Рішення № 139288414, 20.08.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" серпня 2026 р. Справа № 924/509/26

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., при секретарі судового засідання Жиромській А.Ю., розглянувши матеріали справи

за позовом 1) товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТТЕХТОРГ", м. Хмельницький,

2 ) товариства з обмеженою відповідальністю "РАДОС СВ", м. Нікополь

до Південно-західного міжобласного територіального Антимонопольного комітету України, м. Хмельницький

про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії

за участю представників сторін:

від позивача 1: Кравчук С.О. - згідно ордера (в режимі відеоконференції),

від позивача 2: Кобеляцький Д.М. згідно ордера (в режимі відеоконференції),

від відповідача: Дунець А.Ю. згідно посвідчення,

встановив:

товариство з обмеженою відповідальністю "ОПТТЕХТОРГ" та товариство з обмеженою відповідальністю "РАДОС СВ" звернулися до суду з позовами, у яких просять визнати недійсним та скасувати рішення Адміністративної колегії Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.04.2026 №72/18-р/к у справі № 72/33-26 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафів» в частинах, що стосується відповідних товариств.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначають, що АМКУ прийняв необґрунтоване та незаконне рішення. Вважають, що сама по собі наявність однакової IP-адреси не доводить факту обміну інформацією між учасниками торгів, оскільки IP-адреса може використовуватись необмеженим колом осіб, які перебувають у межах однієї локальної мережі, бізнес-центру, промислового майданчика, коворкінгу, офісної будівлі, провайдера або використовують NAT-трансляцію адрес. Посилання АМКУ на факт одночасного перебування особи у трудових відносинах із двома суб`єктами господарювання, наявність довіреної особи, уповноваженої на вчинення окремих дій у банківській установі не є, на думку позивачів, належними та достатніми доказами вчинення антиконкурентних узгоджених дій.

Щодо факту надання безвідсоткової фінансової допомоги між ТОВ "ОПТТЕХТОРГ" та ТОВ "РАДОС СВ", позивачі зазначають, що в даному випадку АМКУ фактично ототожнює звичайні цивільно-правові та господарські відносини між суб`єктами підприємництва із доведеністю антиконкурентної поведінки. Щодо спільних властивостей завантажених електронних файлів тендерних пропозицій, то відповідачем, на думку позивачів, не враховано, що вимога до завантаження електронних файлів у певному форматі, з певними пропозиціями при участі у торгах, визначається замовником закупівлі у тендерній документації, відтак учасники торгів не могли використовувати інші формати, відступати від умов, які зазначені, як вимога замовника для тендерної документації. Позивачі вважають, що територіальний орган АМКУ не довів обставини, які мають значення для справи; не встановив обставини пов`язаності суб`єктів господарювання.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, який сформований в системі Електронний суд 03.06.2026, заперечує проти позовів та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Заперечення мотивує обставинами, встановленими в оскаржуваному рішенні.

Представники позивачів в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав викладених у відзиві, просила у позовах відмовити.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

03.04.2026 року адміністративною колегією Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 72/18-р/к у справі № 72/33-26.

Як зазначено у рішенні, товариство з обмеженою відповідальністю «РАДОС СВ» та товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТТЕХТОРГ» взяли учать у відкритих торгах на закупівлю: «ДК 021:2015: 42130000-9 - Арматура трубопровідна: крани, вентилі, клапани та подібні пристрої» (ідентифікатор закупівлі - UA-2025-03-27- 000096-a), проведених акціонерним товариством «ДНІПРОВСЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ».

За результатами розгляду справи №72/33-26, дії учасників визнано антиконкурентними узгодженими діями, які стосуються спотворення результатів аукціону, що є порушенням пункту 1 статті 50, пункту 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

За вчинення порушення на ТОВ «РАДОС СВ» накладено штраф у розмірі 249,00 грн.

За вчинення порушення на ТОВ «ОПТТЕХТОРГ» накладено штраф у розмірі 68000,00 грн.

За результатами аналізу тендерних пропозицій ТОВ «РАДОС СВ» та ТОВ «ОПТТЕХТОРГ», іншої інформації та матеріалів, отриманих Відділенням під час розгляду справи №72/33-26, виявлено обставини, які свідчать про те, що позивачі узгоджували свою поведінку під час підготовки та участі у торгах, а саме встановлено використання позивачами одних і тих самих ІР-адрес.

Згідно з інформацією, наданою державним підприємством «Прозорро» (лист від 08.09.2025 №206/01/1730/04 (вх. №72-01/2605 від 08.09.2025), учасники під час участі в аукціоні використовували одну і ту ж ІР-адресу - НОМЕР_1 (при здійсненні входу на модуль аукціону).

