Постанова № 139286064, 26.08.2026, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/976/26

Провадження № 3/382/429/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року м. Яготин

Суддя Яготинського районного суду Київської області Бурзель Ю. В., розглянувши матеріали, які надійшли від Батальйону патрульної поліції у місті Борисполі управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

21.04.2026 року о 00 год 49 хв дорогою М03 103 км, водій ОСОБА_1 , керував тз Volsvagen Passat, н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку за допомогою алкотестеру Drager Alkotester 6820 на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 категорично відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. У зв`язку із цим відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД№890504 від 21.04.2026 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 на розгляд справи не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. ОСОБА_1 про поважність причин неявки в судове засідання не повідомив, заяв та клопотань про його відкладення від нього не надійшло. У зв`язку з чим, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність, оскільки відповідно до ст. 268 КУпАП його присутність у вказаній категорії справи не є обов`язковою.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Черних В. О. подала письмові пояснення по справі, а також заяву про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 та його захисника.

У письмових поясненнях адвокат Черних В. О. зазначила, що ОСОБА_1 вини у вчиненні інкримінованого правопорушення не визнає. При цьому, ОСОБА_1 вважає, що провадження у справі підлягає до закриття, виходячи з наступних обставин.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД № 890504 від 21.04.2026 о 00:49 на А/С 103 км водій ОСОБА_1 керував Passat, д.н.3. НОМЕР_3 , з ознаками алкогольного сп?яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров?я відмовився, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. Водночас, звертаємо увагу на тому, що в самому протоколі не зазначено суті адміністративного правопорушення. Так, відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за:

- керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;

- передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп?яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;

- відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При цьому, КУпАП не передбачає відповідальності за керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп?яніння. В той же час, зі змісту протоколу вбачається безпосередньо те, що ОСОБА_1 нібито «...керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп?яніння», тобто в протоколі серія ААД № 890504 не зазначено суті адміністративного правопорушення. При цьому, до матеріалів справи працівники поліції не надали докази, які підтверджують наявність ознак сп?яніння у ОСОБА_1 .

Із відеозапису вбачається, що працівники поліції взагалі не проводили будь-яких дій щодо встановлення наявності у ОСОБА_1 виявлених ознак алкогольного сп?яніння, зокрема, не просили його якимось чином показати кисті рук, дотягнутися до носа (з метою перевірки координації), а лише просто зазначили формальні ознаки.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім?я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСП/) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофеєва проти росії» («Malofeyeva v. Russia», заява N? 36673/04, «Карелін проти росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року).

При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати/збирати докази на підтвердження винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, формулювання обвинувачення в протоколі є неконкретним, а суд позбавлений можливості перебирати на себе функції поліції та переформульовувати суть правопорушення.

Крім того, слід наголосити, що від проходження огляду на стан сп?яніння ОСОБА_1 не відмовлявся. Як вбачається з долученого відеозапису ОСОБА_1 неодноразово погоджувався пройти огляд, однак вимагав, щоб ця процедура пройшла у встановленому порядку та шукав у телефонній книжці номер будь-якого адвоката, який міг би забезпечити таке проведення. Однак, такі дії працівники поліції розцінили як відмову від проходження огляду.

При цьому, у даному випадку поліцейськими не дотримано певного алгоритму проведення огляду, передбаченого Порядком, оскільки ОСОБА_1 одразу було запропоновано пройти огляд за допомогою приладу Драгер на місці зупинки транспортного засобу, проінформовано про можливість пройти огляд як за допомогою газоаналізатора, так і у медичному закладі, у подальшому неодноразово висунуто вимогу пройти огляд за допомогою газоналізатора Драгер та через зволікання з відповіддю констатовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп?яніння без висунення вимоги пройти огляд у закладі охорони здоров?я, яка має слідувати виключно після відмови водія пройти огляд на місці зупинки автомобіля або у разі незгоди з результатами проведеного огляду.

Більше того, для твердження про порушення п. 2.5 ПДР України необхідна наявність беззаперечної відмови водія від проходження огляду на стан сп?яніння. Натомість працівники поліції, не впевнившись у безсумнівності відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп?яніння, констатували порушення ним п. 2.5 ПДР України та наголосили на складанні протоколу про адміністративне правопорушення в зв`язку з відмовою водія від проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння. В той же час, ОСОБА_1 неодноразово зауважував, що не відмовляється пройти огляд на стан сп?яніння, однак змушений погодити вказані дії та шукав телефон адвоката.

