Рішення № 139284522, 27.08.2026, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/693/26

Провадження № 2/288/719/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року селище Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Зайченко Є. О.,

з участю секретаря судових засідань Корнієнко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором в якому вказує, що 01.09.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", Код ЄДРПОУ: 38548598 (надалі за текстом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», або «Кредитодавець», або «Позивач») і фізичною особою, якою є - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 (надалі за текстом - «Відповідач», або «Позичальник», або «Боржник») за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1595-4828.

Станом на 02.03.2026 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить: 50 486,40 гривень, а саме:

- заборгованість за кредитом - 14 400,00 гривень;

- заборгованість за нарахованими процентами - 26 006,40 гривень;

- заборгованість за процентами річних на підставі ст 625 ЦК - 7 200,00 гривень;

- заборгованість по комісії - 2 880,00 гривень.

На підставі вищезазначеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ідентифікаційний код юридичної особи (код за ЄДРПОУ) 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133) загальну суму заборгованості за Кредитним договором №1595-4828 від 01.09.2025 р., в розмірі 50 486,40 гривень, з яких:

- заборгованість за кредитом 14400.00 гривень;

- заборгованість за нарахованими процентами 26006.40 гривень;

- заборгованість за процентами річних на підставі ст 625 ЦК - 7200.00 гривень;

- заборгованість по комісії - 2 880,00 гривень;

Судові витрати у розмірі 2662.40 гривень, пов`язані з розглядом цієї Позовної заяви, у встановленому законодавством порядку покласти на Відповідача, та стягнути їх з нього в повному обсязі на користь Позивача.

Ухвалою відкрито спрощене позовне провадження по даній справі із викликом (повідомленням) сторін.

Ухвалою відкрито спрощене позовне провадження по даній справі із викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просив проводити розгляд справи без його участі.

Частина третя статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, що не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних в справі доказів.

Відповідно до Судового виклику №288/693/26/13387/26 Вих. від 17 липня 2026 року, розміщеного на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет, Відповідач ОСОБА_1 була повідомлена про судові засідання.

Через систему "Електронний суд" 03 червня 2026 року надійшов відзив на позовну заяву в якому представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просив відмовити повністю у задоволенні позову та вирішити питання про розподіл судових витрат : стягнути із Позивача на користь ОСОБА_1 судові витрати, зокрема по оплаті послуг за наведення правової допомоги у розмірі 6000, 00 коп.

Частиною одинадцятою статті 128 ЦПК України визначено, що відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно частини першої статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

На підставі частини 2 статті 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалося.

Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, згідно зі статтями 274-279 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з Договором про відкриття кредитної лінії № 1595-4828 від 01 вересня 2025 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 , позичальнику було відкрито невідновлювану кредитну лінію на суму 14400.00 гривень строком на 300 днів з кінцевим терміном повернення 27 червня 2026 року. Відповідно до умов вказаного Договору, базовий період сплати відсотків становить 14 днів, стандартна процентна ставка - 1.00% на день, знижена процентна ставка - 0.90% на день, а комісія за видачу кредиту складає 20.00% від суми наданого кредиту, що становить 2880.00 гривень.

Як вбачається з Квитанції ТОВ «ФК «Контрактовий дім» № 188906-1666940631-17032026 від 17 березня 2026 року, позивач виконав свої зобов`язання за Договором у повному обсязі, перерахувавши 01 вересня 2025 року кредитні кошти в розмірі 14400.00 гривень на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_2 .

Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 1595-4828, підписаного директором ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконувала зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати нарахованих платежів, унаслідок чого станом на 02 березня 2026 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 50486.40 гривень, яка складається з наступних сум:

- заборгованість за основною сумою кредиту (основний борг) - 14400.00 гривень;

- заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом - 26006.40 гривень;

- заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України - 7200.00 гривень;

- заборгованість зі сплати комісії за видачу кредиту - 2880.00 гривень.

Як вбачається з Вимоги про дострокове повернення кредиту Вих. №1595-4828 від 23 березня 2026 року, кредитор звертався до відповідача з вимогою протягом 30 календарних днів з дня її отримання погасити заборгованість у розмірі 50486.40 гривень у зв`язку з простроченням виконання зобов`язань на строк понад один календарний місяць.

