Рішення № 139283929, 24.08.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" серпня 2026 р. Cправа № 902/397/26

Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали у справі

за позовом: Комунального підприємства "Чисте місто" Козятинської міської ради (вул.Довженка, 2а, м. Козятин, Хмільницький р-н, Вінницька обл., 22100; код ЄДРПОУ 41181994)

до: Фізичної особи - підприємця Путишиної Анжели Миколаївни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 10 595,06 грн

за участю :

від Позивача: Поп І.В., за довіреністю

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява КП "Чисте місто" Козятинської міської ради б/н та б/д (вх.№ 432/26 від 30.03.2026 року) до ФОП Путишиної А.М. про стягнення 13 913,85 грн. боргу.

Ухвалою від 02.02.2026 року позовну заяву КП "Чисте місто" Козятинської міської ради б/н та б/д (вх.№ 432/26 від 30.03.2026 року) до ФОП Путишиної А.М. про стягнення 10 595,06 грн. боргу, залишено без руху.

06.04.2026 року до суду від позивача надійшло клопотання № 308 від 06.04.2026 року про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 07.04.2026 року відкрито провадження у справі № 902/397/26. Ухвалено розгляд справи здійснити за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 27.05.2026 року.

30.04.2026 року до суду від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 28.04.2026 року по справі № 902/397/26.

05.05.2026 року до суду від Позивача через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив б/н від 05.05.2026 року по справі № 902/397/26.

Ухвалою від 27.05.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/397/26 до судового розгляду по суті на 24.08.2026 року.

В судове засідання на визначену дату з`явився представник Позивача.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, ухвалою суду від 27.05.2026 року, копія якої була надіслана засобами поштового зв`язку та вручена відповідачу 03.06.2026 року, що підтверджується повідомленням АТ "Укрпошта" про вручення.

Згідно із ч.1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представників сторін.

Будь-яких письмових заяв і клопотань щодо відкладення розгляду справи на день розгляду справи від учасників справи до суду не надійшло.

З огляду на вищезазначене суд дійшов висновку, що відповідач належним чином був повідомлений про дане судове засідання. Неявка сторін є підставою до розгляду справи за їх відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст. 202 ГПК України.

В ході розгляду справи представник позивача надала пояснення щодо обставин справи, підтримала позовні вимоги та просила їх задоволити.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дійшов наступного висновку з огляду на таке.

Так, за змістом позовної заяви вбачається, що відповідно до рішень виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області "Про право вивезення твердих побутових відходів на території міста Козятин (крім приватного сектору)" №229 від 13.07.2017 р., № 249 від 03.07.2018 р., №205 від 26.06.2019 р. та "Про визначення виконавця послуг з вивезення твердих побутових відходів на території м. Козятина (крім приватного сектора)" №123 від 25.06.2020р. "Про визначення переможця конкурсу з визначення суб`єкта господарювання на здійснення операцій із збирання та перевезення побутових відходів на території міста Козятин та селища Залізничне Козятинської міської територіальної громади" №235 від 04.07.2025 року, Комунальному підприємству "Чисте місто" Козятинської міської ради (надалі - Заявник, КП "Чисте місто", Виконавець) було надано право на вивезення твердих побутових відходів (надалі - TПB) на території м. Козятина (крім приватного сектору) (Додаток 1,2,3,4,15), №70 від 09.02.2024р. "Про затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів на території населених пунктів Козятинської міської територіальної громади" .

У зв`язку з чим, між заявником та виконавчим комітетом Козятинської міської ради Вінницької області було укладено договори з вивезення та утилізації твердих 24.02.2026 3 побутових відходів у 2017р, 2018р, 2019р.2020р. та 2025 р. (надалі відповідно - Договір б\н від 18.07.2017р., Договір б/н від 17.07.2018р., Договір №262 від 04.07.2019 р., Договір №172 від 02.07.2020 року, Договір №240 від 21.07.2025року) (Додаток 5,6,7,8,9), на підставі яких заявнику було надано право на період з 2017р. до 20.07.2030р. здійснювати вивіз твердих побутових відходів на території міста Козятин.

01.01.2018 року між позивачем та ФОП Путишиною А.М. (надалі - Боржник, Відповідач) укладено договір №181П про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів.

Відповідно до п. 1 Договору № 181П, Виконавець зобов`язується згідно з графіком надавати послуги з вивезення побутових відходів, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.

Виконавець надає споживачеві послуги з вивезення твердих побутових відходів на законних підставах та належним чином виконує свої зобов`язання перед споживачем (п. 2 Договору № 181П).

