Ухвала суду № 139286019, 27.08.2026, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/888/26

Провадження № 2/379/752/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Шабрацького Г.О.,

за участю секретаря судового засідання Гопкало О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Виконавчий комітет Таращанської міської ради (як орган опіки та піклування) про звільнення від сплати аліментів та визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню.

В С Т А Н О В И В:

12.05.2026 року позивач ОСОБА_1 через свого представника- адвоката Поліщука Р.А. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Виконавчий комітет Таращанської міської ради (як орган опіки та піклування) про звільнення від сплати аліментів та визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2026 головуючим суддею у даній судовій справі визначено суддю Шабрацького Г.О.

Ухвалою судді від 14.05.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у цій справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін.

14.07.2026 від представника відповідача адвоката Поліщук Н.Є. до суду надійшов відзив на позовну заяву.

29.07.2026 розгляд справи було відкладено через неявку позивача на 27.08.2026 року.

13.08.2026 року від представника відповідача адвоката Поліщук Н.Є. до суду надійшла заява про стягнення судових витрат на правову допомогу. на підтвердження яких надала такі докази: копія договору про надання послуг правничої (правової) допомоги № 13/26 від03.07.2026; копія додаткової угоди №1 до договору про надання послуг правничої ( правової) допомоги № 13/26 від 03.07.2026; копія рахунку фактичних витрат на надання послуг правничої (правової) допомоги станом на 10.08.2026 року; копія Акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 10.08.2026 за договором про надання послуг правничої (правової) допомоги № 13/26від03.07.2026;копія квитанції №1 від 10.08.2026 на суму 11000 грн.

26.08.2026 від представника позивача- адвоката Поліщука Р.А. надійшла заява про залишення позову без розгляду.

26.08.2026 від представника позивача надійшли заперечення на клопотання про стягнення судових витрат на правову допомогу. Вказав, що відсутня передбачена частиною п`ятою статті 142 ЦПК України правова підстава для компенсації відповідачу судових витрат., залишення позову без розгляду саме по собі не створює для відповідача безумовного права на компенсацію понесених ним витрат.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за Сторонами не подано будь-яких інших заяв, клопотань тощо.

Ознайомившись із заявою представника позивача, матеріалами справи, суд приходить висновку про те, що вона підлягає задоволенню.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

За таких обставин позовну заяву необхідно залишити без розгляду.

Разом з тим ч.5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Тож суд вважає за необхідне вирішити клопотання представника відповідача про стягнення понесених судових витрат.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Аналіз зазначених норм права вказує на те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема, частиною першою статті 4 ЦПК України, частиною першою статті 55 Конституції України, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

Доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Крім того, у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції право кожного на судовий розгляд справи означає право кожної особи на звернення до суду та право на те, що її справа буде розглянута і вирішена судом.

Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов`язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв чи скарг, що відповідають встановленим законом вимогам, є порушенням права на судовий захист, яке відповідно до статті 64 Конституції України не може бути обмежене (пункт 2 рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року у справі № 9 зп).

Відповідно до ч. 5 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Отже, залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення.

За викладених обставин, під час розгляду заяви судом не встановлено факту зловживання процесуальними правами зі сторони позивача, а також не встановлено, що спір виник внаслідок неправомірних дій позивача.

Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим Конституцією України та є безумовним доступом до правосуддя, незалежно від обґрунтованості позову.

Звертаючись до суду з позовом, позивач самостійно визначає у позовній заяві яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та указує, які дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається у позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Відповідно до правового висновку, наведеного Верховним Судом у постанові від 21.12.2020 у справі № 644/7976/18, виходячи «із системного тлумачення положень частин п`ятої, шостої статті 142, частини дев`ятої статі 141 ЦПК України, необґрунтовані дії позивача, як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних із розглядом справи, відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

На переконання суду, в даній справі відсутні правові підстави для визнання дій позивача необґрунтованими, оскільки його звернення до суду було направлено на захист своїх прав, отже не може свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами та вважатися необґрунтованими і тягнути за собою обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати.

Крім цього, судова практика у вирішенні подібного питання є сталою, зокрема міститься у постановах Київського апеляційного суду: від 07.02.2024 у справі № 357/3297/23; від 24.01.2024 у справі № 372/4169/21; від 11.04.2024 у справі № 372/2462/23; від 14.02.2024 у справі № 357/3299/23; від 06.03.2024 у справі № 753/22718/16; від 20.12.2023 у справі № 357/3290/23.

З огляду на висновок суду, не підлягають дослідженню докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, подані стороною відповідача.

Верховний Суд у постанові від 06.03.2026 по справі № 290/248/22 вказав, що «У цій справі суди не встановили, що позивач від моменту звернення до суду із позовною заявою і до залишення позову без розгляду діяв недобросовісно, зловживав процесуальними правами, мав на меті ущемлення прав відповідача та, врахувавши, що саме по собі постановлення ухвали про залишення позову без розгляду не свідчить про необґрунтованість дій позивача, дійшли правильного висновку про відмову представнику відповідача у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу».

Отже, судом не встановлено, що позивач від моменту звернення до суду із позовною заявою і до залишення позову без розгляду діяв недобросовісно, зловживав процесуальними правами, мав на меті ущемлення прав відповідача, саме по собі постановлення ухвали про залишення позову без розгляду не свідчить про необґрунтованість дій позивача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав до задоволення заяви представника відповідача- адвоката Поліщук Н.Є. про стягнення судових витрат на правову допомогу.

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Виконавчий комітет Таращанської міської ради (як орган опіки та піклування) про звільнення від сплати аліментів та визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню., - залишити без розгляду.

У задоволені заяви представника відповідача адвоката Поліщук Н.Є. про стягнення судових витрат на правову допомогу-відмовити.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

СуддяГ. О. Шабрацький