Постанова № 139288944, 27.08.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 443/920/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 серпня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Федорової О.Ф.

секретар судового засідання Волянська Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м. Львова адміністративну справу за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Гивеля Василя Петровича до ОСОБА_2 , Головного управління Національної поліції у Львівській області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, -

встановив:

08.05.2026 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Гивель В.П. звернувся до Жидачівського районного суду Львівської області із позовною заявою до ОСОБА_2 , ГУ НП у Львівській області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 28.04.2026 року інспектором ВП №1 (м. Жидачів) Стрийського РУП у Львівській області, лейтенантом поліції Лівим П.В. винесено стосовно позивача ОСОБА_3 постанову серії ЕНА №7103709 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до постанови, позивачем ОСОБА_3 порушено п. 9.2.а. ПДР (порушення попереджувальних сигналів перед початком руху і зупинкою).

Зазначає, що 28.04.2026 року позивач ОСОБА_3 не здійснював керування транспортним засобом марки «Opel» модель «Vectra», державний номерний знак НОМЕР_1 , оскільки сидів на пасажирському сидінні і чекав на водія, який пішов у магазин. Автомобіль був припаркований біля магазину у с. Нове Село по вул. Шевченка, буд. 36. А тому, обов`язоку у дотриманні ПДР у позивача ОСОБА_3 не виникало.

Вказує, що постанову винесено «на місці вчинення правопорушення» (просто на дорозі) та відразу після того, як правопорушення, ніби-то, було вчинено. За таких умов позивач ОСОБА_3 не мав часу та, відповідно, фізичної можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, зокрема, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою.

Зауважує, що нескладання протоколу про адміністративне правопорушення не дало позивачу ОСОБА_3 можливості висловити свою незгоду із винністю у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки ніде, окрім протоколу, він свою позицію зафіксувати не зміг би. Ніяких пояснень у позивача ОСОБА_3 не відбиралося. В оскаржуваній постанові ніяким чином пояснення або незгода із винністю у вчиненні адміністративного правопорушення позивача ОСОБА_3 не відображені. Позивач ОСОБА_3 не міг подати клопотання, скористатися правовою допомогою, тощо.

Звертає увагу, що до постанови у справі про адміністративне правопорушення не долучено доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, а саме: протоколу у справі про адміністративне правопорушення, пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновку експерта, речових доказів, тощо.

Просить скасувати постанову серії ЕНА №7103709, яку винесено інспектором ВП №1 (м. Жидачів) Стрийського РУП у Львівській області від 28.04.2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення щодо позивача ОСОБА_1 - закрити.

08.06.2026 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшов відзив представника відповідача ГУ НП у Львівській обалсті Михайлишин Н.В. на позовну заяву, у якому вона просила відмовити у задоволенні позовної заяви у зв`язку з безпідставністю такої.

Зазначила, що інспектор чітко спостерігав факт допущення позивачем ОСОБА_1 порушення вимог ПДР, а тому, як посадова особа контролюючого органу у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов`язаний був відреагувати на факт вчинення правопорушення, що і було зроблено.

Вказує, що під час розгляду справи позивачу ОСОБА_1 була роз`яснена причина зупинки, зачитані та роз`яснені його права, було запропоновано передивитись відео правопорушення.

Звертає увагу, що з відеоматеріалів вбачається, що транспортний засіб, яким керував позивач ОСОБА_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту та згодом зупинився біля магазину. На відео зазначено, що позивач ОСОБА_1 пересів із сидіння водія на пасажирське сидіння, намагаючись ввести в оману працівників поліції, що нібито водій даного транспортного засобу пішов у магазин, хоча з припаркованого автомобіля ніхто не виходив. В ході розмови із працівниками поліції, позивач ОСОБА_1 назвав свої невірні дані.

17.06.2026 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшли додаткові пояснення представника позивача ОСОБА_1 адвоката Гивеля В.П., у яких він просив задовольнити позовну заяву.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 11.05.2026 року позовну заяву передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Львова.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 08.06.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 16.06.2026 року відмовлено у задоволенні заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 01.07.2026 року задоволено заяву про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 29.07.2026 року задоволено заяву про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

В судовому засіданні 01.07.2026 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Гивель В.П. підтримав та просив задовольнити позовну заяву.

В судове засідання 04.08.2026 року:

- позивач ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. На адресу Шевченківського районного суду м. Львова подав заяву, у якій просив проводити розгляд справи без його участі, підтримав та просив задовольнити позовну заяву;

- представник позивача ОСОБА_1 адвокат Гивель В.П. не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. На адресу Шевченківського районного суду м. Львова подав заяву, у якій просив проводити розгляд справи без його участі, підтримав та просив задовольнити позовну заяву;

- представник відповідача ГУ НП у Львівській області не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. На адресу Шевченківського районного суду м. Львова подала клопотання про проведення розгляду справи без участі представника пвідповідача.

