Ухвала суду № 139286295, 27.08.2026, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 1614/3064/12

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Реки А.С., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про відвід судді Реки Анни Сергіївни від розгляду цивільної справи за скаргою ОСОБА_1 на рішення, дії та бездіяльність посадових осіб Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, стягувач ОСОБА_2 ,-

Встановив:

В провадженні Кременчуцького районного суду Полтавської області перебуває дійсна справа.

Через підсистему електронний суд 26.08.2026 було надіслано заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого по справі судді Реки А.С. від розгляду цивільної справи за скаргою ОСОБА_1 на рішення, дії та бездіяльність посадових осіб Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, стягувач ОСОБА_2 . В обґрунтування заявленого відводу заявник вказує, що ухвалою судді Кременчуцького районного суду Полтавської області Реки А.С. від 26 травня 2026 року було прийнято до розгляду його скаргу на рішення, дії та бездіяльність посадових осіб Вишневого ВДВС, стягувач ОСОБА_2 , в частині заявлених вимог про визнання неправомірними рішень, дій та бездіяльності старшого державного виконавця Вишневого ВДВС Лисюк О.В., дій і бездіяльності інших посадових осіб виконавчої служби та зобов`язання державного виконавця або іншої посадової особи виконавчої служби внести заяви з платіжними інструкціями про переказ аліментів від 01.04.2026, 11.05.2026 та відповідей на них у сканованих копіях до автоматизованої системи; здійснення розрахунку суми заборгованості з врахуванням неврахованих платіжних інструкцій про переказ ним аліментів на користь ОСОБА_2 з травня 2023 року по травень 2026 року та заяви стягувача ОСОБА_2 від 18 травня 2026 року про відсутність претензій до боржника і заборгованості; визнання неправомірними і скасування постанови державного виконавця Вишневого ВДВС Лисюк О.В. у виконавчому провадженні №36575335 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії від 27.03.2026; визнання неправомірними і скасування у виконавчому проваджені №36575335 платіжні інструкції від 01.04.2026 №41719, №41720, №41721, та зобов`язання державного виконавця або іншу посадову особу Вишневого ВДВС повернути стягнуті кошти. У відкритті провадження у справі за його скаргою на рішення, дії та бездіяльність посадових осіб Вишневого ВДВС, стягувач ОСОБА_2 , в частині визнання протиправними рішень та дій державного виконавця, прийнятих під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та скасування відповідних постанов було відмовлено.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 21 липня 2026 року його апеляційну скаргу задоволено. Ухвалу судді Кременчуцького районного суду Полтавської області Реки А.С. від 26 травня 2026 року в частині відмови у відкритті провадження скасовано і справу направлено до районного суду для продовження розгляду.

Вважає, що суддя Кременчуцького районного суду Полтавської області Река А.С. не може розглядати дану справу і підлягає відводу, самовідводу, оскільки є обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в її неупередженості та об`єктивності. Зокрема суддя Кременчуцького районного суду Полтавської області Река А.С. під час розгляду його скарг на неправомірні рішення, дії та бездіяльність старшого державного виконавця Вишневого ВДВС Лисюк О.В., дії та бездіяльність посадових осіб Вишневого ВДВС Лазюка Д.М., ОСОБА_3 , від 4 квітня, 23 травня та 13 червня 2026 року проігнорувала, не взяла до уваги очевидні факти і не надаючи належну оцінку важливим обставинам, що старшим державним виконавцем Вишневого ВДВС Лисюк О.В. та іншими посадовими особами Вишневого ВДВС, неодноразово та систематично не виконуються процесуальні обов`язки постановлені в ухвалах Кременчуцького районного суду Полтавської області від 11 і 25 березня, 7, 21 і 23 квітня 2026р., у даній справі №1614/3064/12, однак суддя Река А.С., незважаючи на вказані у його скаргах, заявах і клопотаннях до суду обґрунтовані доводи, передбачені законодавством підстави та переконливі аргументи, наявні докази, численні систематичні порушення вимог Конституції і законів України, нормативно-правових актів, недоліки в діяльності державних виконавців та інших посадових осіб Вишневого ВДВС, не виносить окремі ухвали та не застосовує до вказаних посадових осіб Вишневого ВДВС передбачені законодавством заходами процесуального примусу. Вказані ухвали набрали законну силу, згідно ст. 261 ЦПК України та не оскаржувалась у встановленому законодавством порядку.

Також, через помилкову ухвалу судді Кременчуцького районного суду Полтавської області Реки А.С. від 26 травня 2026 року в частині відмови у відкритті провадження за його скаргою на рішення, дії та бездіяльність посадових осіб Вишневого ВДВС, яка в цій частині скасована постановою Полтавського апеляційного суду від 21 липня 2026 року, досі станом на 25 серпня 2026 року, залишається нерозглянутою судом першої інстанції його скарга з даного приводу від 23 травня 2026 року, з порушенням строків, встановлених ч. 1 ст. 450 ЦПК України.

