Рішення № 139287695, 24.08.2026, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/750/26

Провадження № 2/548/533/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/повний текст/

24.08.2026 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Коновод О.В.

за участю : секретаря судового засідання -Матвієнко О.А.

представника позивача - адвоката Винниченко Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засідання у залі суду м. Хорол позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Міністерство оборони України, ОСОБА_3 , Служби у справах дітей Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області в інтересах ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення

В С Т А Н О В И В:

Позиції учасників справи, процесуальні дії, вчинені по справі.

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Хорольського районного суду Полтавської області із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Міністерство оборони України, ОСОБА_3 , Служби у справах дітей Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області в інтересах ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення.

В обґрунтування позову вказала, що вона ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 14 лютого 2022 року перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким проживали однією сім`єю та вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 , що доводиться довідкою виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області Вихідн.№ 09-08/9/266 від 09.12.2025 року згідно акту обстеження №15.09-12/40 від 09.12.2025 року та Актом обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї ОСОБА_1 від 09.12.2025 року .

У лютому 2023 року ОСОБА_5 був мобілізований до Збройних сил України у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 16.02.2023 року згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 від 08.03.2023 року за №279.

13 травня 2024 року ОСОБА_5 отримав поранення, яке пов`язане із захистом Батьківщини, та потребував відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів, що підтверджується довідкою про обставини травми ( поранення, контузії, каліцтва), виданою Військовою частиною НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , від 28.05.2024 року за №2096, та довідкою військо-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_3 , Код НОМЕР_4 , від 21 червня 2024 року.

У зв`язку з пораненням ОСОБА_5 перебував у відпустці у червні- липні 2024 року та в листопаді- грудні 2024 року за місцем свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де проживав разом із позивачкою однією сім`єю та підтримував подружні стосунки, в результаті яких позивачка завагітніла майбутньою дитиною.

ІНФОРМАЦІЯ_3 співмешканець ОСОБА_5 , мужньо виконуючи військовий обов`язок, в бою за Україну, її свободу та незалежність, загинув в селі Залізнянське Бахмутського району Донецької області, що доводиться копією свідоцтва про його смерть Серія НОМЕР_5 ; сповіщенням сім`ї №52 ІНФОРМАЦІЯ_4 від 30 червня 2025 року №11/2704; копією Лікарського свідоцтва про смерть №1327, виданого 06 листопада 2025 року Державною спеціалізованою установою « Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи».

ІНФОРМАЦІЯ_5 у них народився син ОСОБА_6 , відомості про батька якого в актовому запису про його народження було записано з слів позивачки « ОСОБА_7 », що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_6 , виданого 02 вересня 2025 року Хорольським відділом ДРАЦС у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження 00055246308, сформованого 10 грудня 2025 року Хорольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

До останніх днів свого життя ОСОБА_5 піклувався про позивачку. Між ними були дружні, сімейні стосунки, вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, придбавали меблі, побутові речі для сім`ї. Придбали за спільний сімейний бюджет для ОСОБА_5 військове спорядження на війну.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 02.04.2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження.

29.04.2026 року представник Міністерства оборони України Володимир Лисенко подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що позивачка звертаючись до суду із вказаним позовом не надала належних і допустимих доказів на підтвердження факту її проживання однією сім`єю із загиблим ОСОБА_5 без реєстрації шлюбу. При цьому подані позивачкою докази не підтверджують факт ведення спільного господарства, наявність спільного побуту та бюджету, взаємних прав та обов`язків подружжя, набуття майна тощо.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_8 в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити з підстав викладених у ньому.

Відповідачка ОСОБА_2 позов визнала та не заперечувала проти встановлення факту спільного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_5 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період часу, починаючи з 14 лютого 2022 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 на полі бою в селі Залізнянське Бахмутського району Донецької області.

