неповернутими; відсутність письмової відповіді боржника також не може бути прирівняна до визнання ним боргу.

Розпорядник майна акцентує, що в умовах процедури банкрутства кредитор повинен представити суду не набір документів, з яких суд чи розпорядник майна самостійно конструюватиме можливий розрахунок вимог, а послідовну та несуперечливу доказову базу щодо підстави і розміру кожного зобов`язання. Верховний Суд (розпорядник майна за змістом заяви посилається на постанову судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №902/221/22) прямо вказує на обов`язок суду оцінювати наявні в доказах невідповідності та відмовляти у визнанні вимог за відсутності необхідної сукупності достовірних доказів.

Суд повністю поділяє остаточно сформовані заперечення розпорядника майна по суті заяви ОСОБА_2 та зазначає наступне.

На огляд суду представник Заявника представив оригінали документів договорів, квитанцій до прибуткових касових ордерів.

Співставленням оригіналів та копій документів, а також вивченням змісту документів в цілому у співставленні із заявою ОСОБА_2 , суд, як і розпорядник майна, встановив, що:

- серед документів (так само наведено і в заяві про грошові вимоги) наявні дві квитанції до прибуткового касового ордера за одним й тим самим номером - №41 та від однієї й тієї ж дати - 11.03.2020, які стосуються різних договорів та різних сум. Одна з квитанцій надана як на підтвердження внесення 50 000,00 грн за договором №5 від 08.03.2020, тоді як інша квитанція як на підтвердження внесення 100 000,00 грн за договором №7 від 10.03.2020;

- у заяві про грошові вимоги ОСОБА_2 стверджує, що за договором №25 від 19.05.2020 ТОВ «Барви» отримало 200 000,00 грн, що підтверджується квитанціями №49 від 21.05.2020 та №49 від 22.05.2020, до цього договору Заявник додав дві квитанції, при чому дійсно з однаковими номерами, - №49 від 21.05.2020 та №49 від 22.05.2020, однак на суми відповідно 18 400,00 грн та 25 000,00 грн, тобто сукупно лише на суму 43 400,00 грн;

- у заяві ОСОБА_2 стверджує про отримання Товариством за договором №1 від 01.02.2022 грошових коштів в сумі 500 000,00 грн та як на підтвердження цього посилається на квитанцію №41 від 11.03.2020 (тобто на документ, складений майже за два роки до самого договору), проте до цього договору від 01.02.2022 додано чотири квитанції - від 18.02.2022 на суму 50 000,00 грн, від 12.04.2022 на суму 50 000,00 грн, від 21.04.2022 на суму 50 000,00 грн та від 05.05.2022 на суму 30 000,00 грн, що загалом дорівнює 180 000,00 грн, але не 500 000,00 грн.

Крім того, дослідженням доказів суд з`ясував, що одна з квитанцій з однаковим датуванням та номером від 11.03.2020 № 41 на суму 100000,00 грн свідчить про внесення фінансової допомоги як за договором №7 від 10.03.2020, як вказав Заявник, так і за договором №8 від 11.03.2020 (тобто за двома договорами), проте договір № 8 від 11.03.2020 Заявник не представив, а умови наданого договору № 7 від 10.03.2020 передбачають надання допомоги в розмірі 50000,00 грн.

За змістом заяви ОСОБА_2 підсумовує, що всього Товариство за вказаними ним договорами отримало в позику 1 113 400,00 грн (така ж сума фігурує у письмовій вимозі на адресу директора Товариства), тоді як за підсумком зазначених в заяві, як отриманих Боржником, окремих сум позик, загальна сума коштів складає 1 638 000,00 грн, а розмір заявлених до визнання вимог за неповернутими позиками дорівнює 1 161 400,00 грн.

Окрім того, що наявні квитанції з однаковими реквізитами, в тому числі за однаковим номером 49, наявні два договори одного року з однаковим номером, а саме договори за номером 11 (від 28.02.2020 та від 16.03.2020).

Квитанції до прибуткових касових ордерів, надані до договору № 1 від 01.02.2022 не містять необхідної нумерації (присвоєних порядкових номерів).

Оригінал квитанції до прибуткового касового ордеру №48 від 14.05.2020 (стосовно договору №24 від 28.04.2020) для огляду та дослідження суду не представлений.

