Рішення № 139288085, 27.08.2026, Кам'янський районний суд Черкаської області

27.08.2026 Справа № 696/954/26

Провадження № 2/696/677/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Білопольської Н.А.,

за участі секретаря судового засідання Бондарь Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам`янка в порядку спрощеногопозовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

в с т а н о в и в :

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу в розмірі 22 305,93 грн у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору позики.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 14 січня 2022 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 74458619. За умовами договору сума позики становить 14 652,00 грн, строк позики 30 днів, проценти за користування кредитом 0,4975% в день. Договір укладено дистанційно, в електронній формі, підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

02 листопада 2022 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» укладено договір факторингу № 029-021122, за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги до фізичних осіб - боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі за договором позики № 74458619 від 14 січня 2022 року.

17 грудня 2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» укладено договір факторингу № 17/12/25-01, у відповідності до умов якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» набуло права грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, у тому числі за договором позики № 74458619 від 14 січня 2022 року.

Так, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 74458619 від 14 січня 2022 року в розмірі 22 305,93 грн, з яких 14 652,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 7 653,93 грн - заборгованість за процентами.

Оскільки відповідач не виконує умови договору позики, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача кредитну заборгованість в розмірі 22 305,93 грн, судові витрати, які складаються із сплаченого судового збору в сумі 2 662,40 грн та витрат за надання професійної правничої допомоги в сумі 12 000,00 грн.

Ухвалою судді Кам`янського районного суду Черкаської області від 06 липня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Представник ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» Варшавський К.А. у поданому до суду клопотанні просив розглянути справу без участі представника позивача, зазначивши про відсутність заперечень проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, - шляхом направлення судової повістки на адресу зареєстрованого його місця проживання та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідач в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк не подав до суду відзив на позовну заяву, у зв`язку з чим суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

На підставі ст.ст. 280-281 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступного висновку.

14 січня 2022 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 74458619 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), згідно з умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 14 652,00 грн на строк 30 днів, проценти за користування кредитом в день - 0,4975 %, дата повернення кредиту 13 лютого 2022 року (а.с. 7).

Згідно з додатком № 1 до договору позики № 74458619 від 14 січня 2022 року сторони затвердили таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит № 74458619 від 14 січня 2022 року, з якого вбачається, що загальна вартість кредиту станом на 03 лютого 2022 року становить 16 838,81 грн (а.с. 7 (на звороті)).

Водночас 14 січня 2022 року ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту (позики на умовах повернення позики в кінці строку позики) (інформація, яка надається споживачу до укладення кредитного договору (стандартизована форма)) (а.с. 8).

З довідки ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» від 17 квітня 2026 року вбачається, що ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» уклали договір про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23 січня 2018 року та підтвердили, що 14 січня 2022 року була здійснена платіжна операція № 1147752а-3526-4f17-9с8b-35353060е89с на суму 14 652,00 грн, отримувач Лебідь Володимир ЕПЗ номер НОМЕР_1 (а.с. 14).

02 листопада 2022 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» укладено договір факторингу, з додатками, № 029-021122, у відповідності до умов якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до боржників (а.с. 14-16).

Із платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 676 від 21 грудня 2022 року вбачається, що ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» перерахувало на рахунок ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» кошти в сумі 1 000 000,00 грн, за договором факторингу № 029-021122 від 02 листопада 2022 року (а.с. 17).

Відповідно до реєстру прав вимог № 12/12/22 від 12 грудня 2022 року ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 74458619 на суму 22 305,93 грн, з яких 14 652,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 7 653,93 грн - заборгованість за процентами (а.с. 17).

В подальшому, 17 грудня 2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» укладено договір факторингу № 17/12/25-01, з додатками, у відповідності до умов якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» набуло права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами (а.с. 18-20).

Як вбачається із платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 14 від 17 грудня 2025 року, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» перерахувало на рахунок ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» кошти в сумі 2 498 737,99 грн за договором факторингу № 17/12/25-01 від 17 грудня 2025 року (а.с. 21).

Згідно з реєстром прав вимог № 17/12/25 ОСОБА_1 має заборгованість за договором позики № 74458619 від 14 січня 2022 року в сумі 22 305,93 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 14 652,00 грн, заборгованість по процентам 7 653,93 грн (а.с. 21 (на звороті) - 22 (на звороті)).

З наданого розрахунку заборгованості ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» за договором позики № 74458619 від 14 січня 2022 року вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 22 305,93 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 14 652,00 грн, заборгованість по процентам 7 653,93 грн (а.с. 9-10).

Отже, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ», набувши статусу нового кредитора, отримало право пред`явлення вимоги до ОСОБА_1 щодо погашення наявної в нього заборгованості за договором позики.

Вищевказаний договір містить повну інформацію про особу позичальника, його персональні дані, номер мобільного телефону, на який було відправлено одноразовий ідентифікатор в якості аналога власноручного підпису позичальника.

Договір позики був укладений в електронному вигляді, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року в справі № 234/7160/20, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Таким чином, право вимоги за договором позики, укладеним між первісним кредитором ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» і ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», а в подальшому - до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ».

Водночас відповідач, всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надав суду жодних належних і допустимих доказів щодо неправильності розрахунку заборгованості за договором позики.

