Ухвала суду № 139285581, 27.08.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/9381/26

Провадження № 2/361/4712/26

27.08.2026

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 серпня 2026 року м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Гізатуліна Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Перша броварська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на 1/2 частину квартири в порядку спадкування, -

УСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 подала до суду зазначений позов.

У порядку автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано на розгляд судді Гізатуліній Н.М.

Перевіривши матеріали позовної заяви та долучених до неї документів, суддя встановила наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом. Позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

З огляду на ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.

Тягар доказування вартості майна несуть позивачі.

Усупереч п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем до позовної заяви не надано документів дійсної вартості квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на момент подання позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).

За таких обставин, у позовній заяві має бути визначена ціна позову, а суду мають бути надані документи, з яких можливо буде встановити дійсну вартість майна на момент подання позовної заяви.

Таким чином, позивачам слід визначити ціну позову, виходячи із дійсної вартості спірного майна, визначеної у відповідності до вимог «Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» з метою дотримання вимог ст. 175-176 ЦПК України, а також задля подальшого можливого вирішення питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні встановлений Законом України «Про державний бюджет України на 2026 рік» із 01 січня 2026 року становить 3 328 грн.

Згідно із Законом України «Про судовий збір», із позовних заяв майнового характеру, що подаються до суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, судовий збір справляється в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 331,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (16 640,00 грн).

Позивач звернулася до суду з позовом про визнання права власності на 1/2 частину квартири в порядку спадкування зазначивши ціну позову 781 109,10 грн та згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки 4 від 04 серпня 2026 року сплачено судовий збір в розмірі 1 331,20 грн. Позовна заява містить також клопотання про зменшення суми судового збору, яке мотивоване тим, що позивачка є людиною похилого віку, всі сили та фінанси спрямовані на облаштування життя, оскільки всі кошти йдуть на оплату житла та комунальних послуг, їжу та потрібні ліки.

Відповідно до частинами 1, 3 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.При зверненні до суду з вимогою про відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору, особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження обставин, які слугують підставами, передбаченими чинним законодавством, для задоволення такого роду клопотань. Водночас відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору. Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового забору, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати належні, допустимі та достатні докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Верховний Суд у постанові від 20 травня 2020 року (справа № 613/76/16-ц провадження № 61-21868св18) вказав, що вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Водночас підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища. Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.

Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення від його сплати повинно бути обґрунтованим. Особа, яка його заявляє, зобов`язана навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).

Таким чином, основною умовою для зменшення розміру суми судового збору є тяжкий майновий стан особи, що звертається до суду, який вона повинна довести поданими письмовими доказами.

На підтвердження майнового стану позивачкою не надано жодних підтверджуючих документів, які б свідчили про підстави зменшення розміру суми судового збору, а також не додано належних доказів, які б підтверджували неможливість сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі. Таким чином, підстави для зменшення розміру суми судового збору відсутні.

Враховуючи вищезазначене, суддя вважає за необхідне відмовити у задоволення клопотання позивача про зменшення розміру суми судового збору, а отже, позивачу належить доплатити судовий збір, або надати докази, що підтверджують дійсний майновий стан, що дає право на зменшення розміру суми судового збору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, визначається спосіб усунення недоліків, а саме: визначити ціну позову та надати докази на підтвердження ціни позову, виходячи із дійсної вартості квартири, визначеної у відповідності до вимог «Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та докази сплати судового збору з урахуванням оцінки майна.

Дані недоліки мають бути усунені у п`ятиденний денний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Якщо, заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і повертається заявнику.

Керуючись ст. ст. 185, 260, 353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Перша броварська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на 1/2 частину квартири в порядку спадкування залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М. Гізатуліна