Рішення № 139284021, 24.08.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 серпня 2026 року Справа № 903/568/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАНТАГРО», с. Пологи-Яненки, Київська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ-ЗАХІД», с.Волиця-Лобачівська, Волинська область

про стягнення 87 393, 65 грн

Суддя Шум М.С.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

встановив: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАНТАГРО» в позовній заяві від 16.06.2026 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ-ЗАХІД» просить суд:

Стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у загальному розмірі 87 393,65 грн. (вісімдесят сім тисяч триста дев`яносто три гривні 65 коп.), яка складається з: 39 411,33 грн. - основного боргу, 19 819,78 грн. - плати за користування товарним кредитом (36% річних), 5 505,49 грн. - 10% річних, 16 506,80 грн. - пені, 6 150,25 грн. - інфляційних втрат.

Зазначити у рішенні суду про нарахування 10 % річних на суму основного боргу у розмірі 39 411,33 грн., починаючи з 13.06.2026 року до дати виконання рішення суду за формулою: С x 10 x Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення, та стягнути вказану суму нарахованих відсотків з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛИНЬ-ЗАХІД" (код за ЄДРПОУ 36398905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАНТАГРО" (код за ЄДРПОУ 41157998).

Роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у випадку часткової сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОЛИНЬ-ЗАХІД" (код за ЄДРПОУ 36398905) суми основного боргу, нарахування 10% річних повинно здійснюватися на залишок заборгованості.

Витрати по сплаті судового збору покласти на Відповідача.

Ухвалою суду від 24.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач ухвалу суду отримав 23.06.2026.

Відзив відповідача на адресу суду не надходив.

Клопотань та заяв від сторін не надійшло.

Згідно з ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки суд виконав обов`язок щодо повідомлення відповідача про здійснення процесуальних дій, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

05.04.2024 між ТОВ «Плантагро» (позивач, постачальник) та ТзОВ «ВОЛИНЬ-ЗАХІД» (відповідач, покупець) укладено Договір поставки №Х-05/04/2024-3 ЗЗР

Постачальник зобов`язується поставити покупцю продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець прийняти та оплатити вартість такого товару Найменування, асортимент та кількість товару, який підлягає поставці за цим договором, зазначається в додатках ,які є його невід`ємними частинами (п. 1.1, п.1.2).

Відповідно до положень п. 2.1, п. 2.2 та п. 2.3 договору ціна товару в національній валюті та її еквівалент в іноземній валюті (долар США або Євро), зазначається у додатках до цього договору. Ціна товару в національній валюті є орієнтовною та остаточно визначається на дату фактичної оплати товару на умовах цього договору. Еквівалент ціни товару в іноземній валюті, який визначено в додатку до цього договору, є незмінним на весь період дії цього договору (п. Загальна вартість товару, що постачається за цим договором, визначається додатками та видатковими накладними, з урахуванням п. 3.2 договору. У випадку розбіжності даних у додатках та у видаткових накладних щодо кількості, асортименту та ціни товару, перевагу має видаткова накладна.

Оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором та додатками до нього. У випадку поставки товару на умовах попередньої оплати, допускається оплата та поставка товару на підставі рахунку на попередню оплату, що містить істотні умови поставки, без укладення додатків до цього договору. Датою оплати товару вважається день зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника (п. 3.1 договору).

Згідно з п. 3.2 договору визначення ціни та загальної вартості товару, що підлягає оплаті покупцем, здійснюється в національній валюті України, виходячи з курсу продажу долару США або ЄВРО до гривні, встановленому на Міжбанківській валютній біржі. Для визначення «курсу Міжбанку» сторони використовують дані, розміщені на веб-сайті https://minfin.com.ua/сurrency/mb/arhive/, якщо інші джерела визначення курсу іноземних валют не зазначені в додатках до цього договору.

Згідно з п. 3.6 договору товар, що був отриманий покупцем, в межах цього договору тільки за видатковими накладними (без підписання додатку та без здійснення попередньої оплати), підлягає повній оплаті з дотриманням умов пунктів 3.2 та 3.3 цього договору, не пізніше 10 (десяти) банківських днів з моменту його отримання.

Покупець за несвоєчасну оплату товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення (п. 6.2 договору).

Відповідно до п. 6.5 договору в разі порушення покупцем графіку оплат за отриманий товар, згідно п. 3 додатків до договору, протермінованою буде вважатися вся сума заборгованості. Всі штрафні санкції (пені, штрафи, проценти) нараховуються на всю суму, яка підлягає оплаті до повного виконання зобов`язань за даним додатком.

В разі невиконання покупцем зобов`язань щодо оплати товару чи невиконання зобов`язань передбачених п. 3.2, 3.3 цього договору, покупець відповідно до ст. 625 ЦК України, сплачує на користь постачальника 10% річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати. Для уникнення непорозумінь, сторони погодили, що сплата коштів, передбачених цим пунктом, є особливим видом цивільно-правової відповідальності, передбаченим ст. 625 ЦК України, та не відноситься до неустойки (штрафу чи пені) (п. 6.8 договору).

Згідно з п. 6.9 договору сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за цим договором до п. 6 ст. 232 ГК України не обмежуються строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафної санкції у відповідності до ст. 259 ЦК України, продовжується до 3 років.