Товариство з обмеженою відповідальність «Укр Кредит Фінанс» є юридичною особою зареєстрованою в передбаченому законодавством порядку, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

03 червня 2026 року від представника відповідача Безсмертного Сергія Миколайовича через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, який аргументований тим, що У провадженні суду знаходиться цивільна справа № 288/693/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Відповідачкою було отримано матеріали позовної заяви про стягнення заборгованості, проте звертаємо Вашу увагу, що з твердженнями зазначеними у вищезазначеному позові, ми не згідні з наступних підстав: У позовній заяві представник позивача зазначив, що 01.09.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", Код ЄДРПОУ: 38548598 (надалі за текстом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», або «Кредитодавець», або «Позивач») і фізичною особою, якою є ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 (надалі за текстом «Відповідач», або «Позичальник», або «Боржник») за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1595-4828.

На підтвердження факту перерахування кредитних коштів, Позивач надав до суду Довідку Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» про перерахування суми кредиту №1595-4828 від 01.09.2025 року та Відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ». Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача. Тобто, саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» повинно було довести зарахування кредитних коштів на рахунок Відповідача, тобто, факт дотримання умов договору кредитором, що в подальшому могло призвести до виникнення заборгованості за кредитним договором. У позовній заяві представник позивача зазначив, що 01.09.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" і фізичною особою, якою є ОСОБА_1 було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1595-4828. На підтвердження факту перерахування кредитних коштів, Позивач надав до суду Довідку Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» про перерахування суми кредиту №1595-4828 від 01.09.2025 року та Відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ». Проте, з вказаної Довідки та Відповіді неможливо встановити ні власника рахунку/картки, ні даних по здійсненій операції, за Яким здійснювався переказ. Відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» та Довідка Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», не є належними та допустимими доказами на підтвердження факту виникнення між сторонами правовідносин з кредитування та отримання відповідачем кредитних коштів. У матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем кредитних коштів, позивач не заявляв клопотання про витребування інформації про належність платіжної картки відповідачу та підтвердження зарахування грошових коштів у розмірі 14400,00 грн

До матеріалів справи взагалі не було долучено жодних доказів зарахування кредитним коштів на рахунок Відповідача. Відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» та Довідка ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», не містять ідентифікуючих даних про те, що ID платіж був перерахований саме на банківську платіжну картку відповідача. Доказів, що картка зазначена в повідомлені належить саме відповідачу матеріали також справи не містять. Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами позовні вимоги про наявність у Відповідача невиконаного зобов`язання за отриманим кредитом у заявленому розмірі на підставі спірного договору. Позивач у справі, звертаючись до суду із даними позовними вимогам не надав суду відповідного доказу, та не заявляв клопотання про витребування даної банківської інформації щодо відповідача у даній справі. Надані позивачем довідка про перерахування суми кредиту відповідачу та Відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» не містить повної інформації щодо відкритого банком відповідачу рахунку та не містить інформації про зарахування таких коштів саме на її рахунок. Зазначення номера картки не може бути таким доказом, оскільки не містить повної інформації щодо видавника такої картки та його користувача. Якщо брати до увагу надану разом з Позовною заявою Лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» та Довідку про перерахування кредитних коштів, то у вказаних документах відсутні дані Позичальника, дані рахунку повний номер картки, на який було здійснено переказ (формат картки у вказаних документах зазначено « НОМЕР_3 »), що абсолютно не дає можливості пересвідчитись у тому, що вказана картка належить саме Відповідачу та на вказану карку дійсно було зараховано кредитні кошти. Позивачем належними та допустимими доказами не доведено наявність заборгованості відповідача (не надано виписки за картковими рахунками), у зв`язку з чим позовні вимоги не обгрунтовані та задоволенню не підлягають.

