Рішення № 139284284, 26.08.2026, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/168/26

Провадження № 2/935/698/26

РІШЕННЯ

Іменем України

26 серпня 2026 року м.Коростишів

Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Щербаченко І.В., за участі секретаря судового засідання Кумечко С.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , за змістом якої просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №866338870 від 12.12.2021 у розмірі 23 615,18 грн. та судові витрати пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 12.12.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір №866338870, за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 6 150,00 грн. Оскільки відповідач покладенні на себе зобов`язання належним чином не виконала, тому у неї утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 23 615,18 грн.

Позивач, як правонаступник ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» просить стягнути на свою користь з відповідача заборгованість за кредитним договором №866338870 в розмірі 23 615,18 грн.

Розгляд справи проводиться відповідно до положень ст.279 ЦПК України в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Представник позивача в своїй позовній заяві просить справу слухати у їх відсутність.

Відзиву на позов відповідачем до суду не надано, хоча своєчасно та належним чином остання повідомлялась про відкриття провадження у справі з роз`ясненням прав на подання відзиву на позов, що підтверджується поштовим повідомленням.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, у встановлені строки (терміни) виконання зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема припинення зобов`язання, сплата неустойки, що передбачено ст.ст. 549, 611 ЦК України. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У ч.1 ст. 1054 ЦК України зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як зазначено в ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Статтею 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема, пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Верховний Суд у постанові від 2 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Судом встановлено, що 12.12.2021 ОСОБА_1 (позичальник) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (кредитодавець) уклали договір кредитної лінії №866338870.

Відповідно до п.1.1 договору товариство зобов`язалося надати позичальнику кредит у вигляді кредитного ліміту на суму 8200,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 6150,00 грн. одразу після укладення Договору, який має бути повернено до 11.01.2022 (п.1.3. договору).

Факт перерахування відповідачу коштів підтверджується відповідним платіжним дорученням ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 12.12.2021, 18.12.2021, згідно яких на суму 2050,00 грн, 6150,00 грн. було здійснено переказ коштів на картку № НОМЕР_1 з призначенням платежу переказ коштів згідно договору №866338870, ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором.

05.06.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №05/0820-01, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором.

10.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено Договір факторингу № 10/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором.

Отже позивачем доведено факт набуття права вимоги за вищевказаним кредитним договором.

ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» не здійснювали жодних нарахувань за кредитним договором. Також зі сторони ОСОБА_1 не здійснювалося погашення заборгованості за кредитним договором.

З матеріалів справи вбачається, що первісний кредитор виконав своє зобов`язання та перерахував на картковий рахунок відповідача суму кредитних коштів, що стверджується випискою по рахунку відповідача з банку.

Однак відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, проценти за користування кредитними коштами належним чином не сплачував.

Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінансова компанія «Ейс», на момент подання позовної заяви за кредитним договором становить 23 615,18 грн, яка складається з: 8 200,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 15 415,18 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом, що підтверджується проведеним позивачем розрахунком.

Відповідач не надала суду жодних доказів, які б спростовували або ставили під сумнів обґрунтованість наданого позивачем розрахунку, а також не надала свій власний контррозрахунок заборгованості.

Суд також враховує, що згідно умов кредитного договору проценти нараховуються на залишок тіла кредиту та відповідно договору у позичальника існує обов`язок сплачувати проценти щоденно, тобто несплата позичальником процентів за один день користування кредитними коштами є порушенням зобов`язання і у кредитодавця виникає право вимагати оплату процентів за такий день.

Стосовно суми кредиту, то суд виходить з того, що звернення з позовом про стягнення тіла кредиту слід вважати одночасно вимогою про сплату коштів, оскільки такий порядок не суперечить умовам договору, крім того не погіршує становище боржника з огляду на розмір процентів, які нараховуватимуться у разі продовження користування таким кредитом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги належить задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №866338870 від 12.12.2021 у розмірі 23 615,18 грн, яка складається з: 8 200,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 15 415,18 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог, з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Щодо заявлених до стягнення витрати на професійну правову допомогу в розмірі 7000,00 грн., то суд зважаючи на спрощений порядок розгляду справи та те, що представник позивача у судові засідання не з`являвся, незначну складність справи, усталену судову практику з розгляду даної категорії справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, яка полягала у складенні позовної заяви, на підставі поданих позивачем документів, співмірність наданих послуг із складністю справи, суд вважає, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу є завищеним.

Ураховуючи принципи розумності і співмірності, складність справи, обсяг фактично наданих адвокатом послуг, обґрунтованість та пропорційність розміру заявлених витрат на правничу допомогу, які позивач поніс до предмета спору, суд дійшов висновку наявність підстав для часткового відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

Керуючись ст.12, 13, 81, 137, 141, 263-265, ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за договором кредиту №866338870 від 12.12.2021 року у розмірі 23 615,18 грн, яка складається з 8 200,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 15 415,18 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн.

В іншій частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», місцезнаходження: м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ: 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя І.В. Щербаченко