Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 159/2946/26
Провадження № 2/159/2119/26
КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
заочне
26 серпня 2026 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
в складі головуючого судді Окостень І.В.,
з участю секретаря судового засідання Конашук М.А.,
розглянув справу № 159/2946/26,
учасники справи:
позивач товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс»,
відповідач ОСОБА_1 ,
вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
В травні 2026 року позивач звернувся в електронній формі до суду із указаним позовом, який мотивовано тим, що 14.12.2024 між сторонами було укладено електронний кредитний договір. За умовами кредитного договору відповідач отримав кредит у розмірі 2 500 грн, строк кредитування 360 днів, з пільговою процентною ставкою 0,80 % на день протягом перших 14 днів та процентною ставкою 0,96 % на день після закінчення пільгового періоду за користування кредитом.Через неналежне виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором утворилася заборгованість в розмірі 12 685 грн, з яких: 2 500 грн заборгованість за тілом кредиту, 8 560 грн заборгованість за відсотками, 375 грн заборгованість за комісією, 1 250 грн заборгованість за штрафами.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача у свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 12 685 грн та судові витрати у справі: 2 662,40 грн судового збору, 8 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою від 27.05.2026 року суд відкрив провадження у справі, вирішив проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, визначив відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
В судове засідання учасники справи не з`явилися.
Представник позивача у позовній заяві клопотав про розгляд справи у його відсутності, не заперечував в проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач не повідомив суд про причини не прибуття, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав. Він повідомлений про дату, час і місце судового засідання в порядку, передбаченому ст. 128 ЦПК України: судова повістка направлена на адресу його зареєстрованого місця проживання, повернута до суду з відміткою про відсутність адресата.
На підставі положень ст. 280 ЦПК України та з урахуванням того, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
За відсутності учасників справи фіксування судового засідання згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.
З наявних у справі доказів встановлено, що 14.12.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №88316669, за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 2500 грн строком на 360 днів з пільговою процентною ставкою 0,8 % на день протягом перших 14 днів та процентною ставкою 0, 96 % на день після закінчення пільгового періоду за користування кредитом. Комісія за видачу кредиту встановлена у розмірі 15,00% від суми кредиту.Дата повернення кредиту 09.12.2025.
Кредит надано у безготівковій формі на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Паспорт споживчого кредиту містить детально визначені умови кредитування.
Договір укладено в електронній формі, він підписаний відповідачем 14.12.2024 о 21.27 год із використанням одноразового ідентифікатора XI4xaaKi. У такий спосіб відповідач підписав графік платежів та паспорт споживчого кредиту.
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України, в редакції, що діяла на час укладення договору у цій справі, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Кредит це грошові кошти, що надаються позичальнику на умовах поворотності, строковості та платності. Така послуга обов`язково надається на підставі письмового договору, що може бути укладений в електронній формі.
За правовим статусом електронний договір рівнозначний договору, укладеного в письмовій формі. Механізм його укладення, вимоги до підписання сторонами врегульовано Законами України «Про електронну комерцію» та «Про електронний цифровий підпис».
Так, у ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного договору є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором (наприклад, шляхом введення одноразового коду, висланого на номер мобільного телефону позичальника); аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Договір кредиту у даній справі за формою відповідає вимогам законодавства щодо електронних договорів, підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, що є аналогом власноручного підпису. При укладенні договору відповідач пройшов ідентифікацію за реєстраційним номером облікової картки платника податків, паспортними даними, верифікованим номером мобільного телефону та адресою електронної пошти.
На підтвердження надання відповідачу кредиту за договором №88316669 від 14.12.2024 позивач надав довідку про здійснення платежу на суму 2500 грн. Перерахування коштів відбулося 14.12.2024 о 21.27 через систему iPay.ua на картковий рахунок № НОМЕР_2 , номер транзакції НОМЕР_3 .
