Ухвала суду № 139288991, 24.08.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.08.2026 Справа №607/21324/24 Провадження №1-кп/607/937/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі колегії суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 дистанційно в режимі відеоконференції, обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , перекладача ОСОБА_15 дистанційно в режимі відеоконференції, у м.Тернополі в залі суду під час відкритого судового засідання у кримінальному провадженні №12023210000000443, стосовно:

1. ОСОБА_16 про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.28 - ч.4 ст.189, ч.1 ст.263 КК України;

2. ОСОБА_8 про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.28 - ч.4 ст.189 КК України;

3. ОСОБА_9 про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.27 - ч.4 ст.189 КК України;

4. ОСОБА_7 про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.27 - ч.4 ст.189, ч.2 ст.28 ч.4 ст.189 КК України;

5. Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.27 - ч.4 ст.189, ч.2 ст.28 ч.4 ст.189, ч.1 ст.255-1 КК України, -

встановив:

Прокурор ОСОБА_5 заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 . Обгрунтовуючи подане клопотання посилається на те, що ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у особливо тяжких кримінальних правопорушень, зокрема у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.189 КК України. Крім того, на даний час продовжують існувати та не зменшились ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Зокрема, обвинувачений ОСОБА_7 усвідомлюючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень та можливу міру покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років, з метою уникнення покарання може переховуватись від суду як на території України, так і поза її межами. Крім того, ОСОБА_7 перебуваючи на волі може незаконно впливати на свідків/потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки вони відомі ОСОБА_7 . Просить врахувати, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні насильницького злочину, а відтак останній як особисто так і через третіх осіб може незаконно впливати на свідків/потерпілих з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду та його результати. Також, ОСОБА_7 особисто або через третіх осіб може незаконно впливати, у тому числі шляхом застосування погроз, на свідків/потерпілих та інших обвинувачених у даному кримінальному провадженні з метою ненадання ними показів чи надання показів в його користь. ОСОБА_7 не працює, не має постійного законного заробітку, осіб на його утриманні немає, що свідчить про слабку міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місцях його проживання. Вказані обставини характеризують ОСОБА_7 як особу, яка схильна до вчинення кримінальних правопорушень, і дає підставу вважати, що останній перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, прокурор ОСОБА_5 заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 . Обгрунтовуючи подане клопотання посилається на те, що Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень. Крім того, на даний час продовжують існувати та не зменшились ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Зокрема, обвинувачений ОСОБА_6 усвідомлюючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень та можливу міру покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років, з метою уникнення покарання може переховуватись від суду як на території України, так і поза її межами. Крім того, ОСОБА_6 перебуваючи на волі може незаконно впливати на свідків/потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки вони відомі Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI Просить врахувати, що Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI обвинувачується у вчиненні насильницького злочину, а відтак останній як особисто так і через третіх осіб може незаконно впливати на свідків/потерпілих з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду та його результати. Також, Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI особисто або через третіх осіб може незаконно впливати, у тому числі шляхом застосування погроз, на свідків/потерпілих та інших обвинувачених у даному кримінальному провадженні з метою ненадання ними показів чи надання показів в його користь. Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI не працює, не має постійного законного заробітку, що свідчить про слабку міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місцях його проживання. Вказані обставини характеризують Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI як особу, яка схильна до вчинення кримінальних правопорушень, і дає підставу вважати, що останній перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заявлені ним клопотання підтримав, посилаючись на зазначені у них мотиви.

Захисник ОСОБА_11 щодо задоволення клопотання прокурора заперечив, як безпідставне. Крім того, адвокат ОСОБА_11 подав клопотання про зміну запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави. Клопотання обґрунтовує тим, що ухвалою суду від 30 червня 2026 року Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI зменшено розмір застави до 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, однак вказаний розмір застави є непомірним для обвинуваченого. Вказує, що у Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI немає доходу та майна. Зменшуючи розмір застави суд врахував майновий стан обвинуваченого, відсутність заробітку та перебування на його утриманні двох малолітніх дітей. Водночас вказана обставина, на думку сторони захисту, свідчить про доцільність визначення Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI застави у мінімальному розмірі, визначеному п.3 ч.5 ст.182 КПК України. Захисник вважає, що суд в ухвалі від 30 червня 2026 року безпідставно послався на рішення ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року щодо ймовірності залучення коштів третіх осіб для внесення застави. Захисник стверджує, що суд при визначенні розміру застави має виходити виключно з майнового та сімейного стану обвинуваченого. Окрім того, тяжкість злочину та наявність ризику враховуються лише при визначенні виду запобіжного заходу, а не його розміру. Застава не була внесена з моменту зменшення її розміру, що на думку сторони захисту свідчить про її непомірність. Захисник вказує, що запобігти наявним ризикам можливо шляхом визначення розміру застави у мінімальному розмірі. У разі зменшення застави чинними залишатимуться покладені на обвинуваченого обов`язки, визначені ст.194 КПК України. Враховуючи відсутність у обвинуваченого доходу та майна, наявність на його утриманні двох малолітніх дітей, його стан здоров`я, помірним та достатнім заходом, який буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків є застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Обвинувачений Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI щодо задоволення клопотання прокурора заперечив, клопотання захисника ОСОБА_11 підтримав в повному обсязі.