Згідно з інформацією, наданою оператором авторизованого електронного майданчика товариством з обмеженою відповідальністю «Смарттендер» листом від 11.09.2025 № 852 (вх. № 72-01/2636 від 11.09.2025) встановлено, що учасники для подання комерційної пропозиції та завантаження документів тендерних пропозицій на торги використовували одну і ту ж саму ІРадресу 94.230.195.11 (при завантажені документів тендерних пропозицій).

Листом від 24.09.2025 №20.1.0.0.0/7-250912/32952-БТ (вх. №72-01/596 кі від 25.09.2025) АТ КБ «ПриватБанк» повідомило Відділення, що до автоматизованої системи дистанційного самообслуговування «Клієнт-Банк» для здійснення платежів до, під час та після участі в торгах обоє учасників входили з одних ІР-адрес: НОМЕР_2 , НОМЕР_1 , НОМЕР_3 .

Згідно з інформацією ресурсу https://apps.db.ripe.net послуги доступу до мережі Інтернет через ІР-адреси НОМЕР_2 , НОМЕР_1 , НОМЕР_3 надавались товариством з обмеженою відповідальністю «Хмельницькінфоком» (ідентифікаційний код юридичної особи - 21336610).

ТОВ «Хмельницькінфоком» листами від 10.09.2025 №59 (вх. № 72-01/2631 від 11.09.2025) та від 14.01.2026 № 4 (вх. № 72-01/94 від 14.01.2026) повідомило, що ІР адреси НОМЕР_2 , НОМЕР_1 , НОМЕР_3 протягом квітня травня 2025 року надавалася в користування товариству з додатковою відповідальністю «Хмельницька спеціалізована пересувна механізована колона-525», відповідно до публічного договору надання телекомунікаційних послуг № 140275 від 11.12.2014 за адресою: вул. Львівське шосе, 14/1, м. Хмельницький. Послуги з доступу до мережі Інтернет для ТОВ «РАДОС СВ» та ТОВ «ОПТТЕХТОРГ», ТОВ «Хмельницькінфоком» не надавало.

Листом від 10.10.2025 № 18 (вх. № 72-01/2967 від 13.10.2025) товариство з додатковою відповідальністю «Хмельницька спеціалізована пересувна механізована колона-525» повідомило, що протягом 2025 року послуги з доступу до мережі Інтернет для ТОВ «РАДОС СВ» та ТОВ «ОПТТЕХТОРГ» не надавало.

Згідно з відомостями, які містяться в ЄДР, ТОВ «ОПТТЕХТОРГ» зареєстроване за адресою: 29016, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, місто Хмельницький, вул. Львівське шосе, будинок 14/1.

Інший учасник торгів - товариство з обмеженою відповідальністю «РАДОС СВ», згідно з відомостями, які містяться в ЄДР (ідентифікаційний код юридичної особи 44055420), зареєстроване за адресою: 53200, Дніпропетровська обл., місто Нікополь, вул. Запорізька, будинок 49.

У рішенні зазначено, що учасники (зважаючи на різне місцезнаходження), які виступали конкурентами на торгах, у період підготовки та участі у торгах використовували одні і ті ж IP -адреси при здійсненні входу на модуль аукціону, при завантажені тендерних пропозицій та при вході до системи дистанційного банківського обслуговування, свідчить про те, що під час підготовки та участі в торгах ТОВ «РАДОС СВ» та ТОВ «ОПТТЕХТОРГ» мали спільний доступ до комп`ютерного обладнання, що створило умови доступу до інформації про господарську діяльність один одного, а також сприяло обміну інформацією між ними під час підготовки для участі в торгах та дало можливість узгодити тендерні (цінові) пропозиції та умови участі у торгах.

В рішенні встановлено взаємозв`язок учасників через довірену особу, яка має право на здійснення дій в банківській установі від імені клієнта.

Згідно з інформацією, наданою АТ КБ «ПриватБанк» листом від 24.09.2025 №20.1.0.0.0/7-250912/32952-БТ (вх. №72-01/596 кі від 25.09.2025), з 02.04.2025 року довіреною особою, яка має право на здійснення дій в банківській установі від імені ТОВ «ОПТТЕХТОРГ» є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ).

Згідно з відомостями, які містяться в ЄДР (витяг від 09.01.2026 за кодом доступу 351185759652) станом на 01.04.2025 року ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) був засновником ТОВ «РАДОС СВ».

