Ухвала суду № 139284279, 26.08.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

26 серпня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/742/26 (906/1045/26)

За заявою: Розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Агро Україна"арбітражного керуючого Лошакова Дмитра Сергійовича

До:

1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Агро Україна"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "АгроХім Трейд 25"

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ниватек"

про визнання договорів недійсними та витребування майна

в межах справи №906/742/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Агро Україна"

Суддя Гнисюк С.Д.

У провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа №906/742/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Агро Україна".

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 06.08.2026, зокрема, відкрито провадження у справі №906/742/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Агро Україна"; призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Агро Україна" арбітражного керуючого Лошакова Дмитра Сергійовича, за його згодою; оприлюднено повідомлення про відкриття Господарським судом Житомирської області провадження у справі №906/742/26; призначено справу до розгляду в попередньому засіданні суду на 06.10.2026.

24.08.2026 на адресу Господарського суду Житомирської області, через загальний відділ систему "Електронний суд" від розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Агро Україна" арбітражного керуючого Лошакова Дмитра Сергійовича надійшла позовна заява №906/742/26 від 21.08.2026 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Агро Україна", до Товариства з обмеженою відповідальністю "АгроХім Трейд 25"та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ниватек"про визнання договорів недійсними та витребування майна, в межах справи №906/742/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Агро Україна", з додатками.

У прохальній частинах зазначеної заяви (п.п.5, 6) розпорядник майна просить суд вжити заходів забезпечення позову посилаючись на наступне.

Предметом спору є договори купівлі-продажу нерухомого майна, укладені ТОВ "Грейн Агро Україна" безпосередньо напередодні відкриття провадження у справі про банкрутство, а також питання повернення відчужених об`єктів нерухомого майна до складу активів Боржника.

За договором купівлі-продажу від 03.07.2026 року ТОВ "Грейн Агро Україна" відчужило на користь ТОВ "АгроХім Трейд 25" комплекс будівель та споруд, розташований за адресою: Дніпропетровська область, Юр`ївський район, с. Варварівка, вул. Центральна (колишня Радянська), буд. 24.

За договором купівлі-продажу від 23.07.2026 року Боржник відчужив на користь ТОВ "Ниватек" інший комплекс будівель та споруд, розташований за адресою: Дніпропетровська область, Юр`ївський район, с. Варварівка, вул. Пристанційна, буд. 10.

Право власності на зазначені об`єкти нерухомого майна зареєстровано за відповідними покупцями.

Водночас у цій заяві обґрунтовується необхідність визнання зазначених договорів недійсними та повернення відповідного нерухомого майна до складу активів ТОВ "Грейн Агро України".

За таких обставин, розпорядник майна вважає, що існує реальний ризик того, що до моменту ухвалення судом рішення у даній справі відповідачі можуть розпорядитися спірним майном, зокрема відчужити його на користь третіх осіб, передати в іпотеку, встановити щодо нього інші обтяження або вчинити інші дії, спрямовані на зміну його правового статусу.

Також, розпорядник майна зазначає наступне.

Спірне майно вже було предметом декількох послідовних операцій з його передачі між юридичними особами, у тому числі операцій з передачі нерухомого майна до статутного капіталу, його подальшого відчуження та передачі в іпотеку.

Зокрема, щодо відповідних майнових комплексів у різні періоди укладалися правочини, за якими майно переходило від ТОВ "Варварівський Елеватор" до ТОВ "Гренері", від ТОВ "Гренері" до ТОВ ФІРМА "Адверс", від ТОВ ФІРМА "Адверс" до ТОВ "Варварівка Сторендж", а в подальшому - до ТОВ "Грейн Агро Україна.

Крім того, зазначене майно було предметом іпотечних правовідносин, що додатково підтверджує фактичну можливість використання спірних об`єктів як предмета подальших майнових операцій.

Таким чином, історія переходу права власності на спірні об`єкти свідчить про те, що вони неодноразово використовувалися учасниками відповідних правовідносин як об`єкт майнових операцій.

З огляду на це існує об`єктивний ризик подальшого відчуження спірного майна або встановлення щодо нього обтяжень після отримання відповідачами інформації про звернення до суду з вимогами про визнання відповідних договорів недійсними.

У разі подальшого відчуження спірного нерухомого майна на користь третіх осіб виконання можливого рішення суду про повернення майна до складу активів Боржника буде істотно ускладнене, оскільки вимагатиме встановлення правових наслідків таких подальших правочинів та, залежно від обставин, пред`явлення додаткових позовних вимог до інших осіб.

Більше того, у разі встановлення на спірному майні іпотеки, арешту чи інших обтяжень повернення такого майна до складу активів Боржника може не забезпечити фактичної можливості його використання для задоволення вимог кредиторів у межах справи про банкрутство.

Отже, невжиття заходів забезпечення позову створює реальний ризик того, що до моменту остаточного вирішення спору правовий та фактичний стан спірного майна може бути змінений, що, у свою чергу, істотно ускладнить ефективне виконання майбутнього судового рішення.

При цьому, розпорядник майна вважає, що заявлені заходи забезпечення позову є безпосередньо пов`язаними з предметом спору та є співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки спрямовані виключно на збереження існуючого правового стану спірного майна до моменту вирішення судом питання щодо його належності.