Треті особи в судове засідання не з"явилися.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , показала, що дійсно померлий ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 проживав однією сім?єю з громадянкою ОСОБА_1 з 2022 року, вели спільне господарство, мали спільний побут, піклувалися один про одного. За період проживання ОСОБА_10 та ОСОБА_11 провели поточний ремонт будинку. ОСОБА_1 завагітніла і вже після смерті ОСОБА_12 народила їх спільного сина - ОСОБА_6 . Протягом свого життя ОСОБА_10 знав про вагітність своєї дружини, вони чекали народження спільного сина, придбали дитячу коляску, іграшки, дитячі речі. В її присутності називали один одного «дружина» і «чоловік».

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлені наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 14 лютого 2022 року перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким проживали однією сім`єю та вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 , що доводиться довідкою виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області Вихідн.№ 09-08/9/266 від 09.12.2025 року згідно акту обстеження №15.09-12/40 від 09.12.2025 року та Актом обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї ОСОБА_1 від 09.12.2025 року .

У лютому 2023 року ОСОБА_5 був мобілізований до Збройних сил України у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 16.02.2023 року згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 від 08.03.2023 року за №279.

13 травня 2024 року ОСОБА_5 отримав поранення, яке пов`язане із захистом Батьківщини, та потребував відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів, що підтверджується довідкою про обставини травми ( поранення, контузії, каліцтва), виданою Військовою частиною НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , від 28.05.2024 року за №2096, та довідкою військо-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_3 , Код НОМЕР_4 , від 21 червня 2024 року.

У зв`язку з пораненням ОСОБА_5 перебував у відпустці у червні- липні 2024 року та в листопаді- грудні 2024 року за місцем свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де проживав разом із позивачкою однією сім`єю та підтримував подружні стосунки, в результаті яких позивачка завагітніла майбутньою дитиною.

ІНФОРМАЦІЯ_3 співмешканець ОСОБА_5 , мужньо виконуючи військовий обов`язок, в бою за Україну, її свободу та незалежність, загинув в селі Залізнянське Бахмутського району Донецької області, що доводиться копією свідоцтва про його смерть Серія НОМЕР_5 ; сповіщенням сім`ї №52 ІНФОРМАЦІЯ_4 від 30 червня 2025 року №11/2704; копією Лікарського свідоцтва про смерть №1327, виданого 06 листопада 2025 року Державною спеціалізованою установою « Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи».

ІНФОРМАЦІЯ_5 у них народився син ОСОБА_6 , відомості про батька якого в актовому запису про його народження було записано з слів позивачки « ОСОБА_7 », що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_6 , виданого 02 вересня 2025 року Хорольським відділом ДРАЦС у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження 00055246308, сформованого 10 грудня 2025 року Хорольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

До останніх днів свого життя ОСОБА_5 піклувався про позивачку. Між ними були дружні, сімейні стосунки, вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, придбавали меблі, побутові речі для сім`ї. Придбали за спільний сімейний бюджет для ОСОБА_5 військове спорядження на війну.

Факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період часу, починаючи з 14 лютого 2022 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , повністю доводиться письмовими доказами:

- копією паспорта ОСОБА_1 НОМЕР_7 , виданого 09.09.2016 року Хорольським РС УДМС України в Полтавській області;

- копією довідки виконавчого комітету Хорольської міської ради Вихідн. №09-08/01/170 від 07.03.2025 року;

- копією довідки виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області за № 09-08/01/922 від 03.12.2024 року;

- Актом обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї ОСОБА_1 від 09.12.2025 року комісії в складі старости Мусіївської старостинського округу Шикової Ю.О., діловода загального відділу виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області Подорожняк Т.Д.;

- письмовими поясненнями: ОСОБА_13 , прож. за адресою: АДРЕСА_1 ;

- копіями скріншотів спільних фотографій ОСОБА_1 та ОСОБА_5 за період часу з 14 лютого 2022 року по 29 червня 2025 року в кількості 9 шт.