Обвинувачений ОСОБА_7 , захисник ОСОБА_12 щодо задоволення клопотання прокурора заперечили, як безпідставне. Захисник ОСОБА_12 вважає, що клопотання захисника ОСОБА_11 про зменшення розміру застави до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб підлягає до задоволення.

Прокурор ОСОБА_5 щодо задоволення клопотання захисника ОСОБА_11 про зміну запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави заперечив, як безпідставне.

Інші учасники клопотань та заперечень не заявили.

В порядку ч.1 ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.27 - ч.4 ст.189, ч.2 ст.28 ч.4 ст.189 КК України; Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.27 - ч.4 ст.189, ч.2 ст.28 ч.4 ст.189, ч.1 ст.255-1 КК України.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_7 та Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI, колегія суддів враховує ступінь тяжкості інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. Це може бути мотивом і підставою для обвинувачених переховуватися від суду, що узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», згідно з якою суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні вказаних ризиків.

Також суд враховує, що ОСОБА_7 та Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI обвинувачуються у вчиненні злочину поєднаного з насильством за попередньою змовою групою осіб, а відтак, вони особисто або через третіх осіб можуть незаконно впливати на свідків/потерпілих з метою дачі ними неправдивих, неповних показань, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення від явки до суду для надання показань, що негативно вплине на розгляд кримінального провадження. Обвинувачені володіють інформацією про свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні, тому реальним є ризик того, що обвинувачені ОСОБА_7 та Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI можуть незаконно впливати на свідків та потерпілих.

Ризик вчинення обвинуваченими ОСОБА_7 та Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI інших кримінальних правопорушень є реальним, оскільки наявні в матеріалах справи відомості про особу обвинувачених, свідчать про стійкість їх протиправної поведінки.

Стороною захисту не надано суду доказів про те, що інші, більш м`які запобіжні заходи, зможуть забезпечити належне виконання обвинуваченими своїх процесуальних обов`язків і запобігти ризикам передбаченим п.1, п.3 та п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, визначеним ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (кримінальне правопорушення , передбачене ч.4 ст.189 КК України, є особливо тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна).

Відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України. За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Наявність кількох ризиків у сукупності унеможливлює застосування до обвинувачених ОСОБА_7 та Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI менш суворих запобіжних заходів, оскільки жоден з них не зможе запобігти існуючим ризикам і забезпечити виконання ними своїх обов`язків.

Будь-яких обставин, що виникли після прийняття рішення про застосування запобіжного заходу та його продовження, які б спростовували наявність чи свідчили про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також спростовують суспільну небезпеку осіб обвинувачених, стороною захисту суду не надано.

Суд вважає, що продовження дії строку запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_7 та Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI кореспондується з характером суспільного інтересу. Зокрема, відповідно до практики Європейського суду з прав людини - рішення у справі Летельє проти Франції особлива тяжкість деяких злочинів, яка викликає негативну реакцію суспільства і соціальні наслідки, виправдовує попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Враховуючи наведене, для забезпечення належної поведінки обвинувачених та виконання ними процесуальних обов`язків, запобігання можливому переховуванню від суду і вчиненню інших кримінальних правопорушень, незаконного впливу на свідків, потерпілих, створення необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, з врахуванням осіб обвинувачених, їх стану здоров`я, майнового стану, тяжкості інкримінованих їм кримінальних правопорушень, рівня міцності соціальних зв`язків, суд приходить до переконання про необхідність продовження кожному з них дії строку виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на два місяці.

У відповідності до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник має право подати клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про зміну умов його застосування. Суть процесуального інституту зміни запобіжного заходу (або його умов, зокрема розміру застави) полягає у виявленні чи виникненні нових обставин, які не були відомі суду при винесенні попередньої ухвали або виникли після її постановлення, та які свідчать про зміну ступеня існуючих ризиків чи майнового стану особи.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 червня 2026 року судом здійснено повторну оцінку доказів обґрунтованості визначеного запобіжного заходу та врахувавши майновий стан обвинуваченого, відсутність постійного доходу і перебування на його утриманні двох малолітніх дітей, суд зменшив розмір застави обвинуваченому Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI з 500 до 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (що є гранично допустимою межею за загальним правилом, визначеним ч. 5 ст. 182 КПК України для особливо тяжких злочинів).