Вартість послуг відповідно до рішення виконавчого комітету Козятинської міської ради №103 від 30.04.2015р. "Про затвердження тарифів на послуги з вивезення побутових відходів" - 40,44грн. за 1 м.куб, від 29.11.2018р. №406 "Про затвердження тарифів на послуги з вивезення та захоронення твердих побутових відходів" - 76,56 грн. за 1 м.куб (з ПДВ), від 30.05.2019р. №172 "Про коригування тарифів на послуги з вивезення та захоронення твердих побутових відходів" - 76,55 грн. за 1 м.куб, №138/1 від 19.05.2022 року "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 30.05.2019 року №172"Про коригування тарифів на послуги з вивезення та захоронення твердих побутових відходів" та рішення виконавчого комітету Козятинської міської ради від 04.07.2022р. №167 "Про затвердження тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами" - 172,47 грн. за 1 м.куб (з ПДВ), №237 від 31.07.2025р. "Про встановлення середньозваженого тарифу на послуги з управління побутовими відходами КП "Чисте місто" Козятинської міської ради на території Козятинської міської територіальної громади" (Додаток 11,12,13,14,17).

Вартість вказаної послуги в повній мірі узгоджується із вартістю послуги, яка вказана в Договорі від 01.01.2018 року. Зокрема, п.8 Договору від 01.01.2018 року визначено, що вартість послуги становила на момент укладання договору: за вивіз ТПВ - 62 грн. 25 коп. на місяць. Про намір зміни тарифу та зміну тарифу боржник був повідомлений шляхом опублікування в засобах масової інформації, зокрема на офіційному сайті Козятинської міської ради (komr.gov.ua ) відповідно 31.05.2022 року, 05.07.2022р. та 24.01.2025 року, 30.05.2025 року, що в повній мірі відповідає п. 15 Договору № 181П (Додаток 18).

Послуги оплачуються в безготівковій формі на розрахунковий рахунок виконавця (п. 11 Договору № 181П). Платежі за надані послуги вносяться не пізніше ніж до 15 числа періоду, що настає за розрахунковим за щомісячною системою оплати послуг (п. 11 Договору № 181П).

Відповідач зобов`язується оплачувати в установлений договором строк надані йому послуги з вивезення відходів (п. 17 Договору № 181П).

Станом на дату подання позову заборгованість відповідачем становить - 10 595,06 грн. за період з квітня 2023 року по лютий 2026 року.

Заборгованість підтверджується: розрахунком заборгованості; тарифами на послуги; договором про надання послуг.

Факт подання відповідачем заяви про скасування наказу не свідчить про відсутність боргу та не звільняє від виконання обов`язків. Доводи боржника є необґрунтованими, оскільки у своїй заяві він зазначив не достовірну інформацію, а саме що КП "Чисте місто" Козятинської міської ради нарахував заборгованість за послугу розподілу природного газу в сумі 4 100 грн коли підприємство не надає таких послуг з розподілу газу.

Відповідач не надав жодних доказів сплати боргу або обґрунтованих заперечень щодо правильності розрахунку. Відповідач не звертався до позивача із заявами про неналежну якість послуг або неправильність нарахувань що свідчить про безпідставність заперечень щодо наявності заборгованості.

Відповідно до вимог чинного законодавства споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги щомісячно.

Позивач виконав свої зобов`язання у повному обсязі, послуги надавались безперервно та належної якості.

Разом з тим, до Відповідача було направлено лист-претензія №170\02-16 від 09.02.2026 року, на яку відповідач не відреагував.

Згідно розрахунку заборгованості, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 13 913,85 грн., з яких: 10 595,06 грн. боргу, 2 692,23 грн. інфляційних та 626,56 грн - 3% річних, за період з 01.04.2023 року по 28.02.2026 року.

Посилаючись на наведене, позивач просить суд стягнути з відповідача вказану вище заборгованість.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує щодо позовних вимог в повному обсязі, зокрема, з наступних підстав.

01.01.2018 року між Комунальним підприємством "Чисте місто" та фізичною особою - Путишиною А.М. було укладено Договір № 181П про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів.

Вказаним договором передбачено, що строк дії договору діє з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року (п. 27 Договору).

П. 29 Договору передбачено, що дія договору припиняється у разі, коли закінчився строк, на який його укладено.

У зв`язку із неналежним виконанням умов договору з надання передбачених ним послуг, фізична особа - підприємець Путишина А.М. відмовилась підписати Додаткову угоду № 1 до Договору № 181П від 01.01.2018 року і неодноразово зверталась з приводу неналежного виконання умов Договору.

Позивачем здійснено нарахування відповідачу всупереч умовам укладеного договору, оскільки послуги фактично не надавались позивачем і відповідач не погодився на подальші умови договору.

