Рішення № 139286548, 27.08.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 6/76/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2026 Справа № 908/1442/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько Олександри Анатоліївни, розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику представників сторін справу № 908/1442/26

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКОМ-ІНВЕСТ» (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 32)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТАКВАБУД» (69118, м. Запоріжжя, вул. Андрія Гайдая, буд. 18)

про стягнення грошової суми.

Процесуальні дії по справі.

15.06.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх. №1676/08-07/26, документ сформований в системі Електронний суд 15.06.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКОМ-ІНВЕСТ» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТАКВАБУД» про стягнення 697 347,20 грн основного боргу та 11 854,90 грн пені.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 15.06.2026, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №908/1442/26 та визначено до розгляду судді Федько О.А.

Ухвалою господарського суду від 22.06.2026 позовну заяву ТОВ «ЮКОМ-ІНВЕСТ» залишено без руху, надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

23.06.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх. №13691/08-08/26, документ сформований в системі Електронний суд 22.06.2026), в якій на виконання вимог ухвали суду позивач зазначив ціну позову (709 202,10 грн) та інформацію про реквізити рахунку позивача в банку.

Ухвалою суду від 29.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1442/26 в порядку спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 6/76/26. Постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/1442/26. Запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали надати суду відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч. 7 ст. 6 ГПК України).

Згідно з положеннями п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі №908/1442/26 від 29.06.2026 була направлена учасникам справи до їхніх електронних кабінетів в підсистемі Електронний суд та отримана ними 29.06.2026 о 14 год. 04 хв. (позивач) та 29.06.2026 о 14 год. 00 хв. (відповідач), про що свідчать довідки про доставку електронних листів.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 29.07.2026 сплив тридцятиденний строк, наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд визнав надані документи достатніми для всебічного та об`єктивного розгляду спору.

Ураховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує повне рішення без його проголошення 27.08.2026.

Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилось.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В якості підстави для звернення з позовом позивач зазначив про наявність між сторонами господарських правовідносин, які врегульовані договором підряду №15/09/25 від 15.09.2025. Позивач доводить, що зобов`язання за вказаним правочином виконав в повному обсязі та своєчасно, про що сторонами були підписані Акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2025 року травень 2026 року на загальну суму 2 131 342,80 грн. У той же час, відповідач у порушення умов договору зобов`язання в частині оплати за надані послуги виконав частково в сумі 1 433 995,60, внаслідок чого заборгованість складає 697 347,20 грн. У зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань за вказаним договором, позивач керуючись п. 8.7 договору нарахував та заявив до стягнення пеню за період прострочення з 30.05.2026 по 15.06.2026.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом на подання відзиву на позов.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) від сторін суду не надходило.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ураховуючи ненадання відповідачем відзиву на позов, суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

15 вересня 2025 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТАКВАБУД» (Замовник, відповідач у справі) та Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮКОМ ІНВЕСТ» (Підрядник, позивач у справі) уклали договір підряду №15/09/25 на виконання робіт (надалі договір).

Відповідно до п. 1.1 договору у порядку та на умовах, визначених цим договором, підрядник зобов`язується на свій ризик, власними та/або залученими силами і засобами, у відповідності з чинними в Україні нормами і правилами виконати демонтажні роботи, роботи з свердління та різання залізобетонних конструкцій на об`єкті Замовника за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6В, а Замовник зобов`язується прийняти належним чином виконані роботи та оплати їх.

Детальний перелік, об`єм та місце виконання робіт, визначається договірною ціною, яка/які підписуються сторонами та є невід`ємною частиною даного договору (п. 1.2 договору).

За умовами п. 1.3 договору факт належного виконання Підрядником робіт за цим договором підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін Актами виконаних робіт.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що договірна ціна робіт (вартість робіт по даному договору) є невід`ємною частиною даного договору.

У пункті 4.1 договору сторонами погоджено, що оплата вартості робіт по цьому договору здійснюється у наступному порядку: протягом десяти робочих днів з моменту укладення даного договору Замовник здійснює авансовий платіж в розмірі 70% від вартості робіт, вказаній у відповідній договірній ціні; протягом десяти робочих днів з моменту підписання та скріплення печатками сторін відповідного акту виконаних робіт Замовник здійснює остаточний розрахунок за роботи, вказані у відповідному Акті виконаних робіт.

Згідно з п. 5.3.1 договору Замовник зобов`язався оплатити належним чином виконані та прийняті Замовником роботи у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Виконані по договору роботи передаються Підрядником та приймаються Замовником на підставі Акту виконаних робіт, проект якого складає у двох примірниках, підписує, скріплює печаткою і передає Замовнику Підрядник (п. 6.1 договору).

Пунктом 8.3 договору встановлено, що порушення або неналежне виконання зобов`язань по цьому договору є підставою для застосування санкцій, передбачених чинним законодавчим України.