Отже, наявні у справі докази доводять факт отримання відповідачем кредиту від фінансової установи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати визначаються в договорі. Ці умови залежать від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій на ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів, що склалися на дату укладення договору.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, станом на 09.12.2025 основний борг складає 2 500 грн, нараховані і не погашені проценти 8 560 грн, заборгованість за штрафами 1 250 грн, заборгованість за комісією 375 грн. Відповідач будь яких сум на погашення кредиту не вносив.
Оцінивши наявні у справі докази, суд вважає доведеними як факт отримання кредиту відповідачем, так і наявну заборгованість за тілом кредиту в розмірі 2 500 грн, процентами в розмірі 8 560 грн.
Розрахунок відсотків за умовами договору такий: кількість днів кредитування 360: з 14.12.2024 до 28.12.2024 : 14 днів ? 2 500 грн ? 0,8% = 280 грн; з 29.12.2024 до 09.12.2025 : 345 днів ? 2 500 грн ? 0,96% = 8 280 грн. Загальна сума заборгованості за відсотками становить 8 560 грн.
Стягнення комісії в розмірі 375 грн відповідає вимогам законодавства.
Так, у справах про стягнення заборгованості за кредитним договором, де позичальником є фізична особа, застосуванню підлягають положення Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 і ч. 2 ст. 8 цього Закону до загальних витрат споживача за споживчим кредитом включаються, серед іншого, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням кредиту.
У договорі кредиту встановлена одноразова плата за надання кредиту 15 % від суми наданого кредиту (п.1.5.2), що становить 375 грн (2 500 грн х 15%).
Нарахування за договором штрафу в розмірі 1 250 грн не відповідає вимогам законодавства.
Так, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Воєнний стан в Україні введений до укладення спірного кредитного договору та продовжує діяти на час розгляду цієї справи судом.
Отже, позов підлягає частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача 2 500 грн основного боргу, 8 560 грн заборгованості за відсотками, 375 грн заборгованість за комісією, а всього 11 435 грн.
Позивач заявив про стягнення з відповідача судових витрат: 2 662,40 грн зі сплати судового збору та 8 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням пропорційності задоволених вимог, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 2 400,04 грн (11 435 грн х 100% : 12 685 грн х 2 662,40 грн).
Щодо розміру витрат на правничу допомогу необхідно врахувати таке.
Як вбачається з матеріалів справи позивачу надавалася професійна правова допомога адвокатським об`єднанням «Апологет» на підставі договору про надання юридичних послуг № 0207 від 02.07.2025.
На підтвердження факту надання професійної правової допомоги приєднано акт наданих послуг правничої допомоги №1718 від 09.03.2026 та детальний опис наданих послуг до акту №1718 від 09.03.2026 на суму 8 000 гривень.
Обсяг і розмір витрат на правничу допомогу входить в предмет доказування.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
За вимогами ст. 137 ЦПК України суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони за критерієм співмірності із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 206/6537/19 суд має право оцінювати заявлений розмір правничої допомоги за критеріями ст.ст.137,141 ЦПК України, незалежно від умов договору. Відшкодовуються лише витрати розумного розміру.
Зважаючи на характер правовідносин, малозначність справи, розмір кредитного боргу та фактично необхідний обсяг правничої допомоги, суд стягує з відповідача на користь позивача 4 000,00 грн витрат на правову допомогу.
Керуючись статтями 12, 76 81, 141, 274-278, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд
у х в а л и в :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 88316669 від 14.12.2024 в розмірі 11 435 (одинадцять тисяч чотириста тридцять п`ять) гривень 50 копійок , яких 2 500 грн тіло кредиту, 8 560 грн заборгованість за відсотками, 375 грн заборгованість за комісією.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» 2 400 (дві тисячі чотириста ) гривень 04 копійок та 4 000 (чотири тисячі) гривень витрат на правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс», код ЄДРПОУ 43561909, місце знаходження: м.Львів, вул.Смаль-Стоцького,1, корп.28,
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 26.08.2026.
Головуючий:І.В.Окостень
Судове рішення № 139283199, Ковельський міськрайонний суд Волинської області було прийнято 26.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 159/2946/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: