Ухвала суду № 139290767, 27.08.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

712/6834/26

2/712/4081/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Борєйко О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою.

Після визначення системою автоматизованого розподілу справ головуючого судді у вказаній справі та передачі її судді, направлено запит до Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради для з`ясування місця реєстрації відповідача.

Згідно відповіді Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради, відомості про адресу реєстрації відповідача Судді Ігоря Анатолійовича, відсутні.

Під час вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України.

Крім того, згідно ч.1 ст.27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч.9 ст.28 ЦПК України, позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Однак, будь-яких доказів, які свідчать, що відповідач був зареєстрований на території Соснівського району м. Черкаси, проживав на даній території, матеріали позовної заяви не містять.

Згідно ч.2 ст.28 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

Однак, доказів перебування на утриманні позивача малолітніх або неповнолітніх дітей або доказів того, що вона не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача, а також про існування домовленості між подружжям щодо розгляду даного позову Соснівським районним судом м. Черкаси, до позовної заяви не додано.

Згідно ч. 4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року встановлений в розмірі 3 328 гривень.

Отже, позивач при зверненні до суду з даним позовом повинна сплатити судовий збір у розмірі 1 331 гривню 20 копійок.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою комп`ютерної програми документообігу загальних судів «Д-3». Дані щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять в автоматичному режимі до КП «Д-3», при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.

До позовної заяви позивачем додано копію квитанції №0501-2402-8509-6402 від 12 травня 2026 року про сплату судового збору в розмірі 1 331 гривня 20 копійок за наступними реквізитами: одержувач платежу ГУК у Черк.обл./Придніпров р-н/22030101, код отримувача: 37930566, рахунок №UA968999980313141206000023765, призначення платежу: 101; 2705113301; Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Придніпровський районний суд міста Черкаси .

Разом з тим, з позовною заявою позивач звернулась до Соснівського районного суду мм. Черкаси.

Згідно ч.1 ст.185 ЦПК України, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч.2 ст.185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, недоліки позовної заяви повинні бути усунуті шляхом подання до суду відповідної квитанції (платіжного доручення) про сплату судового збору за одну немайнову вимогу в розмірі 1 331 гривня 20 копійок за розгляд справи №712/6834/26 Соснівським районним судом м. Черкаси.

На підставі вищевикладеного, ухвалою судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 липня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишено без руху;

надано позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків, який відраховується з дня отримання позивачем копії ухвали про залишення позовної заяви без руху;

роз`яснено позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатись не поданою і буде повернута позивачу.

Ухвалу судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 липня 2026 року отримано позивачем 25 липня 2026 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення R 067227713922.

Таким чином, останнім днем для усунення недоліків позовної заяви є 29 липня 2026 року.

Станом на 27 серпня 2026 року недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі судді від 02 липня 2026 року, позивачем не усунуто.

Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно ч.5 ст.185 ЦПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом п`ятиденний строк, позовну заяву з доданими до неї матеріалами необхідно повернути позивачу.

Відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Згідно ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Згідно п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішеннях ЄСПЛ, постановлених за результатами розгляду справ «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року, зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулювання з боку держави.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1, 8, 9, 24, 55, 57, 68, 129 Конституції України, ст.ст. 10, 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - вважати не поданою і повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду в порядку та строки, передбачені ст. 353 - 355 ЦПК України.

Суддя О.М. Борєйко