Застосування таких заходів не позбавляє відповідачів права власності на спірне майно та не вирішує питання про дійсність оспорюваних договорів по суті, а лише тимчасово обмежує можливість розпорядження спірними об`єктами до остаточного вирішення спору.

Таким чином, вважає, що забезпечення позову у даному випадку відповідає меті інституту забезпечення позову, оскільки спрямоване на гарантування реального та ефективного виконання можливого рішення суду, а також на недопущення подальшого вибуття спірного майна з можливого складу ліквідаційної маси Боржника.

На підставі зазначеного позивач просить суд:

- вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на комплекс будівель та споруд, розташований за адресою: Дніпропетровська область, Юр`ївський район, с. Варварівка, вул. Центральна, буд. 24, який належить ТОВ "АгроХім Трейд 25" ( код ЄДРПОУ: 45970414).

- вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на комплекс будівель та споруд, розташований за адресою: Дніпропетровська область, Юр`ївський район, с. Варварівка, вул. Пристанційна, буд. 10, який належить ТОВ "Ниватек" (код ЄДРПОУ: 46324468).

Розглянувши заяву і матеріали, які додані заявником, з`ясувавши обставини на які заявник посилається, як на підставу своїх вимог, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову, зокрема заборонити відповідачу та іншим особами вчиняти певні дії щодо предмету спору.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч. 3ст. 137 ГПК України).

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання про накладення арешту, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 916/2786/17.

Забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Суд констатує, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч. 1ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Так, предметом заявленого у цій справі позову є:

1. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 03 липня 2026 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейн Агро Україна" (код ЄДРПОУ: 45756077) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АгроХім Трейд 25" (код ЄДРПОУ: 45970414), предметом якого є комплекс будівель та споруд, розташований за адресою: Дніпропетровська область, Юр`ївський район, с. Варварівка, вул. Центральна, буд. 24.

2. Витребувати з Товариства з обмеженою відповідальністю "АгроХім Трейд 25" (код ЄДРПОУ: 45970414), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Агро Україна" (код ЄДРПОУ: 45756077) нерухоме майно - комплекс будівель та споруд, розташований за адресою: Дніпропетровська область, Юр`ївський район, с. Варварівка, вул. Центральна, буд. 24.

3. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 23 липня 2026 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейн Агро Україна" (код ЄДРПОУ: 45756077) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ниватек" (код ЄДРПОУ: 46324468), предметом якого є комплекс будівель та споруд, розташований за адресою: Дніпропетровська область, Юр`ївський район, с. Варварівка, вул. Пристанційна, буд. 10.

4. Витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Ниватек" (код ЄДРПОУ: 46324468) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Агро Україна" (код ЄДРПОУ: 45756077) нерухоме майно - комплекс будівель та споруд, розташований за адресою: Дніпропетровська область, Юр`ївський район, с. Варварівка, вул. Пристанційна, буд. 10.

Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших учасників (акціонерів) юридичної особи.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Розпорядником майна не надано суду доказів вчинення відповідачами дій, направлених на відчуження спірного майна, передачі його в заставу тощо.

Розпорядник майна посилається на попередню історію переходу права власності на спірні об`єкти.

Суд зазначає про те, що вчиненні правочини щодо предмету позову, які були укладені до набуття відповідачами права власності на майно, не можуть бути доказом вчинення відповідачами заходів, які в подальшому можуть ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Посилання на те, що існує об`єктивний ризик подальшого відчуження спірного майна або встановлення щодо нього обтяжень після отримання відповідачами інформації про звернення до суду з вимогами про визнання відповідних договорів недійсними - є припущеннями розпорядника майна, які не підтверджені належними доказами.

Таким чином, за результатами аналізу матеріалів заяви про забезпечення позову суд зазначає, що вказані в останній обставини не можуть визначатись судом як безумовна підстава для застосування забезпечення позову, позаяк подана розпорядником майна заява про забезпечення позову за своїм змістом зводиться до припущень щодо неможливості або ускладнення виконання рішення суду в майбутньому.

Викладене вище у своїй сукупності свідчить про відсутність підстав для забезпечення позову.

Позивач при поданні заяви не надав суду належних доказів існування обставин, з якими закон пов`язує можливість вжиття заходів забезпечення позову.

Дослідивши та надавши оцінку матеріалам заяви про забезпечення позову в їх сукупності з огляду на вказані вище нормативні приписи, суд дійшов висновку про відхилення заявленої вимоги про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки позивачем в обґрунтування останнього не надано суду жодного належного та допустимого доказу підтвердження наявності підстав для забезпечення позову. Самі лише припущення щодо невжиття заявлених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду не є підставою для забезпечення позову.

Згідно ч.6ст.140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Крім того, суд зазначає про те, що ухвалою від 26.08.2026 позовну заяву розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Агро Україна"арбітражного керуючого Лошакова Дмитра Сергійовича №906/742/26 від 21.08.2026 про визнання договорів недійсними та витребування майна - залишено без руху.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Житомирської області, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні заяви розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Агро Україна" арбітражного керуючого Лошакова Дмитра Сергійовича про вжиття заходів забезпечення позову (згідно п.п. 5, 6 прохальної частини позовної заяви №906/742/26 від 21.08.2026) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та підлягає оскарженню.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Гнисюк С.Д.