Рішення № 139283599, 27.08.2026, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/580/26

Провадження № 2/168/403/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі

головуючого - судді Хаврони О.Й.,

з участю: секретаря Островерхої Т.С.,

розглянувши в селищі Стара Вижівка в залі суду у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дубечненської сільської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_3 склав заповіт, відповідно до якого усе належне йому майно заповів ОСОБА_1 . Відповідач ОСОБА_2 , яка є дочкою спадкодавця, наразі не претендує на спадщину після смерті свого батька. Вказуючи, що вона є спадкоємцем за заповітом, прийняла спадщину відповідно до положень ч.4 ст.1268 ЦК України, з метою оформлення права власності на спадкове майно звернулася до нотаріуса, однак нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з тим, що у спадкоємця відсутні документи, що підтверджують право власності спадкодавця на житловий будинок, просить визнати за нею право власності на вищевказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за заповітом.

У підготовче засідання сторони не з`явилися.

Позивач подала клопотання, в якому в якому вказує, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить розглядати справу без її участі.

Представник відповідача Дубечненської сільської ради подав заяву, в якій вказує, що не заперечує проти вирішення справи на користь позивача за умови достатніх правових підстав та просить справу розглядати за відсутності представника сільської ради.

Відповідач ОСОБА_2 подала заяву, в якій вказує, що позов визнає та просить справу розглядати за її відсутності.

Враховуючи, що в підготовче засідання учасники судового розгляду не з`явилися, то відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглядає справу без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Ч.3 ст.200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч.1 ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.1261-1265 цього Кодексу (ст.1223 ЦК України).

Відповідно до положень ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст.1268 ЦК України).

Ч.4 ст.1268 ЦК України передбачено, що малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених ч.2-4 ст. 1273 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

За змістом ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 (а.с. 12). Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої, окрім іншого майна, увійшов житловий будинок, збудований у 1968 році, з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , у якому він постійно був зареєстрований та проживав. Вказані будівлі збудовані у сільській місцевості і зареєстровані у погосподарській книзі сільської ради, а тому є підстави вважати, що вони прийняті в експлуатацію і не є самовільним будівництвом та належали спадкодавцю (а.с. 14, 16).

За життя ОСОБА_3 03.03.2006 року склав заповіт, відповідно до якого все належне йому майно заповів ОСОБА_4 (а.с. 13).

ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Глухи Старовижівського району Волинської області, її матір`ю є ОСОБА_5 (а.с. 10).

ОСОБА_4 11.08.2015 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 і після державної реєстрації шлюбу взяла прізвище чоловіка « ОСОБА_7 » (а.с. 11).

Аналіз наведених обставин справи дає підстави для висновку, що позивач є спадкоємцем за заповітом.

Заповіт, складений спадкодавцем ОСОБА_3 03.03.2006 року, не змінено і не відмінено (а.с. 14).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.1261-1265 цього Кодексу (ч.1, 2 ст.1223 ЦК України).

Тлумачення ч.1 та 2 ст.1223 ЦК України дає підстави для висновку про те, що під правом на спадкування розуміється право на набуття спадщини. За загальним правилом, пріоритет надається спадкуванню за заповітом (якщо спадкодавець заповів всю спадщину, немає підстав для нікчемності заповіту чи рішення суду про визнання його недійсним, спадкоємці, визначені як такі в заповіті, прийняли спадщину, відсутня відмова від її прийняття спадкоємцями за заповітом), адже перевагу має остання воля спадкодавця, виражена ним у заповіті.

ОСОБА_3 на день смерті був зареєстрований та проживав один у с. Глухи Ковельського району Волинської області (а.с. 14).

Спадщину після смерті ОСОБА_3 відповідно до положень ч.4 ст.1268 ЦК України прийняла позивач ОСОБА_1 і не відмовилася від спадщини у встановленому порядку.

Судом також встановлено, що дочка спадкодавця - ОСОБА_2 - 06.10.2009 року звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини (а.с. 40 на звороті). Проте саме по собі прийняття спадщини спадкоємцем за законом не створює у неї права на спадкове майно за наявності чинного заповіту, яким спадкодавець визначив іншу особу спадкоємцем.

При цьому ОСОБА_2 права на обов`язкову частку у спадщині не мала. Відповідно до ч.1 ст.1241 ЦК України право на обов`язкову частку мають, зокрема, малолітні, неповнолітні та повнолітні непрацездатні діти спадкодавця. Встановлено, що ОСОБА_2 на час відкриття спадщини була повнолітньою та працездатною, а тому до кола осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, не належить.

Доказів про існування інших спадкоємців за заповітом, за законом, чи таких, що мають право на обов`язкову частку, після смерті ОСОБА_3 суду не надано.

Постановою нотаріуса від 11.06.2026 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими і побутовими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 у зв`язку з тим, що у спадкоємця відсутні документи, що підтверджують право власності спадкодавця на житловий будинок (а.с. 15).

Наведені обставини справи підтверджуються дослідженими судом матеріалами спадкової справи № 247/2009 до майна померлого ОСОБА_3 (а.с. 40-51).

Відповідно до ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права, та відповідно до вимог ст.16 ЦК України має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільного права особи є визнання такого права.

Враховуючи, що за життя спадкодавець правовстановлюючих документів на житловий будинок не мав, в суді не встановлено обставин, які б вказували, що спадкодавець за життя набув право власності на житловий будинок неправомірно або, що на спадкове майно, окрім позивача, в порядку спадкування чи з інших підстав претендують інші особи, нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, а також враховуючи, що визнання відповідачами позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, та з огляду на те, що захистити свої права позивач може лише шляхом звернення до суду, позов слід задовольнити, визнавши за позивачем право власності на вказане спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 1216, 1217, 1218, 1241, 1268, 1269, 1270, 1296 ЦК України, ст.ст. 200, 206, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Волинського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Дубечненська сільська рада, адреса місця знаходження: вул. Незалежності, 20, с.Дубечне, Ковельський район, Волинська область, код за ЄДРПОУ 04332940.

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складене 27.08.2026 року.

Суддя О. Й. Хаврона