В рішенні зазначено, що наведені обставини підтверджує зацікавленість у співпраці, зумовлюють взаємодію позивачів між собою та обмін інформацією між ними, зокрема під час участі у торгах.

В рішенні встановлено наявність у позивачів спільного працівника.

Листом від 11.09.2025 № 2200-0604-5/69165 (вх. № 7-01/573 кі від 12.09.2025) Головне Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надало перелік працівників, які були пов`язані трудовими відносинами з позивачами у період з 01.01.2025 по 30.06.2025.

Проаналізувавши вищезазначену інформацію Відділенням встановлено, що під час участі у торгах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), який є кінцевим бенефіціарним власником, засновником та керівником ТОВ «РАДОС СВ», одночасно перебував у трудових відносинах з ТОВ «ОПТТЕХТОРГ» (з 01.01.2025 по 30.06.2025) на посаді менеджера і виконання трудових обов`язків дозволяло йому бути обізнаним із господарською діяльністю цього товариства, зокрема з намірами брати участь у торгах.

Також в рішенні встановлено наявність банківських розрахунків між засновниками учасників.

Згідно з відомостями, які містяться в ЄДР станом на 01.04.2025 року засновником ТОВ «РАДОС СВ» був ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ).

Згідно з відомостями, які містяться в ЄДР ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) з 09.12.2003 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Нікопольська ДПІ) як фізична особа підприємець.

Відповідно до відомостей, які містяться в ЄДР станом на 01.04.2025 року засновником ТОВ «ОПТТЕХТОРГ» був ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ).

Згідно з відомостями, які містяться в ЄДР, ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ) з 07.10.2021 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Нікопольська ДПІ) як фізична особа підприємець.

За результатами аналізу інформації, отриманої від АТ КБ «ПриватБанк» листом від 24.09.2025 №20.1.0.0.0/7-250912/32952-БТ (вх. №72-01/596 кі від 25.09.2025) стосовно банківських операцій за відкритими розрахунковими рахунками Учасників встановлено, що між засновниками ТОВ «РАДОС СВ» та ТОВ «ОПТТЕХТОРГ» та протягом 2024 року та першого півріччя 2025 року відбувались фінансові операції (до, під час та після проведення торгів).

В рішенні встановлено надання безвідсоткової фінансової допомоги.

За результатами аналізу інформації, отриманої від АТ КБ «ПриватБанк» листом від 24.09.2025 №20.1.0.0.0/7-250912/32952-БТ (вх. №72-01/596 кі від 25.09.2025) стосовно банківських операцій за відкритими розрахунковими рахунками Учасників встановлено, що між ТОВ «РАДОС СВ» та ТОВ «ОПТТЕХТОРГ» існували господарські відносини у вигляді повернення безвідсоткової фінансової допомоги ( договір позики №110124-1 від 11.01.24 та договір безвідсоткової позики №2405-1 від 24.05.2024).

Крім того, відділенням в рішенні встановлено спільні властивості завантажених електронних файлів документів тендерних пропозицій.

Аналіз властивостей електронних файлів тендерних пропозицій, завантажених ТОВ «РАДОС СВ» та ТОВ «ОПТТЕХТОРГ» у систему «Prozorro», засвідчив наявність спільних унікальних параметрів (автор, програма, виробник PDF, версія PDF). Зокрема, значна частина документів обох учасників має однакові технічні характеристики, що свідчить про їх створення за допомогою одного й того самого програмного забезпечення та, ймовірно, на одному комп`ютерному обладнанні, що в свою чергу свідчить про спільну підготовку тендерних пропозицій та торги.

Дослідивши наявні в справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд враховує наступне.

Державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб`єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу АМКУ, голови територіального відділення АМКУ, вимоги уповноважених ними працівників АМКУ, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 1 ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи АМКУ приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладення штрафу тощо.

Закон України "Про публічні закупівлі", як указано в його преамбулі, визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальних громад. Його метою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за принципом добросовісної конкуренції серед учасників.

Учасники процедур закупівлі, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом (ч. 5 ст. 5 Закону). Крім того, конкурентна процедура закупівлі (тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів (п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі"). За приписами статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно з частиною другою статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" до повноважень саме Антимонопольного комітету України та його територіальних органів належать, зокрема: прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Частиною першою статті 59 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до приписів Закону "Про захист економічної конкуренції" порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (стаття 51); за порушення, передбачені, зокрема, пунктом 1 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі, встановленому частиною другою статті 52 Закону.

Судом враховується, що для кваліфікації дій суб`єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених не є обов`язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб`єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.