Також слід звернути увагу, що суду не представлений оригінал протоколу зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Барви» б/н від 03.03.2017, копію якого надав Боржник як на заміну нечитабельної копії цього документа, наданої Заявником, хоча суд в засіданні 18.08.2026 звертав увагу на необхідності надання на дослідження саме оригіналів документів.

Слід визнати, що наведенні протиріччя, невідповідності об`єктивно викликають певні ґрунтовні сумніви.

За відсутності первинної бухгалтерської документації (прибуткових касових ордерів, касової книги, журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, відповідних бухгалтерських регістрів, оборотно-сальдових відомостей) не можливо перевірити та встановити необхідні обставини щодо оприбуткування готівки, дотримання при цьому вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (в тому числі в розрізі правил дозволених лімітів готівки в касі).

Суд не залишив поза увагою пояснення Заявника про те, що він не міг впливати на дотримання чи недотримання Боржником вимог вказаного Положення, тому варто звернути увагу Заявника, що будь-який правочин має вчинятись з дотриманням встановлених вимог і сторони правочину мають ставитись до цього добросовісно.

Разом з тим та на будь-який випадок визначальне значення має той факт, що за наявного обсягу доказів неможливо встановити зарахування готівкових коштів на рахунок Боржника (розділ V Положення) та виникнення в останнього заборгованості перед Заявником.

Додатково звертається увага, що обсяг власно наданих доказів визначив Заявник, задля отримання додаткових доказів передбачених процесуальним законом заходів Заявник не вживав.

Крізь призму підвищеного стандарту доказування в даному випадку має вагоме значення й встановлення обставин щодо джерел походження коштів, наданих у розпорядження фізичною особою ОСОБА_2 юридичній особі ТОВ «Барви», іншими словами - фактичної можливості Заявника надати визначені у договорах суми.

На цьому підставно зауважив розпорядник майна у первісних запереченнях на заяву ОСОБА_2 , зважаючи на що суд вжив заходів до отримання певних відомостей щодо Заявника в межах повноважень самостійно та відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (відповідь на електронний запит №3074139 від 23.07.2026) з`ясував, що Заявник має статус фізичної особи-підприємця, напрямки діяльності торгівля, надання нерухомого майна в оренду.

Відповідно до даних відповіді з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суми річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (№3074036 від 23.07.2026), загальна сума нарахованого доходу ОСОБА_2 (переважно від діяльності ФОП) за 2019 рік становить 778 476,71 грн, а сума виплаченого доходу 53 820,069 грн, за 2020 рік загальна сума доходу становить 738 415,69 грн, а сума виплаченого 57 130,03 грн, за 2021 рік загалом нараховано 1 865 210,14 грн, а виплачено 869 826,14 грн, у лютому 2022 року Заявник отримав 16 996 грн.

Слід визнати, що за таких сум фактично отриманих доходів, можливість вільного надання фінансової допомоги іншій особі в обумовлених у договорах сумах та на невизначений термін є сумнівною.

Також доречно зазначити, що за вимогами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (абз. 2 ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

За умовами 7.2 договорів про надання поворотної фінансової допомоги (позики), які є тотожними, позикодавець про повернення наданої поворотної допомоги письмово попереджає про це позичальника за 15 робочих днів.

У письмовій вимозі на ім`я директора ТОВ «Барви» ОСОБА_3 , яку, як слідує з розписки на вимозі, останній отримав 07.09.2024, та зміст якої (за винятком безпосередньо пред`явлення вимоги) фактично продубльовний у заяві про грошові вимоги, Заявник вимагав відповідно до ст.1049 ЦК України повернути йому кошти в тридцятиденний строк з дня отримання цієї вимоги та застеріг, що в разі неповернення коштів у встановлений строк він буде змушений звертатися до суду з позовом про стягнення суми заборгованості, а також судових витрат.

Слід визнати, що з дня отримання вимоги, як у ній вказано, - 07.09.2024 минув більш як достатній час, тому викликає очевидне непорозуміння та обставина, що за відсутності очікуваного повернення коштів у розумний строк, Заявник не звертався ні до суду, ні наполягав повторно повернення коштів навіть від позичальника.