Обґрунтовуючи заявлене клопотання, захисник ОСОБА_11 не наводить жодних нових фактичних даних чи істотних змін у сімейному, майновому стані обвинуваченого або зменшення ризиків, які б виникли після 30 червня 2026 року. Натомість мотиви поданого клопотання зводяться виключно до висловлення незгоди сторони захисту з висновками та правовою оцінкою, наведеною судом у попередній ухвалі від 30 червня 2026 року, зокрема щодо застосування прецедентної практики ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії» та врахування тяжкості злочину під час визначення розміру застави.

Колегія суддів зазначає, що аргументи щодо помилковості, необґрунтованості чи безпідставності мотивів суду, викладених в ухвалі від 30 червня 2026 року, не є підставою для повторного ініціювання питання про зменшення застави в порядку ст. 201 КПК України. Суд першої інстанції не наділений повноваженнями здійснювати перегляд власних рішень, які набрали законної сили, за відсутності нових обставин.

Сама по собі відсутність офіційного доходу чи рухомого/нерухомого майна у обвинуваченого не є безумовною підставою для зменшення розміру застави до мінімального, оскільки при визначенні розміру застави оцінці підлягають обставин кримінального правопорушення, реальність існуючих ризиків, а також можливість залучення коштів з інших джерел, зокрема за рахунок близьких осіб чи третіх осіб (заставодавців).

Доводи захисника про те, що при визначенні розміру застави суд має виходити виключно з особистого майнового та сімейного стану обвинуваченого, а посилання на можливість залучення коштів третіх осіб колегія суддів оцінює критично, оскільки згідно зі ст. 182 КПК України, застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Наявність процесуального статусу заставодавця безпосередньо вказує на те, що законодавець не обмежує джерела походження коштів для застави виключно особистим майном чи доходом обвинуваченого.

При визначенні розміру застави колегія суддів виходить з її мети, зокрема того, що головним критерієм, за яким повинен бути визначений розмір застави, є його достатність для забезпечення виконання обвинуваченим його процесуальних обов`язків.

Вказані позиції суду повністю узгоджується із правовими висновками Європейського суду з прав людини. Зокрема, у рішенні у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain, заява № 12050/04, рішення Великої Палати від 20.11.2010) ЄСПЛ чітко вказав, що при визначенні розміру застави національні суди мають право брати до уваги не лише особисті статки обвинуваченого, але й його зв`язки, масштаб діяльності, а також спроможність третіх осіб (родичів, близьких, ділових партнерів чи заставодавців) внести необхідну суму. Суму застави необхідно оцінювати за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрати застави буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання втекти.

У даній справі Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI обвинувачується у вчиненні ряду тяжких та особливо тяжких злочинів (ч. 3 ст. 27 - ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 255-1 КК України), за що передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна.

Зменшення розміру застави до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб за наявності встановлених та підтверджених ризиків переховування, здійснення тиску на свідків/потерпілих та вчинення інших правопорушень, не забезпечить належного виконання обвинуваченим ОСОБА_6 його процесуальних обов`язків. Така сума застави не матиме достатнього стримуючого характеру та знівелює мету застосування запобіжного заходу.

Визначений ухвалою суду від 30 червня 2026 року розмір застави у 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб достатньою мірою враховує майновий стан та особу обвинуваченого, є співмірним із тяжкістю інкримінованих йому злочинів і встановленими ризиками, жодних нових обставин стороною захисту у клопотанні не наведено, тому клопотання захисника ОСОБА_11 про зменшення розміру застави до задоволення не підлягає.

Керуючись статтями 8, 129 Конституції України, Главою 18, ст.ст.182, 183, 331, 336, КПК України, колегія суддів,-

постановила:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 задовільнити.

ОСОБА_7 продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на два місяці до 23 жовтня 2026 року.

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI задовільнити.

Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на два місяці до 23 жовтня 2026 року.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_11 про зміну запобіжного заходу Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI шляхом зменшення розміру застави, визначеної ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 червня 2026 року з 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб до 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали закінчується 23 жовтня 2026 року в 23 год. 59 хв.

Копію ухвали вручити сторонам та надіслати до Державної установи «Чортківська установа виконання покарань №26» Міністерства юстиції України для виконання та вручення обвинуваченим.

Копію ухвали в перекладі грузинською мовою, засвідчену перекладачем ОСОБА_15 , надіслати до Державної установи «Чортківська установа виконання покарань №26» Міністерства юстиції України для вручення Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI.

Апеляційна скарга на ухвалу в частині продовження строку тримання під вартою може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії ухвали.

Судді ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3