Рішення № 139291108, 25.08.2026, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/34/26

Провадження № 2/191/35/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 серпня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чорної О.В.,

секретаря судового засідання Силкіної О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» в особі представника - адвоката Романенко М.Е. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , яким просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 1315243303364 від 01.06.2023року у розмірі 11179 грн.; у порядку розподілу судових витрат стягнути із відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01.06.2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 1315243303364 (далі-Кредитний договір, Договір). У відповідності до умов кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону вказаний Позичальником при укладанні кредитного договору.

За даним кредитним договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит, в розмірі визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в Правилах надання грошових коштів у позику, що розміщені на офіційному веб-сайті Кредитодавця.

Відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 7000,00 грн.

01.05.2024р. між ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» і ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладений Договір факторингу №01052024 (далі- «Договір факторингу»). Згідно даного Договору факторингу 01.05.2024 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 1315243303364 від 01.06.2023року. Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») становить 11179 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 7000,00 грн.; заборгованість за відсотками становить 4179,00 грн.; заборгованість за штрафними санкціями та комісіями становить 0 грн.; заборгованість за пенею становить 0 грн.

В обґрунтування позову посилається на норми матеріального права, зокрема, на статті 512, 525, 526, 530, 626, 638, 639, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Ухвалою від 15.01.2026 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В ніч з 01 на 02 квітня 2026 року, в результаті влучання ворожого дрону, пошкоджено будівлю Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у зв`язку з цим, з 02 квітня поточного року, прийом громадян, реєстрація кореспонденції, розгляд справ судом призупинено.

06.07.2026 відновлено роботу суду, судове засідання призначене на 25.08.2026, о 10.50 годині.

Представник позивача надав клопотання проводити розгляд справи без його участі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи за його відсутності не скористався та не повідомив суд про причини неявки у засідання. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

У зв`язку з викладеним, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Частиною 2 статті 639 ЦК України також визначено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4, 5 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» №2664-III договір про надання фінансових послуг, якщо інше не передбачено законом, повинен містити підписи сторін.

Відповідно до ст. 12 Закону "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання в тому числі "електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (абз. 3 ч. 1 ст. 12). У свою чергу згідно з визначенням одноразового ідентифікатора, наведеного у п. 6 ч. 1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Судом встановлено, що 01.06.2023 між ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» і ОСОБА_1 укладений в електронній формі договір про надання фінансового кредиту продукту «СТАРТ», з боку відповідача підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором Y3V4Q9 на наступних умовах: кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит, в розмірі 7000 грн. 00 коп. (Сім тисяч гривень нуль копійок) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та в Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту "СТАРТ" ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВІВА КАПІТАЛ"; дата видачі кредиту - 01.06.2023; кредит надається строком на 30 (Тридцять днів) днів від дати отримання Кредиту Позичальником, а саме до 01.07.2023 р. Позичальник має право ініціювати продовження строку кредитування (пролонгації), установленого договором, на підставі звернення до Кредитодавця в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації споживачем такого права (п. п. 1.1.-1.8 договору). Період строку дії Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 509,84 (П`ятсот дев`ять цілих вісімдесят чотири соти) процентів річних, що становить 1,393 (Одна ціла триста дев`яносто три тисячні) процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним (п. 1.9.1). Орієнтовна загальна вартість Кредиту для суми Кредиту що вказана в п. 1.3. Договору, за умови застосування до відносин між Сторонами правил нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою, складає 9925,30 (Дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять п`ять гривень тридцять копійок) та включає в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 2925,30 (Дві тисячі дев`ятсот двадцять п`ять гривень тридцять копійок) та суму Кредиту у розмірі 7000 грн. 00 коп. (Сім тисяч гривень нуль копійок). Орієнтовна реальна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, складає 509,84 (П`ятсот дев`ять цілих вісімдесят чотири сотих) процентів річних, при цьому загальна вартість за Кредитом у процентному вираженні за строк 9925,30 грн. (п. 1.14.1 договору).

Такі ж умови кредитування зазначені у переддоговірних документах - анкеті-заяві на отримання кредиту та паспорті споживчого кредиту, які містяться в матеріалах справи.