З наведеного вище слідує висновок, що наявні докази по заяві ОСОБА_2 у їх взаємозв`язку та сукупності не дозволяють встановити необхідні обставини по правовідносинах Заявника з Боржником, зробити достовірний висновок про існування заборгованості Боржника та її розмір.

Визнання вимог Боржником, який спирається виключно на наявну у справі бухгалтерську довідку, що надавалась у справі разом з відзивом Боржника на заяву ініціюючого кредитора та яка не є первинним документом, викладеного не спростовує.

За таких обставин, суд відхилив грошові вимоги Баєва В.М. в розмірі 1 161 400,00 грн основного боргу. Як наслідок, відхилені вимоги цього Заявника в сумі 6656,00 грн судового збору за подання заяви про грошові вимоги.

Щодо заяви про грошові вимоги ОСОБА_1 суд зазначає наступне.

Розмір вимог ОСОБА_1 за невиконаними зобов`язаннями Боржника становить 2 205 000,00 грн, що є сумою заборгованості за отриманий та неоплачений товар (соняшник врожаю 2019 року), також заявлено до визнання суму сплаченого за подання заяви з грошовими вимогами до Боржника судового збору 6656,00 грн.

В заяві ОСОБА_1 послався на укладений з Боржником Договір купівлі-продажу зерна №1 від 01.11.2019 (далі Договір купівлі-продажу), видаткову накладну ВН-00003 від 04.11.2019 та до заяви додав копії цих документів.

Первісні заперечення розпорядника майна по вимогах Заявника процитовані за текстом даної ухвали вище.

Суд з метою встановлення необхідних обставин зобов`язав Заявника надати певні підтверджувальні документи, що також відображено за текстом даної ухвали вище, зокрема, - всі документи на підтвердження правовідносин з Боржником, покладених у підставу заяви, та на підтвердження існування заявленої до визнання заборгованості; докази на підтвердження набуття ФОП Ашихміним О.М. соняшнику врожаю 2019 року (який був потім поставлений Боржнику); пояснення щодо пред`явлення/непред`явлення вимоги Боржнику про сплату за поставлений соняшник після спливу встановленого договором строку оплати та до відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника.

Крім того, встановивши необхідність застосування підвищеного стандарту доказування, суд в межах наданих повноважень отримав відомості шляхом електронних запитів за допомогою засобів підсистеми «ЄСІКС «Електронний суд».

Отриманими відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (відповідь №33074130 від 23.07.2026) було з`ясовано, що Ашихмін О.М. мав статус фізичної особи-підприємця (актуальний стан припинено), основний вид діяльності - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Заявник на виконання ухвали суду від 27.07.2026 надав пояснення до заяви з вимогами до боржника, у яких навів про те, що до 28.12.2023 займався підприємницькою діяльністю з оптової торгівлі продуктами харчування, зерном, насінням, а саме - скуповуванням соняшнику та його переробкою в олію. 15 жовтня 2019 року між ФОП Ашихміним О.М. та ТОВ «Барви» був укладений договір зберігання сільськогосподарської продукції №1, відповідно до якого Товариство прийняло на зберігання 315,150 тон соняшнику врожаю 2019 року на свій склад, що підтверджується договором, актом приймання-передачі №1 від 15.10.2019, актом повернення майна з відповідального зберігання №2 від 04.11.2019. В жовтні 2019 року керівництво Товариства звернулось до нього з проханням продати вказаний соняшник, через те що їм терміново потрібно розрахуватися саме соняшником з контрагентом і 01.11.2019 між ФОП Ашихміним О.М. та ТОВ «Барви» був укладений Договір купівлі-продажу зерна №1. ФОП Ашихмін О.М. виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі 04.11.2019 було передано 315 тон соняшника на загальну суму 2 205 000 грн, що підтверджується видатковою накладною ВН-00003 від 04.11.2019 та довіреністю №27 від 04.11.2019. Товариство не виконало своїх зобов`язань щодо розрахунку.

Заявник також пояснив, що товарно-транспортні накладні відсутні, позаяк соняшник не транспортувався, а знаходився на складі Товариства.

З поясненнями, додатково до наданих із заявою про грошові вимоги документів Ашихмін О.М. надав (у копіях) Договір зберігання №1 сільськогосподарської продукції від 15.10.2019 (далі Договір зберігання); Акт приймання-передачі від 15.10.2019 до Договору зберігання, Акт №2 від 04.11.2019 до Договору зберігання, довіреність № 27, видану Зацепіну В.Г. на отримання соняшнику у кількості 315 тн за видатковою накладною ВН-00003 від 04.11.2019.