Позивач у відповіді на відзив зазначає наступне.

04.05.2026 року відповідачем було подано відзив на позовну заяву, у якому Відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що договір завершив свою дію 31.12.2018 року та не підписано відповідачем додаткову угоду. Також, згідно рішення №153 від 01.05.2025р та рішення №96 від 30.03.2023 р. виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області про затвердження графіків вивезення твердих побутових відходів з території населених пунктів Козятинської міської територіальної громади комунальне підприємство "ЧИСТЕ МІСТО" працює згідно даних графіків та виконує свою роботу у певний час а саме щодня з 05:00 до 13:00 год. машина МАЗ-5340-С2 СБМ. А от факт, того що сміття накопичується відповідачем надані фото докази в яких чітко зрозуміло, що сміття збирається і його потрібно вивозити, а безпосередньо вивіз сміття здійснюється КП "ЧИСТЕ МІСТО" у населеному пункті міста Козятина, а саме по вулиці Куликівського магазин "Дует" де працює і функціонує відповідач.

Позивач вважає заперечення Відповідача безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, з огляду на наступне:

Відповідач стверджує, що позивач здійсни нарахування всупереч умовам укладеного договору, оскільки послуги фактично не надавались позивачем і відповідач не погодився на подальші умови договору. Однак, це твердження спростовується відповідно до додаткової угоди до договору № 181- П від 01.01.2019 р. п 27. Договір діє з 01.01.2018 р. до 31.12.2018 р. в якому зазначено, що договір пролонгується на такий самий строк, на який його було укладено. Та має однакову юридичну силу.

Відповідно до ст.7 ЗУ "Про житлово-комунальні послуга" споживач зобов`язаний укласти договір про надання житлово-комунальних послуг та оплачувати такі послуги.

Відсутність укладеної додаткової угоди не звільняє від обов`язку оплати фактично спожитих житлово-комунальних послуг.

Посилання Відповідача на лист є безпідставним, оскільки позивачем не було прийнято ніяких листів в якому повідомлялось, що ним не виконуються умови договору. Також, доказ того що відповідач писав лист відповідь дод 3. вказаних у відзиві на позов, в якому не вказана дата написання листа і не є зареєстрований позивачем у вхідній документації.

З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність. Обов`язок (тягар) доказування обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №922/1163/18, від 23.12.2020 у справі №910/2284/20).

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 4 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується і з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.пня 2016 року у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Виходячи з наведеного, Верховний Суд зазначив про те, що суд зобов`язаній надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.

З положень ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов`язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я людини на території України регулювались Законом України "Про відходи" (втратив чинність 09.07.2023).

За визначенням ст. 1 вказаного Закону, побутові відходи - це відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов`язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення; послуги з поводження з побутовими відходами - послуги з вивезення, перероблення та захоронення побутових відходів, що надаються в населеному пункті згідно з правилами благоустрою території населеного пункту, розробленими з урахуванням схеми санітарного очищення населеного пункту та затвердженими органом місцевого самоврядування.

Суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами укладають договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів на певній території, на якій знаходиться об`єкт утворення відходів (ч. 4 ст. 17 Закону України "Про відходи").

Статтею 35-1 Закону України "Про відходи" було встановлено, що поводження з побутовими відходами здійснюється відповідно до державних норм, стандартів і правил. Власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів укладають договори з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, здійснюють оплату послуг з поводження з побутовими відходами та забезпечують роздільне збирання побутових відходів. Виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Виконавець послуг з вивезення побутових відходів укладає договори про надання послуг з поводження з побутовими відходами із споживачами.

Статтями 1, 31 Закону України "Про управління відходами", який набрав чинності 09.07.2023, унормовано, що утворювачі побутових відходів, зокрема, фізичні особи, юридичні особи, в результаті діяльності яких утворюються відходи, зобов`язані укладати договори з виконавцем послуги з управління побутовими відходами та вносити у встановленому порядку плату за послугу з управління побутовими відходами. Утворювачі побутових відходів мають права та обов`язки споживачів житлово-комунальних послуг, передбачені Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, як встановлено судом, відповідно до рішень виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області "Про право вивезення твердих побутових відходів на території міста Козятин (крім приватного сектору)" №229 від 13.07.2017 р., № 249 від 03.07.2018 р., №205 від 26.06.2019 р. та "Про визначення виконавця послуг з вивезення твердих побутових відходів на території м. Козятина (крім приватного сектора)" №123 від 25.06.2020р. "Про визначення переможця конкурсу з визначення суб`єкта господарювання на здійснення операцій із збирання та перевезення побутових відходів на території міста Козятин та селища Залізничне Козятинської міської територіальної громади" №235 від 04.07.2025 року, Комунальному підприємству "Чисте місто" Козятинської міської ради було надано право на вивезення твердих побутових відходів (надалі - TПB) на території м. Козятина (крім приватного сектору).

