Рішення № 139287799, 27.08.2026, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №572/6108/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне рішення)

27 серпня 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Отупор К.М.,

за участю секретаря судового засідання Катюхи К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ «Споживчий центр») звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16 березня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) № 16.03.2025-100001800. Договір укладено в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи позивача відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов укладеного Договору кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 7000 гривень. Строк, на який надається кредит, становить 140 днів, а датою повернення (виплати) кредиту визначено 02 серпня 2025 року. Процентна ставка за користування кредитом визначена як фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за один день користування Кредитом протягом всього строку. Також умовами договору передбачено комісію за надання кредиту в розмірі 20% від суми кредиту, що дорівнює 1400 гривень 00 копійок. Видача коштів відбулася шляхом безготівкового перерахування на електронний платіжний засіб (картку) відповідача. Позивач зазначає, що свої зобов`язання за кредитним договором він виконав у повному обсязі, перерахувавши кошти відповідачу. Натомість ОСОБА_1 свої зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконала. Незважаючи на здійснені відповідачем заходи, спрямовані на часткову сплату за кредитним договором, станом на дату подання позову у відповідача утворилася заборгованість у загальному розмірі 12384 гривні 85 копійок. Ця сума складається з: 5341 гривня 57 копійок - основний борг (тіло кредиту), 3753 гривні 28 копійок - проценти, нараховані за період з 16.03.2025 по 10.05.2025 року, 3290 гривень 00 копійок - неустойка.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 гривні 40 копійок.

У своєму позові представник позивача просить розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без їхньої участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та у випадку неявки відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, відзив на позовну заяву не подано.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги, що відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з`явилася в судове засідання без поважних причин, без повідомлення причин, не подала відзив, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів, постановивши заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Як визначено ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 16 березня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (кредитної лінії) № 16.03.2025-100001800.

Відповідно до умов Заявки до кредитного договору, сума кредиту становить 7000 гривень 00 копійок. Строк кредитування становить 140 днів з дати надання (16.03.2025), а дата повернення кредиту - 02 серпня 2025 року.

Проценти за користування Кредитом (Проценти): процентна ставка "Стандарт" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовуєтьсяпротягом всього строку, на який надається Кредит.Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту 20% від суми Кредиту та дорівнює 1400 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту. Договором не передбачено змін в умовах надання фінансовоїпослуги, щодо якої укладено договір, крім продовження (лонгації, пролонгації) строкукредитування та строку виплати кредиту у порядку, передбаченому договором. Протягом строку дії договору тарифи та комісія за фінансовою послугою залишаються незмінними. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0.87% (денна процентна ставка) = (8559.14 /7000)/ 140 * 100%. Проценти розраховуються шляхом множення всієї Суми Кредиту (включаючи всі Транші) (залишку від всієї Суми Кредиту) (база розрахунку) на кількість днівкористування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку, яказастосовується у відповідному періоді.

Договір укладено в електронній формі шляхом реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача, прийняття ним публічної оферти та підписання Заявки і Відповіді про прийняття пропозиції (акцепту) за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором у вигляді коду «E277» з смс-повідомлення.

Ідентифікація відповідача відбулася через систему BankID Національного банку України, що підтверджується інформацією, отриманою з центрального вузла Системи BankID НБУ 16.03.2025 о 15:19:41. Позичальником документи, що складають Кредитний договір, підписувались за допомогою одноразового ідентифікатора, який було надіслано у смс-повідомленні на номер телефону, вказаний останньою як фінансовий - 0983910148.

Згідно з пунктом 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-74XX-XXXX-8464.

Факт виконання позивачем своїх зобов`язань за договором та перерахування відповідачу грошових коштів у сумі 7000 гривень 00 копійок підтверджується листом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» (сервіс iPay.ua) № 1-0611 від 06.11.2025 року, згідно з яким 16.03.2025 о 17:26:27 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі 682265615, із призначенням платежу: «Видача за договором кредиту №16.03.2025-100001800».

Відносини між позивачем та платіжною установою врегульовані Договором про надання послуг з переказу коштів № ФК-П-2024/01-2 від 04 січня 2024 року.