У додатку № 3 до договору міститься графік платежів, в якому зазначається термін дії договору - з 01.06.2023 по 01.07.2023, сума кредиту - 7000,00 грн., проценти за користування кредитом - 2 925,30 грн., загальна вартість кредиту - 9 925,30 грн.

В матеріалах справи мітиться довідка про ідентифікацію позивача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВАРИСТВА 3 «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТПІТАЛ» відповідно до вимог частини 1 статті 12 Закону України № 675-VIII; унікальний ідентифікатор (код підпису) Номер телефону позичальника Електрона пошта позичальника Дата та час надсилання паролю Номер карти/маска карти: НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 01.06.2023 15:05: 25 НОМЕР_3 .

В якості доказу перерахування кредитних коштів відповідачу позивач надає довідку ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» повідомляє про успішність наступної операції, згідно договору з ТОВ «ВІВА КАПІТАЛ» № М1805/1 від 18.05.2023р.: зарахування 7000.00 UAH 2023-06-01 на банківську карту № НОМЕР_3 .

На підтвердження складових та загальної суми заборгованості позивач надав розрахунок заборгованості, з якого вбачається, що позивачу первісним кредитором 01.06.2023 року перераховано 7000,00 грн.; нараховано процентів за користування - 8358,00 грн.; разом сума заборгованості - 15358, 00 грн. Також з розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем було здійснено два платежі з метою погашення заборгованості - 04.07.2023року в сумі 1500,00 грн.; 07.07.2023 року - в сумі 2679,00 грн., що разом становить 4179,00 грн.

Як вбачається із позову, цього розрахунку та інших матеріалів справи, первісний кредитор сплачені позичальником грошові кошти в сумі 4179,00 грн. повністю відніс на погашення відсотків, не зменшивши тіло кредиту.

Суд не погоджується із заявленим розміром заборгованості з наступних підстав.

Як вже зазначалося вище, кредитний договір був укладений сторонами на тих умовах, що строк дії договору складає 30 днів, а загальна вартість кредиту - 9 925,30 грн., з них - 2 925,30 грн. - це проценти за користування кредитом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Разом з тим, згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року.

Під час розгляду цієї справи суд враховує правову позицію Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 відповідно до якої право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Права та інтереси кредитодавця в охоронюваних правовідносинах забезпечуються частиною другою ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, однак в порядку вказаної правової норми такої позовної вимоги заявлено не було.

Отже, суд дійшов висновку, що сторони погодили строк дії договору до 01.07.2023 року, тому, починаючи із зазначеної дати, позивач не мав права нараховувати проценти за користування кредитом. Суд звертає увагу, що пунктом 1.8. договору прямо визначено, що саме Позичальник має право ініціювати продовження строку кредитування (пролонгації), установленого договором, на підставі звернення до Кредитодавця в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації споживачем такого права. Однак матеріали справи не містять жодних доказів такого звернення відповідача із проханням про продовження строку дії договору, отже, суд приходить висновку, що термін дії договору складає 30 днів, до 01.07.2023 року.

Договір у всіх своїх складових містить чіткі умови кредитування на визначений строк, а саме: загальна вартість кредиту - 9 925,30 грн., з них 7000,00 - тіло кредиту, 2 925,30 грн. - проценти за користування кредитом. Враховуючи, що відповідач частково сплатив заборгованість у розмірі 4179,00 грн., то його борг складає: 9 925,30 - 4179,00 = 5746,30 грн.

Враховуючи, що проценти ним були повністю сплачені, правова природа цього боргу - це залишок тіла кредиту.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (стаття 517 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Суд встановив, що 01.05.2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (Фактор) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» (Клієнт) укладений договір факторингу № 01052024, згідно умов якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права Вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити Клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим Договором. Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог у формі наведеної в Додатку № 1 до цього Договору, за умови виконання Фактором вимог перерахування сум грошових коштів фінансування передбачених Розділом З Договору (п. 4.1.). 01.05.2024 підписаний AKT приймання-передачі реєстру прав вимог за Договором факторингу №01052024 від 01.05.2024 року, згідно з вимогами Договору факторингу №01052024 від «01» травня 2024 року(надалі - Договір), Кредитор передав, а Фактор (новий кредитор) прийняв Реєстр прав вимог за Договором, складений за формою згідно із Додатком № 1 до даного Договору. Кількість боржників:980. Згідно Витягу з реєстру боржників від 01.05.2024 у ньому значиться відповідач.