Даний факт є юридичним, оскільки його встановлення в судовому порядку надає позивачці можливість реалізувати право на отримання одноразової допомоги, інших пільг та компенсацій у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби.

Рішенням Хорольського районного суду Полтавської обалсті від 08.04.2026 року ( справа № 548/2818/25), яке набрало законої сили 09.05.2026 року, встановлено факт батьківства померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнім місцем проживання якого було АДРЕСА_1 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця м.Хорол Лубенського району Полтавської області.

Мотивована оцінка доказів та аргументів сторін. Норми права, застосовані судом.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Предметом доказування при розгляді справ про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, передусім є сукупність обставин, які згідно закону є основними ознаками сім`ї: спільне проживання, пов`язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов`язків, які визначені ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України.

Ознакою проживання однією сім`єю є систематичне ведення спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім`ї.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт тощо.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року в справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що обов`язковими умовами для визнання особи членом сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема, докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю. Факт спільного проживання, сам по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю. Подібні висновки містяться у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 квітня 2020 року у справі № 180/2536/18 (провадження № 61-18579св19), від 09 червня 2021 року у справі № 346/5702/18 (провадження № 61-17111св20).

Так відповідно до п. 4 ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вказано, що у випадках, зазначених у пп. 1-3 п. 2 ст. 16 цього Закону, зокрема, в разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають, зокрема, жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.

За ч. 3 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

На підставі ч. 1 ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Вказані вище норми дають підстави стверджувати, що ані положення Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», ані положення Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ані Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не дають визначення поняття сім`ї та члена сім`ї військовослужбовця.

Водночас, згідно із ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України (далі - СК) сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно із абз. 5 п. 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї» членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Суд встановив, що позивачка перебувала тривалий час у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_14 починаючи із 14.02. 2022 року, з яким вони спільно проживали за однією адресою по АДРЕСА_1 з 2022 року по день його загибелі ІНФОРМАЦІЯ_6 , були пов`язані спільним побутом, маючи спільний бюджет та взаємні права й обов`язки, піклуючись один про одного.

Статтею 3 Сімейного кодексу України встановлено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року №5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п..

Великою Палатою Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №554/8023/15-ц зазначено, що встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв`язку із цим взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи).

Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо.

До прав та обов`язків, притаманних подружжю, відносяться зокрема, але не виключно, існування та реалізація жінкою та чоловіком особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, в тому числі, право розподіляти між собою обов`язки в сім`ї, утвердження поваги до будь-якої праці, яка робиться в інтересах сім`ї, вирішення усіх найважливіших питань життя сім`ї спільно, на засадах рівності та ін.

Судовою практикою встановлено, що при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства. Домогосподарство - сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання.

Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини.

При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю.

Відповідно до Хартії прав сім`ї, сім`я це щось більше, ніж просто правова, суспільна чи економічна одиниця, це спільнота любові і солідарності, це те місце, де зустрічаються різні покоління і допомагають один одному зростати у людській мудрості та узгоджувати індивідуальні права з іншими вимогами суспільного життя. Альтернативою шлюбу є конкубінат, тобто фактичне спільне проживання жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу. Жінка та чоловік мають на це право і відповідно право на повагу до свого вибору з боку держави та суспільства.

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну "сімейне життя", вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі "Ельсхольц проти Німеччини" суд визначив, що "поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші "сімейні" de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом".

У справі "Джонстон проти Ірландії" (справа номер ECH-1986-S-006) було встановлено, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок, що вони складали сім`ю, а тому мають право на захист.

Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім`єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у ст. 3 Сімейного кодексу України.

На час виникнення у ОСОБА_1 права на отримання одноразової грошової допомоги питання порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця було врегульовано відповідним Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975.

П. 5 Порядку… визначено: «Одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста».

Частиною 3 статті 16-2 Закону №2011-XII передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України (статтю 16-2 доповнено пунктом 3 згідно із Законом №2489-IX від 29.07.2022 - застосовується з 24.02.2022).