Процедура закупівлі передбачає здійснення конкурентного відбору часників з метою визначення переможця. Змагальність учасників процедури закупівлі ґрунтується на тому, що кожен з них, не маючи впевненості щодо змісту та ціни пропозицій інших учасників, пропонує кращі умови за найнижчими цінами. У випадку коли учасники тендеру домовляються між собою щодо умов своїх пропозицій, усувається непевність, а відтак - конкуренція між ними. Така домовленість проявляється шляхом обміну інформацією, спільної підготовки документів, надання у будь-якій формі допомоги потенційному конкуренту.

Якщо учасники замінять конкуренцію між собою на координацію, замовник не отримує той результат, який би він мав в умовах справжньої конкуренції, оскільки замовник у ході здійснення процедури торгів обмежений лише поданими пропозиціями. Таким чином, узгоджена поведінка спотворює результат торгів, порушуючи право замовника на отримання найбільш ефективного результату, який досягається лише за наявності справжньої конкуренції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб`єктами господарювання з мстою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Відповідно до статті 5 Закону узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання.

За приписами пункту першого статті 50 Закону антиконкурентні узгоджені дії є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Пунктом 4 частини другої цієї статті встановлено, що антиконкурентними узгодженими діями визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Виходячи із змісту вказаних норм діючого законодавства антиконкурентна узгоджена поведінка може виражатися у будь-якій формі.

Процедури закупівлі передбачає здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця. Змагальність учасників процедур закупівель ґрунтується на тому, що кожен з них не маючи впевненості щодо змісту та ціни пропозицій інших учасників, пропонує кращі умов за найнижчими цінами. У випадку, коли учасники тендеру домовляються між собою щодо умов своїх пропозицій - усувається непевність, а відтак усувається конкуренція між ними. Така домовленість проявляється обміном інформацією, шляхом спільної підготовки документів, надання у будь-якій формі допомоги потенційному конкуренту.

Якщо учасники замінять конкуренцію між собою на координацію, замовник не отримує той результат, який би він мав в умовах справжньої конкуренції, оскільки замовник у ході здійснення процедури торгів обмежений лише тими пропозиціями, які подані.

Таким чином, узгодження учасниками торгів своїх тендерних пропозицій усуває конкуренцію та змагальність між учасниками, а отже спотворює результат, порушує тим самим право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається у зв`язку з наявністю лише справжньої конкуренції.

При кваліфікації дій суб`єктів господарювання за пунктом 4 частини другої статті 6 Закону - антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, узгодженість дій (поведінки) полягає саме в обміні інформацією, заміні конкуренції між учасниками торгів на координацію, в результаті чого усувається конкуренція між ними та спотворюється основний принцип торгів - здійснення конкурентного відбору учасників.

Дії, які стосуються спотворення результатів аукціонів, заборонені законом незалежно від настання наслідків від таких дій.

При цьому за змістом приписів статті 6 Закону для кваліфікації дій суб`єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов`язковим з`ясування наслідків у формі завдання збитків для його конкурентів чи споживачів або інше реальне порушення їх прав чи інтересів, оскільки достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, які визначено як антиконкурентні узгоджені дії, та можливість настання таких наслідків.

Недосягнення суб`єктами господарювання мети, з якою вони узгоджують власну конкурентну поведінку, з причин та обставин, що не залежать від їх волі, не є підставою для встановлення відсутності правопорушення, передбаченого статтею 6 Закону.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та у постанові від 22 липня 2021 року у справі №924/1096/20 відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Наведений висновок Верховного Суду викладено у справі № 924/1096/20. Отже, для доведення порушення законодавства про захист економічної конкуренції притаманний стандарт доказування «баланс вірогідності».Процедура дослідження кожного наданого Комітетом доказу окремо на предмет його належності до предмету спору при розгляді справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів не допускається.

Аналогічний висновок викладено у постанові верховного Суду від 08.11.2022 у справі №910/3202/20, в якій зазначено, що: «суд під час розгляду даної справи не врахував наведених правових висновків Верховного Суду і оцінив кожний доказ окремо, не здійснивши належної оцінки всіх встановлених обставин справи, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з з`ясованих і досліджених у справі, в взаємозв`язку, залишивши поза увагою, що змагання при проведенні торгів забезпечується таємністю інформації, а змагальність учасників процедури закупівлі з огляду на приписи статей 1, 5, 6 Закону передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників та їх обов`язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів окремо, без обміну інформацією. У цьому випадку негативним наслідком є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами))).