За порушення терміну розрахунку за виконані роботи Замовником (окрім здійснення авансових платежів), останній зобов`язаний сплатити Підряднику неустойку в розмірі 0,1% від заборгованості за кожний день прострочення (п. 8.7 договору).

У пункті 9.3 договору встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Сторонами підписана Договірна ціна на роботи з алмазного різання штроб під ВК в залізобетонній монолітній силовій плиті 200мм з бетонною основою 100 мм на об`єкті реконструкції: ТЦ «Епіцентр-К6», м. Київ-04216, вул. Берковецька, 6В, вартість якої становить 1 581 510,00 грн з ПДВ.

Відповідно до Договірної ціни на роботи з демонтажу, роботи з свердління та різання залізобетонних конструкції, вартість таких робіт складає 56003,00 грн з ПДВ.

Вартість робіт з демонтажу, роботи з свердління та різання залізобетонних конструкції на об`єкті реконструкції: ТЦ «Епіцентр-К6», м. Київ-04216, вул. Берковецька, 6В, що визначена в договірній вартості, складає 891 883,20 грн з ПДВ.

У період грудень 2025 року - травень 2026 року між сторонами були підписані Акти приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 2 131 342,80 грн, а саме: Акт №1 від 31.12.2025 на суму 277 542,00 грн з ПДВ; Акт №2 від 27.02.2026 на суму 311 202,00 грн з ПДВ; Акт №3 від 27.02.2026 на суму 120 156,00 грн з ПДВ; Акт №5 від 27.02.2026 на суму 134 640,00 грн з ПДВ; Акт №11 від 27.02.2026 на суму 88 603,20 грн з ПДВ; Акт №14 від 28.02.2026 на суму 20 478,00 грн з ПДВ; Акт №12 від 28.02.2026 на суму 5 040,00 грн з ПДВ; Акт №17 від 28.02.2026 на суму 21 079,20 грн з ПДВ; Акт №13 від 20.03.2026 на суму 7 320,00 грн з ПДВ; Акт №16 від 20.03.2026 на суму 9926,40 грн з ПДВ; Акт №15 від 30.03.2026 на суму 8 400,00 грн з ПДВ; Акт №6 від 31.03.2026 на суму 66 012,00 грн з ПДВ; Акт №7 від 18.05.2026 на суму 208 807,20 грн з ПДВ; Акт №8 від 18.05.2026 на суму 243 969,60 грн з ПДВ; Акт №9 від 18.05.2026 на суму 58 663,20 грн з ПДВ; Акт №10 від 18.05.2026 на суму 220 788,00 грн з ПДВ.

На оплату виконаних Підрядником робіт Замовнику були виставлені рахунки на загальну суму 2 131 342,80 грн, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відтак, загальна сума наданих відповідачеві послуг за період грудень 2025 р. - травень 2026 р. складає 2 131 342,80 грн.

Відповідач зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати виконаних підрядних робіт виконав частково, оплативши позивачеві суму 1 433 995,60 грн, про що свідчать копії банківських виписок, які наявні в матеріалах справи. За таких обставин сума заборгованості за виконані демонтажні роботи за договором №15/09/25 від 15.09.2025 становить 697347,20 грн.

З метою досудового врегулювання спору 30.05.2026 на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою негайно сплатити заборгованість за договором підряду №15/09/25 від 15.09.2025.

Претензія залишена відповідачем без реагування, сума боргу в добровільному порядку не сплачена.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором підряду №15/09/25 від 15.09.2025 в частині своєчасної оплати виконаних позивачем робіт стало підставою для звернення позивача до суду.

У зв`язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в сумі 11 854,90 грн за період прострочення з 30.05.2026 по 15.06.2026.

Доказів погашення суми заборгованості відповідач на час розгляду справи суду не надав.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість сторін, спрямована навстановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Правовідносини між сторонами є господарськими та врегульовані договором підряду №15/09/25 на виконання робіт від 15.09.2025.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частини 1 статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

За частиною 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина 1 статті 854 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

З матеріалів справи судом установлено, що сторонами за договором підряду від 15.09.2025 № 15/09/25 підписані Акти приймання виконаних робіт за період грудень 2025 р. травень 2026 р. на загальну суму 2 131 342,80 грн, які скріплені печатками обох сторін та містять підписи уповноважених осіб.

Претензій або заперечень щодо виконаних Підрядником робіт Замовником суду не надано.

Таким чином, за умовами п. 4.1.2 договору відповідач зобов`язаний здійснити остаточний розрахунок за виконані позивачем роботи протягом десяти робочих днів з моменту підписання та скріплення печатками сторін відповідного Акту виконаних робіт.

