Рішення № 139283518, 26.08.2026, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/402/26

Провадження № 2-а/162/14/2026

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року селище Любешів

Любешівський районний суд Волинської області в складі судді Глинянчука В.Д.,

з участю секретаря судового засідання Смаль Т.П.,

представника позивача Кучера А.А.,

представника відповідача Курцеби Н.І.,

розглянувши у режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

1. Відомості про рух справи. Заяви і клопотання, процесуальні дії у справі.

Позов ОСОБА_1 надійшов до суду 14 травня 2026 року через систему «Електронний суд».

Ухвалою від 20 травня 2026 року відкрито спрощене провадження у адміністративній справі. Постановлено розглянути справу без повідомлення сторін.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 02 червня 2026 року постановлено продовжити розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Розгляд справи відкладався за клопотаннями сторони позивача.

Справу по суті розглянуто 21 серпня 2026 року.

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС) судове рішення проголошено 26 серпня 2026 року.

2. Стислий виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 вважає незаконною та просить скасувати із закриттям провадження у справі постанову начальника відділу державного контролю на наземному транспорті Управління державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті Сокола Павла Ігоровича № 0003695 від 30 квітня 2026 року.

Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122-2 Кодексу України за те, що він о 14 годині 34 хвилини 18 березня 2026 року на 82 кілометрі автодороги Н-22 «Устилуг Рівне» не виконав вимоги уповноваженої особи центрального органу влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті про зупинку транспортного засобу марки «МАN», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що зафіксовано на камеру портативного відеореєстратора АХ2744000.

Сторона позивача не заперечує, що ОСОБА_1 їхав вантажним автомобілем із причепом у колоні транспортних засобів через село Забороль Луцького району Волинської області за викладених у постанові обставин. При цьому ніхто його транспортний засіб не зупиняв. Позивача наздогнали працівники Укртрансбезпеки уже за селом. На їх вимогу ОСОБА_1 зупинився та надав документи для перевірки. Натомість позивача звинуватили, що він не зупинився. Прохання ОСОБА_1 надати докази вчинення проступку проігноровано. Відтак ОСОБА_1 свою вину не визнає та вважає, що порушення не вчиняв.

Крім того, сторона позивача доводить, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам статті 283 КУпАП. У ній не зазначено конкретний опис обставин правопорушення, не вказано хто конкретно його зупиняв, яким чином, який нормативний акт передбачає таку зупинку в конкретному місці.

Законом надано право органам Укртрансбезпеки зупиняти транспортні засоби не на всіх ділянках доріг, а в спеціально відведених місцях. Будь-яких норм, які б встановлювали обов`язок водія вантажного транспортного засобу зупинитись на вимогу посадової особи Укртрансбезпеки за межами місця здійснення габаритно-вагового контролю, законодавство не містить.

У матеріально-правовому обґрунтуванні позову сторона позивача покликається на статті 1, 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», статтю 16 Закону України «Про дорожній рух», пункти 9, 10 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08 листопада 2006 року, пункт 1.1, розділи 2, 15 Правил дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.

У судовому засіданні представник позивача Кучер А.А. позов підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві. Звернув увагу суду, що долучений до відзиву відеозапис є неповним і переривається. Знак про зупинку інспектором Укртрансбезпеки подавався безпосередньо перед самим автомобілем під керуванням ОСОБА_1 .

3. Стислий виклад позиції відповідача.

У відзиві на позов Управління державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті просить відмовити у позові ОСОБА_1 з таких підстав.

Детально аналізуючи законодавство, що регулює діяльність Державної служби України з безпеки на транспорті, сторона відповідача доводить, що посадові особи Укертрансбезки при фіксуванні проступку та притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності діяли правомірно. Подія правопорушення доведена належними доказами, оскаржувана постанова відповідає вимог закону щодо її змісту тощо.

Посадовими особами Укртрансбезпеки 18 березня 2026 року здійснювалася рейдова перевірка (перевірка на дорозі) відповідно до направлення № ЕНР 000478. Близько 14 години 34 хвилини на 82 кілометрі дороги Н-22 «Устилуг Луцьк Рівне» водій вантажного автомобіля «МАN», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не виконав вимоги уповноваженої посадової особи Укртрансбезпеки про зупинку транспортного засобу. Доповідною запискою від 19 березня 2026 року старший державний інспектор Артур Чапала про подію повідомив в.о. заступника начальника Управління державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті Павла Сокола.

ОСОБА_1 , який є власником транспортного засобу, на 08 годину 10 хвилин 30 квітня 2026 року запрошено на розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 122-2 КУпАП, позивач не з`явився. Відтак ОСОБА_1 правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності.

