Рішення № 139287524, 25.08.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1992/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Горішній Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. Коперника, буд. 4, м.Львів, 79000; код ЄДРПОУ 20812013) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдербуд" (вул. Клочківська, буд. 192 А, м. Харків, 61045; код ЄДРПОУ 38132727) про стягнення 68 000,00 грн за участю представників:

позивача - Андрушко С.В. (в режимі відеоконференції),

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України 04.06.2026 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдербуд" про стягнення з відповідача до Державного бюджету України пені у розмірі 68 000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у встановлені Законом України "Про захист економічної конкуренції" строки не сплатив штраф, що був накладений згідно з рішенням адміністративної колегії Відділення від 30.05.2024 № 63/35-р/к, та не оскаржив рішення Відділення до системи господарських судів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.06.2026 позовну заяву Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/1992/26 за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.

Вищевказаною ухвалою відповідачу було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України.

Проте, відповідач наданим йому процесуальним правом не скористався, відзив на позовну заяву не надав.

Протокольною ухвалою господарського суду від 04.08.2026 підготовче провадження у справі № 1992/26 закрито; розгляд справи по суті призначено на 25.08.2026 о 14:20.

У судовому засіданні, яке відбулося 25.08.2026, представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився; про причину неявки суд не повідомив.

Копії ухвал, надіслані на адресу відповідача, яка відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, повернуті до господарського суду без вручення адресатові за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", місцезнаходження (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв`язок з фізичною особою - підприємцем) належить до відомостей про фізичну особу - підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Як унормовано частиною 1, 2, 4 статті 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Таким чином, відомості про місцезнаходження відповідача, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є офіційним та достовірним підтвердженням зазначеної інформації.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Інформації ж про іншу адресу відповідача у суду немає.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).

Також відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України, юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку, що не було зроблено відповідачем.

На підставі викладеного, відповідач несе ризики такої своєї поведінки, що цілком залежала від його волі.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Враховуючи, що підстави для відкладення розгляду справи відсутні, суд визнав за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, згідно зі ст. 202 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Згідно з рішенням адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.05.2024 №63/35-р/к (далі - рішення):

- визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейдербуд" (відповідач) вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів;

- на відповідача накладено штраф у розмірі 68 000 гривень.

Законом України "Про захист економічної конкуренції" встановлено спеціальний порядок виконання та оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", "Рішення … надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення…немає можливості, зокрема, внаслідок:

відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації);

відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, -

рішення … органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення … в офіційному друкованому органі (газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр")".

Згідно з ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", "Рішення … є обов`язковим до виконання. Рішення … набирають чинності з дня їх прийняття".

За приписами ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", особа, на яку накладено штраф рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Строки, передбачені абзацом першим цієї частини, зупиняються на час розгляду судом справи про оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також на час проведення перевірки чи перегляду рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органом Антимонопольного комітету України.

Нарахування пені припиняється з дня сплати штрафу, накладеного рішенням органу Антимонопольного комітету України".

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України".

Частиною п`ята статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції".

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у разі несплати пені органи Антимонопольного комітету України стягують пеню в судовому порядку.

Згідно з ч. 8, 9 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", "у разі якщо протягом строку, встановленого абзацом першим частини третьої цієї статті, рішення органу Антимонопольного комітету України не виконується, … голова територіального відділення Антимонопольного комітету України видає наказ про примусове виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу.

Наказ Голови Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України про примусове виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу, є виконавчим документом, який пред`являється до органів державної виконавчої служби для примусового виконання в порядку, визначеному законом".

За приписами ч. 13 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", протягом п`яти днів з дня сплати штрафу та пені суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу, пені.

Як зазначено в частині першій статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції": "… відповідач, … мають право повністю або частково оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України, передбачені статтями 36 і 48 цього Закону, до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Зазначений строк не підлягає поновленню".

З матеріалів справи вбачається, що рішення з повідомленням Відділення від 31.05.2024 № 63-02/1554е надіслані відповідачу, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих АТ "Укрпошта" № 109 та відстеженням поштового відправлення АТ "Укрпошта" № 0600926152197. Дане поштове відправлення було вручене відповідачу 08.06.2024.

На підставі вищенаведених обставин та норм Закону України "Про захист економічної конкуренції", останнім днем:

- сплати відповідачем штрафу, що накладений згідно з рішенням, було 09.08.2024;

- двомісячного строку оскарження відповідачем рішення до господарського суду було 09.08.2024.

Проте, відповідач, протягом вищенаведених строків:

- не сплатив штраф, що накладений згідно з рішенням (не надіслав Відділенню документ, що підтверджує сплату Відповідачем штрафу, який накладений згідно з рішенням);

- не оскаржив рішення Відділення до системи господарських судів.

Таким чином, Рішення адміністративної колегії Відділення від 30.05.2024 № 63/35-р/к є законним та відповідно до частини другої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет" є обов`язковим до виконання.

На виконання вищевказаного Рішення Відділенням видано наказ про стягнення з відповідача штрафу в дохід загального фонду Державного бюджету України, який був пред`явлений для примусового виконання до органів Державної виконавчої служби.

Проте, Відділення не отримувало від відповідача, а також і від органів Державної виконавчої служби документів, що підтверджують сплату штрафу, накладеного згідно з рішенням Відділення.

Враховуючи вищенаведені обставини, а також норми Закону України "Про захист економічної конкуренції", позивачем здійснено розрахунок, згідно з яким сума, яка підлягає до сплати відповідачем, становить 68 000 грн (пеня за прострочення сплати відповідачем штрафу, що накладений відповідно до рішення).

Нарахування та стягнення пені, передбаченої частиною п`ятою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", має обов`язковий характер та не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування і у зв`язку із цим не підпадає під ознаки адміністративно-господарських санкцій.

Таку ж правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.02.2018 у справі № 914/607/17.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають позови до суду, в тому числі про стягнення несплаченої у добровільному порядку пені.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдербуд" (вул. Клочківська, буд. 192 А, м. Харків, 61045; код ЄДРПОУ 38132727) до Державного бюджету України - пеню в розмірі 68 000,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдербуд" (вул. Клочківська, буд. 192 А, м. Харків, 61045; код ЄДРПОУ 38132727) на користь Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. Коперника, буд. 4, м.Львів, 79000; код ЄДРПОУ 20812013) - витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст. 256-257 ГПК України.

Повне рішення складено "27" серпня 2026 р.

СуддяН.М. Кухар