У позовній заяві позивачем не зазначено про наявність доказів, які він не може подати разом з позовною заявою, не виконано обов`язку, що передбачений ч. 4 ст. 83 ЦПК України, щодо зазначення доказів, які позивач не може подати разом з позовною заявою, щодо зазначення причин неможливості подання таких доказів та щодо подання доказів, які підтверджують, що позивач здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Позивачем не доведено наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за кредитними договорами. Крім цього, розрахунок заборгованості не містить даних про осіб, повноважних на його видання із зазначенням прізвища та посади, відповідальних за здійснення бухгалтерської операції і правильність її оформлення. Такий розрахунок заборгованості є текстовою роздруківкою даних у виді таблиці, повинен бути оформлений у відповідності до вимог чинного законодавства. Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір, можуть бути первинні документи, що оформлюються відповідно до ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п. 5.6 Положення про організацію оперативної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 254 від 18.06.2003, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 75 від 04.07.2018. Крім цього, варто зазначити, що до Позовної заяви не було долучено будь-яких доказів, які підтверджують використання електронного саме Відповідачем чи надходження вказаного електронного підпису на номер телефону, який належить Відповідачеві. З урахуванням вищезазначеного, позивачем не надано доказів, які б підвереджували, що саме відповідач був зареєстрований в інформаційно-телекомунікаційній системі, не підтверджено отримання саме відповідачем логіну та паролю в системі, що відповідачем було подано заявку на отримання кредиту, а також що відповідач був ознайомлений з усіма істотними умовами договору, та не надано доказів щодо зарахування коштів на платіжну картку, яка належить саме відповідачу. Матеріали справи містять копію договору про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту, графік платежів, який є додатком до вказаного договору, і паспорт споживчого кредиту, де зазначено, що їх підписання здійснено клієнтом за допомогою електронного підпису. Проте, позивачем не долучено до матеріалів справи будь-яких доказів, які прямо чи опосередковано свідчать, що електронний підпис (або ідентифікатор) належить саме відповідачу. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, отримання ним логіну та паролю в даній системі, подання заявки на отримання кредиту, а також ознайомлення з усіма істотними умовами договору. Позивачем не було долучено доказів використання Відповідачем одноразового ідентифікатора при підписанні Кредитних договорів та здійснення входу та реєстрації на сайтах первісних кредиторів. Позивач не надав доказів укладення договору шляхом обміну електронними повідомленнями та прийняття (акцепту) умов договору, а надані докази є неналежними, недопустимими і недостовірними у розумінні ст. ст. 77, 78, 79, 100 ЦПК України.

У справі, що переглядається, в умовах договорів ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про споживчий кредит передбачена сплата позичальником комісії за надання кредиту 2880,00 грн., яка нараховується за ставкою 20,00 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Отже, пункти укладеного між ТзОВ "Укр Кредит Фінанс " та ОСОБА_1 . Договору не містять зазначення переліку банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з наданням кредиту. Оскільки надання кредиту це обов`язок кредитодавця за кредитним договором, то така дія як надання кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь кредитодавця. Комісія за надання кредиту в розмірі 2880,00 грн. є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику. Крім того, позивачем у договорі про споживчий кредит не зазначено, які послуги надаюся за комісію пов`язану з наданням кредиту. За таких обставин, положення договорів про споживчий кредит про сплату позичальником на користь кредитора комісії за надання кредиту в розмірі 2880,00 грн. є нікчемними.

У тексті кредитного договору вказувалося про те, що строк кредитування складає 300 днів. Строк договору є рівними строку кредитування, однак в частині виконання зобов`язань договір діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань. При цьому зазначено, що Орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладення цього Договору (за весь Строк кредитування) складає: 55 654.32 грн. та включає в себе: суму Кредиту, комісію за видачу Кредиту (якщо п.4.7. цього Договору передбачає сплату комісії за видачу Кредиту), проценти за користування Кредитом та комісійну винагороду, яка стягується з Позичальника на користь третьої особи, що надає платіжні послуги під час здійснення платежів за Договором через веб-сайт Кредитодавця або через Особистий кабінет. (п. 4.12 договору). Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає 6024.95 (шість тисяч двадцять чотири цілих, дев`яносто п`ять сотих ) процентів. (п. 4.11 договору). Тобто в наданій до справи копії кредитного договору визначаються фактично три строки, в межах який здійснюється повернення отриманих позичальником грошових коштів. Тому при вирішенні спірних правовідносин необхідно застосувати положення принципу contra proferentem. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором (п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»). Таким чином, включаючи в договір такі положення зокрема щодо реальної річної процентної ставки 6024.95% річних, кредитор мав на меті отримати надмірні прибутки, що призвело до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Представник відповідача просить відмовити повністюу задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вирішити питання про розподіл судових витрат: стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 судові витрати, зокрема по оплаті послуг за надання правової допомоги у розмірі 6000.00 гривень.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

В силу частини першої статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено частиною першою статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Із положень частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VІІІ (далі - Закон № 675-VIII), слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону № 675-VIII, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

За змістом частини шостої статті 11 Закону № 675-VIII, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтю 12 цього Закону.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (статті 12 Закону № 675-VIII).