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України протягом періоду з 24.02.2022 по даний час продовжувався строк дії воєнного стану в Україні.

Абзацом 1 пункту 2 абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - «Постанова») передбачено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно з частинами шостою, восьмою, дев`ятою статті 16-3 Закону №2011-XIІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України.

Враховуючи , що Закон « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції, що діяла на час загибелі ОСОБА_5 , не містив визначення « члени сім`ї », а відсилав визначення поняття членів сім`ї до Сімейного Кодексу України, питання визнання ОСОБА_1 членом сім`ї ОСОБА_5 має юридичне значення для захисту її майнових прав та інтересів, для включення позивачки до кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_5 відповідно до ст. 16-1 Закону України, факт їх спільного проживання однією сім`єю (як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу), може бути вирішено лише у судом загальної юрисдикції.

Заслухавши сторони по судовій справі, допитавши свідка, дослідивши надані по справі докази, суд приходить до переконання, що обставини, викладені в позові ОСОБА_1 , інших письмових заявах свідка ОСОБА_13 та ОСОБА_9 по справі, покази ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_9 в судовому засіданні узгоджуються між собою та доказами по справі, а тому не викликають у суду сумніву.

Твердження, які містяться у поясненнях МО України про те, що аргументи ОСОБА_1 не підтверджують факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_5 без реєстрації шлюбу, спростовується такими встановленими у судовому засіданні фактами та обставинами: тривалість спільного безперервного проживання за однією адресою: АДРЕСА_1 (більше трьох років), ведення спільного господарства, наявність спільного бюджету, придбання та спільне використання майна. Твердження МО України щодо фактичних обставин справи суд не бере до уваги через їх недоведеність.

Встановленим судом фактам та обставинам відповідають правовідносини, які регулюються нормами Конституції України, ЦК України, Європейської Конвенції з прав людини, СК України, Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Законом України «Про міжнародні договори України».

Згідно з частинами першою, другою статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення, зокрема, факту: родинних відносин між фізичними особами; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ст. 8 Європейської Конвенції з прав людини, кожен має право на повагу до свого сімейного життя, органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права.

Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Як передбачено ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка; кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї; сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з статтею 58 Конституції України,закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України від 29 червня 2004 року № 1906-IV «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і застосовуються вони у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Міжнародні договори України, які набрали чинності у встановленому законом порядку та встановлюють інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідних актах законодавства України, мають перевагу над внутрішньодержавними законодавчими актами.

Особливе місце серед міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, належить Конвенції, ратифікованій Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції». Україна, ратифікувавши цей міжнародно-правовий документ, взяла на себе зобов`язання у сфері захисту прав людини, зокрема, й щодо визнання Україною юрисдикції ЄСПЛ, яка поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та її протоколів.

Відповідно до ст. 3 СК України, сім`я є первинним та основним осередком суспільства: сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки; подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно; сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Як передбачено ст. 4 СК України, особа, яка досягла шлюбного віку, має право на створення сім`ї; сім`ю може створити особа, яка народила дитину, незалежно від віку; кожна особа має право на проживання в сім`ї.

Відповідно ст. 13 СК України, частиною національного сімейного законодавства України є міжнародні договори, що регулюють сімейні відносини, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; якщо в міжнародному договорі України, укладеному в установленому порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом сімейного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання; одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби.