Представник відповідача Куцерба Н.І. у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 з підстав, викладених у відзиві. Звернула увагу, що викладені у позовній заяві обставини повністю спростовуються відеозаписом з портативної відеокамери інспектора Укртрансбезпеки. Оскаржувана постанова відповідає вимогам законодавства щодо її змісту.

Враховуючи наведене у сукупності, представник відповідача вважає, що підстав для задоволення позову ОСОБА_1 немає.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Згідно з направленням, яке видане в.о. заступника начальника Управління державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті Соколом П.І., серед інших старшого інспектора Чапалу А.О. уповноважено для проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортних засобів, якими здійснюється перевезення пасажирів та вантажів, щодо дотримання автомобільними перевізниками та водіями вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільного транспорту, у тому числі на автодорозі Н-22 «Устилуг Луцьк Рівне» в адміністративних межах Волинської області.

Відповідно до доповідної записки старшого державного інспектора відділу державного контролю на наземному транспорті Управління державного нагляду (контролю) у Волинській області Чапали А.О. на ім`я в.о заступника начальника управління ОСОБА_2 орієнтовно о 14 годині 34 хвилин на 82 кілометрі автодороги Н-22 «Устилуг Рівне» водій автомобіля «МАN», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не виконав вимоги уповноваженої особи центрального органу влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, про зупинку транспортного засобу. Транспортний засіб належить ОСОБА_1 .

Згідно з повідомленням № 22525/25.2/24-26 від 24 березня 2026 року ОСОБА_1 сповіщено про час та місце розгляду справи за частиною другою статті 122-2 КУпАП.

Поштове відправлення № R068075303657, заадресоване відповідачем на адресу ОСОБА_1 , вручено члену сім`ї позивача 02 квітня 2026 року.

Відповідно до постанови № 0003695 від 30 квітня 2026 року, яка винесена начальником відділу державного контролю на транспорті, в.о. заступника начальника Управління державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті Соколом П.І. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122-2 Кодексу України за те, що він о 14 годині 34 хвилини 18 березня 2026 року на 82 кілометрі автодороги Н-22 «Устилуг Рівне» не виконав вимоги уповноваженої особи центрального органу влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті про зупинку транспортного засобу марки «МАN», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що зафіксовано на камеру портативного відеореєстратора АХ2744000. На позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 51 тисяча гривень. Із змісту постанови слідує, що справу розглянуто у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

На доданому відповідачем відеозаписі події відбуваються на автодорозі у селі Зобороль Луцького району Волинської області у місці здійснення габаритно-вагового контролю. Зафіксовано момент вимоги про зупинку інспектора відділу державного контролю на наземному транспорті Управління державного нагляду (контролю) у Волинській області Чапали А.О. за допомогою сигнального жезла водію транспортного засобу «МАN», реєстраційний номер НОМЕР_1 . При цьому автомобіль рухається окремо від інших, будь-якої колони транспортних засобів немає. Жест з вимогою про зупинку водію подано завчасно. Водій автомобіля «МАN» не зупинився. Інспектори відділу державного контролю на наземному транспорті Управління державного нагляду (контролю) у Волинській області розпочали погоню на спеціалізованому автомобілі Укртрансбезпеки. Автомобіль «МАN» через деякий час зупинився на вимогу про зупинку проблисковими маячками, за кермом транспортного засобу перебуває ОСОБА_1 та повідомляє, що не помітив попередньої вимоги інспектора про зупинку.

Згідно з тимчасовою схемою організації дорожнього руху на 82 кілометрі автодороги Н-22 у селі Забороль Луцького району облаштовано пункт габаритно-вагового контролю.

5. Норми права, які застосував суд. Мотиви суду щодо позовних вимог.

Згідно із частиною першою статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до частини першої статті 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 229 КУпАП органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай) розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв`язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом (стаття 119, частина друга статті 122-2, частини друга, третя статті 132-1, стаття 132-2, частина п`ята статті 133, частини перша, друга, четверта, п`ята і сьома статті 133-1, стаття 133-2, частина друга статті 134, абзаци четвертий, шостий та восьмий статті 135). Від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право на автомобільному транспорті - посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (частина друга статті 122-2, частини друга, третя статті 132-1, стаття 132-2, частини перша, друга, четверта, п`ята і сьома статті 133-1, стаття 133--2); керівник перевізника, який в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, його заступники та контролери (частина третя статті 119, частина п`ята статті 133, частина друга статті 134, абзаци четвертий, шостий та восьмий статті 135).