У поясненнях Заявник підтвердив відсутність в нього інших матеріалів по правовідносинах з ТОВ «Барви».

У судовому засіданні суд дослідив оригінали документів, наданих Заявником у справу у копіях, копії відповідають оригіналам.

Суд зазначає, що за умовами Договору зберігання:

- Поклажодавець передає, а Зберігач зобов`язується прийняти, зберігати протягом визначеного цим Договором строку сільськогосподарську продукцію (надалі - товар) та повернути її Поклажодавцеві у цілості та схоронності (п.1.1);

- Найменування Товару: Соняшник врожаю 2019 року, надалі товар (п.1.2);

- Орієнтовна кількість Товару, що передається на зберігання: 315,150 тон. Точна вага та якісні характеристики Товару фіксуються Сторонами в Актах приймання-передачі (п.1.3);

- Передача Товару на зберігання та його повернення Поклажодавцю здійснюється на складі Зберігача і оформлюється Актом приймання-передачі, що підписується уповноваженими представниками Сторін (п.2.1);

- Доставка Товару на склад Зберігача та вивезення його зі складу здійснюється силами та за рахунок Поклажодавця (п.2.2);

- Розрахунок вартості послуг здійснюється на підставі щомісячних Актів наданих послуг, які Зберігач надає Поклажодавцю до 5 числа місяця, наступного за звітним, а поклажодавець зобов`язується оплатити надані послуги протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання Акта наданих послуг та отримання рахунок-фактури (п.4.3, 4.4).

За умовами Договору купівлі-продажу:

- За цим Договором Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність, а Покупець прийняти і оплатити соняшник врожаю 2019 року (надалі - «Товар») (п.1.1);

- Загальна кількість Товару становить 315 тон +/-5% (п.1.2);

- Кількість Товару визначається відповідно до складських документів на Товар, виданих Зерновим складом (п.1.3);

- Умови доставки: Покупець здійснює транспортування Товару шляхом самовивозу (п.1.4);

- Покупець здійснює 100% передплату вартості Товару на розрахунковий рахунок Постачальника до або в момент відвантаження Товару (п.3.1);

- Ціна Товару згідно даного Договору становить 7000,00 (сім тисяч гривень 00 копійок) гривень за одну тону.

- Передача товару по кількості та якості засвідчується підписаними Сторонами видатковими накладними на товар та товарно-транспортними накладними (п.4.2);

- Товар переходить у власність Покупця з моменту його фактичної передачі Постачальником та засвідчується оригіналами належним чином складених складських документів та Товар в повному обсязі, виданими на ім`я Покупця (п.4.3).

Розпорядник майна заперечив вимоги Заявника й за результатами повторного їх розгляду з опрацюванням додатково наданих документів, зазначивши, зокрема, що вимога суду щодо підтвердження набуття саме Ашихміним О.М. 315 тонн соняшнику фактично не виконана; подані Договір зберігання та акти приймання-передачі не усувають відсутність складських документів; відсутні не тільки ТТН, але й складські документи, прямо передбачені договором, бухгалтерські документи, незалежні документи про фактичний рух товару, докази його подальшого використання ТОВ «Барви», листування сторін, акти звірки та будь-які інші об`єктивні зовнішні підтвердження операцій; нові документи породжують додаткові питання щодо реальності саме цих правовідносин через, крім іншого, відсутність доказів оплати послуг за п.4.3, 4.4 Договору зберігання; у видатковій накладній ВН-00003 від 04.11.2019, яка фактично є єдиним первинним документом, поданим на підтвердження передачі 315 тон соняшнику за Договором купівлі-продажу, у графі «Умова продажу» прямо зазначено: «Договір №1 від 11.10.2019р.», а не договір від 01.11.2019, Договір № 1 від 11.10.2019 до матеріалів заяви не надано, пояснень щодо такої невідповідності Заявник також не навів; претензій щодо оплати за товар Заявник Боржнику багато років не пред`являв, що є істотною обставиною при оцінці вірогідності заявленої заборгованості.

