Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 703/3955/26
2/703/2541/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2026 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
судді Криви Ю.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
11 лютого 2026 року, через систему «Електронний суд», ТОВ «ФК «Аксіліум Фінанс» звернулося до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 002/25112966-CK_SB, 17.06.2026 в розмірі 21028,55 грн., в тому числі заборгованість за основним боргом 11000 грн., заборгованість за відсотками 10028,55 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 2662 гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 гривень 00 копійок.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що між ОСОБА_1 та АТ «Таскомбанк» укладено кредитний договір № 002/25112966-CK_SB, відповідно до умов якого банк надав кредит, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти, комісію та інші передбачені договором платежі.
29 грудня 2025 року на підставі договору факторингу відбулася заміна кредитора у зобов`язанні з АТ «Таскомбанк» на ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС». Про заміну кредитора та необхідність погашення заборгованості позичальника було повідомлено досудовою вимогою.
Позивач зазначає, що свої зобов`язання щодо надання кредиту первісний кредитор виконав належним чином, однак позичальник умови кредитного договору не виконав, у зв`язку з чим станом на дату розрахунку утворилася заборгованість у розмірі 21 028,55 грн., з яких 11 000 грн. заборгованість за основним боргом та 10 028,55 грн. заборгованість за процентами.
Досудова вимога про погашення заборгованості залишена відповідачем без виконання.
З урахуванням викладеного, позивач ТОВ «ФК «Аксіліум - Фінанс» звернувся до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою судді від 18 червня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі за вказаним позовом, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та відповідачу встановлено строк для поданні до суду відзиву на позовну заяву.
Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.
Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву ТОВ «ФК «Аксіліум Фінанс» до суду не подав, будь-яких клопотань чи заяв про неможливість подання відзиву у встановлений судом строк від відповідача не надходило.
Частиною 8 статті 178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами справи. Водночас, суд враховує, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву, зважаючи на те, що позивач не висловив своїх заперечень проти заочного розгляду справи, розгляд справи проведено в порядку заочного розгляду, передбаченого глави 11 ЦПК України, про що судом постановлено ухвалу.
Суд, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч.1 ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч.2 ст.1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Судом встановлено, що 08 березня 2024 року між АТ «Кредитбанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір про комплексне банківське обслуговування з номером Кредитного договору № 002/25112966-CK_SB.
Відповідач погодився, що кредитний ліміт встановлено на максимально доступну суму в межах максимальної суми ліміту кредитування рахунку, що складає 200 000 грн., строк користування кредитним лімітом становить 12 місяців (365 днів) з можливістю автоматичної пролонгації на той самий строк. Мені відомо, що на кредит буде нараховуватися процентна ставка 59% річних. В рамках дії пільгового періоду, крім операцій «quasi - cash», буде нараховуватися процентна ставка 0,0001% річних.
Згідно з умовами кредитування, реальна річна процентна ставка становить 0,0001 % річних за умови дотримання пільгового періоду та 77,57 % річних у разі його недотримання при оплаті товарів, робіт, послуг, а за операціями з видачі готівки та переказу коштів на іншу картку 96,80 % річних. Загальні витрати за кредитом залежно від виду операції та дотримання умов пільгового періоду визначені в розмірі від 0,01 грн. до 78 741,10 грн., а орієнтовна загальна вартість кредиту від 200 000,01 грн. до 278 741,10 грн.
Відповідно до Заява-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування в межах проєкту «izibank», Клієнт: ОСОБА_1 Підписанням цієї Заяви-договору підтверджую факт отримання другого примірника Заяви-договору, платіжної картки та Тарифів. Підпис накладено 08/03/2024 20:55:10.
Також 08 березня 2024 року відповідачем підписано Згоду та запевнення Клієнта до Договору, що підтверджується накладанням його УЕП, який перевіряється за допомогою відкритого ключа 02c8ecec8f1deb1a7b5916296b2c66ab1b37f77d94709a52b902cbdf3451b39aa8, дата/ час накладання 08/03/2024 20:55:10 08/03/2024 20:55:10.
Згідно довідки АТ «ТАСКОМБАНК» ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 08.03.2024 є власником поточного рахунку у валюті гривня № НОМЕР_2 , який відкритий до Заяви-Анкети на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування з номером Кредитного договору № 002/25112966-CK_SB від 08.03.2024, № картки НОМЕР_3 , відкритого в АТ «ТАСКОМБАНК» (код банку 339500, ЄДРПОУ 09806443).
Як вбачається з Виписки по особовим рахункам кредитного договору 002/25112966-CK_SB ОСОБА_1 за період з 08.03.2024 по 29.12.2025 вихідний залишок складає 11000,00 грн.