Оскільки відповідачем не спростовано факту отримання кредитних коштів за договором позики № 74458619 від 14 січня 2022 року в розмірі 14 652,00 грн, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується розміру нарахованих процентів за користування кредитними коштами за договором позики № 74458619 від 14 січня 2022 року, суд зазначає наступне.

Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За змістом ч. 1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№ 202/4494/16-ц), яка в силу ч. 4 ст.263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Частиною 1 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 викладено такий правовий висновок: «Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За умовами договору позики сторони встановили строк кредитування 30 днів, тобто до 13 лютого 2022 року, включаючи дату отримання та повернення кредиту.

Відповідно до пункту 2.3 договору процентна ставка (базова) становить 1,99%, денна процентна ставка - 0,4975%.

Отже, відповідно до вищенаведених законодавчих приписів та правового висновку Великої Палати Верховного Суду розмір процентів за договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 74458619 від 14 січня 2022 року складає 2 186,81 грн (14 652,00 грн основного боргу х 30 днів дії договору х 0,4975 процентної ставки в день).

Отже, за договором позики № 74458619 від 14 січня 2022 року із ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» проценти в сумі 2 186,81 грн, така ж сума процентів зазначена у додатку № 1 до договору - таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит № 74458619 від 14 січня 2022 року (а.с. 7 (на звороті)).

Суд зауважує, що та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов`язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за процентами, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.

Відтак надані позивачем витяги з реєстру боржників до договорів факторингу не можуть вважатися належним доказом наявності такої заборгованості.

При цьому суд звертає увагу позивача, що нарахування позивачем процентів за користування кредитними коштами поза строком кредитування є безпідставним та суперечить вимогам закону.

Таким чином, оскільки позивачем не доведені належними та допустимими доказами всі складові заборгованості за договором позики, а саме в частині заборгованості за процентами, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги у цій частині.

Щодо заявленої вимоги про стягнення витрат за надання професійної правничої допомоги в сумі 12 000,00 грн, суд дійшов наступного висновку.

За правилами ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

На підтвердження адвокатських повноважень та понесених витрат ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» надано такі документи: договір № ДО-20260202/001 про надання правничої допомоги від 02 лютого 2026 року; платіжну інструкцію № 1467 від 15 травня 2026 року про перерахування коштів ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» на рахунок ОСОБА_2 за договором № ДО-20260202/001 від 02 лютого 2026 року; прайс-лист адвоката Богомолова В.В., який є додатком № 1 до договору № ДО-20260202/001 про надання правничої допомоги від 02 лютого 2026 року; заявку про надання правничої допомоги № 516 від 01 травня 2026 року, яка є додатком № 2 до договору № ДО-20260202/001 про надання правничої допомоги від 02 лютого 2026 року; витяг акту № 516 про надання юридичої допомоги від 01 травня 2026 року, який є додатком № 3 до договору № ДО-20260202/001 про надання правничої допомоги від 02 лютого 2026 року; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП 001256 (а.с. 25-26).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

У постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за результатами аналізу ч. 3 ст. 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року в справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що, попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у рішенні «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні «Лавентс проти Латвії» (заява № 58442/00) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, зокрема предметом позову, його ціною, та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд з огляду на розумну необхідність та реальність судових витрат для даної справи дійшов висновку про зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача 3 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в сумі 2 662,40 грн.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути частину сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду, пропорційно до суми задоволених судом вимог, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 009,85 грн (16 838,81 х 2 662,40 / 22 305,93). Крім цього, п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до судових витрат належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Висновки щодо необхідності розподілу судових витрат, понесених у зв`язку оплатою поштових відправлень, узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в додаткових постановах від 20 вересня 2022 року у справі № 756/11978/16-ц та 18 вересня 2023 року у справі № 759/5806/20 (провадження № 61-300ск23).

У прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача витрати, пов`язані з підготовкою, комплектуванням та направленням відповідачу документів у розмірі 381,74 грн. Однак на підтвердження понесених витрат на поштове відправлення процесуальних документів відповідачу позивачем надано суду опис вкладення до цінного листа Укрпошти № 0505639211643.

Суд зауважує, що позивач в якості доказу не надав суд квитанцію про відправлення відповідачу поштової кореспонденції на суму 381,74 грн. Відтак у стягненні витрат, пов`язаних з розглядом справи, на суму 381,74 грн, слід відмовити.

Інших належних та допустимих доказів, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, позивачем суду не надано.

На підставі ст.ст. 512, 626, 627, 1046-1050, 1077 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 89, 133, 141, 263-265, 279, 280-282, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» суму боргу за договором позики № 74458619 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 14 січня 2022 року в розмірі 16 838 (шістнадцять тисяч вісімсот тридцять вісім) грн 81 (вісімдесят одна) коп, з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту - 14 652 (чотирнадцять тисяч шістсот п`ятдесят дві) грн 00 коп, прострочена заборгованість за процентами 2 186 (дві тисячі сто вісімдесят шість) грн 81 (вісімдесят одна) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 009 (дві тисячі дев`ять) грн 85 (вісімдесят п`ять) коп. У решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ», місцезнаходження: проспект Соборності, 30-А, приміщення 321, м. Київ, 02154; код в ЄДРПОУ: 43950742, IBAN: НОМЕР_2 , банк: АТ «ПУМБ», код банку (МФО): 334851.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_3 ; РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя Н.А. Білопольська