Отже, за наявності заяв ОСОБА_1 про відсутність відмови від проходження огляду, не можна поза розумним сумнівом стверджувати про безсумнівну відмову від такого проходження в розумінні положень п. 2.5 ПДР України.

Відповідно до п. п. 3, 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров?я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров?я.

Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров?я і відповідають установленим МОЗ вимогам.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров?я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп?яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Тобто, саме за відмову у проходженні огляду на стан сп?яніння у медичному закладі поліцейський має право скласти протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, натомість у даному випадку така відмова ОСОБА_1 оголошена не була, оскільки працівник поліції наполягав на проходження огляду саме на місці зупинки транспортного засобу.

Так, відповідно до вимог ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або щодо перебування під виливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до п. 21 розділу ІІІ Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважається недійсним.

Отже з огляду на вищевказане, ОСОБА_1 та захисник Грома Б. О. вважають, що провадження по справі підлягає закриттю у зв?язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не зважаючи на захисну правову позицію, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема даними протоколу про адміністративне правопорушення, рапортом працівника поліції, направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння; довідкою про отримання посвідчення водія на право керування транспортними засобами; а також даними відеофіксації цих подій на камери поліцейськими надолученому поліцейськими на ДВД-диску.

Як свідчить відеозапис, досліджений судом, автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений через рух у комендантську годин, після зупинки ОСОБА_1 дійсно сказав, що огляд готовий пройти, хоча зранку вживав (0:02:29), далі праціником поліції Грому Б. О. було оголошеноознаки алкогольного сп`яніння, наявні в нього: запах з порожнини рота, порушення мови. Далі ОСОБА_1 вибрав трубочку для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння (0:03:00), у подальшому почав тягнути час, зазначивши, що він нікуди не поспішає і до ранку ще далеко (0:06:40).Працівник поліції неодноразово наголошував на тому, що зволікання з оглядом на стан алкогольного сп`яніння буде розцінюватись як відмова від проходження такого огляду. Працівник поліції ще раз роз`яснив ОСОБА_1 його обов`язок пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або у найближчому закладі охорони здоров`я (0:12:49), на що ОСОБА_1 зазначив, що викликає адвоката. У подальшому працівниками поліції ОСОБА_1 було роз`яснено його права, перевірено наявність страхового полісу на авто, проведено поверхневий огляд авто. Як свідчить запис (0:17:35) ОСОБА_1 все ж додзвонився до когось, сказавши, що "рішать не хочуть", а ще через хвилин 30 за ОСОБА_1 приїхали особи, які представились його батьками (0:47:00).

Вищевказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності, вони є належними, допустимими та достатніми.

Протокол про адміністративне правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З огляду на викладене, аналізуючи зазначені вище положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам.

Згідно з вимогами п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння. За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 порушив ці вимоги Правил, а саме: відмовився на вимогу працівника поліції пройти медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи захисту про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння і намагався викликати адвоката суд оцінює критично, оскільки з відео не вбачається, що ОСОБА_1 вчинив хоч якусь дію для виклику адвоката, лише викликав осіб, які представились як його батьки і забрали його. Доводи захисту про те, що в самому протоколі не зазначено суті адміністративного правопорушення, суд також оцінює критично з огляду на те, що згідноз протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 керував тз Passat, д.н.з НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки тз за допомогою алкотестера Drager та у закладі охорони здоров`я категорично відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При накладенні на ОСОБА_1 стягнення суд, згідно з вимогами ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, дані про його особу. Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Ураховуючи зазначену мету адміністративного стягнення, суд вважає необхідним і достатнім призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобом, саме таке адміністративне стягнення буде сприяти вихованню ОСОБА_1 у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 30, 40-1, ч. 1 ст. 130, 280, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень (отримувач коштів: ГУК у Київ.обл./м.Київ/21081300, код ЄДРПОУ: 37955989, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN) UA 488999980313030149000010001, код класифікації бюджету 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягувачем є державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA908999980313111256000026001, код класифікації бюджету 22030106. Стягувачем є Державна судова адміністрація України.

Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 294 КУпАП може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Яготинський районний суд Київської області.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Суддя Ю. В. Бурзель