Згідно з статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У відповідності із статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з частиною першою статті 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із частинами першою-третьою статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Частина друга статті 122-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за невиконання вимог уповноваженої посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, про зупинку транспортного засобу, та тягне за собою накладення штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до частин четвертої-сьомої статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, прийняті в межах його компетенції, обов`язкові до виконання на території України. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті, забезпечує: реалізацію державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування; участь у здійсненні сертифікації в установленому порядку; внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері безпеки на автомобільному транспорті. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті, серед іншого здійснює: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю, вимоги до облаштування та технічного оснащення яких затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11 лютого 2015 року, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад та територій (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з пунктами 2, 4, 6, 9, 10 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 8 листопада 2006 року, рейдовим перевіркам підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Рейдова перевірка проводиться на підставі направлення на рейдову перевірку (у паперовій або електронній формі (за наявності технічної можливості) із зазначенням посадових осіб за формою згідно з додатком 1 (далі - направлення), що складається та підписується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу. Під час проведення рейдової перевірки посадові особи мають право: використовувати спеціалізовані автомобілі, на яких розміщений напис «Укртрансбезпека»; використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку, встановлених законодавством України та Європейською угодою щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР); використовувати спеціальне обладнання, призначене для здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та їх блокування; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі; використовувати пристрої для копіювання, сканування інформації, що свідчить про правопорушення; здійснювати опитування водія та пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути; здійснювати супроводження автомобільного транспортного засобу, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більш як 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також заборони подальшого руху такого автомобільного транспортного засобу. Зупинення транспортного засобу здійснюється посадовою особою у форменому одязі відповідно до пункту 10 цього Порядку та з дотриманням вимог розділу 15 Правил дорожнього руху. Зупинення транспортного засобу здійснюється посадовою особою в будь-який час доби на маршруті руху за допомогою: 1) сигнального диска (жезла), яким вказується безпосередньо на транспортний засіб, який зупиняється, та на пропоноване місце зупинення з урахуванням заходів безпеки, дорожніх умов, інтенсивності руху, освітлення та видимості ділянки дороги; 2) увімкненого проблискового маячка синього кольору, спеціального звукового сигналу та гучномовного пристрою.

Згідно з пунктом 1.10 Правил дорожнього руху колона транспортних засобів - організована група з трьох і більше транспортних засобів, що разом рухаються в одному напрямку безпосередньо один за одним з постійно увімкненим ближнім світлом фар.

Розділ 15 Правил дорожнього руху регулює та встановлює вимоги до зупинки та стоянки транспортних засобів. Визначає місця, де стоянка та зупинка дозволені та заборонені тощо.

Аналізуючи наведене в контексті конкретних обставин цієї справи, суд констатує, що викладені у позовній заяві обставини не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи.

Вантажний транспортний засіб «МАN», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 за викладених у постанові обставин щодо часу та місця їхав не в колоні транспортних засобів. Інспектор Укртрансбезпеки у належний спосіб завчасно сигналізував про вимогу про зупинку у зоні габаритно-вагового контролю. Позивач був зобов`язаний та мав об`єктивну можливість зупинитися з дотриманням Правил дорожнього руху, однак цього не зробив. Відтак у діях ОСОБА_1 вбачається склад правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122-2 КУпАП.

Подія адміністративного проступку та справа про адміністративне правопорушення відповідно зафіксована та розглянута уповноваженими посадовими особами. При цьому позивача завчасно було повідомлено про час і місце розгляду справи. Процесуальних порушень під час її розгляду не допущено.

Оскаржувана постанова в цілому відповідає вимогам статті 283 КУпАП. Зокрема, фабула правопорушення містить опис обставин, установлених під час розгляду справи, та відповідає диспозиції частини другої статті 122-2 КУпАП.

Таким чином, у задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.

6. Питання розподілу судових витрат.

Позивач при поданні позовної заяви сплатив 665,6 гривень судового збору.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України вказані витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 242-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Управління державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення залишити без задоволення.

Постанову в.о. заступника начальника Управління державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті Сокола Павла Ігоровича № 0003695 від 30 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін.

Судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору при поданні позовної заяви, у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок залишити за позивачем ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Ім`я позивача: ОСОБА_1 ; місце проживання позивача: АДРЕСА_1 ; РНОКПП позивача: НОМЕР_2 .

Найменування відповідача: Управління державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті; місцезнаходження відповідача: 43020, місто Луцьк Волинської області, вулиця Підгаєцька, будинок № 3; код ЄДРПОУ відповідача: 39816845.

Суддя В.Д. Глинянчук