Дослідивши письмові докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що:

Відповідно до копії постанови серії ЕНА №7103709 від 28.04.2026 року, 28.04.2026 року о 17 год. 15 хв., у с. Нове село по вул. Шевченка, 36, водій керуючи транспортним засобом не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку перед початком руху, при тому не пред`явив посвідчення водія на право керування транспортними засобами та свідоцтво про реєстрацю транспортного засобу, чим порушив п. 9.2.а ПДР, у зв`язку з чим ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Із відеозаписів, зафіксованих на нагрудний відеореєстратор працівника поліції та відеореєстратора, розміщеного у службовому автомобілі працівників поліції, не зафіксовано жодного руху транспортного засобу «Opel», модель «Vectra», державний номерний знак НОМЕР_1 . Натомість, вбачається, що даний автомобіль припарковано на узбіччі автомобільної дороги. Крім того, надані у розпорядження суду відеозаписи не підтверджують факт виходу будь-яких осіб із транспортного засобу та факт пересідання особи водія на пасажирське сидіння.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Згідно з ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, діяння, які є адміністративними правопорушеннями.

Згідно з ч. 2 ст. 122 КУпАП, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.п. а) п. 9.2. Правил дорожнього руху, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед початком руху і зупинкою.

Згідно з ч. 1 ст. 222 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 122 цього Кодексу розглядають органи Національної поліції.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 222 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно з п. 4 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1395 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 року за №1408/27853, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Згідно зі ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ст. 279 КУпАП, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Згідно з ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення, що має бути доведено шляхом надання доказів.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з ст. 246 КУпАП, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 75 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23- рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, і однією із таких презумпцій є закріплена в статті 62 Конституції України презумпція невинуватості, відповідно до якої особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку.

Як зазначено у пункті 30 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 року у справі №463/13 52/16-а, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Щодо суб`єктного складу відповідачів у цій справі суд зазначає наступне.

Враховуючи вищенаведені норми, інспектор поліції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови діє не як самостійний суб`єкт владних повноважень у розумінні КАС України, а від імені та в інтересах органу, у штаті якого він перебуває.

Відповідно до практики Верховного Суду, зокрема, висновків, викладених у постановах від 26.12.2019 року у справі №724/716/16-а та від 17.09.2020 року у справі №742/2298/17 щодо аналогічних правовідносин, посадова особа органу владних повноважень не може виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме юридична особа відповідний орган, на який покладено функціональний обов`язок розглядати такі справи.

Оскільки позивачем разом із Головним управлінням Національної поліції у Львівській області було визначено відповідачем також інспектора поліції Лівого П.В., суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, пред`явлених безпосередньо до працівника поліції (як неналежного відповідача), натомість спір по суті щодо оскарження постанови підлягає вирішенню відносно належного суб`єкта владних повноважень Головного управління Національної поліції у Львівській області.

Щодо суті спору та правомірності оскаржуваної постанови.

З огляду на викладене, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийнятої працівником поліції постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б об`єктивно підтверджували факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. За таких обставин доводи позивача про те, що він не вчиняв зазначеного правопорушення, відповідачем належними доказами не спростовані. Тому суд дійшов висновку, що обставини, які стали підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, належним чином не підтверджені, а правомірність оскаржуваної постанови відповідачем не доведена, у зв`язку з чим така постанова підлягає скасуванню.

Частиною 1 статті 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного та керуючись: ст. ст. 90, 139, 241-246, 286, 293, 295 КАС України, ст. ст. 122, 222, 245-247, 251, 268, 278, 279, 280, 293 КУпАП, -

ухвалив:

Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 адвоката Гивеля Василя Петровича до ОСОБА_2 , Головного управління Національної поліції у Львівській області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі задовольнити частково.

Постанову серії ЕНА №7103709 від 28.04.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП - закрити.

У задоволенні позовних вимог представника позивача ОСОБА_1 адвоката Гивеля Василя Петровича до ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області, код ЄДРПОУ 40108833, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір у розмірі 665 /шістсот шістдесят п`ять/ гривень 60 /шістдесят/ копійок.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 286 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а саме до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення складено 27.08.2026 року, у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місцепроживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області, ЄДРПОУ 40108833, місцезнаходження: Львівська обл., Львівський р-н, м. Львів, вул. Генерала Григоренка, буд. 3.

Суддя О. Ф. Федорова