На підставі вказаних рішень, між КП "Чисте місто" Козятинської міської ради та виконавчим комітетом Козятинської міської ради Вінницької області було укладено договори з вивезення та утилізації твердих 24.02.2026 3 побутових відходів у 2017р, 2018р, 2019р.2020р. та 2025 р., на підставі яких позивачу було надано право на період з 2017р. до 20.07.2030р. здійснювати вивіз твердих побутових відходів на території міста Козятин.

Вартість послуг відповідно до рішення виконавчого комітету Козятинської міської ради №103 від 30.04.2015р. "Про затвердження тарифів на послуги з вивезення побутових відходів" - 40,44грн. за 1 м.куб, від 29.11.2018р. №406 "Про затвердження тарифів на послуги з вивезення та захоронення твердих побутових відходів" - 76,56 грн. за 1 м.куб (з ПДВ), від 30.05.2019р. №172 "Про коригування тарифів на послуги з вивезення та захоронення твердих побутових відходів" - 76,55 грн. за 1 м.куб, №138/1 від 19.05.2022 року "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 30.05.2019 року №172 "Про коригування тарифів на послуги з вивезення та захоронення твердих побутових відходів" та рішення виконавчого комітету Козятинської міської ради від 04.07.2022р. №167 "Про затвердження тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами" - 172,47 грн. за 1 м.куб (з ПДВ), №237 від 31.07.2025р. "Про встановлення середньозваженого тарифу на послуги з управління побутовими відходами КП "Чисте місто" Козятинської міської ради на території Козятинської міської територіальної громади".

При цьому, 01.01.2018 року між КП "Чисте місто" Козятинської міської ради (Виконавець) та ФОП Путишиною А.М. (Замовник) укладено договір №181П про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів (а.с.23), за умовами якого виконавець зобов`язується згідно з графіком надавати послуги з вивезення твердих побутових відходів, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором (далі - послуги) на підставі рішення виконавчого комітету Козятинської міської ради від 13.07.2017 №229 "Про право вивезення твердих побутових відходів на території міста Козятин (крім приватного сектору)".

Виконавець надає споживачеві послуги з вивезення твердих побутових відходів. (п. 2).

Послуги з вивезення твердих побутових відходів надаються за контейнерною (безконтейнерною) схемою (п. 3).

Обсяг надання послуг розраховується виконавцем за фактом їх надання.

Вартість послуг визначається згідно з рішенням виконавчого комітету Козятинської міської ради №103 від 30.04.2015р. "Про затвердження тарифів на послуги з вивезення побутових відходів" і становить:

- 40,44 грн/м.куб - перевезення твердих відходів;

- 5,04 грн/м.куб - захоронення побутових відходів. До оплати: 62,25 грн. в місяць (п.п. 7,8).

Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Здача-приймання наданих послуг оформлюється актами здачі-приймання, які складаються у письмовій формі за фактом надання послуг з періодичністю в один місяць і підписуються уповноваженими на це представниками сторін та скріплюються печатками.

Платежі за надані послуги вносяться не пізніше ніж до 15 числа періоду, що настає за розрахунковим за щомісячною системою оплати послуг.

Послуги оплачуються в безготівковій формі (п.п. 9-12).

Споживач несе відповідальність згідно із законом і цим договором за: несвоєчасне внесення плати за послуги; невиконання зобов`язань, визначених цим договором і законом.

Виконавець несе відповідальність за: ненадання або надання не в повному обсязі послуг, що призвело до заподіяння збитків майну споживача, шкоди його життю чи здоров`ю; невиконання зобов`язань, визначених цим договором і законом (п.п. 20-21).

Згідно п.п. 23-25, у разі ненадання або надання послуг не в повному обсязі, зниження їх якості споживач викликає представника виконавця для складення акта-претензії, в якому зазначаються строки, види порушення кількісних і якісних показників тощо.

Представник виконавця зобов`язаний прибути протягом трьох робочих днів.

Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їх підписом.

У разі неприбуття представника виконавця у триденний строк або його відмови від підпису акт уважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі або виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення.

Акт-претензія подається виконавцеві, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок розміру плати або надає споживачеві обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії.

Згідно п. 27, договір діє з 01.01.2018 року до 31.12.2018 року і набирає чинності з дня його укладення.