Домовленість спільно брати участь у торгах навряд чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів, а тому питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв`язок, у відповідності до статті 86 Господарського процесуального кодексу України (постанова Верховного Суду від 14.06.2022 у справі №910/1667/21).

Для визнання вчинення суб`єктом господарювання порушення законодавства про захист економічної конкуренції органу Комітету достатньо встановити й довести наявність наміру суб`єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що, у свою чергу, призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі, оскільки наслідки у вигляді спотворення результатів процедури закупівлі не сталися не у зв`язку з тим, що суб`єкти господарювання відмовилися від своїх дій щодо координації своєї поведінки в процесі проведення процедури закупівлі, не у зв`язку з добровільним припиненням ними таких дій, а з інших причин (через відміну торгів замовником).

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі №924/1230/21.

Також Верховний Суд неодноразово вказував, що перевіряючи дії Антимонопольного комітету України на відповідність законодавству України, суд, не втручаючись у дискрецію (вільний розсуд) АМКУ, з`ясовує і визнає наявність/відсутність, а відтак доведеність/недоведеність, обґрунтованість/необґрунтованість передбачених статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстав для визнання недійсним рішення Комітету.

Відтак, господарські суди при розгляді справ про визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України не повинні перебирати непритаманні суду функції, які здійснюються виключно органами АМКУ, але зобов`язані перевіряти правильність застосування відповідних правових норм.

Як вбачається з рішення Адміністративної колегії Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.04.2026 року у справі № 72/33-26, установлені відділенням факти у своїй сукупності, а саме: використання учасниками одних і тих самих ІР-адрес (при здійсненні входу на модуль аукціону, при подані тендерних пропозицій при вході до системи дистанційного банківського обслуговування); взаємозв`язок учасників через довірену особу, яка має право на здійснення дій в банківській установі від імені клієнта; наявність в учасників спільного працівника; наявність банківських розрахунків між засновниками учасників; надання фінансової допомоги; спільні властивості завантажених електронних файлів документів тендерних пропозицій не можуть бути результатом випадкового збігу обставин чи наслідком дії об`єктивних чинників, а свідчать про узгодження (координацію) ТОВ «Торговий дім "ОПТТЕХТОРГ" та ТОВ "РАДОС СВ" своєї поведінки при підготовці до участі та участі у Торгах, зокрема про обмін між ними інформацією.

Стосовно надання учасниками торгів безвідсоткової фінансової допомоги, судом враховується, що відповідно до пункту 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Факт надання поворотної фінансової допомоги засвідчує про єдність економічних інтересів між позивачами та відсутність конкуренції між ними.

Наявність господарських відносин у сукупності і взаємозв`язку з іншими обставинами вказує на існування спільного середовища ведення господарської діяльності між учасниками (постанова ВС від 20.12.2022 у справі №914/130/22, п.п. 6.9, 8.49).

Суд відмічає, що подання учасниками в складі тендерних пропозицій на Торги електронних файлів з однаковими параметрами (автор, програма, виробник PDF, версія PDF) свідчить про те, що файли (документи тендерної пропозиції) створенні з використанням одного комп`ютерного обладнання (програмного забезпечення) та про спільну підготовку ними своїх тендерних пропозицій. (постанова ВС від 07.05.2024 у справі №924/923/23, п.6.7).

Не спростування доводів відділення стосовно протиправної узгодженої поведінки учасників під час проведення процедури державних закупівель, які ґрунтуються на результатах аналізу тендерних пропозицій та інших документів учасників тендеру, які мають нехарактерні схожість і тотожність в оформленні, структурі і змісті, є підставою для відмови в задоволенні позову товариства (Постанова ВСУ від 07.02.2012 у справі №40/5005/6368/2011).

За таких обставин, здійснивши оцінку сукупності фактів та доказів у даній справі у порядку частини другої статті 86 ГПК України, судом констатується, що зі змісту матеріалів справи вбачається, що дії ТОВ «Торговий дім "ОПТТЕХТОРГ" та ТОВ "РАДОС СВ" є узгодженою поведінкою, що стосується спотворення результатів торгів, відтак, підстави для визнання недійсним оспорюваного рішення відсутні.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент: Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).

Принцип змагальності не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц).

Таким чином, виходячи зі змісту вищенаведеного та встановлених судом фактів, суд вважає, що позови не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з відмовою у позовах, судові витрати покладаються на позивачів.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

У позовах відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Суддя Ю.В. Гладюк

Повний текст рішення складено 27.08.2026 року.

Відрук.: 1 примір. 1 - до справи,

Позивачам та відповідачу рішення надіслати до електронного кабінету Електронного суду.