Вказаний Закон було доповнено статтею 16-1, згідно якої у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста; члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Метою Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція) є забезпечення загального і ефективного визнання і здійснення проголошених у ній прав. Конвенція разом з протоколами, які прийняті на додаток до неї, включають практично весь перелік громадянських та політичних прав і свобод, які є в документах ООН. Але найголовніша цінність Конвенції полягає в механізмі, який дозволяє зробити її норми не міжнародними стандартами, а звичайними чинними нормами, на які можна посилатися в суді кожної з країн, які приєдналися до Конвенції. Україна як учасник Конвенції визнає юрисдикцію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї в разі передбачуваного порушення Україною положень цих договірних актів. Поняття «сім`я» в рішеннях ЄСПЛ вирішується з іншого ракурсу: ЄСПЛ відповідно до Конвенції користується терміном "сімейне життя", яке видається тісно пов`язаним із категорією "сім`я", проте, не тотожним йому. ЄСПЛ виходить з того, що сім`я не зводиться лише до подружніх відносин, а може охоплювати інші зв`язки, що існують de facto; поняття «сімейне життя», наприклад, передбачає стосунки батьків та дітей, в тому числі народжених поза шлюбом, оскільки з моменту народження між дитиною і батьками виникають відносини, які складають "сімейне життя" (Berrehab v. The Netherlands, 1988; Kroon v. the Netherlands, 1994; GUI v. Switzerland, 1996; Ahmut v. the Netherlands, 1996; Elsholz v. Germany, 2000; Zaunegger v. Germany, 2009); сімейними визнаються взаємини між дитиною та близькими родичами (напр., бабусями і дідусями), оскільки останні можуть відігравати суттєву роль у сімейному житті (Bronda v. Italy, 1998; Marckxv. Belgium, 1979). Таким чином, у розумінні ЄСПЛ «сімейне життя" набагато більш ємка категорія, ніж категорія «сім`я». Окрема група рішень ЄСПЛ стосується відносин, вже досить звичних для значної кількості іноземних держав, проте нетрадиційних для нашого суспільства. Так, у низці справ цей орган визнав, що стаття 12 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод втілює традиційну концепцію шлюбу як союзу між чоловіком і жінкою, основану на біологічних критеріях визначення статі (Rees v. the UK, 1986; Sheffield and Horsham v. the UK, 1998,; Hamalainen v Finland, 2014). Також ця стаття захищає право усіх різностатевих осіб вступати у такий союз, адже власне шлюб є «інститутом, на якому будується сім`я» (Cossey v. the UK, 1990).

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» Суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».

Як вбачається із сукупності положень ст.51 Конституції України, ст. 3 СК України законодавець відрізняє поняття «шлюб», «зареєстрований шлюб» та «сім`я» і визначає, що як шлюб, так і сім`я в однаковому ступені підлягають державній охороні.

Вирішуючи питання про обґрунтованість вимог про встановлення факту проживання позивачки та ОСОБА_5 однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу, суд виходить з наступного. Стаття 3 СК передбачає, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки; сім`я створюється на підставі не лише шлюбу, а і кровного споріднення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. У судовому засіданні встановлено, що позивачка та ОСОБА_5 тривалий час, а саме з лютого 2022 року до загибелі останнього проживали разом, вели спільне господарство, виявляли турботу один до одного. Таким чином, суд приходить до переконання, що позивачка та ОСОБА_5 створили сім`ю.

Враховуючи вищевикладене, повно та об`єктивно оцінивши зібрані докази, суд приходить до висновку, що позовна заява про встановлення факту, що має юридичне значення, підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76 81, 133, 200, 206, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_9 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ), третя особа: Міністерство оборони України ( код ЄДРПОУ 00034022, адреса знаходження: проспект Повітряних Сил, будинок 6 м. Київ, 03168, Електронна пошта: admou@post.mil.gov.ua), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ,РНОКПП: НОМЕР_10 , адреса проживання : с. Приймівщина Пирятинського району Полтавської області), Служби у справах дітей Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області (код ЄДРПОУ :44010573, адреса знаходження : вул. Соборності,4 м. Хорол Лубенського району Полтавської області ) в інтересах ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , що проживає: с. Кривці Лубенського району Полтавської області) про встановлення факту, що має юридичне значення,- задовольнити .

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ,ідентифікаційний номер: НОМЕР_8 ,з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період часу, починаючи з 14 лютого 2022 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 на полі бою в селі Залізнянське Бахмутського району Донецької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 27.08.2026 року.

Суддя : О.В. Коновод