Рішення № 139287692, 27.08.2026, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/2805/25

Провадження № 2/548/107/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/повний текст/

27.08.2026 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Коновод О.В.

за участю : секретаря судового засідання - Матвієнко О.А.

представника позивача- адвоката Павелка Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засідання у залі суду м. Хорол у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА ГРУПА„ТАС"» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП

ВСТАНОВИВ:

Позиція позивача, відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.

Позивач звернувся до Хорольського районного суду з вищевказаним позовом.

На обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_1 (далі за текстом Позивачка) є власником легкового автомобіля, марки BMW 528I, 2013 р. в. д.н.з. НОМЕР_1 .

27.09.2025 року близько 21 год. 29 хв. водій ОСОБА_2 (далі за текстом Відповідачка) рухаючись автомобілем марки МАЗДА державний номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння по вул. Небесної Сотні, 146 в м. Хорол Лубенського району Полтавської області, в порушення п. 13.1 ПДР України не дотрималася безпечної та допустила зіткнення із автомобілем БМВ д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався в попутному напрямку, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

В результаті цієї ДТП автомобіль BMW 528I, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить позивачці, отримав значні механічні пошкодження.

Відповідно до постанови Хорольського районного суду Полтавської області від 21.10.2025 року у справі №548/2232/25 (провадження № 3/548/563/25), яка набрала законної сили 04.10.2025 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130, ст.124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами стоком на 1 ( один) рік.

Відповідно до висновку експерта №125 від 08.10.2025 року вартість матеріально збитку завданого власнику автомобіля BMW 528I, № BI2343IA, в наслідок пошкодження в ДТП, яка сталося 27.09.2025 року, складає 127 339,76 грн, з врахуванням ПДВ 20% на запасні складові.

Окрім цього, Позивачкою було понесено витрати на проведення оцінювання вартості пошкоджень транспортного засобу у розмірі 5 000 грн..

Страховик Відповідачки (АТ «СГ „ТАС"» (ПРИВАТНЕ) здійснив виплату відшкодування у розмірі 89 618,07 грн. ((страхову суму на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, отже, різниця заподіяного збитку 37 721,69 грн. (127 339,76 ? 89 618,07), що не покривається виплатою, підлягає стягненню з відповідачки.

Окрім того у зв`язку з пошкодженням належного їй майна (автомобіля BMW 528I, д.н.з. НОМЕР_1 ) позивачка зазнала ще й моральної шкоди (сильні душевні страждання), викликана дискомфортом у вигляді емоційного стресу і неможливістю тривалий час використовувати свій транспортний засіб за його призначенням.

Розмір заподіяної Позивачці моральної шкоди визначити важко, але він має хоча б компенсувати ті емоційні страждання, які довелося перенести Позивачці, а тому остання оцінює душевні страждання в 10 000 (десять) тисяч гривень, виходячи з глибини фізичних та душевних страждань, характеру та тривалість немайнових втрат, часу та зусиль, необхідних для відновлення пошкодженого автомобіля та з врахуванням фінансового стану відповідачки та вимог розумності і справедливості.

25.12.2025 року по справі було відкрито провадження та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.

03.02.2026 відповідачкою ОСОБА_2 подано відзив (а.с. 31-33). У поданому відзиві відповідачка проти позовних вимог заперечувала в повному обсязі. Вказала, що цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Mazda з державним номерним знаком НОМЕР_2 на дату ДТП була застрахована у Страховика - АТ "СГ "ТАС" . Ліміт відповідальності страховика - 160 000,00 грн. (сто шісткесят тисяч гривень).

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика (страховика) не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20).

При цьому, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц зазначено, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 вказаного Закону ). Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

Таким чином, обов`язок з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування покладається на страховика.

Також, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 жовтня 2018 року (справа № 760/15471/15-ц, провадження № 14-316цс18) вказала, що у справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги те, що цивільна відповідальність відповідача ОСОБА_2 на момент вчинення ДТП була застрахована в АТ "СГ ТАС" на підставі відповідного Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно якого страхова сума на одного потерпілого: за шкоду заподіяну життю і здоров`ю становить 320 000 грн., за шкоду, заподіяну майну становить 160 000 грн., то за таких підстав завдана і визначений розмір шкоди не перевищує ліміт відповідальності згідно договору страхування, при цьому, позивач із заявою щодо доплати страхової виплати до вказаної страхової компанії не звертався, доказів зворотнього суду не надано.

Позивач отримав страхове відшкодування у розмірі 89 618,07 грн (БЕЗ ПДВ), що підтверджується випискою з рахунку (додаток до позовної заяви), а відповідно до положень законодавства доплату ПДВ здійснює страховик.