29.12.2025 у правовідносинах за вказаною заборгованістю була здійснена заміна кредитора у зобов`язанні з АТ «Таскомбанк» на ТОВ «ФК «Аксіліум Фінанс» на підставі договору факторингу № НІ/11/33-Ф.
Відповідно до реєстру прав вимог Договором факторингу № НІ/11/33-Ф від «29» грудня 2025 року, з АТ «Таскомбанк» відступило право вимоги боргу ТОВ «ФК «Аксіліум Фінанс», відносно боржника ОСОБА_1 за кредитним договором 002/25112966-CK_SB від 08.03.2024, сума кредиту за договором 11000,00 грн., дата закінчення Кредитного договору :08.03.2026.
Згідно розрахунку заборгованості по кредитному договору 002/25112966-CK_SB від 08.03.2024 станом на 29.12.2026, складає 21028,55 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 11000,00 грн., заборгованість по відсотках 10028,55 грн.
Крім того позивачем ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» було вжито заходів щодо досудового врегулювання спору. Так на адресу відповідача було направлено Досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань та повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні.
За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Нормами ч.1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно ст.1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Разом з тим, відповідно до ч.1-4 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч.1-3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. 2. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.5 та ч.6 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження №14-400цс19).
Цивільна справа вирішується з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи (див. пункти 73, 75 постанови Верховного Суду від 10 липня 2024 року у справі №523/7796/19 (провадження №61-5873св24).
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно дост.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаним положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Згідно з правовою позицією, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі №161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження №61-517св18), банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Таким чином, з наведених норм законодавства встановлено, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів на виконання умов кредитного договору є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта.
При цьому, згідно з пунктом 3 вказаного Положення, клієнтські рахунки - рахунки, за якими обліковуються кошти, розпорядником яких є клієнти банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу), розрахункові рахунки.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12 грудня 2024 року у справі №298/825/15, від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц.
Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов`язання первісний кредитор АТ «ТАСКОМБАНК» перед відповідачем виконав, надавши відповідачу обумовлені кредитним договором кошти.
Згідно з вимогами ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
У відповідності до ч. 1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Виходячи з наведеного вище, до ТОВ «ФК «Аксіліум Фінанс» від АТ «Таскомбанк» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором факторингу № НІ/11/33-Ф від 29.12.2025.
Правилами ст. 514 ЦК України унормовано, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
З огляду на викладене вище, позовні вимоги ТОВ «ФК «Аксіліум Фінанс» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 21028,55 гривень, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 11000,00 гривень; простроченої заборгованості по відсоткам в розмірі 10028,55 гривень, підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає наступне.
Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з платіжної інструкції № 883 від 16.06.2026 при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2622,40 гривень відповідно.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір у сумі 2662 гривні 40 копійок.
Відповідно до статей 133, 137, 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат та підлягають розподілу між сторонами з урахуванням результатів розгляду справи. Розмір таких витрат має бути документально підтверджений та співмірний зі складністю справи, обсягом і характером наданих послуг, витраченим адвокатом часом та ціною позову.
При вирішенні питання про відшкодування витрат на правничу допомогу суд враховує критерії їх реальності, необхідності, обґрунтованості та розумності. Сам факт погодження сторонами розміру гонорару не є безумовною підставою для його стягнення з іншої сторони, оскільки суд оцінює співмірність таких витрат з обставинами конкретної справи.
У цій справі суд враховує, що вона є незначної складності, розглянута у порядку спрощеного позовного провадження, має невелику ціну позову, а правові позиції у відповідній категорії справ є усталеними. За таких обставин заявлені ТОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн. є неспівмірними із складністю справи та обсягом фактично необхідної правничої допомоги.
З огляду на наведене, керуючись принципами розумності, співмірності та справедливості, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача, до 3000 грн.
На підставі викладеного, відповідно до ст.525, 526, 530, 546, 549, 598, 610, 625, 1046-1054 ЦК України, та керуючись ст.4, 12, 13, 28, 76-82, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 280, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за в сумі 21028,55 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 2662,40 грн., витрати на правову допомогу у сумі 3000,00 грн., а всього 26690 (двадцять шість тисяч шістсот дев`яносто) грн.95 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 26 серпня 2026 року.
Учасники справи:
Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АКСІЛІУМ-ФІНАНС" адреса 79026, Львівська область, місто Львів, вулиця Академіка Лазаренка Є., будинок 4, кабінет 4 ЄДРПОУ 43231894
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адрес реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Головуючий: Ю. В. Крива
Судове рішення № 139288171, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області було прийнято 26.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 703/3955/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: