Ухвала суду № 139286744, 26.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

26.08.2026Справа № 910/10606/26

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут промислової екології" (03150, м. Київ, вул. Горького, 103а, кв. 115; ідентифікаційний код 16400894)

про забезпечення позову

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут промислової екології" (03150, м. Київ, вул. Горького, 103а, кв. 115; ідентифікаційний код 16400894)

до Відокремленого підрозділу "Київський обласний експертний центр енергоефективності" (04050, місто Київ, вулиця Глибочицька, будинок 28; ідентифікаційний код 40983293)

про стягнення 794 960,81 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут промислової екології" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відокремленого підрозділу "Київський обласний експертний центр енергоефективності" про стягнення 794 960,81 грн заборгованості за Договором субпідряду №180/08-02 від 18.08.2025.

Разом з позовною заявою до суду подано заяву про забезпечення позову, відповідно до прохальної частини якої заявник просить суд:

- накласти арешт на грошові кошти Державного підприємства "Київоблбудінвест" (код ЄДРПОУ 40257365; ВП "Київський обласний експертній центр енергоефективності" ДП "Київоблбудінвест", код ЄДРПОУ 40983293), що знаходяться на всіх розрахункових та інших рахунках у банківських та інших фінансових установах, у межах суші позовних вимог у розмірі 794 960,81 грн;

- заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, іншим суб`єктам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно припинення (ліквідації, реорганізації) Державного підприємства "Київоблбудінвест" (код ЄДРПОУ 40257365; ВП "Київський обласний експертній центр енергоефективності" ДП "Київоблбудінвест", код ЄДРПОУ 40983293).

Розглянувши заяву про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд встановив наступне.

У позовній заяві пред`явлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором субпідряду № 18/08-02 від 18.08.2025 в розмірі 794 960,81 грн, яка виникла внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань з оплати наданих послуг за Другим та Третім платіжними етапами за підписаними Актами приймання-передачі від 03.08.2026 та підтверджена Актом звірки взаєморозрахунків від 21.08.2026.

Заявнику стало відомо про існування обставин, які свідчать про вжиття активних заходів щодо ліквідації / припинення юридичної особи відповідача - ДП «Київоблбудінвест» (код ЄДРПОУ 40983293).

Зокрема, відповідно до офіційного Листа Фонду державного майна України № 10-79-21493 від 05.08.2026, направленого покупцю єдиного майнового комплексу Козаку А.О., код РНОКТТП 3384417892), Фонд державного майна України розпочав процедуру припинення Державного підприємства "Київоблбудінвест" на підставі Закону України "Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України" та Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

У зазначеному листі Фонд державного майна України вимагає терміново подати пропозицію щодо призначення керуючого припиненням ДП "Київоблбудінвест" та розгляду питання про його ліквідацію на засіданні Комісії з питань припинення підприємств.

За доводами позивача, початок процедури ліквідації відповідача, внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР) та призначення керуючого припиненням створює реальну загрозу невжиття заходів щодо задоволення вимог Заявника (кредитора), а також ускладнить або зробить неможливим виконання майбутнього рішення суду про стягнення заборгованості у розмірі 794 960,81 грн.

На думку позивача, заявлені заходи забезпечення позову безпосередньо пов`язані з предметом позову, є співмірними з позовними вимогами (сума арешту обмежена виключно розміром заборгованості 794 960,81 грн) та не зупиняють повністю господарську діяльність підприємства, а лише блокують неправомірне виведення активів і ліквідацію боржника до розрахунку з кредиторами. Накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позову (794 960,81 грн) та заборона суб`єктам державної реєстрації (державним реєстраторам, нотаріусам, Міністерству юстиції України) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо припинення (ліквідації, реорганізації) ДП "Київоблбудінвест" є співмірними із за заявленими позовними вимогами та гарантують захист майнових інтересів позивача.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною 1 статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом наведеної норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язане вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Згідно з положеннями пункту 1 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Згідно зі ст. ст. 73, 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 також висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Аналогічна права позиція висловлена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 910/7511/19, від 03.04.2020 у справі № 904/4511/19, від 23.12.2020 у справі № 911/949/20.

У той же час заява про вжиття заходів забезпечення позову не містить жодних відомостей про вчинення або підготовку до вчинення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на ухилення від виконання рішення суду (у випадку задоволення відповідного позову), а доводи заявника зводяться до тверджень про здійснення Фондом державного майна України своїх повноважень на підставі Закону України "Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України" та Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

Водночас позивачем жодним чином не обґрунтовано наявності достатніх підстав для втручання суду в законну діяльність Фонду державного майна України відповідно до Закону України "Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України" та Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

Суд звертає увагу заявника на те, що вимоги його заяви про забезпечення позову зводяться до заборони Фонду державного майна України, який не являється стороною даного спору, вчиняти певні дії щодо відповідача, фактично без оскарження таких дій Фонду в судовому порядку.

В порядку, передбаченому ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що заявником не обґрунтовано та не доведено жодними доказами в установленому законом порядку наявності визначених законодавчо підстав для вжиття заявлених заходів забезпечення позову. Відтак суд відмовляє в задоволенні даної заяви про забезпечення позову.

За приписами ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки заяву про забезпечення позову судом розглянуто, витрати заявника по сплаті судового збору за розгляд заяви про забезпечення позову відшкодуванню та поверненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 123, 136-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Інститут промислової екології" в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили 26.08.2026 та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.М. Ващенко