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Суд встановив, що між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 16.03.2025-100001800 в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) у вигляді коду «E277» з смс-повідомлення.

За змістом правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, у постанові від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, у постанові від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. У такий спосіб сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Відповідно до частин 1, 3 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, довідки-розрахунку про стан заборгованості та позовної заяви, відповідач свої договірні зобов`язання щодо повного повернення кредитних коштів та сплати процентів і неустойки належним чином не виконала. Внаслідок цього станом на день подання позову утворилася заборгованість у загальному розмірі 12384 гривні 85 копійок. Зазначена сума заборгованості складається з: 5341 гривня 57 копійок - сума основного боргу, 3753 гривні 28 копійок - проценти, нараховані за період з 16.03.2025 по 10.05.2025, 3290 гривень 00 копійок - неустойка.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості є арифметично правильним, відповідає умовам кредитного договору та вимогам чинного законодавства, при цьому позивачем було враховано здійснені відповідачем часткові оплати (28.03.2025 року - 1555,92 грн., 12.04.2025 року - 1555,92 грн., 26.04.2025 року - 1555,92 грн., 11.05.2025 року - 1625,92 грн., 26.05.2025 року - 1702,14 грн.).

Відповідач даний розрахунок не спростувала, доказів повного погашення кредитної заборгованості суду не надала.

Стосовно позовних вимог про стягнення заборгованості за неустойкою в розмірі 3290 гривень 00 копійок, суд зазначає наступне.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами та продовженнями), в Україні введено воєнний стан, дія якого триває протягом усього періоду спірних правовідносин.Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України (із змінами, внесеними згідно із Законом України № 2120-IX від 15.03.2022), у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Вказана норма закону носить імперативний характер, а передбачені нею пільги для боржника діють в силу закону.

Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 №183/7850/22(61-14740св23) вказав тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, зазначивши, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Незважаючи на посилання позивача у позовній заяві на скасування окремих положень Закону України «Про споживче кредитування», імперативна заборона, встановлена Цивільним кодексом України як основним актом цивільного законодавства, щодо звільнення від сплати неустойки у період дії воєнного стану, продовжує діяти та підлягає застосуванню в силу принципу ієрархії нормативно-правових актів, де кодекси є актом вищої юридичної сили у відповідних галузях права.

Враховуючи, що прострочення виконання зобов`язань та нарахування неустойки відбулося під час дії воєнного стану, нарахування кредитором штрафних санкцій (неустойки) у сумі 3290 гривень 00 копійок прямо суперечить наведеній нормі законодавства. Будь-які умови кредитного договору, які передбачають нарахування неустойки у цей період, є такими, що обмежують права споживача, захищені законом.

Таким чином, оскільки стягнення штрафних санкцій у цей період обмежено законодавством, правові підстави для задоволення позовних вимог у цій частині відсутні, у зв`язку з чим у задоволенні позову про стягнення неустойки в розмірі 3290 гривень 00 копійок слід відмовити.

Отже, на підставі вищенаведених обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 9094 гривні 85 копійок, що складається із: 5341 гривня 57 копійок тіло кредиту та 3753 гривні 28 копійок процентів.

Відповідно до частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з частковим задоволенням позову, з відповідача підлягає відшкодуванню сума судового збору пропорційна до розміру задоволених вимог.

При подачі позову позивачем було сплачено 2422,40 грн. судового збору. Пропорційно до задоволених вимог стягненню підлягає сума судового збору у розмірі 1778,89 грн. (9094,85 грн. х 2422,40 грн. / 12384,85 грн).

На підставі викладеного та керуючись статтями 15, 16, 509, 525, 526, 530, 536, 610, 612, 1046, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 175, 247, 265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 16.03.2025-100001800 від 16 березня 2025 року в розмірі 9094,85 грн. (дев`ять тисяч дев`яносто чотири гривні 85 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» понесені судові витрати із оплати судового збору у розмірі 1778,89 грн. (одна тисяча сімсот сімдесят вісім гривень 89 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: вулиця Саксаганського, буд. 133-А, місто Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Дубровицького

районного суду К.М. Отупор