В матеріалах справи наявні докази здійснення оплати фактором права вимоги, а саме копія платіжного інструкції № 8191 від 02.05.2024 згідно якої фактор сплатив клієнту 133539.82 грн., призначення платежу - оплата по договору факторингу № 01052024 від 01 травня 2024 року без ПДВ.

Таким чином, суд встановив, що позивач набув право вимоги до відповідача згідно вказаного договору факторингу.

Законодавцем передбачено можливість відступлення первісним кредитором новому кредитору як повного обсягу прав та обов`язків, належних йому на момент відступлення (універсальне правонаступництво), так і можливість відступлення прав лише в певній частині, що обумовлюється сторонами в договорі відступлення права вимоги (сингулярне правонаступництво). Оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права "nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet", який означає, що "ніхто не може передати більше прав, ніж має сам".

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 16 жовтня 2018 року у справі №914/2567/17, від 04 грудня 2018 року у справі № 31/160 (29/170(6/77-5/100), від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19.

При цьому відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора. Виходячи із загальних правил та положень статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора. Обсяг цих прав та умови їх переходу визначаються на момент переходу цих прав до нового кредитора. Тобто новий кредитор отримує право вимагати виконання зобов`язання в обсязі, що існував на момент підписання договору цесії (відступлення права вимоги).

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Питання про розподіл судових витрат, зокрема судового збору, слід вирішити відповідно до ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у розмірі 1245,67 грн.

Стосовно розміру витрат на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн., суд дійшов наступного.

Як зазначено в ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що 01.01.2025 року між позивачем та адвокатом Лівак І.М. укладений договір №42649746 про надання правової допомогизгідно з п. 1.1. якого КЛІЄНТ доручає, а АДВОКАТ приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу (правничу допомогу) в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором. Деталі предмету договору встановлюються додатковими угодами. Пункт 4.8. передбачає загальну тарифікацію послуг адвоката, а оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3 банківських днів з моменту отримання КЛІЄНТОМ рахунку (п. 4.2).

Відповідно до додаткової угоди № 1315243303364 від 17.11.2025 до договору Адвокат зобов`язується здійснити представництво та захист інтересів Клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 .

Згідно детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Лівак І.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" щодо стягнення кредитної заборгованості склад, обсяг та види виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом містить в собі: Правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» - 2250 грн., складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, позивач - 3000,00 грн., формування додатків до позовної заяви (письмові докази) - 750,00 грн., разом - 6000,00 грн.

Актом № 1315243303364 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) сторони підтверджують, що АДВОКАТ надав, а КЛІЄНТ прийняв правничу (правову) допомогу загальною вартістю 6 000 грн. (перелік та вартість послуг зазначені).

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем не подано суду клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 534/14/20 (провадження № 61-6638св22) зроблено висновки про те, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану позивачу під час розгляду справи у суді першої інстанції, суд враховує, що адвокат - це кваліфікований юрист з повною вищою юридичною освітою. При підготовці позовної заяви до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором відсутня необхідність у вивченні та опрацюванні великої за обсягом законодавчої бази, що регулює спірні відносини, оскільки існує усталена судова практика, представник позивача участі в судових засіданнях не приймав.

За таких обставин, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу в сумі 6000,00 грн є занадто завищеним, виходячи з критерію розумності та враховуючи конкретні обставини справи, тому суд дійшов висновку, що загальна вартість виконаних представником робіт (наданих послуг), які є реальними та необхідними становить 2000,00 грн.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 211, 247, 259, 263 279, 280-281 ЦПК України, ст. ст. 3, 11, 15, 526, 1048, 1049, 1054 ЦК України, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42649746) заборгованість за Кредитним договором № 1315243303364 від 01.06.2023 року в розмірі 5746,30 грн. (п`ять тисяч сімсот сорок шість гривень 30 коп.), яка є залишком тіла кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42649746) судовий збір в сумі 1245,67 грн. (одна тисяча двісті сорок п`ять гривень 67 коп.) грн. та витрати на правову допомогу в розмір 2000,00 (дві тисячі) гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування та місцезнаходження сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 25.08.2026 року.

Суддя О. В. Чорна