Матеріали справи містять докази часткової оплати відповідачем вартості виконаних позивачем робіт в загальному розмірі 1 433 995,60 грн. Відтак, сума заборгованості відповідача за вказаним правочином становить 697 347,20 грн.

Відповідач доказів оплати виконаних позивачем робіт за договором №15/09/25 від 15.09.2025 в сумі 697 347,20 грн суду не надав.

Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач заявлені позовні вимоги належними та допустимими доказами не спростував, доказів оплати виконаних робіт за договором №15/09/25 від 15.09.2025 в розмірі 697 347,20 грн суду не надав.

Ураховуючи вище встановлені обставини, приписи ст.ст. 74, 76, 77-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 697 347,20 грн заборгованості за договором №15/09/2025 від 15.09.2025, є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

За порушення відповідачем строків оплати виконаних робіт позивач згідно з п. 8.7 Договору заявив до стягнення з відповідача пеню у розмірі 11854,90 грн за період прострочення з 30.05.2026 по 15.06.2026.

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Статтею 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

У відповідності до ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі, якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

За змістом п. 8.7 договору за порушення терміну розрахунку за виконані роботи Замовником (окрім здійснення авансових платежів), останній зобов`язаний сплатити Підряднику неустойку в розмірі 0,1% від заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, факт порушення відповідачем зобов`язання щодо своєчасної оплати виконаних робіт доведений.

Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про неправильність здійсненого позивачем розрахунку пені.

Так, позивачем неправильно визначено початок прострочення виконання відповідачем зобов`язання з оплати виконаних робіт та не враховано, що у п. 4.1.2 договору сторонами погоджений остаточний розрахунок за роботи протягом 10 робочих днів.

В Україні встановлений п`ятиденний робочий тиждень з понеділка по п`ятницю з двома вихідними днями. В окремих випадках може використовуватися шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.

Виконані позивачем роботи, які не оплачені відповідачем у строк, встановлений договором, прийняті згідно з Актами приймання виконаних будівельних робіт, які підписані сторонами 18.05.2026. Таким чином, з урахуванням умов п. 4.1.2 договору, останнім днем остаточного розрахунку є 01.06.2026, а прострочення відповідно починається з 02.06.2026.

Згідно з абз.2 частини 3 статті 549 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відтак, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, для примусового стягнення він не може перевищувати розмір установлений законом, як граничний, тобто може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України (правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 907/65/18 та від 20.01.2022 у справі № 910/20734/20).

Позивачем нараховано пеню за договором у загальній сумі 11854,90 грн за ставкою 0,1 % на день, що перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ, та суперечить нормам закону. З огляду на наведене суд обмежує розмір пені подвійною обліковою ставкою НБУ.

Так, за розрахунком суду, здійсненим за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», за загальний період прострочення з 02.06.2026 по 15.06.2026 сума пені складає 8024,27 грн. В іншій частині вимог про стягнення пені (3830,63 грн) суд відмовляє внаслідок необґрунтованості.

Ураховуючи встановлені обставини у даній справі, предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку про задоволення позову частково, стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 697 347,20 грн та пені в розмірі 8024,27 грн. В іншій частині вимог суд відмовляє.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 129 ГПК України.

З відповідача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 8464,46 грн. В іншій частині витрати зі сплати судового збору (45,97 грн) покладаються на позивача.

Також, суд констатує наявність підстав для повернення з Державного бюджету України суми зайво сплаченого судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач при звернення до суду сплатив судовий збір у розмірі 8728,17 грн (платіжна інструкція № 323 від 15.06.2026).

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до п.п. 1-2 п. 2 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Одночасно, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Беручи до уваги викладене, враховуючи подання позову до суду в електронній формі, судовий збір за подання позову із застосуванням коефіцієнту 0,8 становить 8510,43 грн (10638,03 грн х 0,8).

Отже, позивач сплатив суму судового збору у більшому розмірі, ніж передбачено законом. Сума зайво сплаченого судового збору складає 217,74 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, сума зайво сплаченого позивачем судового збору в розмірі 217,74 грн підлягає поверненню позивачеві з Державного бюджету України за ухвалою суду за наявності відповідного клопотання.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТАКВАБУД» (69118, м. Запоріжжя, вул. Андрія Гайдая, буд. 18; ідентифікаційний код юридичної особи 42066425) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКОМ-ІНВЕСТ» (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 32; ідентифікаційний код юридичної особи 45844828) заборгованість за договором підряду №15/09/25 від 15.09.2025 в розмірі 697 347,20 грн (шістсот дев`яносто сім тисяч триста сорок сім гривень 20 коп.), пеню в розмірі 8024,27 грн (вісім тисяч двадцять чотири гривні 27 коп.), судовий збір, сплачений за подання позовної заяви в розмірі 8464,46 грн (вісім тисяч чотириста шістдесят чотири гривні 46 коп.).

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 27.08.2026.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.А. Федько