Суд, поділяючи позицію та заперечення розпорядника майна в цілому, враховуючи, що згідно з додатковими поясненнями та документами у підставу грошових вимог ОСОБА_1 покладені правовідносини по двох договорах з Боржником (по Договору зберігання та по Договору купівлі-продажу), зазначає наступне.

Як правильно зауважив розпорядник майна, Заявник, не виконавши відповідну вимогу суду, не надав докази на підтвердження набуття ФОП Ашихміним О.М. соняшнику врожаю 2019 року (який був потім поставлений Боржнику).

Тут доречно окремо відзначити, що надання додаткових документів, в тому числі Договору зберігання, який передує згідно з датуванням наданому до того Договору купівлі-продажу, вказаної вимоги вочевидь ніяк не спростовує.

Докази набуття на будь-яких підставах та умовах соняшнику врожаю 2019 року Заявником перед його передачею Боржнику на зберігання відсутні.

Перевіряючи фінансову спроможність ФОП Ашихміна О.М. придбати 315 тон соняшнику, вартістю, виходячи з умов Договору купівлі-продажу, близько 7000 грн за тону, суд отримав відповідь з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суми річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (№3074116 від 23.07.2026), за даними якої загальні суми нарахованого доходу ОСОБА_1 становлять: за 2017 рік 960 800 грн (за податковою декларацією платника єдиного податку фізичної особи); за 2018 рік - 9611,86 грн (за податковою декларацією про майновий стан і доходи та додатком Ф2 до неї); за 2019 рік 975 340 грн (за податковою декларацією платника єдиного податку фізичної особи (першої та другої груп)), при цьому цифровий показник виплаченого доходу за ці роки - 0 грн.

Слід визнати, що такі показники не підтверджують, а спростовують реальну фінансову можливість безпосереднього в ОСОБА_1 оплатно придбати у 2019 році 315 тон соняшнику. Інших джерел набуття Заявник не наводить, нехтуючи також вимогами суду надати відповідні докази.

За поясненнями Заявника, в рамках правовідносин з Боржником за двома договорами він спочатку передав товар (315 тон соняшнику 2019 року) на склад Боржника зберігача за Договором зберігання, а потім цей самий товар проданий Боржнику, з чим пов`язується відсутність товарно-транспортних накладних, бо товар не транспортувався.

Але ж Заявник в розрізі оновлення ним правовідносин, що покладаються у підставу грошових вимог з додаванням до них відносин зберігання, залишив поза увагою умову п.2.2 Договору зберігання, згідно з якою доставка товару на склад Зберігача здійснюється силами та за рахунок Поклажодавця Заявника.

Будь-які докази доставлення Заявником / на замовлення Заявника перевізником набутих 315 тон соняшнику 2019 року на склад ТОВ «Барви» для зберігання відсутні, яким чином, транспортом це відбувалось не пояснено.

У додаткових поясненнях Заявник констатує, що Товариство не виконало своїх зобов`язань щодо розрахунку, однак ніяк не обґрунтовує причини передачі товару зі зберігання на продаж, не отримавши 100% передплату (п.3.1 Договору купівлі-продажу).

Той стверджувальний Заявником факт, що товар не переміщувався після його передачі на зберігання та під час наступного продажу, не звільняє від обов`язку окремого оформлення відповідної документації за обома договорами, однак будь-які складські документи (в тому числі з фіксацією переміщення всередині складу), оформлення яких передбачено обома договорами, що відображено вище, та взагалі є обов`язковим для угод такого роду відсутні.

Надавши окрему оцінку видатковій накладній ВН-00003 від 04.11.2019, наданій як на засвідчення факту передачі Заявником Боржнику 315 тон соняшнику вартістю 2 205 000,00 грн, варто по-перше, звернути увагу, що за вимогами ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ повинен містити посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; підпис або інші дані, які дають змогу ідентифікувати особу, що брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу.

На видатковій накладній ВН-00003 від 04.11.2019 ключовому документі, яким Заявник обґрунтовує факт поставки, містяться підписи, але не позначені прізвища підписантів відповідальних осіб, і додаткове надання довіреності на отримання ТМЦ № 27 від 04.11.2019 в даному випадку ситуацію не виправляє.

Визначальним є той факт, на чому ґрунтовно акцентує розпорядник майна, що у вказаній видатковій накладній йдеться посилання на Договір № 1 від 11.10.2019, а не на Договір №1 від 01.11.2019, з яким пов`язуються заявлені грошові вимоги до Боржника.

За умов підвищеного стандарту доказування кредиторських вимог така розбіжність не може розглядатися як така, що не має значення чи є не суттєвою, оскільки це безпосередньо стосується ідентифікації господарської операції, за якою заявляється заборгованість.

Будь-які пояснення стосовно цієї розбіжності з боку Заявника відсутні.

Крім того, не можна залишити поза увагою, що Заявник, посилаючись у поясненнях лише на усне, будь-чим не підтверджене, його спілкування з керівництвом Боржника, в рамках якого заборгованість останнім не заперечується (за твердженням Заявника), не надає будь-яких письмових звернень до Боржника з метою отриманням заборгованості.

Відсутність таких звернень, претензій, а також відсутність звернення до суду з позовом протягом більш як шести років з моменту утворення боргу та звернення Заявника до суду за визнанням боргу ТОВ «Барви» лише після відкриття провадження у справі про банкрутство цього Товариства викликає розумний сумнів та також є вагомою обставиною при оцінці обставин по правовідносинах Заявника з Боржником, про що підставно веде мову розпорядник майна.

З наведеного вище слідує висновок, що надані докази по заяві ОСОБА_1 у їх взаємозв`язку та сукупності не дозволяють встановити необхідні обставини по правовідносинах Заявника з Боржником та їх реальність, зробити достовірний висновок про існування заборгованості Боржника перед Заявником.

Визнання вимог Боржником, який спирається виключно на наявну у справі бухгалтерську довідку, що надавалась у справі разом з відзивом Боржника на заяву ініціюючого кредитора та яка не є первинним документом, викладеного не спростовує.

За таких обставин, суд відхилив грошові вимоги ОСОБА_1 в розмірі 2 205 000,00 грн основного боргу. Як наслідок, відхилені вимоги цього Заявника в сумі 6656,00 грн судового збору за подання заяви про грошові вимоги.

Відповідно до ч.2 ст.47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна (абз. 1). За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково) (абз. 2). За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій, серед іншого, зазначаються розмір, черговість задоволення кожної визнаної вимоги та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, у тому числі вимог кредиторів, які є заінтересованими стосовно боржника (абз. 4, 5).

Констатується, що грошові вимоги кредиторів, які звернулись до суду у встановлений ч. 1 ст.45 КУзПБ строк, суд розглянув, за правилами ч. 2 ст. 47 КУзПБ слід призначити судове засідання для постановлення ухвали за результатами попереднього засідання.

Керуючись ст. 1, 2, 6, 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 3, 12, 20, 197, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Грошові вимоги ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РОНКПП НОМЕР_1 ) до Боржника в розмірі 1 161 400,00 грн основного боргу та 6656,00 грн судового збору відхилити.

2. Грошові вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РОНКПП НОМЕР_2 ) до Боржника в розмірі 2 205 000,00 грн основного боргу та 6656,00 грн судового збору відхилити.

Судове засідання для постановлення ухвали за результатами попереднього засідання призначити на 26.08.2026 об 11:30.

Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Запорізької області за адресою: 69001, м. Запоріжжя, вул.Гетьманська, 4, в режимі відеоконференції.

Явку уповноважених представників сторін, розпорядника майна в судове засідання визнати необов`язковою.

Копії даної ухвали надіслати кредиторам, боржнику, розпоряднику майна, представнику ОСОБА_2 та ОСОБА_1 адвокату Уткіну О.Є. до кабінетів у системі Електронний суд ЄСІКС; Баєву В.М. та ОСОБА_1 поштою.

Контактні дані Господарського суду Запорізької області: вебсайт https://zp.arbitr.gov.ua; е-mail: inbox@zp.arbitr.gov.ua; номер Єдиного контакт-центру судової влади України (044) 207-35-46. Номер телефону гарячої лінії суду: (061) 764-89-30.

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі «Судова влада України» в мережі Інтернет за вебадресою: http://court.gov.ua/fair/sud5009.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, відповідно до ст. 235 ГПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними у ст. 254-259 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 27.08.2026.

Суддя Р.А. Ніколаєнко