Згідно висновку - вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля BMW 528i, д.н.з. НОМЕР_3 , внаслідок пошкодження в ДТП, яка склалася 27.09.2025 року, скаладає 127 339,76 грн (з врахуванням ПДВ 20% на запасні складові. Відповідно розмір ПДВ складає - 25 467,95 грн., які позивачу має відшкодувати після підтвердження понесення витрат на ремонт автомобіля - саме страховик, а не водій іншого автомобіля.

Право на компенсацію ПДВ позивач станом на 02.02.2026 не набув, не надавши належних доказів оплати проведення відновлювального ремонту.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.07.2018 у справі 924/675/17.

При цьому, слід враховувати і висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 12 липня 2023 року у справі № 591/1861/22, що у випадку здійснення страхової виплати на рахунок потерпілого страховик зменшує розмір страхової виплати на суму ПДВ. Вказану суму страховик зобов`язаний доплатити у випадку надання доказів проведення відновлювального ремонту транспортного засобу на СТО, яке має статус платника ПДВ. Якщо докази ремонту відсутні, то компенсувати ПДВ не повинен ні страховик, ні винуватець. Ставка ПДВ встановлюється від бази оподаткування у розмірі 20 відсотків (підпункт «а» пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України ). Тобто вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з`ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є надавач послуг з ремонту автомобіля платником ПДВ, а також понесення позивачем витрат зі сплати ПДВ.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів здійснення позивачем відновлювального ремонту належного йому автомобіля, який було пошкоджено внаслідок ДТП з вини відповідача, вважає за неможливе стягнення з відповідача суму недоплаченого страховиком ПДВ.

Щодо вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_2 моральної шкоди. Такі вимоги позивача вважає безпідставними та недоведеними так як на обгрунтування їх розміру та їх підтвердження не надано жодного доказу, а доказування не може грунтуватись на припущеннях.

Щодо витрат відповідача на професійну правничу допомогу. Відповідач очікує понести до 20 000,00 грн. (двадцять тисяч гривень) судових витрат під на професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи в суді першої інстанції. Докази щодо таких витрат будуть надані у відповідності до вимог ЦПК України - до закінчення судових дебатів або протягом 5 днів після ухвалення рішення у справі. Щодо належного відповідача у цій справі. ОСОБА_2 вважає, що належним відповідачем є страховик - ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СТРАХОВА ГРУПА „ТАС"» (Код ЄДРПОУ 30115243), місцезнаходження: 03062, Україна, місто Київ , проспект Берестейський, будинок 65, адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_3.

16.04.2026 року ухвалою Хорольського районого суду Полтавської області підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА ГРУПА„ТАС"» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП- закрито та справу призначино до судового розгляду .

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Павелко Р.С. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав зазначених у відзиві.

Третя особа не з"явився про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Врахувавши позицію позивача та його представника, відповідача, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку відповідача викладену у відзиві, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Позивачка, ОСОБА_1 є власником легкового автомобіля, маркиBMW 528I, 2013 р. в. д.н.з. НОМЕР_1 .

27.09.2025 року близько 21 год. 29 хв. водій ОСОБА_2 рухаючись автомобілем марки МАЗДА державний номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння по вул. Небесної Сотні, 146 в м. Хорол Лубенського району Полтавської області, в порушення п. 13.1 ПДР України не дотрималася безпечної та допустила зіткнення із автомобілем БМВ д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався в попутному напрямку, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

В результаті цієї ДТП автомобіль BMW 528I, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить позивачці, отримав значні механічні пошкодження.

Відповідно до постанови Хорольського районного суду Полтавської області від 21.10.2025 року у справі №548/2232/25 (провадження № 3/548/563/25), яка набрала законної сили 04.10.2025 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130, ст.124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами стоком на 1 ( один) рік.

Відповідно до висновку експерта №125 від 08.10.2025 року вартість матеріально збитку завданого власнику автомобіля BMW 528I, № BI2343IA, в наслідок пошкодження в ДТП, яка сталося 27.09.2025 року, складає 127 339,76 грн, з врахуванням ПДВ 20% на запасні складові.

Норми права, застосовані судом. Мотивована оцінка доказів та аргументів сторін.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За загальним правилом статей 1166, 1187 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її заподіювача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а за шкоду, завдану в наслідок дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з частиною п`ятою статті 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та вина зазначеної особи. Відсутність складу злочину, наприклад, у разі закриття кримінального провадження за правилами Кримінального процесуального кодексу України не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності. При цьому постанова про закриття кримінального провадження є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі в порядку, передбаченому ЦПК України.

Особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об`єкта зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов`язок відшкодувати завдану шкоду як невинні володільці об`єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки, так і ті, що завдали шкоди внаслідок необережності.

Непереборна сила - це подія, об`єктивно невідворотна за певних умов не тільки для цього заподіювача шкоди, а й для інших осіб при досягненому рівні розвитку науки і техніки; надзвичайна подія, яка не може бути передбачена заподіювачем шкоди; завжди зовнішня подія по відношенню до діяльності заподіювача шкоди; подія, яка не повинна бути причинно пов`язана з джерелом підвищеної небезпеки. Шкідливі властивості самого джерела підвищеної небезпеки непереборною силою не є.

Під умислом потерпілого слід розуміти усвідомлене бажання особи заподіяти шкоду. При цьому особа повинна розуміти значення своїх дій та мати змогу керувати ними.

Обов`язок доведення умислу потерпілого або наявності непереборної сили законом покладається на володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки діє цивільно-правова презумпція винуватості заподіювача шкоди.

Груба необережність потерпілого є підставою тільки для зменшення розміру відшкодування потерпілому за рахунок володільця джерела підвищеної небезпеки, однак не тягне за собою відповідальності потерпілого за заподіяння шкоди транспортному засобу.

Перед потерпілим несуть обов`язок відшкодувати завдану шкоду як винні, так і невинні володільці об`єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки.

Такі правові висновки викладено в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 05 червня 2019 року у справі № 466/4412/15-ц, від 15 серпня 2019 року у справі № 756/16649/13-ц, від 02 жовтня 2019 року у справі № 447/2438/16-ц, від 11 грудня 2019 року у справі № 601/1304/15-ц, від 01 липня 2020 року у справі № 554/858/19.

У Постанові Верховного Суду у справі №554/858/19 від 01 липня 2020 року вказано, що особливість правил відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, полягає в наявності лише трьох підстав для відповідальності, а саме: наявність шкоди; протиправна дія заподіювача шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною дією та шкодою. Вина заподіювача шкоди не вимагається. Тобто особа, яка завдала шкоди джерелом підвищеної небезпеки, відповідає й за випадкове її завдання (без вини). Відповідальність такої особи поширюється до межі непереборної сили. Тому її називають підвищеною».

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 285/4223/17 зазначено, що у відносинах між володільцем джерела підвищеної небезпеки, яким завдано шкоди, та третіми особами, яким володілець джерела підвищеної небезпеки завдав шкоди, діє принцип відповідальності володільця цього джерела незалежно від його вини.

З викладеного слідує, що відсутність вини водія забезпеченого транспортного засобу та закриття кримінального провадження відносно нього з реабілітуючих підстав не звільняє від обов`язку відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки.

За таких обставин, вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення у розмірі 37 721,69 грн є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

Щодо відшкодування моральної шкоди, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Як вказано у Постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.12.2022 у справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21): «Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частини перша, друга статті 23 ЦК України).

Як вказано у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі №752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19) розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Виходячи із встановлених судом обставин справи, заявлений позивачкою розмір моральної шкоди суд вважає завищеним, а тому стягує з Відповідачки на користь Позивачки суму моральної шкоди у розмірі 5 000 грн.

Розподіл судових витрат .

Відповідно положень ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2)у разівідмови впозові -на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.ст. 133, 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 968,96 грн. (платіжна квитанція № 4663-6069-5412-7006 від 21.12.2025) та витрати на проведення експертизи у сумі 5000,00 грн. (платіжна квитанція № 125 від 07.10.2025).

Керуючись ст.ст. 22,1166, 1167,1172,1177,1187 ЦК України, ст.ст. 4, 6, 10, 12, 13, 76-81, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації та місця проживання: АДРЕСА_1 ), представник позивача: адвокат Павелко Руслан Сергійович (ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_5 IBAN: НОМЕР_6 (ПриватБанк), Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1486 від 25.09.2015 року видане Радою адвокатів Полтавської області , адреса знаходження: вул. Соборності, 8 Б, оф. 1 м. Хорол Лубенського району Полтавської області) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА ГРУПА„ТАС"» (Код ЄДРПОУ 30115243), місцезнаходження: 03062, Україна, місто Київ , проспект Берестейський, будинок 65, адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_3 .) про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП -задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації та місця проживання: АДРЕСА_1 ) у відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 37 721,69 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації та місця проживання: АДРЕСА_1 ) у відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 5 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації та місця проживання: АДРЕСА_1 ) витрати по залученню експерта а по оцінці майна в розмірі у розмірі 5 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації та місця проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 968, 96 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 27.08.2026 року.

Суддя: О.В. Коновод