В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII, електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України), позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною першою статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Судом встановлено, що між сторонами було укладено кредитний договір в якому погоджено умови надання кредиту, строк та порядок його повернення, даний договір підписано Відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Щодо стягнення заборгованості за комісією, суд зазначає наступне.

В цій частині суд погоджується з запереченнями представника відповідача.

Кредитним договором передбачено комісія, яка складає 2880.00 гривень.

Згідно із частинами першою, третьою статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити відсотки.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 року у справі № 204/224/21, зроблено наступний правовий висновок:

«10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне управління кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.1 щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за управління кредиту без конкретного переліку які саме послуги надаються є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».»

В кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за управління кредиту.

Ураховуючи, що фінансова установа не зазначила та не надала доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, то положення пункту щодо встановлення комісії є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.

Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).

Отже, суд приходить до висновку, що положення кредитного договору про сплату комісії за надання кредиту є нікчемними в силу ст.228 ЦК України. А тому в задоволенні вимог про стягнення з відповідача комісії в сумі 2880.00 гривень слід відмовити.

Суд відхиляє доводи відповідача про недоведеність факту укладення договору та перерахування коштів. Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин за правовими наслідками прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Укладення Кредитного договору № 1595-4828 від 01 вересня.2025 року відбулося шляхом проходження відповідачкою реєстрації в особистому кабінеті, подання заявки, верифікації та введення одноразового ідентифікатора (SMS-коду А3579), що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачка раніше двічі укладала та успішно виконувала аналогічні кредитні договори з позивачем, що свідчить про її повну обізнаність із процедурою.

Згідно з наданими довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та довідкою/квитанцією ТОВ «ФК «Контрактовий дім», кошти в сумі 14 400,00 грн були успішно перераховані на платіжну картку, вказану відповідачкою при оформленні. Відповідно до ст. 528 ЦК України та Закону України «Про платіжні послуги», здійснення переказу фінансовою установою без відкриття банківського рахунку є законним способом надання кредиту небанківською фінансовою установою.

Таким чином, факт виникнення кредитно-правових відносин та факт надання кредиту в розмірі 14400.00 гривень судом встановлено.

Судом встановлено, що сторонами було узгоджено строк кредитування (300 днів) та фіксовану процентну ставку (0,90% / 1,00% в день). Нарахована сума процентів у розмірі 26 006,40 грн підлягає стягненню, оскільки вона нарахована в межах узгодженого сторонами строку дії договору та до моменту направлення вимоги про дострокове повернення кредиту відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України (правова позиція ВП ВС у справі № 444/9519/12).

Також обґрунтованими є вимоги про стягнення 7200.00 гривень на підставі ст. 625 ЦК України, оскільки зазначені нарахування є особливою мірою цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання і не належать до штрафних санкцій чи неустойки.

Відтак суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 47606.40 гривень.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2510.53 гривень (2662.40 гривень (розмір судових витрат) х 47606.40 гривень (розмір задоволених позовних вимог) /50486.40 гривень (розмір заявлених позовних вимог).

Взявши до уваги, що на підтвердження судових витрат, зокрема по оплаті послуг за надання правової допомоги представником Відповідача до суду ненадано, суд дійшов висновку про відмову у стягненні з Позивача витрат на правову допомогу.

Керуючись Законом України «Про електронну комерцію»; статтями 11, 15, 16, 202, 203, 207, 526, 610, 612, 626, 628, 638, 634, 1048, 1054, 1055 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 130, 133, 141, 211, 258, 259, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України; суд,-

ВИРІШИВ

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 38548598, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407) загальну суму заборгованості за Кредитним договором №1595-4828 від 01 вересня 2025 року в розмірі 47606.40 гривень, з яких:

- заборгованість за кредитом 14400.00 гривень;

- заборгованість за нарахованими процентами 26006.40 гривень;

- заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК 7200.00 гривень

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 38548598, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407) сплачену суму судового збору в розмірі 2510.53 гривень.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду Є. О. Зайченко