10.04.2024 між позивачем та відповідачем укладено Додаток №1-ЗЗР до договору поставки №Х-05/04/2024-3_ЗЗР від 05.04.2024 , відповідно до п. 2 якого загальна вартість товару становить 45 899,70 грн.

Відповідно до п.3 додатку №1-ЗЗР, оплата повної вартості товару, який постачається на умовах цього додатку, здійснюється покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2.-3.3. договору поставки в наступному порядку: 20,00% від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах попередньої оплати в строк до 11.04.2024; 80,00 % від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 30.10.2024 .

Згідно з п. 4 додатку №1-ЗЗР у разі порушення покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого товару на строк понад 15 календарних днів, покупець, відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, зобов`язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом (користування чужими грошовими коштами) у розмірі 36% (тридцять шість відсотків) річних, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого покупцем товару (п. 4). Нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли товар підлягав оплаті за умовами цього додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого товару.

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, передбачені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

За приписами статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частин першої та другої статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідачем на виконання умов договору здійснено попередню оплату у розмірі 11 830,50 грн. відповідно до платіжної інструкцією №742 від 11.04.2024.

Позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар загальною вартістю 45 899,70 грн, що підтверджується видатковою накладною №1440, №1441 від 11.04.2024.

Докази сплати відповідачем вартості отриманого товару в розмірі 80,00 % від загальної вартості товару в строк до 30.10.2024 відсутні.

Позивач просить стягнути з відповідача 19 819,78 грн. - плати за користування товарним кредитом (36% річних), 5 505,49 грн. - 10% річних, 16 506,80 грн. - пені, 6 150,25 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У п. 6.8 договору сторони передбачили, що в разі невиконання покупцем зобов`язань щодо оплати товару чи невиконання зобов`язань передбачених п. 3.2, 3.3 цього договору, покупець відповідно до ст. 625 ЦК України, сплачує на користь постачальника 10% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Умовами п. 6.2 договору визначено, що покупець за несвоєчасну оплату товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за цим договором до п. 6 ст. 232 ГК України не обмежуються строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафної санкції у відповідності до ст. 259 ЦК України, продовжується до 3 років (п. 6.9 договору).

Згідно з ч. 5 ст. 694 ЦК України, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Нараховані позивачем 19 819,78 грн. - плати за користування товарним кредитом (36% річних), 5 505,49 грн. - 10% річних, 16 506,80 грн. - пені, 6 150,25 грн. - інфляційних втрат підставні та підлягають до стягнення з відповідача на підставі ст. 625, 694 ЦК України, п.п. 6.2, 6.8, 6.9 договору та п. 3 додатку №1-ЗЗР від 08.04.2024 до договору.

Також, позивач просить зазначити у рішенні суду про нарахування 10 % річних на суму основного боргу у розмірі 39 411,33 грн, починаючи з 13.06.2026 року до дати виконання рішення суду за формулою: С x 10 x Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д- кількість днів прострочення, та стягнути вказану суму нарахованих відсотків з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛИНЬ-ЗАХІД" (код за ЄДРПОУ 36398905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАНТАГРО" (код за ЄДРПОУ 41157998).

Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

За приписами частини 11, 12 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Враховуючи наявність у відповідача боргу та заявлене позивачем клопотання, суд дійшов висновку про можливість зазначення в цьому рішенні про нарахування 10% річних органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення, на суму залишку основного боргу, починаючи з 13.06.2026 і до моменту виконання рішення згідно ч.10 ст.238 ГПК України, за формулою: сума 10% річних = С х 10% х Д : К : 100, де: С - сума залишку боргу; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість, за кожен повний день прострочення, починаючи з дати ухвалення судового рішення і до моменту виконання цього рішення.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 ГПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В свою чергу відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн слід покласти на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 76-80, 86, 129, 130, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛИНЬ-ЗАХІД" ( Волинська обл., Горохівський р-он, с. Волиця - Лобачівська, вул. Маргарити Малиновської, буд. 20, код за ЄДРПОУ 36398905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Плантагро (вул. Миру, буд. 61, с. Пологи-Яненки, Бориспільський р-н., Київська обл., код ЄДРПОУ 41157998, IBAN НОМЕР_1 в АТ «Райффайзен Банк») 87 393,65 грн., яка складається з: 39 411,33 грн. - основного боргу, 19 819,78 грн. - плати за користування товарним кредитом (36% річних), 5 505,49 грн. - 10% річних, 16 506,80 грн. - пені, 6 150,25 грн. - інфляційних втрат, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн.

3. Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення у справі №903/561/26, нараховувати 10% річних на суму основного боргу у розмірі 39 411,33грн, починаючи з 13.06.2026 і до моменту виконання рішення суду за формулою: С х 10% х Д : К : 100, де: С - сума залишку боргу, Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, а також стягнути вказану суму нарахованих відсотків з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛИНЬ-ЗАХІД" (Волинська обл., Горохівський р-он, с. Волиця - Лобачівська, вул. Маргарити Малиновської, буд. 20, код за ЄДРПОУ 36398905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Плантагро (вул. Миру, буд. 61, с. Пологи-Яненки, Бориспільський р-н., Київська обл., код ЄДРПОУ 41157998, IBAN НОМЕР_1 в АТ «Райффайзен Банк»).

4. Роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати основного боргу, 10% річних нараховуються на залишок заборгованості.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255, 256 ГПК України.

Суддя Микола ШУМ