Враховуючи викладене, заявник вказує, що не довіряє судді Кременчуцького районного суду Полтавської області Реці А.С., оскільки наявні беззаперечні обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в її неупередженості, об`єктивності, безсторонності, у зв`язку з чим просить у встановлений законодавством строк невідкладно вирішити питання про задоволення відводу судді Кременчуцького районного суду Полтавської області Реки А.С. і скаргу розглянути іншим суддею.

Суд, надавши оцінку доводам, викладеним у заяві про відвід, не знаходить підстав для задоволення даної заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Відповідно до вимог ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Підстави для відводу судді передбачені ст. 36 ЦПК України і розширеному тлумаченню не підлягають.

Тобто, головна мета відводу гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями.

Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішенні по справі «Білуха проти України»).

Суддя виконує свої професійні обов`язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи у суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.

Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість («безсторонність») судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості потрібно керуватися і джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: (і) «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; (іі) «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Водночас як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Із наведеного слідує, що відвід повинен бути вмотивований із наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, то це є підставою для відмови у його задоволенні.

Судом, у відповідності до ч. 7 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно після закінчення частини щорічної основної відпустки, в якій суддя перебувала 26.08.2026 згідно наказу голови Кременчуцького районного суду Полтавської області № 20/В від 17.08.2026.

В обґрунтування заявленого відводу заявник ОСОБА_1 зазначає про порушення строків розгляду скарги, однак суд зауважує, що дійсно скарга ОСОБА_1 на рішення, дії та бездіяльність посадових осіб Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшла до суду 25 травня 2026 року, та вже ухвалою суду від 26 травня 2026 року було вирішено питання прийняття до розгляду даної скарги в частині та призначено до розгляду на 11.06.2026, та про відмову у відкритті провадження в частині визнання протиправними рішень та дій державного виконавця, прийнятих під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та скасування відповідних постанов.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 11.06.2026 було вирішено продовжити на двадцять днів розгляд зазначеної скарги у відповідності до вимог ч. 1 ст. 450 ЦПК України.

30 червня 2026 року скаргу ОСОБА_1 на рішення, дії та бездіяльність посадових осіб Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, стягувач ОСОБА_2 в частині відкритого провадження було розглянуто по суті та постановлено ухвалу суду від 30 травня 2026 року.

Після перегляду ухвали суду від 26.05.2026 в частині відмови у відкритті провадження судом апеляційної інстанції, зазначена справа повернулася 17.08.2026 до Кременчуцького районного суду Полтавської області та судовий розгляд скарг було призначено на 01 вересня 2026 року.

Таким чином, розгляд скарги ОСОБА_1 здійснюється судом з чітким додержанням строків, передбачених ч. 1 ст. 450 ЦПК України, згідно якої передбачено, що скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.

Інші доводи заявника ОСОБА_1 , які заявлені в обґрунтування відводу, є незгодою із процесуальними рішеннями та діями судді по справам, які перебували в провадженні судді Реки А.С.

Водночас, несприятлива позиція суду з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості (рішення «Кастілло Альгар проти Іспанії»).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади», процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України.

Інших обставин, які б могли слугувати підставою для відводу заявником не наведено.

Враховуючи вказане та аналізуючи викладені у заяві про відвід обставини, суд дійшов висновку, що вони не можуть бути обґрунтованою підставою для відводу судді. Вказане вище не свідчить про існування об`єктивно обґрунтованих обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, а тому суд приходить до висновку про відсутність будь-яких даних та доказів, які б свідчили про особисту зацікавленість головуючого судді у результатах розгляду справи або викликали б обґрунтовані сумніви щодо неупередженості та необ`єктивності судді під час судового розгляду даної справи, натомість суд зауважує, що вищенаведеною сталою практикою ЄСПЛ особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Таким чином, обставини, покладені в основу заяви про відвід судді, не свідчать про існування підстав, які викликають чи можуть викликати сумнів у неупередженості та об`єктивності судді, тому суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, і заява про такий відвід надійшла до суду раніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, відтак, заява про відвід підлягає передачі на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 260 ЦПК України, суд, -

Постановив:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Реки Анни Сергіївни від розгляду цивільної справи за скаргою ОСОБА_1 на рішення, дії та бездіяльність посадових осіб Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, стягувач ОСОБА_2 визнати необґрунтованою.

Вирішення питання про відвід передати на розгляд іншого судді, визначення якого провести у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. С. Река