Згідно п. 29, дія договору припиняється у разі, коли:

закінчився строк, на який його укладено;

припинено дію відповідного рішення органу місцевого самоврядування на надання послуг з вивезення побутових відходів на території населеного пункту.

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

01.01.2019 року між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до договору № 181П від 01.01.2018 року (а.с. 24), за умовами якої Сторони досягли згоди і вирішили:

Пункт 27 договору № 181 П від 01.01.2018р. змінити та викласти в новій редакції, а саме:

П.27 "Договір діє з 01.01.2018р. до 31.12.2018р. У тому разі, якщо Сторони не заявляють письмових заперечень за 1 (один) місяць до моменту закінчення терміну дії цього Договору, Договір автоматично пролонгується на такий самий строк, на який його було укладено".

Інші умови Договору № 181 П від 01 січня 2018р. залишаються незмінними та Сторони підтверджують по них свої зобов`язання.

Ця додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та становить невід`ємну частину Договору № 181 П від 01 січня 2018р.

При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази заявлення відповідачем письмових заперечень за 1 (один) місяць до моменту закінчення терміну дії цього Договору, з огляду на що, згідно наведених вище положень договору від 01.01.2018 року, вказаний договір автоматично пролонгується на такий самий строк, на який його було укладено.

Водночас, судом не приймаються заперечення відповідача щодо закінчення дії договору, оскільки як зазначено вище, сторонами було обопільно підписано Додаткову угоду №1 до договору № 181П від 01.01.2018 року, якою обумовлено положення щодо умов пролонгації договору.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, борг ФОП Путишиної А.М. за надані послуги по вивезенню твердих побутових відходів за період з квітня 2023 року по лютий 2026 року становить 10 595,06 грн.

Матеріали справи не містять доказів спростування або ж погашення відповідачем заборгованості з оплати отриманих послуг в розмірі 10 595,06 грн.

При цьому, суд також зауважує, що відповідачем за вказаний вище період не порушувалось питання щодо виклику представника Виконавця для складання акта-претензії з приводу ненадання або надання послуг не в повному обсязі, зниження якості послуг, що передбачено п. 23 договору. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Крім того, в матеріалах справи також відсутні докази щодо надання відповідачу послуг з вивезення твердих побутових відходів на договірних засадах будь-якою іншою організацією. Водночас, як вбачається з наявних в матеріалах справи рішень Виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області, та про що було зазначено в судовому засіданні представником позивача, останній є монополістом з надання послуг з вивезення твердих побутових відходів у м. Козятині.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 10 595,06 грн. заборгованості за надані послуги заявлений обґрунтовано, підтверджені належними доказами, тому підлягають задоволенню у цій частині.

Крім того, в зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині здійснення оплати за надані послуги, позивачем нараховано до стягнення з відповідача за період з 01.04.2023 року по 28.02.2026 року: 2 692,23 грн. інфляційних та 626,56 грн - 3% річних.

Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов`язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, дослідивши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив, що він здійснений в межах чинного законодавства та умов договору, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 2 692,23 грн. інфляційних та 626,56 грн - 3% річних, також підлягають задоволенню.

Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є доказово обґрунтованими та нормативно підставними, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі, з наведених вище мотивів.

Обґрунтованість та правомірність заявлених вимог підтверджуються наданими та дослідженими судом письмовими доказами, наявними у матеріалах справи.

При цьому, судом не приймаються заперечення відповідача щодо позовних вимог, оскільки доводи відповідача не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та не спростовують заявлених позовних вимог.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови в позові - на позивача.

З огляду на викладене, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 328,00 грн. підлягають віднесенню на відповідача згідно вимог ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 12, 13, 42, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 326, 327 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов КП "Чисте місто" Козятинської міської ради до ФОП Путишиної А.М. про стягнення 13 913,85 грн., задоволити в повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Путишиної Анжели Миколаївни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Чисте місто" Козятинської міської ради (вул. Довженка, 2а, м. Козятин, Хмільницький р-н, Вінницька обл., 22100; код ЄДРПОУ 41181994) 13 913,85 грн., з яких: 10 595,06 грн. боргу, 2 692,23 грн. інфляційних, 626,56 грн - 3% річних; а також 3 328,00 грн - витрат на сплату судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати згідно переліку рекомендованим листом; позивачу до електронного кабінету ЄСІТС, та на електронні адреси: КП "Чисте місто" Козятинської міської ради - chustemisto@ukr.net, zvitsonline@ukr.net.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України повне рішення складено 27 серпня 2026 р.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - ФОП Путишиній А.М. ( АДРЕСА_1 ).